Тут баба ворожила (2006)

— Поки що не дуже, — обережно відповів Авенір.

— Боже, який ти нетямущий! А пам’ятаєш, я тобі розповідала про свою подругу Марину Балгіру? У неї теж повилазило волосся перед смертю. І ти мені розповідав про якусь бійку у кав’ярні, коли одній дівчині…

— Томі Оліяр, — машинально вставив Дейкало.

— Можливо. Одній дівчині у бійці інша дівчина повискубувала волосся. Але ж волосся не так легко вискубти. Спробуй сам! Нічого не вийде. Може, це нова хвороба? Наслідки радіації? Як ти вважаєш?

У голові Авеніра проносилися уривки думок. Діти у Чернівцях. Медичні статті. Наталя зі своїм Тимуром. Ліки від глистів.

Він різко натиснув на газ.

— Дуже дякую, ти справжній детектив! — гукнув він, намагаючись перекричати ревіння мотора.

Наталя, вочевидь, почула, бо засміялася і помахала рукою йому вслід.

Розгадка таємниці Володарки

Авенір мчав на скутері, не розбираючи дороги. Він летів до лікарні. Затамувавши подих, огинаючи машини, як справжній слаломіст, нісся до Русі, несучи розгадку її хвороби — отруєння талієм.

Репортер влетів до лікарні, наче справжній вихор.

Проте лікарі не відразу повірили йому. Довелося викликати майора Дементія. Той швидко приїхав до лікарні і підтвердив слова Дейкала, що була спроба вбивства. Лікарі перевірили волосся Русі і виявили чорні стовщення біля коріння. У лікарні зчинилася біганина. Русю негайно перевели до реанімації.

Коли двері відділення інтенсивної терапії за каталкою, на якій повезли дівчину, зачинилися, Дейкало залишився у коридорі сам-на-сам з майором.

Деякий час Авенір міряв кроками коридор і зазирав у двері.

— Як ти вважаєш, я не запізнився? Врятують її? — перепитував він щохвилини.

Дементій терпляче відповідав йому:

— Щоб ти не сумнівався. Вони роблять все можливе.

— А вони знають, як лікувати отруєння талієм?

— Думаю, що так. Та сядь ти хоч на хвилину!

— Навіщо? — нервово запитав Авенір.

— Я чекаю, коли ти отямишся і зможеш мені докладно розповісти, як ти знайшов розгадку.

— Але підтвердилося, що це талій? Ти бачив результати аналізів?

— Так, все підтвердилося, — майору справді показали результати експертизи.

— Ось тобі і вся чорна магія. Звичайна отрута, — скрушно похитав головою Авенір. — Ніякий не гіпноз, не підсвідомий потяг до смерті. Обдурили мене, як хлопчиська! Я вважав себе розумнішим. Хитра зараза! Поглузувала з мене добряче.

— Володарка?

— А хто ж ще? Головне, я все перевірив по Інтернету. Знайшов сайт про чорну магію, подивився, який має бути ритуал.

— А ти вважаєш, Володарка не могла сходити на той сайт? — глузливо посміхнувся Дементій.

— Коло малювала, наглядачів сторожової вежі викликала. Психологію приплела. Оксана в транс впадала. Боже! Який же я телепень! І не я ж один. Зараз просто пошесть пішла — відьми, ворожки, екстрасенси, контактери… Ловлять дурників на примітивний гачок. Володарка — звичайна шахрайка!

— Дев’яносто п’ять відсотків із них — шахраї, скажу тобі як мент, — зауважив Дементій, але Авенір не звернув уваги, бо був надто обурений.

— Ти розумієш, вона у цілковитій безпеці. Що їй можна закинути? Знання психології, читання заклинань? То не будь ідіотом, не ходи до них — не обдурять.

— А Оксана з Вітою — думаєш, вони в долі шахрайства?

— Мені здається, вони вірять у свій так званий дар. І щиро намагаються допомагати Володарці.

— Тобто ти вважаєш, що вона — головна у цьому ланцюжку?

Авенір замислився.

— Що стосується «чорної магії», то напевно. Але ланцюжок набагато довший. Я вважаю, що справжній керівник нам не відомий. Він не світиться, а ховається десь за лаштунками. Сама Володарка не змогла б організувати і налагодити механізм такої складної організації. Подивися сам. Це досить розгалужена організація. У них кожен має свою окрему функцію. Артеменко приймає парі, і вирішує грошовий бік справи, Володарка організовує сеанси чорної магії. Але хтось направляє жінок опитувати жертв, хтось є сполучною ланкою між Артеменком і Володаркою, хтось розповсюджує відомості про Володарку для потенційних клієнтів. От тільки хто?

