Нафта
Нафта читать книгу онлайн
П’єр Паоло Пазоліні (1922—1975) — відомий італійський письменник і режисер, що полюбляв експериментувати у своїй творчості: він писав вірші, романи, сценарії до театральних постановок, нариси й кіносценарії.
«Я розпочав писати книгу, яка буде моєю справою протягом років, може, до кінця життя. Не хочу про неї розповідати…; досить сказати, що це щось штибу «підсумку» всього, що я пізнав, усіх моїх спогадів». Так Пазоліні описав свій останній роман, якому судилося лишитися незавершеним через несподівану й трагічну смерть автора. Роман «Нафта», розпочатий на початку шістдесятих, у часи світової нафтової кризи, робота над яким тривала аж до смерті письменника, у листопаді 1975 року, — це великий уривок того, що мало стати романом-monstruum, обсягом приблизно дві тисячі сторінок. Це відчайдушні розсліди людської природи, вивчення таємниць сексуальності й усе це на тлі розколу розквітлої Італії з її зухвалою економічною політикою та таємними змовами у владі.
Внимание! Книга может содержать контент только для совершеннолетних. Для несовершеннолетних чтение данного контента СТРОГО ЗАПРЕЩЕНО! Если в книге присутствует наличие пропаганды ЛГБТ и другого, запрещенного контента - просьба написать на почту [email protected] для удаления материала
Піратські записки. «Ґарцанті», Мілан, 1975 (перевидання «Елефанті», 1991, передмова А. Барардінеллі).
Протестантські листи. «Ейнауді», Турин, 1979 (перевидання, 2003, передмова А. Барардінеллі).
Описи описів, за редакцією Ґ. К’яркоссі, «Ейнауді», Турин, 1979 (перевидання «Ґарцанті», «Елефанті», Мілан, 1996, з передмовою Г. Досена).
Колонада Смерті за редакцією Ч. Сеґре. Асоціація «П’єр Паоло Пазоліні», «Ґарцанті», Мілан, 1988.
Антологія пазолінівської лірики. Вступ та коментарі, вступне слово М. А. Баццокі та Е. Раймонді. «Ейнауді», Турин, 1993.
Фільми інших за редакцією Т. Кезіч. «Гуанда», Парма, 1996.
Нариси про літературу та мистецтво, за редакцією В. Сіті та С. Де Лауде, з передмовою Ч. Сегре. «Мондадорі», «Мерідіано», Мілан, 1999, т. 2.
Нариси про політику та суспільство, за редакцією В. Сіті та С. Де Лауде, з передмовою Ч. Сеґре. «Мондадорі», «Мерідіано», Мілан, 1999.
Contre la television, за редакцією Жобера Лоренсьє та С. Мітель, «Ле Солітарес, Інтемпестіф», Безансон, 2003.
Вірші двадцятого століття на діалекті, за редакцією М. Дельарко та П. Пазоліні, вступне слово П. Пазоліні. «Гуанда», Парма, 1952 (перевидання «Ейнауді», Турин, 1995, передмова Д. Тезіо).
Збірка італійських канцон. Антологія народної поезії, за редакцією П. Пазоліні. «Гуанда», Парма, 1955 (перевидання, «Ґарцанті», «Елефанті», Мілан, 1972 та 1992).
П’єр Паоло Пазоліні, «Ситечко» (1942—1943), за редакцією М. Рікі. Капеллі, Болонья, 1977, анотація Дж. Роверсі та Дж. Скалія (містить такі пазолінівські нариси: «Настрої» Бартоліні; італійська та європейська культура у Веймарі; Молодь, чекання; Маленькі нотатки для дебатів; Страхіття та місто; Про щиру мораль Унґаретті; Міркування про громадянське страждання; Тихий вогонь. Літературна добірка; Філологія та мораль; Особистість Джентіліні; «Діно» та «Біографія богині Геби»; Остання промова про інтелектуалів; Коментар до антології «нових віршів»; Виправдання Де Анжелісу; Коментар до анотації Брессона; Виставка в Удіне).
Stroligut di са da I’Aga (1944) — Stroligut (1945–1946 — «Зошит-роман» (1947) — літографічна копія «Академ’юта фрулана», за редакцією Падуанського філологічно-лінгвістичного гурту. Падуя, 1983 (містить такі пазолінівські нариси: Dialet, lenga е stil: Academiuia di lenga furlana — Кілька емфатичних правил орфографії; Воля поета та розвиток мови).
Прекрасні стяги. Діалоги 1960—1965, за редакцією Дж. К. Феретті. Едіторі Ріуніті, Рим, 1977 (містить діалоги, які було надруковано у тижневику «Нові шляхи», 4 червня — 30 вересня 1965).
Хаос, за редакцією Дж. К. Феретті. Едіторі Ріуніті, Рим, 1979 (містить діалоги у тижневику «Темпо» від 6 серпня 1968 до 24 січня 1970), перевидання Едіторі Ріуніті, 1999.
Діалоги, за редакцією Дж. Фаласкі з передмовою Дж. К. Феретті. Едіторі Ріуніті, Рим, 1992 (всі діалоги з «Нових шляхів» та «Темпо»).
О. Стак, Pasolini on Pasolini (1968). Темз енд Хадсон, Лондон, 1969 (в італійському перекладі Пазоліні про Пазоліні. Розмови з Джоном Голідеєм (насправді це О. Стак), «Гуанда», Парма, 1992).
