А листя падають...

ГІТАРА Біля гаю в'ється річка, На траві дівча лежить, Як мені те напівголе, Що без голок душу коле, Як же хочеться схопить!.. Як би я до того жару, Щоб погрітись,- притуливсь, Щоб зіграть на тій гітарі Вальс 'Бостон', як це колись. 26.6.1981 р. ГРАЦІЯ Ну не йде, пливе прохожа, От уже де грація! На спідниці квітнуть айстри, На плечах - окація. Руки в неї, ніби крила А на ніжках - каблучки, Що з усього побережжя Мчать поглянуть 'дурачки'. 27.6.1981 р. ПОЛУНИЦІ Як би я хотів до тебе Десь в гаю припастись, І у квіточках шовкових Хоч часок попастись... Щоб зрівати поцілунки, Ніби полуниці, Гладить складочки шовкові На твоїй спідниці... 28.6.1981 р. ОРДЕН ЗА ВІДВАГУ Як любов пропустиш - вік тобі тинятись І не знати щастя й спокію, прости, І підеш долизувать, що не долизали Інші такі ж самі спритники, як ти. Як своє упустиш - будеш побиратись І стрибать, як злодій із садка в садок, То ж хіба не краще вам своє щось мати, Щоб сказать упевнено, що то - твій цвіток. Бо, гляди, ще схопиш 'орден за відвагу' Той, що нам 'дарують' файні жіночки - За любов, за вірність і за ту повагу - Що на їх кидаємось,мов на кіз вовки. 22.10.1989 р. ГОРЕ ВІД УМА Цікавий все-таки наш світ, За що його і поважаєм, Та жаль, що нам вже стільки літ, Що і дівать куди - не знаєм. І хоч дурниць я наробив, Та щоб почать міг все спочатку, Я б все те саме повторив І в тому самому порядку. А зараз поїзд мій - ту-ту, Хоч розум й досі не дрімає, Та глузду з того вже ума - Як відходну товариш грає. 1.11.1989 р. ПРО СЛОВО Скільки жінки у світі будуть - То стільки й буде слово 'б...дь', Бо в слові цім найвища сутність - З чим можна жінку порівнять. Тому до слів не придирайтесь І їх не варто ображать, Бо кожне слово має думку, А думку треба поважать? 25.9.2007 р. БЕЗНАДІЙНИЙ - З тебе, діду, порох віє, Ну а ти про секс ще мрієш, І хоч знаєш, що згориш, Та однак до феї мчиш. Перестав дід грати в карти Й відповів на ті він жарти: - Може буть й згорю, мій друже, Та люблю цю працю дуже. Бо як хто про секс не мріє, То вважайте - безнадійний. 3.10.1989 р. ГУЛЯЄ ВІТЕР Над лісом осінь хазяйнує, Почервонів калини кущ, І вечір, мов ведмідь прямує В село вогнями диких груш.. Горить садок червоним листям, Ніби кричить теплом суниць... О, як я хочу притулиться - До всіх жіночих таємниць. Гуляє вітер по садочку, Кружляє свій прощальний вальс, А листя падають додолу І ніби в гай гукають нас. А я іду по листопаду, /Ще поки світом цим іду!/ І дуже Господу я вдячний, Що поки ще хожу й живу. 25.9.2007 р. ЛЮБЛЮ Дивлюсь на цю гарненьку жінку, Любуюсь нею і мовчу, Й за ті цяцьки, що в неї в блузці Я писк хоч кому натовчу. Бо я її, оту білявку, Якщо відверто вам сказать, Тільки за те і поважаю - Що не приховує, що - 'б...дь'. 25.9.2007 р. ЄСЕНІНСЬКА КРАСА Ти, як Есенінські вірші: Вони завжди, як свіжий вітер, Й чим більше їх читаєш ти - Тим більше в нім - щасливих літер. Ти - ніби зоряна краса, І будеш ти завжди такою, Поки з тобою буду я, І поки будеш ти зі мною. 25.9.1989 р. ЧУДОВА МИТЬ Ну й колінки! Це не жарт. Глянеш,- хочеться на старт. От би ту чудову мить Десь у поле заманить. І у свіжому покосі Цілувать, як поле осінь. Й під веселою вербою Любуватися тобою. Й там, де зорі жито косять - Те робить, що очі просять. 13.4.2000 р. БОРОДА Ти повз мене пролітаєш, Ніби в небі журавлі. Скільки зим і літ не бачив Я тебе на цій землі. Ти завжди летиш повз мене Так, як Місяць повз хмарки, І невже, скажи кохана, Десь залишились вершки? Ти завжди біжиш від мене, Ніби мишка від кота. Чи то я на дідька схожий, Чи лякає борода? 