Планета Х
Планета Х читать книгу онлайн
СЛОВО ВІД АВТОРА
Шановні і дорогі мої друзі! Книга - Планета ікс, яка лежить перед вами, це моя сьома книга поезії. Вона написана не лише для українців, а для всіх тих, хто любить Україну. Ні! Я не націоналіст, але свій народ люблю більше від іншого, бо це мій народ, який мене народив, який мені передав свою генетичну пам’ять, досягненнями якого я пишаюсь. І моя любов до народу, це як відзнака моєї вдячності. Бо, як говорив наш великий пророк Т.Г Шевченко: Нема на світі України, немає другого Дніпра . Але, це не значить, що я не шаную і не поважаю інші народи світу і їх культурне надбання тільки тому, що вони мають різні з моїм народом відтінки, інший мовний та релігійний бар’єр, бо, вважаю, що кожна нація і кожна людина має право на своє самовизначення, тобто на свою власну думку, якою б вона не була, якщо вона не принижує гідності людей іншої національності та іншого віросповідання, хоч я за єдину віру у всьому світі, так як єдина віра, це єдиний Бог-Творець, який об’єднує всі народи світу. А то, як подивитися зі сторони, то ніби Богів було багато і що не знаєш, якому Богу молитися і коли відзначати дату його народження, так як євреї, католики і християни справляють Пасху в різний час, що в якійсь мірі налаштовує віруючих задуматись над тим, чи таке може бути насправді, адже Творець Світу був один і в той же час його день народження всі релігії відзначають в різний час? Але це інша тема про яку ми поговоримо в інший час. А тепер про книгу.
Все, що я написав в даній книзі, я адресую тобі, мій народе, хоч і не упевнений, що все написане сприйметься однозначно, так як у багатих одна думка, а в бідних інша. І це цілком закономірно, як і судження про християнство, або якусь іншу релігію, скажемо, мусульманство. Отож і судження про мою творчість буде неоднозначним. До цього потрібно бути підготовленим, а оскільки я людина похилого віку, то часу для викладання своїх думок-переконань залишається обмаль, тому приходиться дещо поспішати, щоб встигнуть викласти свої думки на тому рівні, на якому вони визріли і закарбувались в моєму розумі. Тому вирішив друкувати все, що я думаю, так, як я це розумію, а вам надаю право судити про мої думки з позиції свого бачення.
Внимание! Книга может содержать контент только для совершеннолетних. Для несовершеннолетних чтение данного контента СТРОГО ЗАПРЕЩЕНО! Если в книге присутствует наличие пропаганды ЛГБТ и другого, запрещенного контента - просьба написать на почту [email protected] для удаления материала
І привезли діткам
Величезні дулі.
15.11.1976 р.
ЗНАЙОМСТВО – СИЛА
– Хто ти є, скажи відверто,–
До Петра знайома,
– Хто тобі відкриє двері,
Як нема диплома?
15.11.1976 р.
ПОДИВИВСЯ НА МАРІЮ
Подививсь я на Марію,
Й посміхнувсь до Ріти,
Бо одній дарую мрію,
Ну, а другій – квіти.
27.11.1976 р.
ПОСМІШКА ПО ВУХА
Як прохає щось Петруха,
В нього посмішка – по вуха,
Такий файний, ледь не скаче,
Хоч клади від всіх болячок.
А скажи, щоб дав насоса,
То лице, як в кровососа.
26.12.1991 р.
ЯЗИКАТА ХВЕСЬКА
Якщо хочеш, щоб тебе
Поважала Леська,
То не будь же ти, як в казці:
«Язиката Хвеська».
8.12.1976 р.
ЯКЩО Я НЕ ДОСПЛЮ
Не чіпай мене, коханий,
Дай мені поспати,
Бо якщо я не досплю,
Будеш горе мати.
8.12.1976 р.
ТАКА РОБОТА
Цілі дні про секс, повій
Майже в кожнім слові,
От вони тепер які
«Українці нові».
4.10.1976 р.
ЯНГОЛ
Ну ж і Янгол Олексій, –
Каже Варка Гальці, –
А попробуйте йому
В рот засуньте пальці.
1.12.1976 р.
НОГИ МЕРЗНУТЬ
Ноги мерзнуть, губки тоже,
Хто ж мені зігріть їх зможе?
13.11.2011 р.
ПЕРЕДОВА
Я ходжу в передових,
Бо з начальством в змові,
А тому й при орденах,
Й кожен рік на морі.
2.10.1976 р.
ЯК НЕМА ТАЛАНТА
Як варить борщі не хочеш,
І нема таланта,
То виходь, подружко, заміж
За офіціанта.
6.12.1976 р.
ЯК НЕМА РОБОТИ
Ти чому це з бару в бар
Топчеш свої боти,
Ну, а що ж мені робить? –
Як нема роботи.
2.12.1976 р.
САМИЙ КОРОТКИЙ ВІРШ
Вова! Я – готова!..
21.11.2011 р.
ЦІЛУЙ МЕНЕ!
Ти цілуй мене, кохана,
Балуй тою грою,
Як не хочеш, аби я
Не блукав з другою.
7.12.1976 р.
ЗА ШУБУ І ВІТРИЛА
Я б за шубу і вітрила,
Навіть чорта б полюбила,
Ще й тебе б завжди любила,
Якби був ти не… Гаврило.
