Бiблiйнi пригоди на небi i на землi

Через місяць у часописі "Небесний кур'єр" з'явилася об'ява: "Шукаємо сина, чоловіка і батька".

Наймані родиною жертви статистичної науки приватні пошукувачі збилися з ніг...

Несподівано з "Колоди" відрядили термінового гінця по "швидку допомогу". Поширилися чутки, ніби якийсь надто вразливий відвідувач з'їхав з глузду і тепер ломиться в усі келії, хоч на кожній с табличка: "ПРИЙОМУ НЕМА!".

А якщо цьому психові, що почуває себе на волі, потрапляє до рук хтось з парафіяльних головколодників, він штемпелює ух краденою печаткою. Отець-кадровик одразу відреагував наказом:

"ОСІБ З ПЕЧАТКОЮ ВВАЖАТИ НЕДІЙСНИМИ".

Перед "Головпостачзбутом" швидко ріс натовп вуличних гаволовів. Батько міста про всяк випадок підняв на сполох дружину. Вулицями посунули наглядачі на бронтозаврах. За порядком спостерігали й з птеродактилів.

Один нажаханий колодник, що потрапив до "недійсних", схвильовано ділився останньою новиною, не добираючи з переляку поштивих до зверхників слів:

- Нашу головну колоду псих заклинцював у дверях і зараз намагається пробитися діркоколом. Верещить на всю губу, мов свиня недорізана...

Інший свідок повагом оповідав:

- А ще раніше той псих підшив жрицю з передпокою до фоліанта з вхідними та вихідними паперами. Від нещасної дівчини поодверталися всі її залицяльники. То вони обіцяли носити її на руках, а тепер того фоліанта й з місця зрушити не можуть. Слабаки!..

Коротко кажучи, весь натовп з непідробною цікавістю чекав з'явлення психа народові.

Нарешті він з'явився в оточенні дванадцяти дужих приборкувачів.

Його несли на руках.

Псих, розмахуючи Великою Круглою Печаткою, звернувся до присутніх гаволовів з полум'яним закликом:

- Я всевладний Параграф Перший! На коліна, вірнопіддані параграфи! Бо всіх кину за графи!

Чи варто оповідати, що це був загадково зниклий і пошукуваний відчайдуха-обліковець?

Пізніше цю легендарну подію так довго переоповідали і з такими неймовірними подробицями, що вона перетворилася в міф про страхітливий лабіринт, де вхід с, а виходу нема, і де в похмурих закапелках никає моторошний, кровососний Монстр. І щороку те страховисько вимагає все нових жертв...

А кроки середнього прохача так і лишилися не обчислені: ні в кого із статистиків не стало відваги, щоб піти по слідах героя.

Це зробив старий Ной.

Але він, на жаль, не був обліковцем.

6. Ходіння Ноя по муках

Правду кажучи, Носві страшенно поталанило: в парафії "Головколодапостачзбуту" саме був оголошений Тиждень боротьби з тяганиною.

Кожного бадьорили і надихали гасла:

ДІЙ ЗА ПРАВИЛОМ: ЗАЙШОВ і ОДРАЗУ ВИЙШОВ!

КОЖНІЙ СПРАВІ - ОДНУ ХВИЛИНУ!

ПАМ'ЯТАЙ: ЩОБ СКАЗАТИ "НІ", ПОТРІБНА ЛИШЕ МИТЬ!

ЛАСКАВО ПРОСИМО!

І справді. Тиждень боротьби з тяганиною був у розпалі.

В асортиментній келії Ноя зустріли по-діловому:

- Вам чого?

- Дерево гофер для будівництва ковчегу.

- Верф у вас с?

- А що це таке?

- А я звідки знаю?

- Чого ж питаєте?

- Про верф у вашому проекті сказано.

- То що ж мені робити?

- Спочатку зайдіть з вашим замовленням у конструкторське бюро за технологічними розрахунками.

У бюро Ноя зустріли по-діловому:

- Ковчег? 300 на 150 на 30? Цікава ідея... Стапелі збудували?

- А що це таке?

- А ми звідки знаємо?

- А що ж мені робити?

- Зайдіть з вашим замовленням до плановиків. Нехай спочатку ідею запланують. Поза планом ніяка ідея не піде...

