Планета Х
Планета Х читать книгу онлайн
СЛОВО ВІД АВТОРА
Шановні і дорогі мої друзі! Книга - Планета ікс, яка лежить перед вами, це моя сьома книга поезії. Вона написана не лише для українців, а для всіх тих, хто любить Україну. Ні! Я не націоналіст, але свій народ люблю більше від іншого, бо це мій народ, який мене народив, який мені передав свою генетичну пам’ять, досягненнями якого я пишаюсь. І моя любов до народу, це як відзнака моєї вдячності. Бо, як говорив наш великий пророк Т.Г Шевченко: Нема на світі України, немає другого Дніпра . Але, це не значить, що я не шаную і не поважаю інші народи світу і їх культурне надбання тільки тому, що вони мають різні з моїм народом відтінки, інший мовний та релігійний бар’єр, бо, вважаю, що кожна нація і кожна людина має право на своє самовизначення, тобто на свою власну думку, якою б вона не була, якщо вона не принижує гідності людей іншої національності та іншого віросповідання, хоч я за єдину віру у всьому світі, так як єдина віра, це єдиний Бог-Творець, який об’єднує всі народи світу. А то, як подивитися зі сторони, то ніби Богів було багато і що не знаєш, якому Богу молитися і коли відзначати дату його народження, так як євреї, католики і християни справляють Пасху в різний час, що в якійсь мірі налаштовує віруючих задуматись над тим, чи таке може бути насправді, адже Творець Світу був один і в той же час його день народження всі релігії відзначають в різний час? Але це інша тема про яку ми поговоримо в інший час. А тепер про книгу.
Все, що я написав в даній книзі, я адресую тобі, мій народе, хоч і не упевнений, що все написане сприйметься однозначно, так як у багатих одна думка, а в бідних інша. І це цілком закономірно, як і судження про християнство, або якусь іншу релігію, скажемо, мусульманство. Отож і судження про мою творчість буде неоднозначним. До цього потрібно бути підготовленим, а оскільки я людина похилого віку, то часу для викладання своїх думок-переконань залишається обмаль, тому приходиться дещо поспішати, щоб встигнуть викласти свої думки на тому рівні, на якому вони визріли і закарбувались в моєму розумі. Тому вирішив друкувати все, що я думаю, так, як я це розумію, а вам надаю право судити про мої думки з позиції свого бачення.
Внимание! Книга может содержать контент только для совершеннолетних. Для несовершеннолетних чтение данного контента СТРОГО ЗАПРЕЩЕНО! Если в книге присутствует наличие пропаганды ЛГБТ и другого, запрещенного контента - просьба написать на почту [email protected] для удаления материала
З такими квітами як в тебе
Треба всім настрій піднімать,
Й чоловіків, що поглядають
Зранку до ночі розважать.
Таку красунечку як в тебе
Не гріх всю ніченьку любить,
А ти лежиш, немов непотріб,
Й не знаєш, що з нею робить.
То ж не прийми ти за докори,
Бо робиш ти – не ті уколи.
5.3.2013 р.
ЖІНОК НЕГАРНИХ НЕБУВАЄ
Жінок негарних не буває,
І це не варто забувать,
І це жінки, звичайно, знають,
Тому й ногами тупотять.
Тому й кидаємось на кожну,
Немов коти на горобців,
Отож і хоче з нас їх кожний,
Хто б де ту дівку не зустрів.
5.3.2013 р.
СЛОВА, ЯК МІНИ
Ніхто нікого слухать не хотів,
А говорить ніхто не вмів,
Й слова літали, ніби міни
То від Олени, то від Зіни.
Як жіночки в гаю збирались,
Ми ними вічно красувались.
5.3.2013 р.
ОЙ, ПІДУ Я В ПОЛЕ
Ой, піду я в поле
Де отава коле,
Половлю очима
Я дівчат довкола.
Може там зустріну
Я свою дівчину,
Що мене кохатиме
Як Павла Тичину.
Може там спіймаю
Я дівча елітне,
У якої в пазусі –
Розкошує літо.
Хай би піді мною
Трохи «пострибало»,
Може б своїх хлопців
Більше шанувало.
5.3.2013 р.
СОПІЛОЧКА
А дівчина одним оком
Подивилася злегка,
І до мене посміхнулась,
Мов сказала: Я – така!
Ой, такая я така,
Як пампушечка,
Я м’якенька, я тепленька,
Як подушечка.
Ой, такая я така –
«Тарахтілочка»,
Й буду вам весь день співати,
Як сопілочка.
5.3.2013 р.
ТАМІЛА
Де ж ти ходиш, як душа без тіла,–
Знявши ліфчик, – мовила Таміла.
26.6.1990 р.
ОЙ, ЦІ ЖІНКИ!
Дав Господь і стан тобі, і вроду,
Ну, а ти ще й просиш нагороду.
Та яка ще більша нагорода,
Ніж твоя струнка жіноча врода?
20.9.1990 р.
НАРОД
Ніколи не чекав від влади,
Я ні подяк, ні нагород,
Бо кожен преться в нас до Ради,
Щоб поневолювать народ.
10.2.2008 р.
ТОРГАШІ СОВІСТЮ
У всіх редакціях лежали
Уже давно мої вірші,
Та їх чомусь не друкували,
Наші партійні діячі.
