Iмена твоi, Украiно

– цей край йому був чужий і незрозумілий. Народ

непокірний і бунтівний, частенько замість рала

береться за мушкет або поважним людям пускає півня

– ось і недавно ледве вирятували садибу Воронцових…

А найгірше, що до бунту підключається люд

освічений, небідний – чого варта затія декабристів,

які переїли, напевно, зіпрілого західного книжного

читва. Шибеницею і Сибіром государ їм достойно і,

головне, заслужено таки воздав.

– Ваше сіятельство, поміщика Михайла Скибицького

за вашим наказом доставлено, – клацнув каблуками

верткий, як свіжий в’юн на пательні, франтуватий

ад’ютант.

– Хай чекає. Справу його мені.

Гур’єв читав рівні із замислуватими викрутасами

рядки і не переставав дивуватися. Поміщик з Волинської

губернії, аж ніяк не з бідного роду, закінчив Інститут

Корпусу інженерів шляхів сполучення, отримав

звання інженера 3-го класу. Здавалося б, чого

бракує людині? Хочеш – служи заради честі і слави

91

на благо государя, а не хочеш – живи собі в цілковите

задоволення поміж пущі, ходи полювати зубра

чи, як на аматора, послухати та вполювати на світанні

глухаря… Гур’єв аж очі примружив від згадки – любив

він навесні удосвіта, замаскувавшись край поляни,

подивитися на цю дивовижну птицю. Ще сонце

лиш краєчком показалося край неба, мов делікатно

підглядаючи, чи можна йому зійти, як крупний птах

поважно і гонорово розпустить крила та заведе свою

шлюбну пісню, голосисту і величаво-закличну, що

відлунюватиме та колихатиметься борами – саме

час поцілити самця, він навіть пострілу не почує, захопившись

співом. Отож, жив би собі на радість поміщик

Скибицький, та ні ж – 1823 року через Швецію

й Анг лію добирається до Венесуели, де вступає

волонтером в армію Болівара. І що з того, що дослужується

до полковника, отримає за вирішальну битву

при Аякучо орден Бусто де Лібертадор? Що з тої

цяцьки, землі на Волині йому не додалося.

Призначений генерал-губернатором Київської,

Волинської та Подільської губерній граф Олександр

Гур’єв не був у захопленні від повернення в рідні краї

таких людей, як Михайло Скибицький. Вони, як розмірковував

над справою Скибицького генерал-губернатор,

могли долити масла в вогонь бунту черні, що

розгорявся українськими селами. Чого вартий один

лише Кармелюк – він нападав на садиби поміщиківокупантів,

відбирав добро і роздавав бідним. Його ловили,

відправляли у тюрми й Сибір, а він знову опинявся

на волі. Щоб убезпечити російське дворянство

від розбійника, створюється спеціальний орган – Галузинецька

комісія. За Кармелюка граф отримав виволочку

особисто від імператора.

– Ви граф, генерал-лейтенант, – розпікав Гур’єва

цар, – нагороджений орденами Андрія Первозванного

з алмазами, святих Володимира, Георгія і Анни,

Білого Орла, трьома чужоземними орденами – і не

можете справитися з одним селюком-розбійником?

Граф міг лише покірно похилити голову, але не

смів сказати, що державна комісія, опитавши 2700

свідків, підрахувала: в селянських повстаннях проти

своїх кривдників брало участь понад 20 000 українського

люду.

Симон

Болівар

9292

Граф Гур’єв мав підстави не любити цю землю,

йому видавалося раєм його посольське життя в Китаї,

кілька років, проведених у Парижі, навіть служба комендантом

окупованого Дрездена…

Генерал-губернатору Гур’єву бракувало у палаючій

Україні ще тільки таких, як Михайло Скибицький,

– бойового полковника, ратна звитяга за волю і

незалежність якого оцінена найвищими нагородами

з рук легендарного Симона Болівара.

– Введіть бунтівника! – розпорядився генералгубернатор.

Гур’єв довго вдивлявся в засмагле від жаркого південного

сонця обличчя Скибицького, мов там міг дивом

якимсь вичитати відповідь на загадку, що муляла

сановитому губернатору.

– Чого вам бракувало в Російській імперії? Золота,

земельного володіння? Кар’єри?

Скибицький, певне, не очікував іншого тону,

він йому не подивував, то ж з сумом відказав по

хвилі:

– Ви жили у Парижі, думки Жан-Жака Руссо вам,

гадаю, знайомі. Є цінності, які не виміряти, як золотосрібло,

на унції чи пуди. Є, наприклад, свобода людська

і суспільна, є непідлеглість народу…

– Достатньо, полковнику, – кивнув граф ад’ютанту,

– Арештувати. Імператор, дякуючи провидінню,

заглянув у цю бунтівну душу раніше за мене. Від

Малоросії вам не можна бути ближче, як за тисячу

верст. У В’ятку – наказ імператора.

…Збіжать роки, спішні гінці розшукають у в’ятському

засланні Михайла Скибицького і передадуть

височайше повеління – вертатися назад, ні, звісно,

не в Україну, а на американський континент. Там інженер

Михайло Скибицький і подасть розрахунки…

Панамського каналу. Тоді йшлося, що республіка

Нова Гранада згідна на виключне право будівництва

сухопутного і водного переходу через Панамський

перешийок. Комунікації з пересадками й митом за

проїзд передаються на 45 років. Республіка залишає

собі тільки 1 % від каналу і 2 % від інших комунікацій.

А сам канал вдвічі скоротить шлях навколосвітніх

шляхів кораблів. Канал могла б збудувати російсько-

американська компанія.

93

Від царських чиновників надійшла делікатна відмова:

дорогувато, грошей шкода, ризики є…

А в 1855 році сплеснуть руками: хто ж міг передбачити,

що заснована 1849 року в Нью-Йорку «Компанія

Панамської залізниці» вже в 1855 році почне

отримувати 100 відсотків прибутку від вкладених коштів

і матиме фантастичний зиск.

…Похитуючись на легких хвилях, багато пройде

ко раблів Панамським каналом до наших часів.

29 жовт ня 2003 року в Російському університеті

дружби народів Ана Крістель Лаос Гарсіа захищатиме

випускну роботу бакалавра «Отношения Перу и

России на новом историческом этапе» (научный руководитель

– д. и. н., проф. Марчук Н. Н., зав. кафедрой

– к. и. н., проф. Денисенко В. С.).

Серед іншого, про історію держави там будуть

і такі рядки: «Трудовые круги русского общества с

глубокой симпатией следили за борьбой испанских

колоний, в том числе Перу, за свободу и независимость…

Русские добровольцы сражались в войсках

С. Боливара. Среди них был демократ Михаил Скибицкий,

принявший участие в битве при Аякучо, в

которой перуанцы нанесли решающее поражение

колониальным войскам. За проявленные при этом

отвагу и героизм он был награжден орденом «Бюст

освободителя».

«Русский доброволец, демократ Михаил Скибицкий

»…

А де ж ти, земле волинська?..

9494

Владимир Ааронович

Хавкін

«ВЕЛИЧНИЙ БЛАГОДІЙНИК

ЛЮДСТВА»

Помічник переступив поріг, та й так застиг у німому

запитанні – заготовлені слова вертілися в голові,