Планета Х
Планета Х читать книгу онлайн
СЛОВО ВІД АВТОРА
Шановні і дорогі мої друзі! Книга - Планета ікс, яка лежить перед вами, це моя сьома книга поезії. Вона написана не лише для українців, а для всіх тих, хто любить Україну. Ні! Я не націоналіст, але свій народ люблю більше від іншого, бо це мій народ, який мене народив, який мені передав свою генетичну пам’ять, досягненнями якого я пишаюсь. І моя любов до народу, це як відзнака моєї вдячності. Бо, як говорив наш великий пророк Т.Г Шевченко: Нема на світі України, немає другого Дніпра . Але, це не значить, що я не шаную і не поважаю інші народи світу і їх культурне надбання тільки тому, що вони мають різні з моїм народом відтінки, інший мовний та релігійний бар’єр, бо, вважаю, що кожна нація і кожна людина має право на своє самовизначення, тобто на свою власну думку, якою б вона не була, якщо вона не принижує гідності людей іншої національності та іншого віросповідання, хоч я за єдину віру у всьому світі, так як єдина віра, це єдиний Бог-Творець, який об’єднує всі народи світу. А то, як подивитися зі сторони, то ніби Богів було багато і що не знаєш, якому Богу молитися і коли відзначати дату його народження, так як євреї, католики і християни справляють Пасху в різний час, що в якійсь мірі налаштовує віруючих задуматись над тим, чи таке може бути насправді, адже Творець Світу був один і в той же час його день народження всі релігії відзначають в різний час? Але це інша тема про яку ми поговоримо в інший час. А тепер про книгу.
Все, що я написав в даній книзі, я адресую тобі, мій народе, хоч і не упевнений, що все написане сприйметься однозначно, так як у багатих одна думка, а в бідних інша. І це цілком закономірно, як і судження про християнство, або якусь іншу релігію, скажемо, мусульманство. Отож і судження про мою творчість буде неоднозначним. До цього потрібно бути підготовленим, а оскільки я людина похилого віку, то часу для викладання своїх думок-переконань залишається обмаль, тому приходиться дещо поспішати, щоб встигнуть викласти свої думки на тому рівні, на якому вони визріли і закарбувались в моєму розумі. Тому вирішив друкувати все, що я думаю, так, як я це розумію, а вам надаю право судити про мої думки з позиції свого бачення.
Внимание! Книга может содержать контент только для совершеннолетних. Для несовершеннолетних чтение данного контента СТРОГО ЗАПРЕЩЕНО! Если в книге присутствует наличие пропаганды ЛГБТ и другого, запрещенного контента - просьба написать на почту [email protected] для удаления материала
З тим дівчам за руки взявся,
Веселився і сміявся,
І завів її в лісок
Де розрісся моріжок.
І хоч цьому я не вчився
На погоду не сварився,
Й там, де вився моріжок
Зняв із неї кожушок.
І в гаю серед беріз
Я їй в пазуху заліз.
Очі жаром налилися,
Груди ходором тряслися
І вона, як землетрус
Підкидала мій Ельбрус.
Признаюся, з мене тоже
Пар ішов як з паровоза,
Й як шатун на повен хід
Я старався – взад-вперід.
І хоч бігав на весь хід,
Та і він, нарешті, зблід,
Бо вона була не з тих,
Що гукала в гості всіх.
Моріжок весь був зім’ятий
І невинністю заллятий,
Й подивившись на дівчину,
Стало якось жаль Марину.
Раді чого ж ти мені
Віддалася в Ірпені?
Чи від того що кохала,
Чи про наслідки не знала?
Не зуміла, люба ти
Честь свою приберегти,
І тепер скажу мерсі,
Ти тепер така, як всі.
29.4.1957 р.
ТУЗ БУБНОВИЙ
Білику Миколі
Білик, ніби туз бубновий
Рад би й він зустріть рік Новий,
Тільки з ким його стрічать
Як уже всі п’яні сплять?
Я в роботі знаю толк,
Як у вівцях знає – Вовк.
І ще той не народився,
Хто б зі мною зговорився,
А коли і сам він мекнув,
Зрозумів – не те телепнув.
12.12.1975 р.
З ПОЗИЦІЇ СИЛИ
Кулаковському Олексію
Кулаковському Альоші
Сняться премії хороші.
Щоб ті гроші якось мати,
Треба їх з бригади зняти.
По два сорок людям дав,
Решту всю він приховав,
І нехай хто скаже проти,
То не матиме й на шпроти.
11.12.1975 р.
О, ДЕ ТИ МОЯ МИЛА?
О, де ти, де ти, моя мила,
А кажеш, ніби нещаслива?
28.2.1978 р.
ПІП І СЮРПРИЗИ
Піп одівся вперше в ризи
Й почались одні сюрпризи,
Бо від нього, так сказать,
Тільки й чути: Мать, та мать.
22.10.1970 р.
ЩОБ НЕ СУМУВАЛА
Чом ти, жіночко, сумуєш?
– Підемо – розвеселю,
І в твою веселу душу
Свого хлопця поселю.
19.2.2013 р.
ДО ЧОГО ДОЖИЛИСЯ
Ой, до чого, добрі люди,
Ми вже дожилися!
Навіть батько рідній доньці –
Повелів ділиться.
20.2.2013 р.
ОТ ТАК ДІВЧАТА!