10.2.2008 р.
ЩО ТО ЗА ЖІНКА?
– Хоч би раз в житті змовчала! –
Жінку муж за душу,
– А щоб я була за жінка,
Щоб змовчала мужу?
2.1.1977 р.
ЯЗИК – ВОРОГ
Якщо хочеш, щоб тебе
Поважали всюди,
Не занось в сім’ю ти бруду,
І з сім’ї – між люди.
8.12.1976 р.
НАД СТАВОМ
Над ставом верби нахилились,
В садку дрімали снігурі,
А ми сиділи і дивились
Як Місяць плаває в Дніпрі.
14.1.1983 р.
ЩОБ ЛЮДИ ЖИЛИ
Я писав людьми живими
Свої вірші і думки,
І радів й сміявся з ними,
Як над вишнею шпаки.
20.12.1982 р.
НЕВЕЛИЧКА
Хоч сама і невеличка,
Які очі, яке личко!
Хто погляне на ту вроду,
То назад не буде ходу.
14.10.2011 р.
МИХАЙЛУ
Чому ти ходиш і сумуєш,
Неначе бусел по саду,
Бери вже краще ти півлітра,
Й пішли лякатимем біду.
4.12.2012 р.
МАНЮНЯ І ПУХНАСТА
Вона була, як кошенятко,
Що аж боявся в руки взять,
Аби створіння те пухнасте,
Гляди, зовсім не розім’ять.
2.12.2012 р.
ДВА КУМИ
Ой, метелиця мете,
З криші осипається.
– Хто ж тепер куму еге?
– Хто тобі признається?
3.12.2012 р.
ТЕКІЛА
В дівчат аж губки засвербіли,
Як в хлопців вгледіли текілу,
А як ті випили по п’ять,
То стали всіх підряд хапать.
12.1.2012 р.
РОЗДАЮ ЗАДОВОЛЕННЯ
– Що ти робиш, Оленько?
– Роздаю всім задоволення.
12.1.2012 р.
ХТО ЙДЕ У ДЕПУТАТИ?
В депутати й в біснесмени
Йдуть артисти і спортсмени,
Будь Кличко то, чи Кобзон,
Мав би лише він мільйон.
20.8.2012 р
НА ВЕЧІРНИЦЯХ
Феї так і муркотять.
Угадайте, що хотять?
17.9.2012 р.
ЯКЩО МАЄШ ТИ ДРУЖИНУ
Якщо маєш ти дружину,
Ще й коханку хочеш мать,
Я б не радив, дорогенький,
Якщо любиш надто спать.
4.10.1976 р.
ОЛЕКСАНДРУ КОВІНЬЦІ
Українському гумористу
Якось, Хрещатиком ідучи,
Я у Ковіньки запитав:
– Чи справді він такий везунчик,
Що гумористом просто став?
Й чим відрізняється сатира
Скажем, від гумору, скажіть?
Він подивився й засміявся
І тут же дав мені отвіт:
– Як ланкова через все поле
Дулю директору скрутила,
То це, браток, і буде – гумор,
А як під самий ніс – сатира.
Потім повів до Бессарабки –
Туди, де вивіски висять,
Й мені порадив там на стенді
Геть всі об’яви прочитать.
А хочеш стати гумористом,
То до людей ти прислухайсь,
І гумор сам до тебе прийде,
Тільки його ти – не лякайсь.
13.3.2013 р.
Я ЛЮБИЛА КАПІТАНА
Я любила капітана,
А тепер вже водія.
Бо куди б він не поїхав,
Знаю: буду з ним і я.
10.12.1976 р.
КРАПИЛЬНИЦЯ
В місці, де зрослися ноги,
Варт торкнути жінку – охи,
От в те місце, що там в Клави,
Та взять «крапельницю» вставить,
І хай охає до ранку,
Від світанку й до світанку.
22.2.2013 р.
ДІВОЧІ КВІТОЧКИ
Не дають мені спокою
Ті дівочі квіточки,
Що, як проліски з-під снігу
Лізуть з пазухи вони.
Бо як гляну на ту вроду,
І на ті її цяцьки,
Забуваю і про втому,
І про гру у піддавки.
5.3.2013 р.
ЩОБ НЕ МУЧИВ ТИСК
Щоб тебе не мучив тиск,
Не дивись жінкам на писк,
Бо жінки, (це я вже знаю!),
Глянеш – всім тиск піднімають.
6.3.2013 р.
ДИВЛЮСЬ Я НА ДІВЧИНОНЬКУ
Дивлюсь я на дівчиноньку
Що по дорозі йде,
Й комусь же повну пазуху
Краси вона несе.
Дивлюсь ото і думаю:
Як квіти ті зірвать?
Вона ж сміється голосно:
– А хватить сили взять?
Я глянув, посміхнувся,
І став їй говорить!
Такій як ти красунечці –
Ще зміг би й повторить.
26.2.2013 р.
ВІДЩЕПЕНЦІ
Вони вважають можуть все –
Наші могутні відщепенці,
А наші славні старики
Можуть прожити і без пенсій.
26.2.2013 р.
ТАК НА СВІТІ ПОВЕЛОСЯ
Так на світі повелося
Щоб старе й мале моглося.
От одного разу й я
Серед біленького дня,
Біля річки, де лужок
Стрів медовий пиріжок.
