А листя падають...

ПЕНАЛЬТІ За вікном вже співає жайвір І Сонце на гай поглядає, Коли ж ти, юначе, очнешся?- Неначе хтось в мене питає. Я чую як стукає кров в моїх жилах, Немов каблучки по асфальті, І чую як дише кохана І жде, щоб забив їй пенальті. 17.9.1997 р. КАРІ ОЧІ У дівчини карі очі І як сонечко - лице, Як поглянеш ти на неї, Ніби струмом вас трясе. Я до неї посміхнувся Й прямо в очі їй кажу: -Якщо ти не будеш проти? - Прямо тут і одружусь. 11.1.1992 р. ОТ ТАК ПОГЛЯД! Де ж ти була така грудаста Коли я був ще молодим, І так мені хотілось щастя, Що аж валив із мене дим? Де ж ти була така кирпунька, Що і очей не відірвать, Коли шукав твоє я щастя Й не знав, куди своє дівать? 11.1.1992 р. НАЙСКРОМНІШЕ БАЖАННЯ Коли дививсь на вас, повірте, То забував про все те зле, Про ваші у минулім флірти І холод, що вогнем пече. Я забував про все на світі, Й мені не був підвласний час, Бо я хотів так небагато - Всього наблизитись до вас. 21.1.1992 р. КАЗКА ПІД МІСЯЦЕМ Україну як і матір - Їх ні з чим не порівнять Так же само, як тумани, Що над річкою димлять. Скільки літ я вже купався В тій омрієній красі, Де тумани срібним шовком Чарували звідусіль. І з глибин його над лугом Тільки голови блищать, То вербички у тумані, Задивившись в небо, сплять. Боже мій! Яке красище!- Іншим словом не назвеш, Як окутана туманом Ти із Місяцем ідеш. 13.6.2007 р. ВИНО Таких шаленних поцілунків Не знав, не бачив і не чув, І я,звичайно, вдячний Богу, Що Бог таки мене почув. Твій поцілунок, ніби свято, Як нагорода за ті дні, Які не міг я дочекатись З тих пір як стрілася мені. І може того поцілунку В житті б ніколи не було, Так слава Богу Бог почув нас Й створив для смілості вино. І з того часу / ти не смійся!/- Я став і сам любить вино, Бо ти хіба б так цілувала, Якби не випила його? 13.6.2007 р. ЛЮБИ І КОХАЙ! Ти від щастя біжиш, А навіщо, скажи? Ти гордись, що тебе ще хтось хоче! Що до тебе ще йдуть, Та ще й квіти несуть, Аби тільки заглянути в очі. Бо сто літ пролетить, Ніби м'яч, ніби мить, І осиплиться в лісі калина, І тоді хоч кричи, Хоч стрибай, хоч скачи, Не підійде ні жодний мужчина. Буде сліз ще покіс, Як листочків з беріз, Будуть ще і журба, і тривоги... А тому, не дрімай, І себе не ховай, Хай красуються звабливі ноги. То ж люби і кохай, Поки шепчеться гай, Поки щастя , як кізочка скаче, Бо промчиться той... час Той, що радує нас Й за тобою ніхто не заплаче. То ж небійся кохать! Не лінись чарувать! І забудь про журбу і невдачі, То ж хай хлопці тремтять! І ночами не сплять! Хай бубнявіють...душі юначі. 29.12.1997 р. ЯЗИК Люблю жінок не за язик, Бо, де язик - там шум і крик, Але, якщо і за язик? - То тільки той, що ніжить звик. 2.11.2001 р. І СОН ПРОЙДЕ І сон пройде, і страх пройде, Як в чобітках дівча пройде. 15.9.2004 р. МОЇ СИМФОНІЇ Люблю, коли жінки щебечуть, Немов синички за вікном, І виставляють горді плечі, Як верби віти над Дніпром. Люблю коли сміються феї, Немов ромашки у гаю І посміхаються лілеї Схожі на посмішку твою. Люблю, як жайвори співають, Що піднялись в небесну синь, Як над Дніпром веселки грають І пахне м'ята і полинь. Люблю коли пісні співають, Коли горить небесна синь, А хлопчаки в дівчат шукають, Мов на баштані - зрілих динь. 8.12.1997 р. СТО ЛІТ НЕ ЗА ГОРАМИ Поки тебе, кохана, хочуть, І поки хочеться тобі - Не відмовляй людям ні в чому Так само, як сама собі. Бо сотня літ не за горами І якщо чесно, так сказать, Не встигнеш навіть озирнуться Як роки миттю пролетять. 