Укранська ментальнсть укранська державнсть (СИ)

В авторитарних, а тим б╕льше тотал╕тарних державах корпоративна владна верх╕вка форму╓ не т╕льки окремий стан, але також окремий соц╕альний клас, з ус╕ма його ознаками по Марксу, або за ознаками, клас-статус-влада, по Веберу. В Радянському Союз╕ цей клас, що мав неоф╕ц╕йну назву, номенклатура, складав близько 3 млн. в 80-т╕ роки (за оц╕нками М.С. Восленського), з них 22,5 тисяч - номенклатура ЦК. Цей клас жив ╕зольовано в╕д народу з зовс╕м ╕ншим р╕внем забезпечення, прав, соц╕альних гарант╕й, на його захист╕ стояв КДБ. З ╕ншого боку, номенклатура мала строго дотримуватись корпоративних правил. Основна функц╕я номенклатури - пунктуальне виконання директив, спущених "зверху", що автоматично приводило до безв╕дпов╕дальност╕ на вс╕х р╕внях системи, за винятком найвищого. "Инициатива наказуема!" - золоте правило номенклатури, принцип - "ти начальник - я дурак", вм╕ння ╕м╕тувати бурхливу д╕яльн╕сть, повага до чину, а не до профес╕онал╕зму, особист╕ зв'язки ╕ кум╕вство - вело до нев╕дворотно╖ деградац╕╖ номенклатури в ус╕х в╕дношеннях. Це обумовило коротке життя радянськ╕й систем╕, яка проявила повну неспроможн╕сть до сутт╓во╖ модерн╕зац╕╖ ╕ адаптац╕╖ до виклик╕в часу. Проблема полягала в тому, що в номенклатур╕ в╕дбулося по╓днання класу, статусу ╕ влади - будь-яке очищення стало неможливе. ╤ншими словами, зверху не було Стал╕на, роль якого стало виконувати Пол╕тбюро ЦК КПРС, тобто верх╕вка то╖ ж само╖ номенклатури, ╕ не було стал╕нського КДБ, який в часи Хрущова був п╕дпорядкований номенклатур╕. "Чистити" номенклатуру стало н╕кому.

Наприклад, в Кита╖, де на протяз╕ його довго╖ ╕стор╕╖ ╕снувала аналог╕чна централ╕зована бюрократична система, в╕дбувалося систематичне "зр╕зання верх╕вки владно╖ п╕рам╕ди" (р╕зними методами) ╕ радикальне оновлення складу правлячо╖ бюрократ╕╖. Кр╕м того, там бюрократ╕я не складала окремий стан - людина з низ╕в, якщо вона витримувала в╕дпов╕дн╕ ╕спити, могла п╕днятись до самого верху. Тобто, оновлення бюрократ╕╖ можливе в вар╕ант╕, коли ╕сну╓ владний орган над нею. Таких орган╕в ╕стор╕я придумала лише два - влада народу (через вибори, зм╕ну структури) ╕ влада диктатора. Ну ╕ звичайно, ун╕версальним засобом очищення Авг╕╓вих конюшень ╓ народна революц╕я, але це вже надто радикальний ╕ страшний зас╕б (вт╕м, в певних умовах може стати ╓дино можливим).

