Укранська ментальнсть укранська державнсть (СИ)

Той ╕нтенсивний процес ероз╕╖ державност╕, що зараз в╕дбува╓ться в ╢вроп╕ (╕ не т╕льки), пов'язаний в першу чергу з розвитком м╕сцевого самоврядування, органи якого не являються частиною державного апарату, а суб'╓кт самоврядування, громада, сп╕впада╓ з його об'╓ктом, тою ж громадою. Таким чином життя сусп╕льства поверта╓ться до природних основ. Розширення самоврядування один з шлях╕в подолання засилля держави. Другий шлях пов'язаний з ╕снуванням р╕зного типу утворень, що частково виконують функц╕╖ держави, але роблять це б╕льш демократично, як╕сно ╕ без примусу (корпорац╕╖, сп╕лки, фонди, союзи, общини, учбов╕ ╕ медичн╕ заклади, об'╓кти культури ╕ т. ╕.). Нарешт╕ трет╕й шлях обумовлений глобал╕зац╕╓ю, тобто розвитком наддержавних механ╕зм╕в, корпорац╕й, союз╕в, м╕жнародного законодавства, м╕жнародних стандарт╕в, торг╕вл╕, комун╕кац╕й, ╓дино╖ ╕нформац╕йно╖ системи ╕ звичайно ж, м╕жнародних систем колективно╖ безпеки.

Чи може сусп╕льство швидко л╕кв╕дувати державний апарат (вар╕ант революц╕╖) ╕ почати жити бездержавно, або хоча б як╕сно зм╕нити державну систему? На жаль, це запитання ма╓ однозначну в╕дпов╕дь - н╕ не може. Справа в тому, що функц╕онування держави базу╓ться на ╕нститутах, як╕ ╓ необх╕дними в житт╕ сусп╕льства. Для того, щоб сусп╕льство могло ╕снувати в бездержавному, чи як╕сно ╕ншому вар╕ант╕, так╕ ╕нститути мають або вже ╕снувати, або бути дуже швидко створен╕, що нереально. На м╕й погляд, найважлив╕шим ╕нститутом держави ╓ ф╕нансова система. Л╕кв╕дац╕я держави приводить до ╖╖ краху. Селяни перестають обм╕нювати зерно на "розмальован╕ пап╕рц╕" ╕ чекають кращих час╕в. Промислов╕ товари також н╕хто не купу╓ в умовах г╕пер╕нфляц╕╖, а тому виробництва згортаються. В м╕стах виника╓ нестача харч╕в. Росте злочинн╕сть. ╤нститут пол╕ц╕╖ л╕кв╕дований одним з перших, як найб╕льш ненависний. А ново╖ пол╕ц╕╖ нема╓, бо платити ╖й н╕чим - ╕нституту збору податк╕в не ╕сну╓. ╤ так дал╕ п╕шов накручуватися клубок проблем, поки через десяток рок╕в який-небудь Наполеон не встановить зал╕зну диктатуру п╕д захоплен╕ оплески вкрай виснаженого сусп╕льства. Все поверта╓ться "на круги своя". (Докладно з процесом "накручування" клубка проблем можна познайомитись, наприклад, в книз╕ ╢.Т. Гайдара, Смуты и институты. 2009 р.). Насправд╕, крах держави - це ф╕нальна стад╕я процесу, що як ╕ вс╕ соц╕альн╕ процеси почина╓ться в головах людей. На перш╕й стад╕╖ в╕дбува╓ться десакрал╕зац╕я влади, (якщо ╕сну╓ елемент сакральност╕), на друг╕й - ╖╖ делег╕тимац╕я, на трет╕й - знамените, "низи не можуть, а верхи не хочуть", тобто форму╓ться метастаб╕льний стан сусп╕льно╖ системи, (коли система ╓ вже потенц╕йно нестаб╕льна), дал╕ в деякий наперед невизначений момент, коли виника╓ певний зб╕г обставин, в╕дбува╓ться, як зараз говорять, тригерна под╕я, тобто под╕я, значим╕сть яко╖ перевищу╓ певний пор╕г, п╕сля чого крах наступа╓ швидко ╕ нев╕дворотно вже в матер╕альн╕й форм╕. Саме тод╕ не знаходиться жодного полка, готового стр╕ляти в народ, ╕ починають "сипатися" ╕нститути державно╖ влади. Метастаб╕льний стан системи рано чи п╕зно завершу╓ться катастрофою. Вт╕м, цей стан можна продовжувати досить довго, якщо ╕снують досить потужн╕ сили п╕дтримки режиму, в тому числ╕, наприклад, найман╕ ╕ноземн╕ в╕йська. (Не сумн╕ваюсь, що коли в Москв╕ почнуться заворушення, то в москвич╕в будуть стр╕ляти чеченц╕, причому з великим задоволенням).

Чи ╕сну╓ можлив╕сть вирватися з цього зачарованого кола? В╕д чого це залежить? Яку роль тут гра╓ "як╕сть" народу, або його ментальн╕сть? До якого типу сусп╕льно╖ орган╕зац╕╖ сл╕д рухатися? Ц╕ питання ╓ актуальними по в╕дношенню до молодих пострадянських держав, ╕ саме в цьому аспект╕ варто розглядати проблему укра╖нсько╖ державност╕ ╕ майбутнього укра╖нського державного буд╕вництва.

Розд╕л 3.3. Кооперац╕я ╕ корпорац╕я.

Будь-яке добро може стати причиною зла.

