Украiнсько-французькi звязки в особах, подiях та легендах

біолог, епідеміолог, академік, президент Академії наук

України (1928-1929). У 1920 році створив в Одеському

медичному інституті першу у світі кафедру епідемі-

ології. Був почесним членом Французького науково-

го товариства тропічної патології. Заболотний — один

із засновників Міжнародного товариства мікробіологів

(1927, Париж, Франція). Нагороджений французьким

орденом Почесного Легіону.

Зарицька Євгенія Ромуальдівна (1910, Рава-Русь-

ка, тепер Львівської області — 1979, Париж) — спі-

вачка (меццо-сопрано). Гастролювала у багатьох

містах світу. З 1974 року на педагогічній роботі в Па-

рижі.

Зарицька-Омельченко Софія (1897, Перемишль,

тепер Пшемисль, Польща — 1972, Женевьєр-сюр-

Марн, Франція) — живописець. З 1928 року працюва-

ла в Парижі.

Зноба Валентин Іванович (р.н. 1929, Софіївка, те-

пер смт Дніпропетровської області) — скульптор.

Пам'ятники Національному герою Франції і України

В.Порику в Енен-Льєтарі у Франції (у співавторстві,

1967) і І.Мечникову в Парижі (1986).

Золотницька Ольга Миколаївна, псевдоніми —

Арсеньєва, Белліні (1871, Херсонщина — невідомо) —

співачка (сопрано). Вокальну майстерність удоскона-

лювала в Парижі і Мілані.

Зотова Марія Василівна (1861 — 1913, Київ) — спі-

вачка (меццо-сопрано) і педагог. Співацьку майстер-

ність удосконалювала в Парижі і Мілані.

513

Іванов Микола Кузьмич, справжнє прізвище Ка-

браченський (1810, с. Вороніж, тепер смт Сумської

області — 1880, Болонья, Італія) — співак (тенор).

У 1832-1852 роках співав в оперних театрах Італії,

Франції, Швейцарії, Англії.

Ігнащенко Анатолій Федорович (р.н. 1930, с. Заха-

рівці, тепер Хмельницької області) — архітектор. Ар-

хітектурна частина пам'ятника Національному герою

Франції і України В.Порику в Енен-Льєтарі у Франції

(1967). Скульптори пам'ятника В.Зноба і Г.Кальченко.

Кавалерідзе Іван Петрович (1887, х.Ладанський, те-

пер с. Новопетрівка Сумської області — 1978, Київ) —

скульптор, кінорежисер, драматург. У 1910-1911 роках

навчався у Н.Аронсона та О.Родена в Парижі.

Кавунник Данило Михайлович, знаний як Вел-

ланський (1774, м. Борзна, тепер Чернігівської обла-

сті — 1847, Петербурґ) — фізіолог, анатом, філософ,

педагог, академік. У 1804 році удосконалював свої ме-

дичні знання в Паризькому університеті.

Калнишевський Петро Іванович (1690, с. Пусто-

війтівка, тепер Сумської області — 1803, Соловець-

кий монастир, Росія) — останній кошовий отаман За-

порізької Січі (1762, 1765-1775), видатний політик і

воєначальник. Завдяки йому у 1770 році в Ромнах був

заснований французький пансіон для козацьких дітей,

у якому поглиблено вивчали французьку мову. Після

зруйнування Запорізької Січі (1775) за наказом імпе-

ратриці Катерини ІІ був у 1776 році ув'язнений в Соло-

вецькому монастирі (Соловецький острів, Біле море),

де в одиночній камері утримувався 25 років (до квітня

1801 року). Помер на Соловках у віці 112 років.

514

Кальченко Галина Никифорівна (1926, м. Борзна,

тепер Чернігівської області — 1975, Київ) — скульп-

тор. Пам'ятник Національному герою Франції і Укра-

їни В.Порику в Енен-Льєтарі у Франції (у співавтор-

стві, 1967).