У плановій келії Ноя зустріли по-діловому:

- Ковчегобудівник? Дуже перспективна професія! Можна сказати престижна! Обов'язково слід поставити ковчег на рейки залізного графіка! Але ми плануємо на твердій матеріальній основі. А де основа? Вказівка с матеріального забезпечення нема. Відтак вам лишається одне - зайти до постачальників.

У келії постачання Ноя зустріли по-діловому:

- Що вас цікавить?

- Дерево гофер для будівництва ковчега.

- Сміливий задум! Але спочатку зайдіть до келії збуту - хай дадуть згоду!

У келії збуту Ноя зустріли по-діловому:

- Вам чого?

- Згоду для келії постачання.

- Назвіть артикул!

- Який ще артикул?

- А мені звідки знати, який вам потрібен артикул? Ми будуємо чи ви?

- Та мені не артикул, а ділову деревину - дерево гофер для будівництва ковчега.

- Невже ви гадаєте, що я всі дерева пам'ятаю? З .мене задосить знання артикулів! Отож, зайдіть до келії номенклатури і там запитайте про артикул.

У келії номенклатури Ноя зустріли по-діловому:

- Чого вам тут треба?

- Артикул для келії збуту.

- А ум навіщо?

- Щоб дати згоду для келії постачання.

- Та ви нас не заплутуйте! Кажіть прямо: що вам потрібно?

- Артикул!

- Та який артикул?

- Дерева гофер згідно з вказівкою Всевишнього про будівництво ковчега.

- Здуріти з вами можна! Такого артикула нема! і дерево гофер не існує! Ходять тут усілякі...

- Але за проектом Всевишнього...

- Ми вам людською мовою кажемо: Всевишній за тією штурмівщиною забув дерево гофер сотворити! По валу він план таки дав, а от по номенклатурі не додав...

- Не може цього бути!

- Ха, не може бути! Та він навіть наших пращурів сотворив некомплектної Добре, що вчасно схаменувся. А то довелося б вам тепер до мавп звертатися...

- Що ж мені робити?

- Вам, діду, слід замовити реальний будівельний матеріал. Порадьтеся у келії промбудматеріалів.

До пізньої ночі чекали батька сини Ноєві. А сам патріарх знесилено звалився в якомусь глухому закапелку "Головколоди" і згорнувся клубочком на ніч, щоб зранку ринути до келії промбудматеріалів. Уже не було жодних сумнівів, що його там зустрінуть по-діловому: боротьба аж буяла...

7. Відчайдушне рішення Хама

Тиждень кінчався, а про батька - ні слуху ні духу. Пішов і як у воду впав.

Завбачливий Іафет заходився писати некролог, щоб заробити гроші. Істинно сказано: нема біди без добра.

Практичний Сім подався до батькової кошари, щоб визначити, скільки їдоків запросити на поминки.

Лише Хам пішов шукати грішне тіло необачного патріарха.

Хам - яке щастя! - знайшов батька ще живого. Це сталося наприкінці робочого дня. Патріарх, мов храмовий жебрак, канючив перед зачиненими дверима прийомного чистилища:

Крізь обшиті вогнетривкою дідьковою шкірою двері чистилища почувся обурений голос сторожовоу відьмочки:

- Я ж вам вже чорті-скільки казала: прийому нема і не буде! Тиждень боротьби з тяганиною закінчився! Слід було вкладатися у вказані строки!

- Серденько моє...

- От же зловредні ці старички!..

- Ходімо додому, тату, - похмуро сказав Хам.

Удома Ной, знесилений тижневою боротьбою з тяганиною, розпачливо оповідав:

- Сини мої! Я вибив з цих колодників дев'ятнадцять резолюцій, виканючив сорок один підпис і вимолив тридцять шість штампів та печаток різної конфігурації - трикутних, чотирикутних, прямокутних, круглих та овальних, малих і великих. Мені лишалося вполювати лише підпис головколодника, аж тут - о лишенько! - тиждень боротьби закінчився. Тепер оголосили місячник боротьби за удосконалення прийому відвідувачів. А вже удосконалюють зовсім страх! Хоч у стіну головою бийся. Та хіба допоможе? Тільки гулі наб'єш. Поки не удосконалять, прийому не буде...

- Тату! - раптом звівся на ноги Хам. - Благословіть на подвиг, тату!

І з цими словами він рішуче взяв зі столу проект ковчега, що від химерної суміші підписів, кольорових резолюцій та різнокаліберних печаток і штампів нагадував дивовижний мистецький шедевр, що й не снився навіть абстракціоністам.