— Ти правильно міркуєш. До верхівки ми досі не добралися. А як ти додумався до талія?

— Несподіваний збіг обставин. Спочатку я спостерігав у кав’ярні бійку двох дівчат. Вони побилися не на жарт — одна другій видерла жмут волосся. Це була Тома Оліяр. Вона тоді сказала: «Мені зовсім не боляче». Так воно і було. При ураженні талієм волосся випадає безболісно. Згадай діточок у Чернівцях. Вони всі облисіли, поки лікарі встановили, що дітки отруїлися талієм. Але ж спочатку, поки не встановили отруєння, їх лікували від різних хвороб. Симптоми найрізноманітніші. Якщо в людини блювота — лікарі діагностують шлункове захворювання. Якщо болі у суглобах — поліневрит або ревматизм. Іноді спостерігається диплопія — подвійне бачення предметів. А таке буває при отруєнні, наприклад, блекотою. Іноді змінюється пігментація шкіри.

— Ти, я бачу, проштудіював цей предмет.

— Так, я подивився у довідник із гострих отруєнь. Але для всіх випадків є дещо спільне — випадає волосся. Наталя Паняєва не хотіла давати своєму собаці ліки від глистів, бо вони, на її думку, містять талій, а через це собака може полисіти. Вона, вочевидь, помиляється, ліки тепер навряд чи містять талій. Але це був другий поштовх.

— Дістати талій досить важко, — зауважив Дементій.

— Проте можливо. Особливо зважаючи, які гроші вони гребли з клієнтів, — не погодився Авенір. — Ти покопайся. Талій використовують на заводах, які виготовляють інфрачервону техніку.

— Покопаюсь, але, швидше за все, це військовий комплекс. А мені туди — зась!

— І ще. Я багато думав про цю організацію. Головне, що їм потрібно, — щоб ніхто не запідозрив отруєння. Тому ж то головний у їхній структурі повинен триматися подалі від Володарки. Він, таким чином, поза підозрою. Адже він не має жодного зв’язку з жертвою.

— Давай простежимо. Щоразу з’являється жінка з анкетою. Вона проводить опитування. Я говорив із жінками з товариства «Друг споживача», вважаю, вони зовсім не в курсі справи. Розмовляв з однією з них сам-на-сам. Виявляється, в Ольги Іванівни виникли певні підозри. Вона сказала тій жінці буквально таке: «Якось я побачила одного чоловіка, коли той виходив із будинку, де йому не було що робити і де ми перед тим проводили опитування. Він ніс сумку з інструментами». Тобто покійна Ольга Іванівна забагато знала. Вочевидь, її інструктував сам голова організації, тому у неї виникли підозри, коли вона побачила його не там, де слід.

— І раптом вона захворіла, — відзначив Авенір.

— Так, захворіла. А позаяк вона була жінка віруюча, то перед смертю попросила привести священика і висповідалася йому.

— Я не маю сумнівів, що вона також розповіла священику, хто той чоловік, якого вона побачила там, де йому не було що робити, — Авенір відчував, що розгадка майже у нього в руках, але якась деталь постійно вислизала з його думок.

Майор був спокійніший.

— Маєш рацію. Цілком імовірно, якщо вона впізнала того чоловіка, то той чоловік також впізнав її. Таким чином, вона стала небезпечним свідком. І отець Юрій — в силу того, що дізнався на сповіді, — теж. Тому його і вбили.

— Цілком логічний висновок. А ти знаєш, хто цей чоловік?

— Здогадуюсь. Але не маю жодних доказів проти нього. І зібрати їх буде складно — тепер вся банда зачаїлася. І ти мусиш зачаїтися. Тільки нещасного випадку з тобою не вистачає. Адже ти теж небезпечний свідок! І літаєш на своєму скутері, як навіжений. Давно слід купити собі солідну машину!

Авенір засміявся:

— Коли ви навчитеся розгрібати пробки, тоді, може, і куплю. Або коли одружуся.

— У такому разі бажаю тобі одружитися якнайшвидше. Даруй, але мушу їхати. Не хвилюйся, я певен, що з Русею все буде гаразд, — з цими словами майор попрямував до виходу, а Дейкало залишився сам очікувати результатів.

Проте настрій у нього суттєво поліпшився.