7.12.1976 р.
ПЕРЕСТАРАЛАСЬ
Гарбузи, гарбузи,
Кому не давала,
А сьогодні гарбуза
І сама спіймала.
12.12.1976 р.
НЕ ПЕРЕГРАВАЙ
Опанас дививсь на жінку,
Ніби на картинку,
За що вона показала
Опанасу спинку.
12.12.1976 р.
МІСЯЦЬ СВІТИТЬ
Місяць світить, Місяць світить,
А Грицько сторониться,
Я його гукаю в поле,
Ну, а він – соромиться.
Світить Місяць, світить Місяць,
А зорі підсвічують,
Через ніченьку ту світлу –
Вже й сама у відчаї.
14.12.1976 р.
БІЖУ В ПОЛЕ
Біжу в поле, біжу в поле,
Де людей немає,
Може, думаю, хоч в полі
Про любов спитає.
14.12.1976 р.
ПОГЛЯД
Є такі, що лише глянуть –
І не знаєш, що сказать,
Навіть очі прилипають,
Що не в змозі відірвать.
І, якби ж саме шикарне,
Тож – манюсіньке, як гном,
Та віддав би за той погляд
Геть і дачу, і диплом.
Ой, душа моя, душа,
Годі задивлятися,
Вже б давно тобі пора
І за розум братися!
9.11.2007 р.
РОЗКИДАНА СОВІСТЬ
Коли людина йде і смітить,
Вона нагадує свиню,
Що йде і совість розкидає,
І тут же топче на ходу.
І хочеться гукнуть у простір:
– О, ти, невідана краса!
Чому ж ти знову туди прешся,
Звідки недавно ти прийшла?
14.4.1988 р.
ЧОРНЕНКУ С.
Цей по Виставці гасає,
Амазонок дивиться,
А як вчитель щось спитає,
То стоїть – і кривиться.
5.10.1988 р.
КОЛОМИЙЦЮ В.
Цього учня запитав я
За учнівським столиком:
– Ну, а ти ким стать хотів би?
Просто – алкоголіком.
5.10.1988 р.
КОЛИ ЙДЕ ДОЩ
Блискавиці в небі
Звечора до ранку,
Небо хуліганить
І, немов, гримить,
Як же я хотів би
Взяти парасольку
І тебе, як йтимеш,
Від дощу прикрить.
2.6.2011 р.
РОЗДЯГАЮТЬ ЛЮДЕЙ...
Роздягають людей, щоб раділи,
Щоб стрункіші були і не пріли.
29.9.1997 р.
ШКРЕБУТЬ КОТИ
А на душі шкребуть коти,
Журба, мов, вівцю вовк дере,
Що тут же хочеться втекти,
Але куди, і хто нас жде?
5.9.1988 р.
ЖИЛИ, ЯК ХОТІЛИ
Жиди жили всі, як хотіли,
А люди падали і мліли,
За що й схопили ті дебіли
По місцю тому, що сиділи.
27.12.1991 р.
НЕ МОЖУ ЗАСНУТЬ
Як дівчина посміхнулась,–
Вся душа, мов стрепенулась,
І не може вже заснуть,
І не знаю: – в чому ж суть?
10.11.2011 р.
А ТИ ЩЕ Й ДОСІ НЕ МОЯ
Немов магнітом – своїм бюстом –
Весь час до себе ти тягла,
І так на серці стало пусто,
Що ти, ще й досі, не моя.
А вже летять із дуба листя,
І птахи в вирій вже летять,
А ти така, як небо – чиста,
Але ще й досі – не моя?
17.9.2011 р.
ДО ЛІТА
Вкрила осінь клени під лісочком,
І ліси у – золото сосни,
І веселим ніжним голосочком
Всім сказала: – Чао, до весни.
21.10.1966 р.
МИХАЙЛОВІЙ О.
Ця дівчина, руки в боки,
Й – хоч кому з вас рот заткне,
А спитаєш: як уроки?
То, як пень – ні «бе», ні – «ме».
5.10.1988 р.
КІТ І МАША
Запитав у Маші Кіт:
– Що сьогодні на обід?
Посміхнулась тут же Маша: –
І сказала: – З м’яслом каша.
6.7.2011 р.
ВСЬОМУ СВІЙ ЧАС
Щоб твої схопив сунички,
Згриз би їх, як хліб синички,
І пройшла б журба юнача,
Бо вони п’янкі, як чача.
21.8.2011 р.
ДЕ ПОЛЯ РОСОЮ ВКРИТІ
Де поля росою вкриті
Я іду з дівчам по житі.
Жито хвильками гуляє,
Мов, до себе нас гукає.
На дівочий гляну стан –
В серці справжній ураган,
І, аби їй глянуть в очі,
Не діждусь ніяк я ночі.
Де росинки сонцем сяють,
І сміються небеса,
Там хлопчина щастя просить,
А дівчина, як оса.
3.9.2011 р.
СКАРБНИЦЯ
Ну й скарбниця в тьоті Нони,
Є куди зливать гормони!
21.8.2011 р.
«ВЕЛИКИЙ ЧОЛОВІК»
Він був великий – чоловік – ростом,
І мав живіт, немов – кавун,
