-->

А листя падають...

На нашем литературном портале можно бесплатно читать книгу А листя падають..., Кудрицький Валентин Олександрович-- . Жанр: Поэзия / Юмористические стихи. Онлайн библиотека дает возможность прочитать весь текст и даже без регистрации и СМС подтверждения на нашем литературном портале bazaknig.info.
А листя падають...
Название: А листя падають...
Дата добавления: 16 январь 2020
Количество просмотров: 284
Читать онлайн

А листя падають... читать книгу онлайн

А листя падають... - читать бесплатно онлайн , автор Кудрицький Валентин Олександрович

 

 

Внимание! Книга может содержать контент только для совершеннолетних. Для несовершеннолетних чтение данного контента СТРОГО ЗАПРЕЩЕНО! Если в книге присутствует наличие пропаганды ЛГБТ и другого, запрещенного контента - просьба написать на почту [email protected] для удаления материала

Перейти на страницу:
ІДИЛІЯ Не хотять дівки йти заміх, А женитись парубки, Та й навіщо?- як говорять,- Можна й так, мов залюбки. В нас вже так, як і в Европі: Ту що здибав - та й твоя... І ніякі вам турботи, І навіщо вам сім'я? Та й дівки хоробрі стали, Хоч у Космос посилай. Не пропустять ні одного Тих, що мають млин і гай. Ну не світ - суцільна казка: Як же нам тут не радіть? Їй сунув з десяток баксів І що хочте - те й робіть. 4.10.2006 р. КОРОТКА МИТЬ О, ти ще, братику, радій, Що Бог дав стільки нам повій, Бо де жінки - там і любов, А де любов - дубіє кров. Можливо, це і сміх, і крик, Та що без жінки варт мужик? Зустрінеш цей чарівний цвіт - Й відразу зовсім інший світ: У серці б'є небесний дзвін, Й не знаєш, що накоїть він? Як змії корчимось в їх ніг, Що не відгонить і батіг. Хіба, скажіть, то не життя Як вами правлять почуття? А, де вирують почуття?- Там зайві будь - які слова. Й, можливо, та... коротка мить - Вам зможе все життя змінить. То ж, якщо ми друг друга стріли - То, видно, так Боги хотіли. 22.11.1987 р. ПРОМІНЬ КОХАННЯ У неї не губки, а - квіти, Ну де ти такії знайдеш? Таку не помітить не можна, Й захочеш пройти - не пройдеш. І хочеться тут же злегенька Торкнутись твоїх груденят, Немов кошенят - білих-білих, Що а пазусі в тебе сидять. Ти першою стрілась, кохана, Якраз у ті пам'ятні дні - Коли в душу промінь кохання Жбурнула, як пісню мені. Я радий тобі за ті чари, Якими чарують людей, За всі ті багатства що манять Мене більше всяких лілей. 22.11.1984 р. ЗАВОРОЖЕНА АМГА Амга у сонному мовчанні, Мов заворожена пливла, Біля хатона розвернулась Там, де якуточка жила. Й своєю ніжною рукою Припудрила дівчині ніс, І, ніби світлою фатою Вона її торкнулась кіс. Й по-під горою, під тайгою, Крадучись, зникла в далені, У тій - де цілий день зозулі Свої виводили пісні. 25.5.1986 р. ДЕ ЛЮБОВ ЗНАЙТИ? Тихий вечір. Далечінь. Впереді - Десна. Запалив свічки каштан На околиці села. Де не глянеш - неба синь, Шепчуться світи, Може хто мені підскаже, Де любов знайти? 11.6.1992 р. КУПАЮТЬСЯ ХМАРКИ Купаються хмарки у плесі Амги, Під сонцем виблискують роси, А голос зозулі, як свято з тайги, Як казку нам вітер приносить. Чому не поет я, чому не казкар, Чому обділили талантом?- А то б шугонув би я вище від хмар І став би над ними сержантом. Купаються хмарки у плесі Амги, Мовчать заворожені гладі, Краса чарівна! Почекай, не спіши, Дай казку руками погладить. 