Украiнсько-французькi звязки в особах, подiях та легендах
Украiнсько-французькi звязки в особах, подiях та легендах читать книгу онлайн
Книга висвітлює українсько-французькі зв'язки від найдавніших часів до сьогодення. Вони простежуються через життєпис видатних дер жавних, політичних, військових і громадських постатей, а також діячів культури України і Франції.
Книга супроводжується докладними коментарями, численними біографічними примітками та ілюстраціями. Розрахована на широке коло українських та французьких читачів.
Внимание! Книга может содержать контент только для совершеннолетних. Для несовершеннолетних чтение данного контента СТРОГО ЗАПРЕЩЕНО! Если в книге присутствует наличие пропаганды ЛГБТ и другого, запрещенного контента - просьба написать на почту [email protected] для удаления материала
другого боку. Війна була викликана загостренням суперечностей
між Англією та Францією через колонії у Північній Америці та
Ост- Індії і зіткненням агресивної політики Пруссії з інтересами
Австрії, Франції та Росії. Війна почалася вторгненням прусських
військ у Саксонію. У 1760 році російські війська здобули Берлін.
У 1761-1762 роках Пруссія втратила Померанію, Силезію, Саксо-
нію і опинилась на грані катастрофи. Але новий російський імпе-
ратор Петро III врятував Пруссію від повної поразки, уклавши
з нею союзний договір. Імператриця Катерина II розірвала цей
союз, але війни не відновила. Англія вела війну проти Франції го-
ловним чином на морі і в колоніях. Війна завершилася підписан-
ням Паризького договору 1763 року між Францією та Англією, за
яким до Англії відійшли Канада, Східна Луізіана, Флоріда, біль-
ша частина французьких колоній в !ндії. За Губертусбурзьким
миром 1763 року між Пруссією, з одного боку, та Австрією і Сак-
сонією, з другого боку, Пруссія закріпила за собою права на Силе-
зію. Перемога Англії над Францією і Пруссії над Австрією зміц-
нила їх становище в Європі.
38Колеж — середній учбовий заклад у Франції, Бельґії, Швей-
царії.
39Тонзура — виголена маківка голови у католицьких духов-
них осіб.
40Руссо Жан Жак (1712-1778) — французький філософ, про-
579
світитель, письменник, педагог, композитор. Народився в Жене-
ві в родині ремісника. З 1744 року жив у Парижі, де зблизився з
енциклопедистами, особливо з Дені Дідро, співпрацював в «Енци-
клопедії». У 1762 році Руссо, якого переслідувала влада, залишив
Францію, до якої повернувся 1770 року. Він гостро критикував
феодально-абсолютистський устрій, кликав до боротьби проти
деспотизму. Висловив припущення про вирішальну роль еконо-
міки у розвитку суспільства. Зразком держави вважав невели-
ку республіку. Суспільно-політичні погляди Руссо мали вплив на
передових мислителів Росії й України (О. Радіщев, Г. Сковорода,
Я. Козельський та інші). Писав поеми, вірші, комедії, романи, опе-
ри (до них створював лібрето й музику). У «Сповіді», опублікова-
ній у 1782-1789 роках, розповів про своє життя, духовні пошуки,
переживання тощо. Твори Руссо мали вплив на молодого Тараса
Шевченка.
41Д'Аламбер Жан Лерон (1717-1783)
— французький про-
світитель, математик та філософ періоду Великої французь-
кої революції. Член Паризької академії наук та інших академій.
У 1751-1757 роках працював разом із Д. Дідро, Ж. Бюффоном,
Вольтером та іншими над створенням «Енциклопедії, або Тлу-
мачного словника наук, мистецтв та ремесел». Д'Аламбера вва-
жають одним із засновників математичної фізики. У 1743 році він
сформулював один із основних принципів динаміки, так званий
принцип Д'Аламбера, який дозволяє розв'язувати задачі динамі-
ки методами статики. У філософії визнавав об'єктивне існування
речей і явищ матеріального світу та їх причинну обумовленість.
Д'Аламбер скептично ставився до релігії, проте на позиції атеїз-
му не став. Йому належать праці з астрономії та ряд праць із тео-
рії музики і музичної естетики.
