Жак фаталiст i його пан
Жак фаталiст i його пан читать книгу онлайн
Роман Дені Дідро «Жак фаталіст і його пан» в українському перекладі Леоніда Кошелівця, виданий у Мюнхені в 1970 році. Цей твір Дідро є одним з найаванґардніших (навіть за сучасними мірками) і найдотепніших творів всесвітньої іронічної літератури, і займає достойне місце в одному ряду з такими шедеврами, як «Ґарґантюа та Пантаґрюель» Франсуа Рабле, «Дон Кіхот» Мігеля Сервантеса, «Трістрам Шенді» Лоренса Стерна, «Рукопис, знайдений у Сараґосі» Яна Потоцького, «Мертві душі» Миколи Гоголя, «Пригоди бравого вояка Швейка» Ярослава Гашека... В романі йдеться про подорож простолюдця Жака та його пана невідомо звідки невідомо куди. Аби уникнути нудьги, Жак намагається розповідати панові історію свого кохання. Але ця розповідь повсякчасно переривається несподіваними пригодами та теревенями інших персонажів про чудернацькі чи кумедні події, ба навіть розмовами читача із автором...
Внимание! Книга может содержать контент только для совершеннолетних. Для несовершеннолетних чтение данного контента СТРОГО ЗАПРЕЩЕНО! Если в книге присутствует наличие пропаганды ЛГБТ и другого, запрещенного контента - просьба написать на почту [email protected] для удаления материала
... от що значить бути едукованим! – Едукований – вихований; від латин. educatio – виховання.
... і слово futuo не менше відоме, ніж слово хліб... – Futuo – їбати (латин.)
... це Монтень. Lasciva est nobis pagina, vita proba. – Сторінка наша непристойна, життя чисте (латин.) Тобто, від того, що ми написали хтиву сторінку, не стає менш чистим наше життя. Висловлення давньоримського поета Марка Валерія Марціала. Монтень процитував його у своїх «Нарисах», книга II, розділ V.
... він віддає перевагу ворожбитству Бакбука... – Бакбук – пляшка-оракул у епопеї Франсуа Рабле «Ґарґантюа та Пантаґрюель».
... пошану до священика з Медону... – За два роки до смерті Франсуа Рабле отримав посаду священика у містечку Медон поблизу Парижа.
Останнього він називав єретиком-енґастримітом... – Енґастриміт – черевомовець.
Рабле, ля Фар, Шапель, Шольє, Ляфонтен, Мольєр, Панар, Ґалле, Ваде. – Французькі поети XVII-XVIII ст., перераховані тут поряд з Рабле, Лафонтеном, Мольєром, були послідовниками епікурейського вчення в його гедоністичному трактуванні (культу чуттєвої насолоди).
... Помм-де-пен, Танпль і Ґінґетту... – відомі корчми. ПомдеПен («Ялинова шишка») – улюблена корчма французького поета Франсуа Війона.
... хтось з нащадків Нодо, президента Бросса, Фрайнсгайма чи отця Бротье колись виповнить її. – Нодо – автор літературної містифікації, начебто знайденого ним у Белграді повного тексту роману Петронія «Сатирикон». Шарль де Бросс (1709-1777) – французький історик, археолог, співробітник «Енциклопедії», автор «Історії VII століття Римської республіки», в якій намагався реконструювати фрагменти «Історії» Саллюстія, що відносяться до подій 78-66 pp. до н. е. Іоганн Фрейнсгеймський (1608-1660) – німецький філософ, філолог, коментатор творів римського історика Квінта Курція. Габріель Бротьє (1723-1789) – коментатор та перекладач Тацита.
... не люблю романів, за винятком хіба-що Річардсонових. – Семюел Річардсон (англ. Samuel Richardson; 1689-1761) – англійський письменник, родоначальник «чутливої» літератури XVIII і початку XIX ст. Популярність йому принесли його три епістолярних романи: «Памела, або нагороджена доброчесність» (1740), «Кларисса, або Історія молодої леді» (1748) й «Історія сера Чарлза Ґрандисона» (1753).
Bravo, bravo, mio саго maestro! – Браво, браво, мій любий пане! (іт.).
Пані Ріккобоні... – Марія Жанна Ріккобоні (1713-1792) – актриса театру «Італійської комедії» в Парижі, поетеса і драматург. Тут міститься натяк на помсту Ріккобоні коханцеві за зраду: вона оприлюднила в романі «Листи міс Фані Бетлер» інтимне листування з коханцемзрадником.