23.8.2003 р. НЕПОКІРНІ Непокірні жують журбу, Запивають гіркою цикутою, Та однаково любимо ми Тих, що пахнуть ромашками й рутою. Непокірні усі за бортом Десь в тайзі, чи на шахтах копаються, Та податливі, й ті що з брехні, Як не дивно - на морі купаються.. 22.8.1997 р. ФІЛОСОФІЯ ВІКІВ Я не боюсь сказати вголос: Що секс - ото і є життя, І той, хто думає про нього - В тих справді істинна душа. А праця, їжа і достаток - То є не більш, як похідні, І поки є з ким і ще можеш - То не питай про вихідні. Бо, знаю: в тій короткій миті - Вся філософія віків, Бо все, що зв'язано з коханням - То все від неба і Богів. Тому живи і насолоджуйсь І срібних кліток не будуй, Бо поки їх ти побудуєш - То вже й не треба буде...буй. 4.12.2000 р. ВИТВІР БОГІВ Коли йде дівчина - візьми й зупинись, І хочеш, не хочеш - ти їй поклонись, Шануй її ніжність і дякуй Богів За цей подарунок, цей витвір віків. І хай не лякає вас крик їх і гнів, То Бог так зробив, щоб їх більше хотів. 3.2.1970 р. ЯКБИ НЕ ТИ З тобою не знаю негоди, Від тебе оці всі вірші, Від тебе і в хмарну погоду Сонячно вічно в душі. Бо ти моє - вічне натхнення, Як в лузі ранкова роса. І щоб світ робив я не знаю, Щоб зникла ця Божа краса? Й чого буде варте те поле Як стану тобі я не люб, Й чого буде варта Планета Без цих груденяток і губ? 8.12.2001 р. ЯКЩО ТИ МУЖИК! -Розум весь у парику твій, Ніжність в пальцях на кінці, А якщо парик ти втратиш, Що ж залишиться тоді? Тут дівчина подивилась На мужчину, ніби штик: -Ну а я то міркувала, Що мужик - завжди мужик... І для нього, як він справжній - Головне не сам парик... 10.8.1969 р. ЩОБ СПІВАЛИ ДРОЗДИ Як пісні співатиму сумні - Подаруй ти посмішку мені, І надії всього лише мить, Бо без неї й пісня не дзвенить. Й щоб завжди співали в нас дрозди - Ти цілуй, цілуй її й не жди. 22.6.1990 р. ТАКУ ЯК ТИ Любов приводить нас до тями І манить зовсім в інший світ, Де не лякають гори, ями Як з вами той чарівний цвіт. Я тільки зараз зрозумів те, Коли пройшло моє життя, Наскільки був в житті наївним, Як вперше стрілася вона. Така як та - то справжнє свято, То для мужчини - оберіг, І я б її сьогодні й завтра... І не вважав би це за гріх. Таку як та, прости мій Боже, Чекають всі з усіх доріг, То нас колись вожді учили, Що, мов чужик кохати гріх. А те, що ті самі робили - Не всім присниться і в ві сні, Зате ми оди їм творили Й про них складали ми пісні. 22.9.2007 р. ПОКИ СТОЯВ На любов, що гріх таїти!- Я дивився, як на спорт, І мені було байдуже Де знаходився той порт. Я тоді про рай не думав Поки в мене ще стояв, Бо тоді, як депутат я Ше на все й на всіх я чхав. 11.3.1990 р. МАТЕРИНСЬКЕ СЛОВО Як дівчисько рветься до мужчини І напалить для кохання піч - То тоді її ви хоч убийте, Не поможе материнська річ. А як кров в дівчини переграє І остигне невгамовна піч - Отоді і розум повернеться І почує материнську річ. 10.6.1990 р. КРИВИЙ ТА АЗА По бруківці йде кривий, Як побачив Азу - Став, як легінь молодий - Вирівнявсь відразу. От що роблять з нас любов І дівочі очі! Всіх вирівнюють вони, Хто кохання хоче. 26.12.1990 р. ЩОБ ЖИТЬ Навіть, як людина щира І чарівна, і прудка, То і цього ще не досить, Треба пісня, хліб, вода. Бо, як кажуть, без води - Ні туди, і ні сюди... 21.6.1992 р. ЩОБ РОБИЛИ МИ? Щоб робили ми в долині Щоб не очі в неї сині, Щоб не личко в неї миле - Що до гаю заманило, І не ті її маніжки - Що заманюють... між ніжки? 