Укранська ментальнсть укранська державнсть (СИ)

Ситуац╕я дещо зм╕нюються, якщо в соц╕альн╕й систем╕ виникають явища панування чи дом╕нування. Тод╕ в тих в╕дношеннях м╕ж людьми, як╕ стосуються сп╕впрац╕, починають переважати правила або закони, що базуються не на принципах морал╕ чи справедливост╕, а перш за все, на спрямованост╕ до певно╖ мети. ╤ хоч явище кооперативност╕ ╕ вза╓мозалежност╕ збер╕га╓ться, але в дещо ╕нш╕й форм╕ - в форм╕ корпоративност╕. Тобто, грубо говорячи, корпоративн╕сть це ╓ кооперативн╕сть ╕ вза╓мозалежн╕сть в умовах панування чи дом╕нування. В╕дпов╕дн╕ соц╕альн╕ системи, де ╕сну╓ корпоративний тип стосунк╕в м╕ж ╖╖ членами, можна в╕дносити до корпорац╕й в б╕льш╕й чи менш╕й м╕р╕. Корпорац╕╖, це об'╓днання людей, п╕дпри╓мств, людей ╕ п╕дпри╓мств, задля певно╖ мети чи результату. Вони можуть бути маленькими (цех, п╕дпри╓мство, банда), великими (транснац╕ональн╕ корпорац╕╖) ╕ нарешт╕ - держава-корпорац╕я, або корпоративна держава. (В б╕льш вузькому, юридичному значенн╕ корпорац╕я - це об'╓днання п╕дпри╓мств. В ╕ншому значенн╕ терм╕н, корпорац╕я, означа╓ п╕дпри╓мство - найчаст╕ше, акц╕онерна компан╕я, члени яко╖ користуються корпоративними правами, що записан╕ в уставних документах).

Кооперативн╕сть ╕ корпоративн╕сть можна розглядати як дв╕ орган╕чно пов'язан╕ м╕ж собою тенденц╕╖, або ж окремий вим╕р соц╕ально╖ орган╕зац╕╖. Вони не проявляються в чистому вигляд╕ - всяка кооперац╕я ╓ хоч трохи корпорац╕я, бо ма╓, так би мовити, "устав" ╕ кер╕вництво, ╕ навпаки - всяка корпорац╕я може включати в себе людей, як╕ сп╕впрацюють з нею ц╕лком добров╕льно, не порушуючи власн╕ моральн╕ принципи. Мова може йти лише про переважання то╖ чи ╕ншо╖ складово╖. Так наприклад, ще в п╕зньому середньов╕чч╕ в в╕льних ╓вропейських м╕стах виникали корпорац╕╖, а фактично - кооперативн╕ об'╓днання, що слугували для самоуправл╕ння рем╕сничих груп, г╕льд╕й, рел╕г╕йних орган╕зац╕й. Там був м╕н╕мальний р╕вень влади. Зростання влади зм╕ню╓ ситуац╕ю. Типовий приклад переходу в╕д кооперативност╕ до корпоративност╕ в християнств╕: перший р╕вень - християнська община, другий - монастир - орган╕зац╕я з централ╕зованою системою кер╕вництва, ╕ нарешт╕ трет╕й - чернечий орден, що живе зг╕дно статуту, а його члени при вступ╕ приносять урочист╕ об╕тниц╕ - це вже чиста корпорац╕я. В╕дпов╕дно, в цих соц╕альних орган╕змах ми бачимо тенденц╕ю до зростання власне корпоративного ╕нтересу по м╕р╕ зростання корпоративност╕. Так члени ордену вже не т╕льки поширювали "св╕тло Христове", але й про себе не забували, ╕ це друге ставало найголовн╕шим. Наприклад, орден мечоносц╕в дв╕ третини захоплених земель залишав п╕д владою ордену, а п╕сля його об'╓днання з Тевтонським орденом у 1237 роц╕ перетворився в найб╕льш агресивну, ненаситну ╕ ненависну силу в прибалт╕йському рег╕он╕. В╕дпов╕дно еволюц╕онувала мораль - в╕д "самаритянина" до цин╕чного, жад╕бного ╕ кривавого солдата-найманця, якому корпорац╕я заздалег╕дь видавала ╕ндульгенц╕ю на будь-як╕ ско╓н╕ гр╕ховн╕ д╕╖. Християнська мораль в╕дступала перед корпоративними ╕нтересами, ╕ власне наявн╕сть окремого ╕ незалежного в╕д усього ╕ншого, корпоративного ╕нтересу або корпоративно╖ мети ╓ характерною рисою корпорац╕╖. Найчаст╕ше це бува╓ матер╕альний ╕нтерес, бо корпорац╕╖ в б╕льшост╕ - акц╕онерн╕ товариства. Акц╕онер, ╕нвестуючи в певну справу найдорожче що в нього ╓ - грош╕ - ма╓ т╕льки одну мету - заробити ще б╕льше ╕ за будь яку ц╕ну. А тому на сов╕ст╕ член╕в одно╖ з перших корпорац╕й - Британсько╖ Ост-╤ндсько╖ компан╕╖, б╕льш як 40 м╕льйон╕в житт╕в ╕нд╕йц╕в, що померли в╕д голоду завдяки д╕ям представник╕в високо╖ б╕ло╖ культури. Але не культура була винна в геноцид╕ ╕нд╕йського народу, а корпоративн╕ ╕нтереси, заради яких корпорац╕╖ були готов╕ на будь-який злочин задля прибутку. Ця ситуац╕я не зм╕нилася до сьогодення. Корпоративн╕сть переважа╓ там, де ╕сну╓ експлуататорський чи паразитарний механ╕зм отримання прибутку. Власне, корпоративн╕ в╕дносини ╕ забезпечують вдосконалення цього механ╕зму. В чисто трудових в╕дносинах корпоративн╕сть в╕дсутня. Монастир╕ почали перетворюватись в корпорац╕╖ завдяки експлуатац╕╖ селян, як╕ обробляли монастирськ╕ земл╕. Дал╕ монахи стали вогнем ╕ мечем нести "слово боже", розширюючи сво╖ волод╕ння, багат╕ючи ╕ при цьому створюючи жорстку систему ╕╓рарх╕╖ ╕ дом╕нування. В принцип╕, будь яка орган╕зована ╕╓рарх╕чна структура, яка сама не створю╓ продукт, рано чи п╕зно почина╓ формувати власн╕ ╕нтереси, притаманн╕ власне ц╕й структур╕ ╕ прямо не пов'язан╕ з функц╕╓ю, заради яко╖ ця структура створювалась. Серед таких ╕нтерес╕в на першому м╕сц╕ - самозбереження, а дал╕ - розширення (к╕льк╕сне ╕ функц╕ональне), збагачення член╕в, зростання соц╕ально╖ рол╕ ╕ впливу. Наприклад, якщо створю╓ться державна орган╕зац╕я для боротьби з б╕дн╕стю серед населення, то можна гарантувати, що б╕дн╕сть буде зростати, а дана орган╕зац╕я зб╕льшиться ╕ про╖датиме все б╕льшу частину нац╕онального продукту. Орган╕зац╕я по боротьб╕ з╕ злочинн╕стю чи корупц╕╓ю буде зац╕кавлена в зростанн╕ злочинност╕ чи корупц╕╖, бо зросте ╖╖ роль, розшириться штат, з'являться нов╕ штатн╕ одиниц╕, п╕де прогрес по служб╕ - життя розцв╕та╓. В цьому поляга╓ вада бюрократично╖ системи управл╕ння, але вона принципова - всякий соц╕альний орган╕зм ма╓ сво╓ внутр╕шн╓ життя ╕ внутр╕шню спрямован╕сть свого розвитку, яка може не сп╕впадати з ╕нтересами чи метою велико╖ системи. ╤стор╕я демонстру╓ нам безл╕ч жахливих приклад╕в, коли корпорац╕я, що ма╓ служити ╕нтересам кра╖ни, ста╓ владним органом, перетворюючись фактично в терористичну орган╕зац╕ю по в╕дношенню до свого ж народу (╕нкв╕зиц╕я, опричнина, вс╕ляк╕ та╓мн╕ служби, типу ОГПУ - КДБ).