Ж. Дуфло, Entreties avec Pier Paolo Pasolini (1969). Белфорт, Париж, 1970 (2-ге, повніше видання P. P. Pasolini, les dernieres paroles d’un impie (1969—1975), за редакцією Ж. Дуфло. Белфолт, Париж, 1981), італійський переклад П. П. Пазоліні, «Сон кентавра», за редакцією Ж. Дуфло. Едіторі Ріуніті, Рим, 1983).
З П’єром Паоло Пазоліні, за редакцією Е. Маґреллі «Зошити Фільмкритики». Бульцоні, Рим, 1977.
Піратські інтерв'ю з П’єром Паоло Пазоліні про політику та життя 1955—1975; за редакцією М. Ґудінуччі. Ліберал Атлантид Едіторіал, Рим, 1995.
Ф. Коломбо — Дж. К. Феретті. Останнє інтерв’ю Пазоліні. Авальяно, Рим, 2005.
Пазоліні розповідає про Пазоліні, інтерв’ю Дж. Карлілло, за редакцією Л. Фонтанелла (містить CD, інтерв’ю, яке Пазоліні дав у Нью-Йорку в 1969 p.). Аркінто, Мілан, 2005.
Листи 1940—1954, містить події з життя у хронологічному порядку й перелік творів, за ред. Н. Нальдіні. «Ейнауді», Мілан, 1986.
Листи 1955—1975, за ред. Н. Нальдіні. «Ейнауді», Мілан, 1988.
П’єр Паоло Пазоліні. Життя крізь призму листів, за ред. Н. Нальдіні. «Ейнауді», Мілан, містить додаток з невиданими листами. «Ейнауді», Турин, 1994.
Малюнки 1941/75, за редакцією Дж. Дзігаїна, з передмовою Дж. Ч. Арган, вступна анотація М. Де Мікелі та невидані вірші А. Дзандзотто. «Швайвіллер», Мілан, 1978.
П’єр Паоло Пазоліні. Будівлі та місця, за ред. М. Манчіні та Дж. Перелла, із вступним словом П. Вольпоні. «Теорема», Рим, 1981 (містить репортажі з місць зйомок фільмів, відзнятих у шістдесятих-сімдесятих).
Боніто-Оліва — Дж. Дзігаїна. «Малюнки та вірші П’єра Паоло Пазоліні», Банка Пополаре ді Портеноне. Беленс Ріеф СА, Базель, 1984.
В. Пічоні. «Коли грав Пазоліні». Ліміна, Арецо, 1996 (добірка нарисів про спорт).
Голос Пазоліні, книга та DVD, за ред. М. Черамі та М. Сесті. Читає Т. Сервілло. «Фельтрінеллі», Мілан, 2006.
Дж. Контіні. «На межі поезії на діалекті». «Кор’єре дель Тічіно», 24 квітня, 1943.
«Вірші» Пазоліні. «Фієра Летераріа», II, 12, 20 березня 1947.
Дж. Капроні. «Фріуланський поет». Лаворо Нуово, 5 листопада 1949.
Ф. Фортіні. «Діалекти двадцятого століття». Комуніта, грудень 1952, потім «Крізь Пазоліні». «Ейнауді», Турин, 1993, с. 5—9.
Ж. Монтале. «Музика діалектів». «Кор’єре делла Сера», 15 січня 1953, згодом у «Нарисах про поезію». «Мондадорі», Мілан, 1976, с. 175—180.
Дж. Контіні. «Діалект і поезія в Італії». «Апродо Літераріо», III, 2, квітень-червень, 1954.
А. Банті. «Пазоліні». «Парагоне», 66, червень 1955.
Дж. Контіні, «Роздуми про десятиліття». «Література», III, н. с., 1955, згодом під назвою «Десятиліття літератури 1945–1955» в «Інших вправах 1942–1971». «Ейнауді», Турин, 1972.
Дж. Капроні, «Попіл Ґрамші». «Фієра Летераріа», XIII, 29, 21, липень, 1957.
А. Джуліані. «Попіл Ґрамші». «Веррі», 1, 4, липень-серпень, 1957.
Ч. Гарболі. «Поезія». «Апродо Летераріо», січень-березень, потім в «Окремій кімнаті». «Мондадорі», Мілан, 1969, 11–18.
П. Чітаті. «Портрет Пазоліні». «Апродо Літераріо», 6, квітень, 1959, згодом «Чай скаженого шлемника». «Мондадорі», Мілан, 1972, с. 224—232.
А. Банті. «Нові сезони Пазоліні та Фєнольо», «Парагоне», червень, 1959.
Ф. Фортіні. «Пазоліні. Вірші італійською за ці роки» у «Менабо ді летература». Турин, 1960, потім під назвою «Суперечності» у «Атраверсо Пазоліні». «Ейнауді», Турин, 1993, с. 21—37.
А. Моравіа. «Посередність під скальпелем». З березня, 1963.
Дж. К. Феретті. «Суперечливий бунт Пазоліні» у «Література та ідеологія». Едіторі Ріуніті, Рим, 1964 (доповнене видання 1974, с. 163—356).
А. Азор-Роза. «Письменники й народ», «Нариси про популістську літературу в Італії». Самона та Савелі, Рим, 1965, с. 433—544 (перевидання Ейнауді, Турин, 1988, під назвою «Популізм у сучасній італійській літературі», с. 285—364).
А. Довід. «Психоаналіз у сучасній італійській культурі», Боріньєрі, Турин, 1966, с. 556—562.
А. Гульєрмі. «Двадцятиліття неспокою». «Фельтрінеллі», Мілан, 1966, с. 18—20.
Ч. Салінарі. «Початок і кінець реалізму в Італії». Морано, Неаполь, 1967, с. 55—59.
