-->

Остап Вишня. Усмiшки, фейлетони, гуморески 1944–1950

На нашем литературном портале можно бесплатно читать книгу Остап Вишня. Усмiшки, фейлетони, гуморески 1944–1950, Цеков Юрій Іванович-- . Жанр: Классическая проза / Юмористическая проза. Онлайн библиотека дает возможность прочитать весь текст и даже без регистрации и СМС подтверждения на нашем литературном портале bazaknig.info.
Остап Вишня. Усмiшки, фейлетони, гуморески 1944–1950
Название: Остап Вишня. Усмiшки, фейлетони, гуморески 1944–1950
Дата добавления: 16 январь 2020
Количество просмотров: 116
Читать онлайн

Остап Вишня. Усмiшки, фейлетони, гуморески 1944–1950 читать книгу онлайн

Остап Вишня. Усмiшки, фейлетони, гуморески 1944–1950 - читать бесплатно онлайн , автор Цеков Юрій Іванович

Коментарі та пояснення до творів Остапа Вишні.

Внимание! Книга может содержать контент только для совершеннолетних. Для несовершеннолетних чтение данного контента СТРОГО ЗАПРЕЩЕНО! Если в книге присутствует наличие пропаганды ЛГБТ и другого, запрещенного контента - просьба написать на почту [email protected] для удаления материала

Перейти на страницу:

Весна-красна

Наша земля! Радянська земля! Вперше надруковано в газ. «Література і мистецтво». — 1945. — 25 січ.

Подається за виданням: Твори: В 2 т. — Т. 1. — С. 295–299.

…Львівського воєвудства Ржечі Посполитої Польської… — Автор має на увазі давні часи, коли галицькі землі були загарбані польською шляхтою, а також період з 1921 р. по 1939 р., коли за Ризькою угодою 1921 р. між буржуазною Польщею та РРФСР і УРСР вони перебували в складі Польщі.

Чому це була Австро-Угорщина?.. — Після першого поділу Польщі 1772 р. між Австрією, Прусією і Росією Галичина відійшла до володінь австрійських Габсбургів. Габсбурги — династія, що правила в Австрії в 1282–1918 рр., Чехії та Угорщині в 1526–1918 (з 1867 р. — в Австро-Угорщині), Іспанії та її володіннях в 1516–1700; імператори «Священної Римської імперії» в 1273–1806 рр. (з перервами).

Лохвиця — місто на Полтавщині.

«По ревізії» — водевіль М. Л. Кропивницького.

Понятовський Станіслав Август (1732–1798) — останній король Польщі в 1764–1795 рр., ставленик російської імператриці Катерини II.

Собеський Ян. — Ідеться про Яна III Собеського (1629–1696), короля Речі Посполитої з 1674 р., полководця.

…«чия правда, чия кривда, чиї вони діти…» — Не зовсім точно наведено слова з поезії Т. Г. Шевченка «До Основ'яненка» (1839).

Каїн — за біблійною легендою, один із синів Адама і Єви, убив свого брата Авеля. (Це було перше вбивство на землі). Розгніваний бог поклав на його чоло тавро злочину — «каїнову печать». У переносному значенні — злочинець, вбивця, виродок.

Ленінград і ленінградці. Вперше надруковано в газ. «Радянська Україна». — 1945. — 10, 11, 28 лип.

Подається за виданням: Твори: В 2 т. — Т. 1. — С. 300–311.

Сєченов Іван Михайлович (1829–1905) — російський природодослідник, фізіолог, почесний член Петербурзької Академії наук з 1904 р.

Бехтерєв Володимир Михайлович (1857–1927) — російський радянський невропатолог, психіатр, психолог.

Павлов Іван Петрович (1849–1936) — російський радянський фізіолог, академік з 1907 р.

Смольний — історико-революційна і архітектурна пам'ятка в Ленінграді. У дні Жовтневого збройного повстання — штаб революційних сил. Архітектурний ансамбль Смольного складається з колишнього Смольного інституту шляхетних дівиць, Смольного монастиря з собором; біля входу на територію Смольного — пропілеї; перед Смольним — пам'ятник В. І. Леніну, бюсти К. Марксу і Ф. Енгельсу.

