А листя падають...

Я ВІРЮ! Я вірю, ти прийдеш до мене Коли каштани зацвітуть, І над полями, і гаями Джмелі веселі загудуть. Я вірю, ти прийдеш до мене Як зніме свій кожух Дніпро, І, може буть тоді з тобою Ми знов зустрінемось в метро. О, як чекаю теї миті, О, як чекаю того дня, Коли, нарешті, ти приїдеш І скажеш: -Любий, Я - твоя. 15.2.1992 р. ПРОЩАЙ Я цілу ніч не спав і думав Про очі світлоголубі, А почуття мої кричали: -Вернись! - я все прощу тобі. Вже треті півні проспівали, Прогув бекасик вдалині, О, як мені тебе хотілось, Але душа сказала: -Ні! Шуміли верби над ставочком, Пишавсь в ранковім світлі гай, Як я хотів сказать: -Кохаю! Але сказав я їй: -Прощай!. 18.10.1978 р БЕЗТАЛАННА Як погляну на Вкраїну, На Дніпро і на гаї, То мені уже здається - Що гаї ті не мої. То ж чому ми все ломаєм, Ніби в цьому сім чудес? Хоч партійні всі бандити Називають це - прогрес. О, моя ти Україно, Безталанний мій народ! Скільки ж на твоїх руїнах Наживатиметься зброд? 3.9.2008 р. СТОЮ І СЛУХАЮ Ти пронеслась передімною, Немов комета і летиш, А я біжу все за тобою І слухаю, як ти мовчиш. 8.2.1992 р ІДУ ВА БАНК! Приходить час в житті людини Що неможливо описать, Що не боїшся вже нікого, І вже нічим не залякать. Ідеш ва банк, як кажуть люди: Або герой, або пропав! Або медалі на всі груди, Або як кажуть в нас - пропав. 16.6.2005 р. БАЛЬЗАМ КОХАННЯ Ти на любов дивись, як спорт І бігай скільки хватить духу, Адже любов - це, як бальзам, Який приводить всіх до руху. А як відчув, любов - полинь, І разом з нею в хаті пусто - То краще той бальзам покинь, І вилий, як кофейну гущу. Ти на любов дивись, як спорт Й радій, що ще веселка грає, І приземляйся ти в той порт - Який вас з радістю приймає. 30.5.2005 р. КОЛИ МЕНЕ ПОЦІЛУВАЛА Так стало сумно й сиротливо, О, Боже мій, верни той сон! - Коли були такі щасливі, І кожен був, як Соломон. Верни той вечір над рікою, Коли нас Місяць чарував; Як ти мене поцілувала, А я, як вкопаний стояв. О, Боже мій, о мій єдиний, Ти дав мені і сум, і хміль... Навіщо взяв від мене радість, Ну а мені залишив біль? 2.2.1992 р. В ПОЛІ З МІСЯЦЕМ В двох із Місяцем гуляю По нічному полю І дивлюсь як вітерець Обніма тополю. Як над полем миготять Зіроньки кирпаті І виманюють красунь, Що сидять у хаті. Під тим куполом краси Чарівного царства Хтось мене благословив На любов і щастя. І хожу під ним, хожу Мов загіпнозований, Бо у душу перейшла Ніжність з неба зоряна. І дивлюсь на ту красу, Що із ніжності, Що приходить до нас всіх Десь із вічності. 24.2.1997 р. ПОСМІХНИСЬ, ДОЛЕ! Як би я хотів з тобою Покачатись під горою, Де красунечки тополі З кленом твіст танцюють в полі; Де гудуть джмелі і бджоли, Ніби учні біля школи, Й закричать на все-все поле: -Посміхнись до мене, доле! 10.4.1990 р. ЛІТО ПРОМАЙНУЛО Так швидко літо промайнуло І ось вже вересень ожив, І прохолодою своєю Усім нам душу освіжив. В жупані жовтому під лісом Стоїть берізка за селом, А хлопці з модними дівками Стоять під дубом з гамаком. Осінь пливе на павутині, А горобці, немов сичі Понадувались на калині Й сидять, як важні паничі. Лиш Сонце в посмішці скривилось, Видно й воно втомилось теж, На сиве поле задивились, Де коні смикали овес. Життя вирує й вирувало, А я неначе сирота. Як птахи в вирій відлітають, Здається - то мої літа. 1.9.2008 р. А Я СТОЮ... Ось і пройшла вже ніч, І зникли з неба зорі, Невже їх жайвір позбирав І поховав раненько в полі - Поки ще солодко люд спав? Шумлять жита, а колоски, як зорі По полю хвильками пливуть, А поруч