Планета Х
Планета Х читать книгу онлайн
СЛОВО ВІД АВТОРА
Шановні і дорогі мої друзі! Книга - Планета ікс, яка лежить перед вами, це моя сьома книга поезії. Вона написана не лише для українців, а для всіх тих, хто любить Україну. Ні! Я не націоналіст, але свій народ люблю більше від іншого, бо це мій народ, який мене народив, який мені передав свою генетичну пам’ять, досягненнями якого я пишаюсь. І моя любов до народу, це як відзнака моєї вдячності. Бо, як говорив наш великий пророк Т.Г Шевченко: Нема на світі України, немає другого Дніпра . Але, це не значить, що я не шаную і не поважаю інші народи світу і їх культурне надбання тільки тому, що вони мають різні з моїм народом відтінки, інший мовний та релігійний бар’єр, бо, вважаю, що кожна нація і кожна людина має право на своє самовизначення, тобто на свою власну думку, якою б вона не була, якщо вона не принижує гідності людей іншої національності та іншого віросповідання, хоч я за єдину віру у всьому світі, так як єдина віра, це єдиний Бог-Творець, який об’єднує всі народи світу. А то, як подивитися зі сторони, то ніби Богів було багато і що не знаєш, якому Богу молитися і коли відзначати дату його народження, так як євреї, католики і християни справляють Пасху в різний час, що в якійсь мірі налаштовує віруючих задуматись над тим, чи таке може бути насправді, адже Творець Світу був один і в той же час його день народження всі релігії відзначають в різний час? Але це інша тема про яку ми поговоримо в інший час. А тепер про книгу.
Все, що я написав в даній книзі, я адресую тобі, мій народе, хоч і не упевнений, що все написане сприйметься однозначно, так як у багатих одна думка, а в бідних інша. І це цілком закономірно, як і судження про християнство, або якусь іншу релігію, скажемо, мусульманство. Отож і судження про мою творчість буде неоднозначним. До цього потрібно бути підготовленим, а оскільки я людина похилого віку, то часу для викладання своїх думок-переконань залишається обмаль, тому приходиться дещо поспішати, щоб встигнуть викласти свої думки на тому рівні, на якому вони визріли і закарбувались в моєму розумі. Тому вирішив друкувати все, що я думаю, так, як я це розумію, а вам надаю право судити про мої думки з позиції свого бачення.
Внимание! Книга может содержать контент только для совершеннолетних. Для несовершеннолетних чтение данного контента СТРОГО ЗАПРЕЩЕНО! Если в книге присутствует наличие пропаганды ЛГБТ и другого, запрещенного контента - просьба написать на почту [email protected] для удаления материала
Бо він не знав ніколи посту,
Й крутивсь на кухні, ніби в’юн.
7.9.2011 р.
БОГ ПРОДИКТУВАВ
Себе розумним не вважаю,
Хоч і багато написав,
То не моє все, вибачайте,
То Бог мені продиктував.
4.9.2011 р.
ЦВІТ МОЄЇ НАЦІЇ
Ви погляньте на ті грації,
Так то ж цвіт моєї нації.
4.9.2011 р.
ДІД ПОМЕР
– Дід помер. Коли б ще й батько –
То було б усе моє, –
Крикнув Гриць й в ту ж мить схопився
Він за серденько своє.
6.9.2011 р.
ЩОБ НЕ ТА... КВІТКА
Ми обожнюємо жінку,–
І це скаже будь вам хто,
Та не будь в них тої квітки –
І не глянув би ніхто.
9.11.2007 р.
НА ВИПАДОК ВІЙНИ
Якщо на випадок війни,
Куди ж втікатимуть жиди?
Бо стільки бід ті натворили,
Що вже й терпіть нема їх сили.
9.11.2007 р.
ХІБА ЦЕ ЛЮДИ?
Ну що сказать про депутатів?
Хіба то люди? То ж – пірати.
Він тільки й дивиться, той кнур,
Як би йому побільше – дур,
28.10.2010 р.
ЩОБ СВІТ БУВ ЩАСЛИВИЙ
Я хочу світ цей насмішить,
Поки ще з чого є сміяться,
Хоч ті, що тягнуться до втіх,
Ті вже нічого не бояться.
17.2.2010 р.
ТВОЇ КІЛЬЦЯ
Оті кільця, що в тебе в блузі
Манять ще більш, як квіти в лузі.
О, як би їх хотів схопить,
Щоб з них кохання вічне пить.
Оті кільця, що в блузі в тебе
Манять ще більш, як луг і небо,
Бо жить без лугу я б ще зміг,
А от без них я, як без ніг.
28.9.2011 р.
ЖІНКА, ЯК МОРЕ
Моя дружина, ніби – море,
Яка те й робить, що шумить,
І як би ви вже не старались,
Як розійдеться – не спинить.
10.9.2011 р.
ТАКУ, ЯК ТИ
Якби таку, як ти, я мав,
Певно, б ніколи не дрімав.
Й на килимі весняних трав,
Я б кожен день тебе кохав.
24.2.2010 р.
ЯК ЗІЙДЕ СНІГ
Так як сніги зійдуть з травиці,
Я знаю, прийде такий час,
Що всі дівиці таємниці
Повиставляють напоказ.
24.2.2011 р.
ВІДСМІЯЛИСЯ ВУСТА
Віддивились очі карі,
Відсміялися вуста,
І на кого вже не гляну –
Той не той, і та не та.