Капустянський Микола (1879 — 1969) — військовий

і політичний діяч, генерал-хорунжий армії Українсь-

кої Народної республіки (УНР). На еміграції спочатку

в Польщі, а потім у Франції продовжував активну ро-

боту: був діячем Організації Українських Націоналі-

стів (ОУН), писав статті на військові теми, автор спо-

гадів.

Караваєв Володимир Опанасович (1864, Київ —1939,

там же) — зоолог, мандрівник, педагог. У 1892-1894 ро-

ках працював на французькому узбережжі Середзем-

ного моря на Вілла-Франкській зоологічній станції.

Кишинівський Соломон Якович (1862, Одеса —

1942, там же) — живописець. Навчався в Мюнхені,

Парижі, Римі (1884-1888).

Ковалевська Софія Василівна (1850, Москва —

1891, Стокгольм, Швеція) — математик, письменниця,

публіцист, педагог. За роботу «Про обертання твердо-

го тіла навколо нерухомої точки» присуджена премія

імені Бордена Паризької академії наук (1888) і премія

Шведської королівської академії наук (1889). У квітні

1871 року разом з чоловіком В.Ковалевським приїхала

до оточеного Парижа і доглядала за пораненими кому-

нарами. Пізніше брала участь у звільненні із в'язниці

діяча Паризької Комуни В.Жаклара.

Ковалевський Максим Максимович (1851, Харків —

1916, Петербурґ) — соціолог, історик, етнограф, юрист,

515

політичний діяч. Від переслідування царизму виїхав у

1887 році за кордон. 1901 року організував в Парижі Ро-

сійську школу суспільних наук, де у 1903 році викладав

історію України майбутній перший президент України

М.Грушевський. У 1905 році повернувся до Росії.

Кончаловський Петро Петрович (1876, м. Сло-

в'янськ, тепер Донецької області — 1956, Москва) —

живописець, академік. У 1897-1898 роках навчався в

академії Р.Жульєна в Парижі.

Костенко Костянтин Євтихійович (1879, Харків —

1956, Ленінґрад, тепер Петербурґ) — графік і живо-

писець. Навчався у приватній студії в Парижі.

Костенко Сергій Петрович (1868, Київ — 1900, Па-

риж) — живописець. Закінчив у 1889 році Київську

рисувальну школу М. Мурашка. Брав участь у розпи-

сах Володимирського собору в Києві. У 90-х роках жив

і працював у Парижі.

Крамаренко Лев Юрійович (1888, Умань, тепер

Черкаської області —1942, Самарканд, Узбекистан)—

живописець. У 1911 році навчався в Паризькій акаде-

мії мистецтв.

Кричевський Микола Васильович (1898, Харків —

1961, Париж) — живописець, художник театру, гра-

фік. У 1919 році виїхав за кордон. З 1929 року оформ-

ляв театральні вистави в Парижі, писав акварельні

краєвиди Франції та Італії, оформляв книжки.

Кропоткін Петро Олексійович (1842, Москва —

1921, Дмитров, тепер Московської області, Росія) —

видатний вчений, географ, геолог і мандрівник, один

з теоретиків анархізму, революціонер. З 1876 року

жив за кордоном (Англія, Швейцарія, Франція). Брав

516

участь у підготовці до видання багатотомної праці

французького географа і політичного діяча Ж.Ж.Е. Ре-

клю (1830-1905) «Земля і люди. Нова всесвітня геогра-

фія» (т. 1-19, 1876-1894).

Крутень Євграф Миколайович (1890, Київ — 1917,

с. Плотичі поблизу Тернополя) — видатний українсь-

кий льотчик, один із організаторів російської вини-

щувальної авіації, теоретик і практик її застосуван-

ня. У 1916 році був у відрядженні в Англії та Франції,

де удосконалював льотну майстерність. Після навчан-

ня брав участь у повітряних боях на франко-німець-

кому фронті. Був нагороджений французькими бойо-

вими орденами.

Крушельницька Соломія Амвросіївна (1872, с. Біля-

винці, тепер Тернопільської області — 1952, Львів) —

співачка (лірико-драматичне сопрано). Співала на сце-

нах провідних театрів світу, зокрема в Парижі («Ґранд-