... промовою Тіта Лівія в його «Історії Риму»... – Tim Лівій (59 р. до н. е. – 17 р. н. е.) – римський історик, автор «Римської історії від заснування Міста».
... кардинала Бентівольйо в його «Фляндрських війнах». – Гвідо Бентівольо (1570-1644) – кардинал, автор історичних мемуарів.
Алеж це з «Істина в вині» Колле... – Шарль Колле (1709-1783) – поет, драматург, комедіограф.
... з знаменитою куртизанкою минулого століття. – Нінон де Ланкло (фр. Ninon de Lenclos або Lanclos, справжнє ім'я Анна де л'Анкло – Anne de l'Enclos, 1615/1623-1705) – французька куртизанка, письменниця і господиня літературного салону. Прославилася своєю красою, надзвичайною дотепністю, а також тим, що зберігала свою незвичайну привабливість практично до самої смерті на дев'ятому десятку. Де Ланкло – символ освіченої і незалежної жінки, цариці паризьких салонів, що поєднувала розум і серце, приклад еволюції моралі XVII і XVIII ст.
А ти знаєш байку про Ґаро? – Ґаро – персонаж байки Лафонтена «Жолудь та тиква», втілює незадоволеного критика. Сюжет такий: герой байки, філософ, позаочі називає бога Зевса дурнем за те, що той великий плод гарбуза причепив до маленької стеблини, а маленького жолудя почепив на великому дубі; треба, мовляв, було б зробити навпаки; лягає спати під дубом, і йому на голову падає жолудь; і тоді філософ славить мудрість Зевса, бо ж якщо б, мовляв, на дубі росли гарбузи...
Пан: Один філософ, що має те саме ім'я, що й ти, думає інакше. Жак: Бо кожен має свій погляд, і Жан-Жак не те саме, що Жак. – Мається на увазі філософ ЖанЖак Руссо. У його дидактичному романі «Еміль, або Про виховання» (1761) йдеться, зокрема, про коло читання для юнацтва.
Os illi sublime dedit, coelumque tueri Jussit, et erectos ad sidera tollere vultus. – «Юпітер дав людині високе лице, сказав їй дивитись на небо й підводити чоло до зірок» (латин.). Овідій. Метаморфози, Кн. І, вірш. 85.
Я бачу, що ти не читав дома Лятаста. – Люї Лятаст (помер біля 1754 р.) – єпископбенедектинець, богослов містичного напряму, відстоював думку, що з метою спокуси диявол здатний на благі вчинки.
Але хіба не може з столярської майстерні вийти інший Кромвел? Хіба той, що стяв королеві голову, не вийшов з закладу броваря... – Олівер Кромвель (англ. Oliver Cromwell, 1599-1658) – англійський державний діяч і полководець, вождь індепендентів, керівник Англійської революції, в 1643-1650 роках – генерал-лейтенант парламентської армії, в 1650-1653 роках – лорд-генерал, в 1653 -1658 роках – лорд-протектор Англії, Шотландії та Ірландії. Після революції, очоленої Кромвелем, англійського короля Карла I було страчено – кат відтяв голову (30 січня 1649 року). Вороги презирливо називали Кромвеля броварем, бо в молоді роки він займався зокрема пивоварінням.
... пригод «Кума Матвія»... – Роман абата АнріЖозефа Делорана (1719-1793) «Життя й пригоди кума Матьє» (1766); за цю книгу автора було засуджено до довічного ув'язнення в монастирській в'язниці, де він і закінчив своє життя.
... чи не лишилися б ви далі моїм полішинелем... – Тобто, у даному випадку, «моєю лялькою». Ім’я Полішинель – французький варіант імені комічного персонажа італійського народного вуличного театру (зокрема лялькового) – Пульчинелла.
А ось другий уривок, скопійований з «Життя Трістрама Шенді»... – Дідро наслідує тут один з розділів Стернового «Трістрама Шенді». (Примітка перекладача). Взагалі роман «Жак фаталіст і його пан» був написаний Дені Дідро в немалій мірі під впливом роману «Життя й думки Трістрама Шенді, джентльмена» англійського письменника Лоренса Стерна (1713-1768).
... опинився в банді Мандрена. – Мандрен – відомий контрабандист того часу.
... пустити в люди учнів Зенона й Спінози. – Тобто народити філософів. Зенон з Кітіона, острів Кіпр, (біля 336-264 pp. до н. е.) – давньогрецький філософ, один із засновників стоїцизму. Бенедикт Спіноза (нар. Барух Спіноза, 1632-1677) – нідерландський філософ-раціоналіст, натураліст єврейського походження, один з головних представників філософії Нового часу.
