Жак фаталiст i його пан
Жак фаталiст i його пан читать книгу онлайн
Роман Дені Дідро «Жак фаталіст і його пан» в українському перекладі Леоніда Кошелівця, виданий у Мюнхені в 1970 році. Цей твір Дідро є одним з найаванґардніших (навіть за сучасними мірками) і найдотепніших творів всесвітньої іронічної літератури, і займає достойне місце в одному ряду з такими шедеврами, як «Ґарґантюа та Пантаґрюель» Франсуа Рабле, «Дон Кіхот» Мігеля Сервантеса, «Трістрам Шенді» Лоренса Стерна, «Рукопис, знайдений у Сараґосі» Яна Потоцького, «Мертві душі» Миколи Гоголя, «Пригоди бравого вояка Швейка» Ярослава Гашека... В романі йдеться про подорож простолюдця Жака та його пана невідомо звідки невідомо куди. Аби уникнути нудьги, Жак намагається розповідати панові історію свого кохання. Але ця розповідь повсякчасно переривається несподіваними пригодами та теревенями інших персонажів про чудернацькі чи кумедні події, ба навіть розмовами читача із автором...
Внимание! Книга может содержать контент только для совершеннолетних. Для несовершеннолетних чтение данного контента СТРОГО ЗАПРЕЩЕНО! Если в книге присутствует наличие пропаганды ЛГБТ и другого, запрещенного контента - просьба написать на почту [email protected] для удаления материала
«Благодійний відлюдок» — П'єса італійського драматурга Карло Гольдоні (1707-1793), була вперше поставлена театром «Комеді Франсез» у 1771 році. Ця вистава принесла авторові світову славу.
... так наказував Троншен. – Теодор Троншен (1709-1781) – відомий французький лікар.
... французькому військовому, на ім'я, здається мені, Ґерші. – КлодЛуї де Реньє граф де Ґерші (помер у 1769 р.) – офіцер, відзначився в боях у Фландрії та Богемії.
... називав таких протиотрутою на Гюе, Ніколів, Боссюе. – П'єр Даніель Гюе (1630-1721) – французький літератор, який належав до духовного стану. П'єр Ніколь (1625-1695) – автормораліст янсеністського напряму. Жак Бенінь де Боссюе (1627-1704) – відомий богослов, проповідник, автор «Надгробних промов».
... я виховувалася у Сен-Сір... – Сен-Сір – містечко близько Версаля, де того часу був інститут для виховання убогих шляхтянок.
... наче б усе життя прожили в манастирі Франціска Сальського. Чи не були ви квієтистом? – Франциск Сальський (1567-1622) – видатний представник квієтизму. Квієтизм (від лат. «quies» – спокій) – релігійноетичне вчення, яке пропагувало споглядальний спосіб життя, байдужість до власної долі. Виникло у XVII столітті як опозиційне вчення по відношенню до єзуїтського ордену. Церковна комісія, яку очолив Боссюе осудила квієтизм як єресь.
Вільжюїф – містечко за 8 кілометрів від Парижа.
Пан: ... Ви согрішили проти правил Арістотеля, Горація, Віда і Ле Боссюе. Господиня: Я не знаю ні горбатого, ні стрункого... — Гра слів: по-французькому bossu — горбатий. (Примітка перекладача). Віда Маріо Джіроламо (1480-1566) – італійський єпископ, автор художніх творів та праць з поетичного мистецтва, а також віршованого трактату латинською мовою «Поетичне мистецтво». Боссюе (1631-1680) – автор класицистичного «Трактату про епічну поему», до якого схвально поставився Буало.
... пан Тіссо... — Мова про популярного тоді автора книжки «Поради народові про здоров'я», швейцарського лікаря С.-А. Тіссо. (Примітка перекладача). Повне ім’я – Сімон Андре Тіссо (1727-1797).
... вступив до чину премонстрантів. – Премонстранти («Орден регулярних каноніків-премонстрантів», лат. Candidus et Canonicus Ordo Praemonstratensis, OPraem) – католицький чернечий орден, заснований 1120 року святим Норбертом Ксантенським в абатстві Премонтре, що знаходиться неподалік від Пікардійського міста Лан. Ім'я орден отримав за назвою абатства, члени ордена також іменувалися норбертанцями або норбертинцями за ім’ям засновника.
... там панував невігласний янсенізм... – Янсенізм (лат. Iansenismus) – релігійний рух в католицькій церкві XVII-XVIII століть, засуджений згодом як єресь. Підкреслював зіпсовану природу людини внаслідок первородного гріха, а отже – приречення і абсолютну необхідність для порятунку божественної благодаті.