2.11.2001 р. ЧУДОВА МИТЬ Мені було десь літ сімнадцять, Я біля річки пас корів, Як раптом чую: - Глянь, грудашки На тебе дивляться з-під брів! Підняв я голову і справді - Який розмах, який політ! І грудоньки ті, мов на сайді, Немов з піон пухнастий цвіт. Як глянув я - про все забувся: Про дім, про матір, про корів, І знову той же чую голос: -Чи ти заснув, чи ти здурів? Поглянь, худоба вся в городах, А ось і Гриць з кілком біжить... Й видіння те пройшло, а шкода, Була така чудова мить. 20.6.2007 р. ЯКЕ ЦЕ ЩАСТЯ! Яке це щастя жить на світі, Коли в гаю гуляє вітер, Коли в садку цвіте бузок, І чуєш ніжний голосок. Яке це щастя посміхатись, Коли вогнем палає кров, Коли іде до тебе свято - Й несе у пазусі любов. 20.6.2007 р. АБИ ЦІЛУВАЛА Вона прийшла додому п'яна, І хоч всі випивші смішні, Та жінки кращої від неї Я ще не бачив і вві сні. То ж хай вона і ще нап'ється, Тільки цілує і сміється. 15.6.2007 р. ОЛІМПІЙСЬКИЙ ЧЕМПІОН Життя людське таке коротке, Тому й спішать його пізнать, І в тому дійстві благороднім - Собі подібне щось зачать. О, люди-люди! Любі люди! Хай буде з вами вічно сміх, Бо всі недобрі ваші вчинки То у майбутньому - ваш гріх. О, якби я хотів, щоб люди, Коли співають солов'ї - Завжди шептали: 'люба', 'любий' Й шуміли весело гаї. Колись вважав, життя - це літо Яке завжди палахкотить, Коли вас пестять ніжні квіти І ще нічого не болить. Сьогодні це давно в минулім, Сьогодні все це, ніби сон, Хоч кожен думає - він вічний, Як Олімпійський чемпіон. Отож, спішіть і не дрімайте, Любов нікого з нас не жде, І якщо квітку ти не зірвеш, То так і знай, що хтось зірве. 9.7.1981 р. НЕВЛОВИМИЙ ПТАХ Надворі вітер б'є у очі, Голосить так, мов сто чортів, І я не можу вийти з ночі, А так вас бачити хотів. Хотів я з вами погутарить, Келих шампанського розпить, І десь зіграти на гітарі, Щоб душу трохи розрядить. 1.2.1997 р. ВГАДАЙ! Поглянь, яке сьогодні небо зоряне, Послухай, як співають солов'ї, Вгадай, вгадай: чого душі так хочеться, Коли дивлюсь на грудоньки твої? Чому шумлять-шепочуться тополі, І сил нема, щоб час той зупинить. Вгадай, вгадай, чого душі так хочеться Коли в гаю твій голос забренить? 4.5.1997 р. РОЗДУМИ З ВІДСТАНІ Тепер, коли вже стільки років Пройшло від тих юначих літ, Я можу чітко вже сказати Про гріх, кохання і про цвіт. Все те що я вважав ганьбою, /Прошу жінок, нехай простять/ Бо все оте про що ми мрієм - Вони ще більше нас хотять. Чомусь весь час вважав за сором Все те без чого сам не міг, І, якщо чесно, то кохання Вважав за самий більший гріх. То ж не осуджуйте нікого. Бо всі ми грішні, так сказать! Тому, коли приходить зрілість - То нічого вказівок ждать. 3.8.2005 р. ПЛОТЬ, ЯК СВІЧКА Не знаю, як красунь сприймають, Але для мене жіночки - То є найбільший Божий витвір В якому - мед і колючки. Бо в жіночок - душа космічна, Там все: і холод, і вогонь, І ваша плоть стає, як свічка, Як доторкнеться до... долонь. 24.4.1999 р.