втомлені тополі Ранкову тишу бережуть. Все більше й більше ніч світліє І ось уже надворі день, А я стою й дивлюсь на тебе, Ніби знайшов в гаю женшень. А жайвір, як дзвіночок в школі Нам з неба шле свої пісні, О, як же хочеться до тебе, О, як же хочеться мені. 8.1.1978 р. НЕ РОЗСЛАБЛЯЙСЬ! Якщо раптом відчуєш, що смерть Навалилась тебе звалить, То не смій ти тоді зволікать І поспішність не смій робить. А борись до кінця за життя, За шматочок в вікні тепла, І нікому не вір, і не смій, Хто говорить, що смерть прийшла! Піднімайсь і в атаку іди, Не лякайсь, не реви, і не хнич, Смерть як сильних стрічає також - Відступає й мовчить. 10.8.1984 р.-25.8.1984 р. ПАСТЕРНАК У горах паслися отари, Шумів веселий пастернак, До губ її, як до нектару Припався збуджений юнак. І пив, і пив нектар кохання, А десь над ними в небесах Уже гасав веселий ранок - Й вона забулася про страх. 25.12.1984 р. ПРО ВІЧНІСТЬ Ніби ховаючись від вітру Поприсідали хаточки, І в тому затінку, в міжгір'ї - Стоять, як білі квіточки. А в хаточках тих люди добрі Початок вічності дають, Бо вічність там бере початок - Де люди сім'ями живуть. 5.6.1984 р. ЦВІТ КОХАННЯ Любов моя, я жду кохання, Як жде весна нових знайомств. Розвій ти всі мої вагання, Щоб я до тебе й ще прийшов. Примчись весела і щаслива, Як до берізки вітерець, І принеси мені кохання На кінчиках своїх кілець. Прийди ти полем волошковим, Через віки, через поля І стань моїм чарівним словом З щасливим змістом: -Я - твоя! 17.5.1997 р. ЗАГАДКА СВІТУ Світ грішним був і вічно буде, Бо цього хоче Бог і люди, Бо гріх для того він і гріх - Щоб ми в житті любили всіх. Бо гріх - це ніби шоколадка,- Якось мені сказала Натка,- Отож, кінчай ти всі діла, Якщо до тебе я прийшла. Я шоколадку принесла. 31.7.2008 р. ПЕРШИЙ ПОЦІЛУНОК Нишпорять пальці по ніжному тілу, Жадібно хлопець їй пестить лице, Зовсім від щастя дівча очманіло, Від поцілунків аж в серці пече. Дівчину ту ще ніхто не голубив, Вперше до неї торкнулись вуста Ті, що дівчині так вперто шептали, Кращої в світі від неї нема. Ось перед ним ти, як мати родила, Сміливо готовишся жінкою стать... Тільки одне ти в ту мить упустила, Що ти йому треба, щоб ніч переспать. А, насолодившись тею... красою, Іншу шукати піде, А ти своє 'щастя' не змиєш сльозою, От жаль, що невинних колись підведеш. За шию його обхопивши руками, Ти тут же впадеш у постіль... І, очі закривши, не в силах чекати - Та раптом відчуєш невинності біль. Пурхають губи по голому тілу, Він по інерції ніжить лице, Зовсім від щастя дівча очманіло І тут же упало йому на плече... 8.8.1984 р. НАШ ПОРЯТУНОК Над Дніпром у гаю там, де чайки кигичуть, Там, де сонце промінням іскриться, Ти до мене прийди, ти до мене прийди, Дай на тебе і ще подивиться. Дай тебе обійнять своїм жаром очей, Випить пристрасті жар поцілунком, І в веселім садку, де росте сільдерей - Стать також і твоїм порятунком. 23.4.1997 р. ЛІТНЯ ЖІНКА Ніби ти і літня жінка Ну а очі - синь небес, Що як гляну я на тебе, Мов на сім земних чудес. Що душа стає відразу, Як натягнута струна, І готова грати й грати - Тільки б скрипочка була. 29.11.1997 р. СИВИНА Сивина, немов корона Вкрила голову мою, І стою я, як ворона, Ждучи чергу вже свою. Я дивлюсь й очам не вірю, Що з нас робить сивина, Руки, ноги вже, як гирі, Як не вип'єте вина. І такий на серці смуток, Мов закінчується день, А ще ж стільки, Боже любий, Ненаписаних пісень. Як же хочеться кохати, Більше ще, як я кохав, Та, напевно, мої любі, Я своє вже відкохав. 17.9.1997 р.