«Мідний вершник», «Первому — Вторая»… — Ідеться про пам'ятник Петру І, поставлений в Петербурзі в роки царювання Катерини II. Остап Вишня згадує ці назви пам'ятника за асоціацією з назвою поеми О. Пушкіна «Мідний вершник» та рядками із сатиричної поеми Т. Шевченка «Сон»:

А на коні сидить охляп,
У свиті — не свиті,
І без шапки. Якимсь листом
Голова повита.
Кінь басує, от-от річку,
От… от… перескочить.
А він руку простягає,
Мов світ увесь хоче
Загарбати. Хто ж це такий?
От собі й читаю,
Що на скелі наковано:
Первому — Вторая
Таке диво наставила.
Тепер же я знаю:
Це той Первий, що розпинав
Нашу Україну,
А Вторая доконала
Вдову сиротину.

…Так і підмиває тебе підбігти до клодтівського вороного… — Ідеться про скульптурні групи приборкувачів коней на Анічковому мосту в Ленінграді. Робота російського скульптора П. К. Клодта.

Прокоф'єв Александр Андрійович (1900–1971) — російський радянський поет, Герой Соціалістичної Праці (1970).

Космічна катастрофа. Вперше надруковано в газ. «Радянська Україна». — 1945. — 21 жовт.

Подається за виданням: Зенітка. — С. 72–78.

Петро. — Автор має на увазі одного з 12-ти міфічних апостолів, який, за Євангелієм від Матфея, був найближчим учнем Христа.

Бачу, що управдома без трельяжа не переконати… — натяк на хабарницьку натуру кербуда.

…коли в Київ без виклику не можна?! — Починаючи з цієї фрази, письменник піддає нищівній критиці лише зовні сувору тогочасну систему столичної прописки, що нерідко потрапляла до рук корумпованих елементів. Тому на Київ і посунули всілякі пройдисвіти, озброєні фальшивими документами про героїчну участь у війні («що на Чумацькому Шляху ансамблем пісні та танку ворожу групіровку знищили») і накраденим у пожарах війни добром («Повірять, бо документів сила: сорок акордеонів, півтораста ручних годинників і ще якісь там подарунки з Одеси»).

Всехсвятський — український астроном, професор Київського університету.

Такі собі зустрічі й розмови. Вперше надруковано у виданні: Твори: В 7 т. — Т. 5. — С. 259–261. В машинописній копії рукопису, що зберігається в архіві письменника, вказано дату написання: «25.ХІ 1945».

Подається за машинописною копією рукопису.

Інститут імені Лисенка. — Йдеться про Музично-драматичний інститут ім. М. В. Лисенка. Заснований 1918 р. на базі Музично-драматичної школи М. Лисенка. 1934 р. на базі інституту створено Київську консерваторію і Київський інститут театрального мистецтва.

Кропивницький Марко Лукич (1840–1910) — український драматург, актор, режисер, композитор.

Маруся Богуславка — героїня однойменної історичної драми М. Старицького.

«66» — карточна гра.

…І тільки іноді в «підкидного»! — назва карточної гри.

Вона взяла Гриця та й причарувала. Вперше надруковано в газ. «Радянська Україна». — 1945. — 28 лист.

Подається за першодруком.

Дружка — дівчина, яка на запрошення молодої бере участь у весільному обряді.

Шафер — товариш молодого (жениха), який є головним розпорядником весілля.

«Челсі» — назва відомого англійського футбольного клубу.

Якби моя бабуся встали. Вперше надруковано в журн. «Радянська жінка». — 1946. — № 2–3. — С. 31.

Подається за виданням: Твори: В 2 т. — Т. 1. — С. 323–326.

«Очеретом качки гнала» — українська народна пісня.

…Дівчинка й мертвопетлює… — Тобто дівчина робить на літаку т. зв. «мертву петлю», складну фігуру вищого пілотажу.

Рекордсмен. Вперше надруковано в газ. «Радянська Україна». — 1946. — 27 квіт.

Подається за першодруком.

Недоуздок — вуздечка без вудил.

Чепіга — рукоятка в плузі.

«Ой ти, Галю…» — українська народна пісня.

Фуражна корова — дійна корова, що одержує додатковий фураж, тобто сухі корми.

«От у нас на хуторі!» Вперше надруковано в журн. «Перець». (Видання для західних областей УРСР). — 1946. — № 6. — С. 2.

Подається за виданням: «Збірка фейлетонів». — К. — 1950. — С. 11–13.

Симентальський профіль. Вперше надруковано в журн. «Перець». — 1946. — № 15–16. — С. 5.

Подається за першодруком.

Симентал — бик симентальської породи, тобто породи великої рогатої худоби полово-рябої, рідше — червоно-рябої масті, яка характеризується високими м'ясними та молочними якостями.

МТФ — молочно-товарна ферма.

Завмитифика — тобто завідувач МТФ.

Перейти на страницу:
Комментариев (0)
название