Класичним методом боротьби з корпоратив╕змом в уряд╕ ╓ децентрал╕зац╕я, самоврядування, розпод╕л владних функц╕й ╕ виборн╕сть на вс╕х р╕внях. Тод╕ утворю╓ться соц╕альний л╕фт для кращих людей, що спочатку зарекомендували себе на нижн╕х щаблях системи, а в той же час децентрал╕зац╕я ╕ самоврядування не дозволяють центральн╕й влад╕ дотягнутися сво╖ми щупальцями до безпосередн╕х виробник╕в нац╕онального багатства. Тод╕ на нижн╕х р╕внях починають виникати кооперативн╕ зв'язки, утворюються корпорац╕╖ вже нового типу, в яких пров╕дну роль в╕д╕гра╓ кооперац╕я. Це д╕лов╕ (комерц╕йн╕) корпорац╕╖, як╕ виробляють в наш час б╕льше половини св╕тового продукту. Давно в╕д╕йшли в минуле т╕ часи, коли ╕ндустр╕альн╕ г╕ганти купували зброю ╕ винаймали головор╕з╕в для придушення орган╕зованих виступ╕в власних роб╕тник╕в. В наш час усп╕х комерц╕йно╖ корпорац╕╖ залежить в╕д р╕вня кооперац╕╖ прац╕вник╕в ╕ менеджменту, бо д╕лова активн╕сть прямо пов'язана з р╕внем матер╕альних ╕ соц╕альних стимул╕в. Така метаморфоза корпорац╕й поясню╓ться все зростаючою роллю творчо╖ складово╖ прац╕, бо саме ця складова дозволя╓ витримувати конкуренц╕ю ╕ бути на в╕стр╕ сучасних технолог╕й. Великий масштаб п╕дпри╓мства да╓ можлив╕сть б╕льше ╕нвестувати в прикладну науково-досл╕дницьку роботу ╕ таким чином власне велик╕ корпорац╕╖ стають мотором техн╕чного прогресу. Мал╕ п╕дпри╓мства програють у цьому в╕дношенн╕, бо не в змоз╕ використовувати останн╕ науково-техн╕чн╕ досягнення. (Вт╕м, хороша ╕дея може започаткувати нову корпорац╕ю з р╕вня майстерн╕ чи гаража, чому ╓ багато приклад╕в). Тож починаючи з пово╓нних рок╕в ╕сну╓ тенденц╕я до зм╕щення акцент╕в в д╕яльност╕ корпорац╕й в╕д економ╕чного (комерц╕йного) напрямку (виробництво ╕ отримання прибутку) до соц╕ального - медичне страхування, пенс╕╖, допомога по безроб╕ттю, оплачуван╕ в╕дпустки ╕ листки непрацездатност╕, гарант╕╖ зайнятост╕. Корпорац╕╖ стають соц╕ально в╕дпов╕дальними, фактично переймають соц╕альн╕ функц╕╖ держави, причому роблять це б╕льш рац╕онально ╕ менш витратно. В таких формах в╕дношень вмикаються механ╕зми кооперац╕╖, коли б╕льший р╕вень вза╓мозалежност╕ да╓ б╕льшу вигоду обом сторонам. Так╕ фактори як, задоволення роботою, справедлива оплата прац╕, дружн╕ в╕дносини в колектив╕, нарешт╕, в╕дпов╕дальне в╕дношення до природного середовища ╕ до соц╕уму насправд╕ створюють умови, в яких прац╕вник сам в╕дчува╓ в╕дпов╕дальн╕сть за свою працю перед колективом, працю╓ "як на себе", а в творчих профес╕ях забезпечу╓ максимальну в╕ддачу. Колектив перетворю╓ться для роб╕тника в "велику с╕м'ю" спаяну сп╕льною справою, де людина д╕ста╓ визнання, нов╕ враження, профес╕ональне зростання, задоволення ╕нстинкту приналежност╕. Головне, що в корпорац╕╖ в╕дсутн╕ спец╕альн╕ структури (корпорац╕╖ б╕льш низького р╕вня), як╕ забезпечують виконання соц╕альних функц╕й, процес ста╓ менш бюрократизований ╕ менш затратний, а значить сусп╕льство в ц╕лому функц╕ону╓ б╕льш ефективно.

Основна проблема корпорац╕й (комерц╕йних) поляга╓ в нев╕дпов╕дност╕ (чи неповн╕й в╕дпов╕дност╕) корпоративних ╕нтерес╕в ╕нтересам сусп╕льства в ц╕лому. Ця проблема стара, (про що св╕дчить ╕стор╕я великих корпорац╕й минулого, особливо в колон╕ях), але в наш╕ часи вона загострилася в зв'язку з обмежен╕стю ресурс╕в, еколог╕чними проблемами, як╕ корпорац╕╖ схильн╕ ╕гнорувати, та спрямован╕стю на задоволення ╕ндив╕дуальних потреб, як╕ можуть входити в протир╕ччя з потребами сусп╕льства в ц╕лому, (виникають так зван╕, екстернал╕╖, на мов╕ економ╕ст╕в). Все це св╕доцтва того, що сучасний св╕т, який ран╕ше був сукупн╕стю людей, п╕дпри╓мств, орган╕зац╕й тепер перетворю╓ться в систему - ц╕л╕сний орган╕зм, в якому ╕сну╓ безл╕ч горизонтальних зв'язк╕в, в╕дношень, вплив╕в ╕ вза╓мозалежностей. В таких умовах комерц╕йна корпорац╕я змушена враховувати не т╕льки поточн╕ видатки чи прибутки, але також довготерм╕нов╕ насл╕дки сво╓╖ д╕яльност╕, планувати в╕ддалену перспективу в б╕льш широкому, загальнодержавному чи загальносв╕товому контекст╕. Це значить, що корпорац╕╖ починають все б╕льше переймати на себе т╕ функц╕╖, якими ран╕ше займались виключно держави. ╤ це ╓ ще одна - серед тенденц╕й, як╕ св╕дчать про наростаючу кризу державност╕ в сучасному св╕т╕.

Розд╕л 3.4. ╤дея, вт╕лена в соц╕альну практику.

Та й що ж то за народ, коли за свою користь не дба╓

╕ очевидн╕й небезпец╕ не запоб╕га╓?

╤.С. Мазепа, 1708 р.