28.5.1986 р. ДИВО ПРИРОДИ Підем, моя миленька, пісню поля слухать, Де в траві шовковій стільки ніжних звуків. Й там, де ти ховаєш чарівні сунички, Пошукати ключик щоб відкрить криничку. Може ним відкриємо двері в світ кохання - Де живуть найкращі всі людські бажання. Й там розкошувати на траві зеленій - Дивом тим природи, що придумав геній! 14.4.1990 р. ЙДЕ ЖИТТЯ Проходять століття, тисячоліття, Йде життя. Давно я досяг повноліття, А й нині, неначе дитя. Неможу напитись красою Твоєю, земля! А знаю, що старість з косою Йде навмання. А жити так хочеться, хочеться. Ну що то за Божа краса?- Як Сонце по небі котиться А над тобою коса. 28.5.1969 р. ХОЧУ БУТИ СОБОЮ Я не хочу хвалитись генієм Тим, якого в мені нема. Я не хочу буть Гітлером, Леніним, Від яких аж здригалась земля. Хочу бути самим собою: Ось таким незалежним, простим, Хочу бути для всіх бажанним І гордитися вічно тим. Тим, що гумором я ядовитий І немає такої ціни, Щоб зуміла мене підкупити, Як купують продажних - пани! 28.5.1969 р. ЛЕТЯТЬ ЛЕЛЕКИ Дивлюсь на небо березневе, І хоч кругом ще холод, сніг - Я бачу, як збігає з поля Зима струмочками з доріг. А потім в небі над лісами Летять лелеки, журавлі, А дядько, що дививсь на небо - Пішов лагодити граблі. 3.3.1961 р. В РАЮ Дівча, як сонце серед хмар Усіх воно кидало в жар, Весь вік пролежало в гаю, А час прийшов, воно - в раю... -За що ж така їй благодать?- Осміливсь в Бога запитать. І Бог спокійно відповів: -Хіба з вас іншу хтось хотів? Отож, як стрінеш ти повій, Не гнівай Бога а - радій! Тихенько ними користуйсь І не хвилюйсь. Бо як повій не стане, Йване, То хто ж на нас з тобою гляне? 20.11.1997 р. БАЙСТРЮК Коли вже ти прийшла до мене Й щоб не казала, що баран - Тоді не гай часу, кохана, І падай хутко на диван. А потім ми вже розберемся Хто більший з нас обох віслюк, Якщо появиться у тебе Веселий масінький байстрюк? 17.4.1997 р. ЯКЩО ПОСТАРІЄМ... -Як ти думаєш?- Гаврило Запитує Улю,- Що дадуть нам наші дітки Як зігнемось?... -Дулю. Дітки думають, як батьку Вже пора вмирати, То на нього вже й уваги Можна не звертати. 31.5.2003 р. ДІАЛОГ З БОГОМ -Чому я день і ніч працюю,- Питаю в Бога я,- чому? -Ти відпрацьовуєш, мій рабе, За всіх ледачих у роду. -Чому ж ти дав їм сміх, весілля, Чому ж не дав те все мені? -Бо я тебе велію бачить В раю - де феї чарівні. -А їх за що, які заслуги Рішив у рай ти помістить? -Для того, щоб як в рай ти прийдеш - Тобі було там що робить... -І що ж робить я з ними буду, Як лишу тіло на землі? Довго мовчав Бог і, нарешті, Мені сказав: співать пісні. -Які пісні? Кому?- Безвухим? В яких ні тіла, ні...краси? Якщо вже так?- залиш у пеклі А в рай Мороза помісти. 12.12.1997 р. БАБІЙ Я дивлюсь на Чечню І дивлюсь на Афган: Скільки славних синів Повмирало від ран. Скільки ті залишили Ще незайманих вдів, А хіба кожен з них Цілувати не вмів? А тому, ви пробачте, І за їх мушу жить, Бо і їхніх коханих Треба ж комусь любить. Що одними лишились Не по волі своїй. А тому мушу... жити, Хоч і скажуть -'бабій!' 17.5.1997 р. НЕ ЖЕНІТЬСЯ, ХЛОПЦІ - 2 Не женіться, мої любі Братики по духу, Як не хочете придбати Ви собі катюгу. Бо як тільки ту красуню Приведете в хату, То почне, як вовк кобилу За хвоста тягати. То причепиться до тебе, Як реп'ях до попи, Й буде з вас весь день сміятись, Як Китай з Європи. То до тебе придереться, Що не так танцюєш, І не так її як треба По ночам цілуєш... І завжди вона вас буде Діставать, як муха, Поки ти її люб'язно... Не погладиш вухо. Ну навіщо вам женитись, Хіба вільних мало? Краще ними користуйтесь, Як у вас устало... То прийшов, зробив роботу... І читай журнали, А ця ж буде допікати, Як козу шакали. 