Angelus Domini nuntiavit Mariae... – Янгол Божий сповістив Марії... (латин.)
... з-під протекції двору й єпископа Мірпуа... – Мірпуа – епископ Мірпуанський (Жан Франсуа Бойє, 1675-1755) – переслідувач янсеністів.
... визнання булли Unigenitus... – Unigenitus (з лат. – «Єдинородний Син») – назва папської булли, оприлюдненої 1713 року, яка була спрямована проти деяких положень янсенізму і зіграла велику роль в історії цієї секти.
... у розповіді про розмови Пірона... – Алексіс Пірон (1689-1773) – французький поет та драматург. Найбільшою популярністю з його творів користувалася комедія «Метроманія», поставлена у 1738 році в «Комеді Франсез», в якій дотепно висміювалась графоманська пристрасть молодих авторів з третього стану. Пірон не стояв на будьякій політичній позиції, його дотепні епіграми висміювали однаково і дворян, і Вольтера, і енциклопедистів.
... однеси цей сюжет Фраґонарові... – Жан Оноре Фраґонар (фр. Jean-Honoré Fragonard, 1732-1806) – французький живописець і гравер. Працював у стилі рококо. Створив понад 550 картин (не рахуючи малюнків і гравюр).
Данте, який написав твір під назвою: «Комедія про пекло, чистилище і рай». – Мається на увазі поема «Комедія» італійського поета Данте Аліґ’єрі (1265-1321), більш відома під назвою, котру дав їй іншій італійський класик, Джованні Бокаччо (1313-1375) – «Божественна комедія».
Єресіярхів він замикає у вогненних трунах... – Єресіарх (грец. Αἱρεσι-άρχης від грец. Αἵρεσις – «школа, вчення, секта» і грец. Ἀρχή – «початок, підстава, влада») – в період античності – глава філософської школи (в цьому значенні слово вжито, наприклад, у Секста Емпірика); в християнський час – засновник або глава єретичного вчення. Як правило, поняття вживається представниками великих християнських конфесій (православ'я, католицизм, протестантизм) по відношенню до засновників або керівників релігійних напрямків в ранньому християнстві, які в подальшому були визнані єретичними.
Це було б, як перша глава в євангелії Луки — безконечна літанія, той народив і т. д. ... – Жак сплутав Євангеліє від Луки з Євангелієм від Матфея, де у першій главі викладена докладна генеалогія ветхозавітних святих (Авраам народив Ісака, Ісак народив Якова, Яков народив Юду і т. д.).
... нечистий може явитися вам у тій самій подобі, що й Ферраґусові. – Ферраґус – герой поеми «Рікардетто» Фортеґеррі. Він був кастрований. Перед смертю йому з'явився сам Люцифер для того, щоб показати втрачене.
Парох – парафіяльний піп.
... тобі не до вподоби слово Біґр. – Bigre – вигук обурення на подобу: дідько б його взяв! (Примітка перекладача). Слово це вживається пофранцузьки як лайливий вигук і походить від bougre – мужоложець. Але як іменник слово bigre означало в старовину пасічника, що збирав у лісах бджільні рої.
Коли ви вимовляєте прізвище Буль, вам пригадується найвизначніший з усіх столярів, яких ви знали. – Ш.-А. Буль – ебеніст, поставник королівського двору. (Примітка перекладача). Андре-Шарль Буль (фр. André-Charles Boulle, 1642-1732) – французький художник, різьбяр по дереву, гравер, малювальник, позолотник, найбільший майстер-мебляр своєї епохи, творець особливого стилю художніх меблів. Ебеніст – столяр високого класу у XVIII ст., який майстрував багато інкрустовані художні меблі.
Конде – Конде – французький аристократичний рід. Тут йдеться про видатного французького полководця принца Луї II Конде (1621-1686).
Коли я кажу просто Вільгельм, — це не буде ні завойовник Великої Брітанії, ні торговець сукном з «Адвоката Патлена». – Завойовник Великобританії – йдеться про Вільгельма І Завойовника (біля 1027-1087), який підкорив Англію та встановив панування нормандської знаті. «Адвокат Патлен» – трьохактна комедія Огюстена Брюеса (1640-1723), створена на основі однойменного французького фарсу.
... поведуся з тобою, як лорд Четтем з членами парляменту... – Лорд Четтем – Уільям Пітт Старший (1708-1778), англійський державний діяч за короля Георга III, керівник угрупування «Патріотів» (Вігів) в парламенті, прибічників активної колоніальної політики. Під час Семирічної війни 1756-1763 pp. сприяв захопленню Англією майже всіх колоніальних володінь Франції в Індії та Північній Америці.