Ясно, що поруб╕жна перв╕сна Укра╖на не мала ╕ не могла мати державност╕. Державн╕сть була зруйнована в 1240 роц╕ ╕ тим самим була порушена пол╕тична тягл╕сть народу. На в╕дм╕ну в╕д ел╕ти, посполитий народ сприйма╓ втрату державност╕ з полегшенням, як втрату ярма, яким була для нього держава. Але ментальна тягл╕сть народу не може бути перервана, чи хоч би швидко ╕ радикально зм╕нена, бо ментальн╕сть "розм╕щена" в головах людей. Подальший сусп╕льний розвиток продовжу╓ться на ╕снуюч╕й ментальн╕й основ╕, яка вже п╕знала державн╕сть, тобто вже вийшла далеко за меж╕ общинно╖ стад╕╖ соц╕ального розвитку. А тому в нових специф╕чних умовах виник в╕дпов╕дний механ╕зм утворення вже дещо ╕накшого типу бездержавного сусп╕льства пор╕вняно з арха╖чними общинними формами. Загальне правило для арха╖чних форм, в тому числ╕ ╕ для сусп╕льства древньо╖ Рус╕, ╕ для кочовик╕в - ╖х укор╕нення в родову общину, кровну спор╕днен╕сть. (Велика роль родоплем╕нних зв'язк╕в подекуди спостер╕га╓ться до нашого часу, наприклад, серед народ╕в Кавказу). В перв╕сн╕й Укра╖н╕ родових в╕дносин не могло залишитися, бо вона виникла на засадах в╕льно╖ сп╕льноти переселенц╕в з р╕зних земель ╕ р╕зних кра╖н, яка форму╓ться "з нуля" на нових землях. (Костомаров п╕дкреслював перевагу ╕ндив╕дуального над общинним, як загальну характеристику народу п╕вденно╖ Рус╕, а також його рел╕г╕йну ╕ м╕жетн╕чну терпим╕сть.). А тому там був в╕дсутн╕й також етн╕чний чи рел╕г╕йний принцип формування, бо на перших порах мова йшла про ф╕зичне виживання, а п╕зн╕ше виникла необх╕дн╕сть в т╕сних контактах з кочовою цив╕л╕зац╕╓ю, що не могло не привести до ще б╕льшо╖ толерантност╕ ╕ м'якост╕ м╕жетн╕чних ╕ м╕жрел╕г╕йних в╕дносин. Адама Кис╕ль, як в╕домо, охарактеризував рел╕г╕йн╕сть козак╕в словами "religionis nullius" - не мають в╕роспов╕дання. Папський нунц╕й Джованн╕ Ланцелотт╕ в лист╕ до Конгрегац╕╖ Пропаганди В╕ри в╕д 1625 року да╓ вже однозначну оц╕нку: "... козаки не п╕клуються н╕ про ун╕ю, н╕ про схизму, бо вони справжн╕ ате╖сти, хоч ╕ п╕дпорядковуються бажанням схизматик╕в". (Цитата по книз╕: Teresa Chynczewska-Hennel, ?wiadomo?? narodowa szlachty ukrai?skiej i kozaczyzny od schy?ku 16 do po?owy 17 w., 1985). На в╕дм╕ну в╕д великорос╕в, де зм╕на одного лише обряду привела до розколу церкви ╕ страшних репрес╕й, в Укра╖н╕ пост╕йно в╕дбувались церковн╕ "пертурбац╕╖", наприклад, в пер╕од з 1839 по 1875 роки була л╕кв╕дована греко-католицька церква, що не спричинило жодних заворушень за винятком Пратулинського на Холмщин╕. В перв╕сн╕й Укра╖н╕ напевно не було (в усякому раз╕ на перших порах) ╕нституту церкви - ще одного апарату насильства, на цей раз ╕деолог╕чного. (До реч╕, рел╕г╕йний принцип об'╓днання ╓ дуже типовий в ╕стор╕╖. На цьому принцип╕ створилася зокрема, Нова Англ╕я). Друга важлива особлив╕сть - в╕дсутн╕сть ф╕ксовано╖ територ╕╖, яку можна було би назвати Укра╖ною. Укра╖ною ставала будь-яка м╕сцев╕сть де утверджувався даний тип сусп╕льства. Ще одна характерна ознака для бездержавних утворень - народ м╕г мати зброю, утворювати бойов╕ збройн╕ одиниц╕ ╕ в╕дпов╕дно, народ сам в╕дстоював ╕ захищав свою безпеку. ╤ нарешт╕, не ╕снувало "апарату насильства" - органу, що мав виконувати певн╕ репресивн╕ функц╕╖ по в╕дношенню до частини сусп╕льства в ╕нтересах ╕ншо╖ ц╕лком певно╖ частини чи групи. В той же час, перв╕сна Укра╖на не була утворенням типу, в╕йськова демократ╕я, бо не мала централ╕зовано╖ адм╕н╕страц╕╖, зате мала под╕л сусп╕льства на стани.