9.9.2011 р.
НА ОКРАЇНІ ЛІСУ
Усівся Місяць над лісочком,
Й за хлопцем ніч спостерігав,
Як той у дівчини з чубочком
Чогось всю ніч в гаю благав.
Вона ж впиралась, не давалась,
Й не відпускала ні на крок,
Та, видно, щось під ранок сталось,
Бо хлопець все-таки замовк.
А в стороні сосна з сосною,
Де протікав лісний струмок,
Одна одній поміж собою:
– Ти подивись, юнак замовк.
7.5.1957 р.
МОЯ КРАСА
Я всіх вас в пам’яті несу,
Мої шановні, Галі, Нелі,
І вашу зоряну красу
В серці ношу, немов в портфелі.
24.2.2010 р.
СВОЇМ КОХАНИМ
У свій би час, я всіх би вас...
Й, повірте, навіть не скривився,
Та тільки жаль, пройшов той час,
Яким я тішивсь і гордився.
28.9.2011 р.
ЛЮДИНА І ВОВК
Вовку паспорт дай людини,
Й зникли б звірі всі й тварини.
ХТО КРЕДИТУЄ
Хто кредитує, той і диктує.
ЛЮБЛЮ ТРОЯНДИ
Люблю троянди, люблю діброви,
Люблю я чорні дівочі брови,
Люблю кав’ярні, веселий гомін
І твій жіночий щасливий стогін.
28.9.2011 р.
НАТА І САША
Ната так схопила Сашу,
Ніби кіт із м’яслом кашу,
І гукає всім дівкам:
– Хріна вам його віддам.
28.9.2011 р.
ЗАЙВІ СЛОВА І ВОДА
– Що робить нень? – питаю Оду.
– Каже, з віршів зливає воду.
– Як так з віршів зливає воду?
Такого я не чув ще зроду.
– Він так мені відповідає,
Коли свої вірші справляє.
19.12.2011 р.
КІТ І ДЕРЕВО
Кіт так наївся і напився,
Що впав із дуба й ледь не вбився.
21.12.2011 р.
СОБАЧОМУ КОМАНДИРУ
Сусіду по дачі
Розведу я хортів із десяток,
Огорожу до неба зроблю,
І нехай тоді хто мені скаже,
Що сусідів своїх не люблю.
7.5.1957 р.
ДРУЖЕ!
Куди надумавсь, туди йди,
І не звертай нікому в світі,
Якщо ти хочеш побувать,
Так, як Гагарін, на орбіті.
12.4.1961 р.
НАЙБІЛЬША МРІЯ
От би і ще дівчину ту…
І можна б вже було – ту-ту.
26.12.2011 р.
ДІВЧАТА БУЛИ ПРИТЕРТІ
Всі підготовчі роботи були зроблені,
Ніби поля, що оброблені,
Всі дівчата були заміновані,
Бо всі хлопці були не – зомбовані.
29.1.2012 р.
ЩО ТАКЕ ДЕРЖАВА?
Держава, це як два
Ворогуючі клани:
Де з однієї сторони – леви,
А з іншої – барани.
6.12.2011 р.
ЯКЩО ТИ ТВАРЮКА!
Навіщо треба тих кохати,
Кого пора давно вбивати?
9.11.2007 р.
ПРО ХОТІННЯ ТА ПРИТЯЖІННЯ
Чим більша сила притяжіння,
Тим більш несуть жінкам «насіння»,
І будь та фея хоч з Кореї,
А будуть липнуть і до неї.
26.11.2011 р.
КУДИ Ж ХОХЛИ ДІВАЮТЬСЯ?
Я думаю, Карпатський сир,
Похвал не потребує,
Але, як їсти кожен день,
Й дитя завередує.
А ви послухайте ефір,
Як скрізь жиди стараються,
Як не Зеленський то Кобзон,
Куди ж хохли діваються?
Куди не глянеш, не підеш –
Кругом одні кросворди:
Який канал ти не ввімкнеш –
То скрізь одні і тії ж морди.
О, Україно, ти моя!
Мої ви українці!
Коли ж це нас в полон взяли,
Оті усі чужинці?
27.12.2011
НЕПЕРЕДБАЧЕНА ІСТОТА
Жінки порою так нагліють,
Що можуть вбить найкращу мрію,
І якщо їх не зупинить,
То будуть кров, як воду пить.
Та, щоб не пили кров ті сучки,
То не сидіть ви, склавши ручки.
А пийте, хлопчики, колган,
Щоб кров не випили всю з ран.
25.12.2011 р
ТАЇНА
У всіх дівчат своя є квітка,
Так, як і власні імена,
Та поки взнаєш ти те ім’я,
То може вам прийти – хана.
У всіх дівчат своя є квітка,
Як в кожній хаті є диван,
Та для одних вона, як клітка,
А от для інших – ураган.
28.12.2011 р.
КОЛИ ТЕБЕ ПОБАЧИВ ВПЕРШЕ
Як тебе побачив вперше,
Як палила багаття,
З того часу й виглядаю,
Ніби мрію з Майбуття.
Але ти того не знаєш,
І не взнаєш, ясна річ,
Чом тебе завжди шукав я,
Як гуляла в полі ніч.
І хоч знав, що не прийдеш,
Але я тебе чекав,