╤дея кооперац╕╖, сп╕впрац╕, сол╕дарност╕, як ╕деального механ╕зму сп╕в╕снування людства, лежить в основ╕ ╕деолог╕╖ анарх╕зму. Петро Кропотк╕н вивчав так╕ ╕ под╕бн╕ явища в природ╕, починаючи з найнижчих р╕вн╕в ╕ зак╕нчуючи людськими сусп╕льствами, що не досягнули державност╕. В╕н був переконаний, що саме тут знаходиться фундаментальна основа розвитку ╕ прогресу, а державн╕сть, панування, дом╕нування - вважав патолог╕╓ю, хворобою, що виникла на певному р╕вн╕ розвитку людства. Насправд╕, не все так однозначно - самоорган╕зац╕я, як системний механ╕зм, ма╓ принципов╕ вади - вона вир╕шу╓ соц╕альн╕ проблеми надто довго, не завжди оптимально ╕ далеко не вс╕. Кр╕м того, вона залежить в╕д р╕вня св╕домост╕ сусп╕льства ╕ в певних випадках може приводити до страшних результат╕в. А тому н╕як╕ форми анарх╕зму, сол╕даризму чи синдикал╕зму сам╕ по соб╕ не в змоз╕ створити досконале сусп╕льство. В тому вар╕ант╕, коли ясно зрозум╕ла мета ╕ ╕сну╓ алгоритм д╕╖, централ╕зована орган╕зац╕я ста╓ б╕льш ефективною. Б╕льше того, механ╕зм самоорган╕зац╕╖ сам породжу╓ централ╕зовану ╕╓рарх╕чну владу. А в╕д того часу, як основною функц╕╓ю соц╕уму стало ведення в╕йни, почала перемагати жорстка централ╕зована державна орган╕зац╕я сусп╕льства, яка вит╕снила вс╕ ╕нш╕ форми по механ╕зму натурального в╕дбору, як менш ст╕йк╕. Але все ж державн╕сть в ╖╖ найб╕льш диких формах (типу Персидсько╖ держави час╕в Кира чи Дар╕я, або Китайсько╖ держави час╕в Шан Яна) в╕д╕йшла в минуле за рахунок включення кооперативних (корпоративних) механ╕зм╕в. Класичний приклад - земельн╕ волод╕ння в обм╕н на службу - основа феодал╕зму. ╤ван Грозний, створюючи клас служилих людей - пом╕щик╕в, що втрачали право на землю як т╕льки полишали службу, фактично створив корпорац╕ю, в основ╕ яко╖ - вза╓мозалежн╕сть царя ╕ служилого люду. Ця м╕цна спайка перетворила царя в д╕йсного "батюшку", в╕д якого повн╕стю залежав добробут пом╕щика, але й цар залежав в╕д пом╕щик╕в, ╕ тому в╕дпов╕дно стимулював ╖х до пол╕пшення якост╕ ╖х служби. "Хочеш жити сам - дай жити ╕ншим" - це один з принцип╕в корпоратив╕зму. Така система була значно ефективн╕ша в╕д тотал╕тарно╖ опричнини. Простий люд, селяни випадали з корпоративно╖ системи зв'язк╕в, бо поступово були доведен╕ до рабського стану, коли д╕ють переважно насильницьк╕ методи. Ц╕лком корпоративна держава на територ╕╖ Рос╕╖ виникла вже за час╕в М.С. Хрущова, коли життя усього народу повн╕стю залежало в╕д держави ╕ контролювалось державою, в той же час держава залежала в╕д активност╕ народу ╕ лояльност╕ його до держави. Держава встановила правила життя, з яких була викоренена будь яка самост╕йн╕сть, безконтрольн╕сть ╕ незалежн╕сть - так званий, патернал╕зм. ╤ зараз Укра╖на все ще пережива╓ залишки ностальг╕╖ по щасливому минулому, коли держава забезпечувала над╕йний соц╕альний захист кожно╖ людини, коли не було безроб╕ття ╕ не було тривоги за майбутн╓.