Ну пішли у нас дівчата,
Не дівчата, а – біде,
Поки честь свою не втратить,
Поки триперу не схватить,
То і заміж не піде.
22.2.2013 р.
СМЕРТЬ І ГОЛОД
На воротах серп і молот,
А у хаті – смерть і голод,
Так писали на воротах
Хлопці в хромових чоботях.
22.2.2013 р.
ІДУ НА ПОДВИГ!
Іду на подвиг,
Бабо-казка,
Хоч і знаю,
Що там де подвиг,
Там – поразка.
22.2.2013 р.
ЯКЩО ХОЧЕШ ТИ ДІВЧИНУ
Хочеш ти любить дівчину? –
Не спіши, зайди в хатину,
Трохи з нею поворкуй
Ну, а потім вже й цілуй.
24.2.2013
ОТ ЯКОЮ Я БУЛА
– Я за ту свою красуню
Збудувала хату й клуню.
– А я свою проносила,
І не випила, і не закусила.
24.2.2013 р.
ТВОЯ ХОВАЛОЧКА
Дай, в твою ховалочку
Заховаю палочку.
24.2.2013 р.
ЯКЩО СІЛА ТИ НА БУЙ
Якщо сіла ти на буй
Так сиди ото й святкуй,
І радій, моя кохана,
Що ти поки ще жаданна.
25.2.2013 р.
ЩОБ НЕ БУВ ТИ ІДІОТ
Жиди, хлопці, подивитись,
Ніби й справді ділові,
А як краще придивитись,
Мов не все в їх в голові,
Бо вважають, наш народ,
Його можна в хвіст і в рот,
Щоб не був він – ідіот.
Може буть вони й праві,
Хто-зна, що в їх голові.
25.2.2013 р.
ТИ ВСЮ ДОРОГУ ПОГЛЯДАЛА
Ти всю дорогу поглядала
То на прохожих, то на тінь,
Чи може й справді виглядала
Кого тобі лише не лінь.
Та тільки жаль не подивилась,
Де я ходив лихий, як вовк,
Ото була б вже поживилась
І взнала б ділом справжній толк.
10.11.1960 р.
ХТО СИЛЬНІШИЙ
(все як у джунглях)
Він собі привласнив владу
Й може вже що хоч робить,
І яку захоче жінку –
Ніби Цезар завалить.
Тепер може розважатись,
А на честь йому начхать,
От навіщо треба влада! –
Щоб усіх підряд махать.
22.3.2013 р.
ПРОГНОЗ
Якщо ліву ногу крутить –
Буде Сонце і мороз,
А якщо в вас крутить праву?
– Навпаки. І весь прогноз.
1.7.2011 р.
ДУМКИ І ПІДКОВА
Звідки беруться в нас думки?
І невже з нічого?
Коли раптом йдете ви
І знайшли підкову?
А якщо в житті ти хочеш
Мати власні відкриття?
То зніми пальто з Оксани
І шукай там почуття.
25.3.1980 р.
ЯКЩО НЕ ХОЧЕШ ХВОРІТЬ!
Якщо ти попав в лікарню
Бо напав тебе понос,
Ляж й лежи й по коридорах
Епідемій не рознось.
Якщо ти попав в лікарню,
Мій Артемію,
Ляж й лежи і не рознось
Епідемію.
2.3.2013 р.
ЯКЩО ВІД ЛЮДЕЙ ТИ ВІДІРВАВСЯ
Як від людей ти відірвався,
То з ними ти не родичався.
25.2.2013 р.
ПІД ЧАС ЕПІДЕМІЇ
Ось уже навіть в лікарні
Й там пішли вже модники,
І жінок, щоб не кусались,
Одягли в намордники.
26.2.2013 р.
ОТ ТАК ЦВІТ
Ну ж дівчина, ну ж і штучка,
Варто вийти заміж – сучка,
Бо як гляне на вас дома,
Ніби в неї не всі вдома.
26.2.2013 р.
ЩОБ ДОБИТИСЯ ЗГОДИ
Щоб твоєї добитися згоди
Я не стану чекати погоди,
Ти одне скажи слово мені:
Або «ТАК!», або «НІ!».
26.2.2013 р.
ЛЮБЛЮ ЛЮДЕЙ!
Я люблю всіх тих людей,
Що горять вогнем з грудей,
І якщо на кого гляне,
То і мертвого достане.
2.3.2013 р.
ПІСЛЯ ЛІКАРНІ
Цілий день перловкою
Хворих годували,
А як ті з лікарні вийшли –
Горобців не стало.
4.3.2013 р.
ІРИНІ – СЕСТРИЧЦІ
Видно, ти погано спала,
Що нікого не узнала.
5.3.2013 р.
ДРУЗІ МОЇ
Друзі мої, які ж бо ви щасливі,
Що жіночки ще й досі терплять вас,
І що ви досі йдете по Планеті
Хоч кожен випити аж труситься із вас.
5.3.2013 р.
ЩОБ БУЛО ЩО РОЗКАЗАТИ
Щоб було внукам що сказати,
Треба в житті багато знати.
5.3.2013 р.
КОЛИ ТИ ЦИГАНУ ДАВАЛА
Коли ти цигану давала,
Хіба ти в матері питала?
Отож сиди і не кричи
І те, що є вже – бережи.
6.9.1974 р.
САРОЧКИ ТА ФІМОЧКИ