20.9.1973 р. ВАНЬКА - ВСТАНЬКА Що не жінка - то картинка, Що не жінка - то росинка, В кожній іскорки горять, Кожну хочеться кохать. Бо жінки - вони як зорі Як в коханні так і в горі. Решту всю свого життя Жінка - як мале дитя: То їй дай, то принеси, То купи ти їй труси... І, виходить, ми для Анькі - Всеодно, що Ванькі-встанькі. 20.12.2001 р. ЧОЛОВІЧИЙ ПСИХОЛОГ -Мордашки, ноги, грудоньки - Усе це маю, людоньки, А гроші, дача, мерс, квартира - Чоловіків прирегатива. Я жінка та - що любить волю І не кляне ніколи долю, Бо знаю, що хотять 'мужчини' В яких шикарні лімузини. Тому й ношу своє з собою, Щоб розважать достойних грою, Бо те що хочуть ті / між нами/ Ношу у себе між ногами. 4.6.1969 р. РИБАЛКА О, ти дивись, бо горобці Тобі під міні поналазять, Або прохожі молодці Колінки не прикриті вразять. Чи може ти, немов рибалка Ловиш прохожих що не вмиті, Тільки уже не на крючок А на колінки не прикриті? 25.5.1961 р. ЯКЩО ЛЮБИШ Ти, певно, думаєш, кохана, Що ти квітуєш, що живеш, І що як Гриця ти поманиш - То він все кине і прийде... Любов? - коли в душі клекоче, Коли в тобі усе кричить, Коли душа такого хоче, Що сил немає пояснить. 13.7.1981 р. ТАЄМНИЧЕ СЯЙВО Ну як же ти не озирнешся Як в міні жіночка пройде І білим променем колінок Тобі всю душу обпече? Ну як не вигукнеш їй: -Фея, Вернись і ще пройдись разок! Поглянь, як світиться алея, І як цвіте в садку бузок. Пробий своїми каблучками Те таємниче - чок та чок... І в божім сяйві зупинися Серед каштанових свічок. 4.2.1992 р. САЛЮТ, МАРІЄ Над Гідропарком снігом віє І лютий вітер аж сичить, Салют тобі, моя Маріє, Ну як підем любов крутить? Хоч би уже на рівнодення Себе дозволила обнять, Ти подивись, яке... натхнення Й нема його куди дівать... 30.9.1997 р. ДИВЛЮСЬ НА СВІТ Дивлюсь на світ, як на мистецтво - Найбільше чудо на землі, Тому мені і не байдуже, Чи ти прийдеш уже, чи ні... І хоч говорять старожили - Не лише в сексі зміст життя, Але, скажіть, чи є щось краще За ті блаженні почуття? 14.12.1997р. ДУМАЙ ПРО ГОРИ Не думай про старість ніколи, Й до тебе вона не прийде, А думай про друзів, про гори, Як бджілочка в лузі гуде. Не думай ніколи про славу, А думай про Ялту, Місхор, Як чаєчки в небі кигичуть, Кидаючись з феями в шторм. Не думай ніколи про дачу Як хочеш буть сильним, як тур, Гуляй із красунями в горах, Щоб заздрив вам навіть Амур. 4.9.1997 р. ГЕНЕРАЛ Давно над річкою скосили І очерет, і осоку, І хоч життя давно в минулім, А я тебе ще й досі жду. Не знаю, де беру ті сили, Звідки в душі той карнавал? Бо як до мене посміхнешся - Мій друг стає, як генерал. 21.11.1997 р. ЯКЩО ЗБИРАЄТЕСЬ ВИ В СОЧІ Як ціни собі не знаєш, І не вмієш ти любить, То не варто їхать в Сочі - Там вам нічого робить. Бо життя - коли ти любиш І душа твоя горить, Та і ти, звичайно, знаєш, Як пожари ті тушить. Якщо знаєш як неспокій Свій і мій угамувать, Щоб мені всю ніч хотілось На гітарі грать і грать. 11.6.1990 р. ДЖЕРЕЛО КОХАННЯ Відчуваю, як старіє тіло І в душі почався листопад, А на скронях виступає іній, Ніби вийшли зорі на парад. А душа, ну просто, шаленіє, А вогонь бажань - аж цибенить, І ще більше, як у юні роки Хочеться і ніжить, і любить. Хочеться такої насолоди, Щоб душа від ніжності ревла, Як ревуть із гір весняні води, Рвучись до морів і до тепла. 8.7.1990 р.
Перейти на страницу:
Комментариев (0)
название