Одне з фундаментальних явищ, що д╕ють на б╕олог╕чному р╕вн╕ орган╕зац╕╖ матер╕╖ - симб╕оз, при якому сп╕в╕снування двох (чи б╕льше) орган╕зм╕в ста╓ корисним для одного з них чи для обох. Сп╕в╕снування створю╓ нову як╕сть - так званий, кооперативний ефект. Власне цей ефект породжу╓ людськ╕ соц╕альн╕ орган╕зми. Кооперац╕я (кооперативна сол╕дарн╕сть, вза╓модопомога) виклика╓, як насл╕док, вза╓мозалежн╕сть, створю╓ зв'язки ╕ утриму╓ ц╕л╕сн╕сть соц╕ального орган╕зму. В свою чергу система зв'язк╕в - соц╕ал╕зац╕я, лежить в основ╕ соц╕альних структур ╕ самоорган╕зац╕╖. В процес╕ самоорган╕зац╕╖, який супроводжу╓ться спец╕ал╕зац╕╓ю (розпод╕лом прац╕) в╕дбува╓ться розширення ╕ збагачення форм соц╕ал╕зац╕╖ ╕ кооперац╕╖ в сусп╕льств╕. Таким чином ╕де сусп╕льний розвиток, виникають певн╕ соц╕альн╕ практики, в яких концентру╓ться сусп╕льний досв╕д ╕, як тепер полюбляють говорити, соц╕альний кап╕тал, або по-простому - як╕сть сусп╕льства, його самост╕йн╕сть ╕ самодостатн╕сть, здатн╕сть до адаптац╕╖. Це власне той соц╕альний кап╕тал ╕ т╕ соц╕альн╕ практики, на яких пот╕м паразиту╓ держава.

Жодна соц╕альна практика не виника╓ без явищ кооперац╕╖. Чи може одна людина започаткувати, наприклад, чумацтво? Це означало б наступне: зробити над╕йного воза (вози витримували в╕д одно╖ до двох тон вантажу), придбати тяглових вол╕в, розв╕дати чи прокласти дорогу до Криму, позичити чи купити зб╕жжя на продаж, уникнути пограбування чи авар╕╖ по дороз╕ (наприклад, зламалося колесо чи в╕сь) ╕ знати масу ╕нших деталей, в╕домих т╕льки тим, хто займався цим промислом. Ясно що чумацька технолог╕я могла створюватися поступово ╕ т╕льки в умовах широко╖ кооперац╕╖ ╕ дов╕ри з боку член╕в громади. Чумацьк╕ валки складали в╕д 100 до 300 воз╕в, мали весь необх╕дний в дороз╕ реманент, знаряддя ╕ озбро╓ння, в╕йськову орган╕зац╕ю, кер╕вництво ╕ в╕дпрацьован╕ плани д╕й у в╕дпов╕дних ситуац╕ях, досв╕дчених пров╕дник╕в ╕ перекладач╕в, мали м╕сця перепочинку ╕ водопо╖, створили свою технолог╕ю харчування ╕ т. д. - в цьому й поляга╓ справжня кооперац╕я в╕льних людей, спаяних вза╓мозалежн╕стю в одно ц╕ле. Аналог╕чно в план╕ кооперац╕╖ виглядала селянська технолог╕я. Вже говорилось, що плуг в стар╕ часи являв собою дуже складний агрегат, який м╕г мати ╕ з ним вправлятись далеко не кожен селянин. А тому орач╕ в сезон (весною ╕ восени) працювали з раннього ранку до п╕знього вечора, м╕няючи вол╕в ╕ обробляючи поля селян за грош╕ чи за натуру. В гарячу пору - жнива, потр╕бно було встигнути з╕брати врожай поки зб╕жжя не полягло, не вимокло ╕ не осипалось, пот╕м його треба було висушити, обмолотити ╕ зберегти в в╕дпов╕дних умовах, що потребувало моб╕л╕зац╕╖ ╕ кооперац╕╖. А ще - косовиця, загот╕вля с╕на. Перший осередок кооперац╕╖ - велика с╕м'я, в як╕й кожен член виконував в╕дпов╕дну функц╕ю зг╕дно з його в╕ком, силами ╕ вм╕нням, але вс╕, починаючи з досить молодого в╕ку ╕ зак╕нчуючи глибокою стар╕стю знаходили соб╕ м╕сце в с╕мейному господарському механ╕зм╕, н╕хто не був зайвий.

Кооперац╕я в╕льних людей утриму╓ться на морал╕, звичаях ╕ традиц╕ях. Це ╓ засоби ф╕ксац╕╖, передач╕ ╕ усп╕шного функц╕онування винайдено╖ соц╕ально╖ практики, бо в ╕накшому випадку просте недотримання слова, порушення звичаю приводить до втрати дов╕ри м╕ж людьми ╕ знищення кооперативного ефекту. Кооперац╕я просто переста╓ ╕снувати. Тому в в╕льних сусп╕льствах дуже суворо в╕дносяться до будь-яких порушень моральних норм ╕ завдяки цьому таке сусп╕льство автоматично форму╓ться, як високоморальне. (Зрозум╕ло, мова йде про норми морал╕, прийнят╕ власне в цьому сусп╕льств╕). Аналог╕чна ситуац╕я виника╓ щодо справедливост╕ - коли питання вир╕шуються за вза╓мною згодою, без втручання зовн╕шн╕х сил, то ста╓ можливим збалансувати особист╕ ╕нтереси з ╕нтересами сп╕льноти.