42Катерина ІІ, уроджена Софія Фредеріка Августа, принце-
са Анхальт-Цербстська (1729-1796) — російська імператриця з
9 липня 1762 року. Спираючись на гвардійські полки, скинула з
престолу свого чоловіка імператора Петра III (1728-1762), який
з її відома був убитий 18 липня 1762 року. Вона роздала дворян-
ству близько 400 тисяч кріпаків і величезні земельні володіння,
в основному на півдні України. Юридично було закріплено без-
межну владу панів над кріпаками, посилилася експлуатація се-
580
лян, що призвело до селянської війни під проводом Омеляна Пу-
гачова (1773-1775). В Україні було ліквідовано гетьманство (1764),
зруйновано Запорізьку Січ (1775), в Слобідській (1765) і на Ліво-
бережній (1781) Україні знищено залишки політичної автоно-
мії і впроваджено загальноросійську систему управління (1783).
У 1783 році юридично оформлено кріпосне право на Лівобереж-
ній і в Слобідській Україні. У 1789-1793 роках в Україні відбулося
і було жорстоко придушено повстання «Коліївщина». Внаслідок
воєн з Туреччиною (1768-1774 та 1787-1791) був здобутий вихід
до Чорного моря, у 1783 році — приєднаний Крим. Після поділів
Польщі (1772, 1793, 1795) до Росії були приєднані Правобереж-
на Україна, Білорусь, Литва і Курляндія. Катерина II підтримала
коаліцію реакційних європейських держав у боротьбі проти Ве-
ликої французької революції.
43Лівр — грошово-розрахункова одиниця Франції, яка існува-
ла з початку IX століття до запровадження в обіг франка (1795).
Лівр ділився на 20 су або 240 ден'є. Срібні монети лівра карбува-
лися тільки у 1656 році.
44Флер — тонка прозора тканина; тут у значенні прикриття,
яке огортає таємницею що-небудь.
45Бодлер Шарль (1821-1867)
— французький поет. Літера-
турну діяльність почав у 40-х роках як критик. Брав участь у ре-
волюції 1848 року. Твори: «Сутність сміху» (1853), «Квіти зла»
(1857), «Гімн красі» (1860), «Романтичне мистецтво» (1868), «Ма-
ленькі поеми в прозі» (1869) та інші. Бодлер створив образ поета,
який мріє про чудовий світ. У його поезії виявилися ранні риси
декадентства.
46Боровиковський Володимир Лукич (1757-1825)
— укра-
їнський живописець-портретист, іконописець, мініатюрист. Жи-
вопису навчався у свого батька Луки Івановича Боровиковського
(Боровика). Жив і працював у Миргороді, був значковим товари-
шем Миргородського полку. Писав ікони і портрети у традиці-
ях українського живопису XVIII століття. У 1788 році оселився
в Петербурзі, де брав уроки у відомих художників ІЛампі і Д.Ле-
вицького. З 1795 року — академік Петербурзької академії худо-
жеств, з 1802 року — її радник. Твори: ікони «Богоматір з немов-
лям» (1784), «Цар Давид» (1785), Казанського собору в Петербурзі
581
(близько 1809), Покровської церкви в селі Романівці на Чернігів-
щині (1814-1815), Троїцького собору Олександро-Невської лаври
в Петербурзі (20-і роки ХГХ століття) та інші; портрети В.Капні-
ста (1793), Катерини II (1794), Г.Державіна (1795), Д.Левицького
(1797), М.Лопухіної (1797), Павла I (1800), Ю.Лисянського (1810)
та інших.
47Консисторія
— в православній церкві — підпорядкова-
ний архієрею колегіальний єпархіальний орган з церковно-ад-
міністративними і церковно-судовими функціями; в католицькій
церкві — нарада кардиналів під головуванням папи; у лютеран —
церковно-адміністративний орган.
48Києво-Печерська лавра
—
православний монастир, засно-
ваний у 1051 році Антонієм Печерським у печерах поряд із літ-
ньою князівською резиденцією Берестове недалеко від Києва.
У ХІ столітті монастир став центром розповсюдження і утвер-
дження християнства в Київській Русі. У ХІІ столітті одержав
статус лаври. Лавра зіграла велику роль у розвитку освіти, нау-
ки і культури в Україні.
49Синод — вищий орган управління російською православною
церквою. Створений Петром I у 1721 році замість патріаршества,
підлягав світській владі. Після відновлення у 1917 році патріар-
шества Синод виконує функції дорадчого органу при патріарху
Московському і всієї Русі.
50Андріївська церква в Києві — збудована у 1749-1753 роках
у стилі барокко за проектом архітектора В.Растреллі на Андрі-
ївській горі. Висота церкви 60 м (без стилобату — 46 м), довжина