29.9.1989 р. СТРЕПТИЗ На цю пару дивлюсь Що цілуються, йдучи. Містом люди ідуть, Ну а їм те - до кручі. Молодята цілуються, Солоденькі вуста, Та сьогодні одна, Завтра інша коза. В неї також, як в нього - То один, то другий, Чи то треба вже так, Чи то вік вже такий? І чи справді любов Отака є безстижа: В неї видно пупок, В нього виперлась грижа? Ну а як же прохожим Проз стрептиз цей пройти, Ну а раптом і їм Закортиться туди? 12.4.1973 р. Я ВАС ЛЮБЛЮ Я кохав і розважався, Знав і радість, і біду. Скільки раз я обпікався, Та жінок однак люблю. Бо коли їх зустрічаю - Не пройду, щоб не спинить, Бо такий я вже родився, Що без їх не можу жить. 27.9.2007 р. МОЄ ВІЙСЬКО Я все життя писав і мріяв Свої вірші надрукувать, Але і досі своє військо Боюсь у світ я відпускать. Із кожного мого вірша Людина виглядає, Яка так само як і я - І любить, і кохає. Якби мене хто запитав: -Без кого жить не можу? Я б відповів, що без людей І без кохання тоже. 18.12 1978 р. 19.4.2007 р. ТИ КАЖЕШ... Ти кажеш, що мене не любиш, Але я знаю, то - брехня! Тоді чому кусаєш губки Й мене гукаєш в гай щодня?.. 16.7.2007 р. ЯКЩО ВИ БЕЗРОБІТНІ? Якщо в вас нема роботи? - Запроси сусідку в гай, І тоді роботи в тебе Непочатий буде край. Я роботи не боюсся, Ну а раптом не прийдеш, Що ж тоді робить прийдеться - Бігти десь у Бангладеж? 19.9.1973 р. ЇЇ ЛЮБОВ Хлопцям я не відмовляю, Будь то дядько, будь то дід, Як два метри росту має, І ще може так як слід. Я дівчина - принципова: Слів на вітер не трушу, Тільки з тим хто більш заплатить - Я розмову поведу. Я з характером дівчина, І хоч в мене є хандра, Та, як в вас немає баксів? - Не візьмете на 'ура!' Що таке любов? - не знаю. Та й навіщо все те знать? Гроші маєш? - я кохаю, А нема ? - ідіть... гулять! На городі дядько косить І показує п'ятак. Якщо гарно він попросить - Може дам йому і так... 24.7.2007 р. РАЙ І ПЕКЛО В тобі усе є: рай і пекло, В тобі і зваба, і нектар, І посмішка твоя, кохана, Мене завжди кидає в жар. Ти ніби вічний промінь Сонця, Який виглядує з роси, Та оцінить тебе не зможуть, Поки не знімеш ти труси... 22.5.2008 р. ЗАДУХА Нарешті дощик змив задуху, Повіяв свіжий вітерець, І ось я з лісу мчусь щодуху Твоїх торкнутися кілець. 20.7.2007 р. БАЗАР Я шукав подружку Не один вже рік, І знайшов, нарешті, Як вишневий сік. А привів додому Ляльку ту руду, Думав, що на радість, Вийшло на біду. Як зайде хто в хату - Сяде на диван, Вивалить з-під схованки Весь свій 'чемодан'. Що не можуть хлопці Втримать олівця, Бо у них, як глянуть - Капає з кінця. 6.9.1961 р. БІЛЯ ЛАВКИ Йшов я з праці ледь живий І зайшов до лавки, Аж дивлюсь, іде дівча Витріщило плавки. Я як глянув й прикипів... Що тут гріх таїти! І дивлюсь на те дівча, Мов коза на квіти. А воно / хай Бог простить! / - Стало на розпашку, -Гарні ноги, хочеш мать?- Закусон і пляшку. 7.10.1980 р. НЕДОТЕПА -Ой, ти любий недотепо, Бодай ти сказився, Цілий день дивлюсь на тебе, Хоч би подивився. Цілий день дивлюсь на тебе, Підскубую брови, Аби тільки ти до мене Хоч промовив слово. -Ой, дівчино, не обдуриш... Ти про що гутариш? Зачекаю поки всі вже Гарбузи роздариш... 29.6.1981 р. ПІДРОСТИ Якби тобі було сімнадцять, Або молодшим трохи я, То, певен, що сьогодні б, люба, Була б без сумніву моя. І там, де журяться вербички, Схилившись низько до води, Я б оцінив твої косички, А поки йди - та підрости. 15.1.1975 р. НА ПОБАЧЕННІ Запросив дівчину хлопець На побачення в лісок, Звідки птахи та козулі Подавали голосок. Посміхнулася дівчина: -Я б осмілилась, Адам, Але ж ти просить не вмієш, А сама тобі не дам. 19.10.1989 р.