Планета Х
Планета Х читать книгу онлайн
СЛОВО ВІД АВТОРА
Шановні і дорогі мої друзі! Книга - Планета ікс, яка лежить перед вами, це моя сьома книга поезії. Вона написана не лише для українців, а для всіх тих, хто любить Україну. Ні! Я не націоналіст, але свій народ люблю більше від іншого, бо це мій народ, який мене народив, який мені передав свою генетичну пам’ять, досягненнями якого я пишаюсь. І моя любов до народу, це як відзнака моєї вдячності. Бо, як говорив наш великий пророк Т.Г Шевченко: Нема на світі України, немає другого Дніпра . Але, це не значить, що я не шаную і не поважаю інші народи світу і їх культурне надбання тільки тому, що вони мають різні з моїм народом відтінки, інший мовний та релігійний бар’єр, бо, вважаю, що кожна нація і кожна людина має право на своє самовизначення, тобто на свою власну думку, якою б вона не була, якщо вона не принижує гідності людей іншої національності та іншого віросповідання, хоч я за єдину віру у всьому світі, так як єдина віра, це єдиний Бог-Творець, який об’єднує всі народи світу. А то, як подивитися зі сторони, то ніби Богів було багато і що не знаєш, якому Богу молитися і коли відзначати дату його народження, так як євреї, католики і християни справляють Пасху в різний час, що в якійсь мірі налаштовує віруючих задуматись над тим, чи таке може бути насправді, адже Творець Світу був один і в той же час його день народження всі релігії відзначають в різний час? Але це інша тема про яку ми поговоримо в інший час. А тепер про книгу.
Все, що я написав в даній книзі, я адресую тобі, мій народе, хоч і не упевнений, що все написане сприйметься однозначно, так як у багатих одна думка, а в бідних інша. І це цілком закономірно, як і судження про християнство, або якусь іншу релігію, скажемо, мусульманство. Отож і судження про мою творчість буде неоднозначним. До цього потрібно бути підготовленим, а оскільки я людина похилого віку, то часу для викладання своїх думок-переконань залишається обмаль, тому приходиться дещо поспішати, щоб встигнуть викласти свої думки на тому рівні, на якому вони визріли і закарбувались в моєму розумі. Тому вирішив друкувати все, що я думаю, так, як я це розумію, а вам надаю право судити про мої думки з позиції свого бачення.
Внимание! Книга может содержать контент только для совершеннолетних. Для несовершеннолетних чтение данного контента СТРОГО ЗАПРЕЩЕНО! Если в книге присутствует наличие пропаганды ЛГБТ и другого, запрещенного контента - просьба написать на почту [email protected] для удаления материала
Або відбуцать гопака,
Це вам не курочку пощупать,
Що вам підставила задка.
І хоч у нас дівчат немало,
І всім нам хочеться гульнуть!
Та, видно, всім одного мало,
А трьох за ніч не обійдуть.
13.3.2011 р.
ХОЧ УБИЙ!
Хоч убий, та не можу, кохана,
Без твоєї прожити краси:
Без твоїх грудоньок, що так манять,
І без того, що ти заховала в труси.
21.10.2011 р.
ТУНЕЛЬ
Сидить Нінель,
Під міні-юбкою – тунель,
І я пройти ті хочу далі,
Що є – у Олі, Каті, Галі.
ЩОБ ГРІЛИ ГУБКИ?
Ой, голубки ви голубки,
Які очі, які губки.
А щоб вам ті гріли губки,–
Ширше ніжки, вище юбки.
25.10.2005 р.
ВІЧНИЙ МАГНІТ
Ой, ці стегенця, Боже мій,
Спать не дають душі моїй,
Такий від них іде магніт,
Немов колись – в сімнадцять літ.
26.10.2011 р.
ЯКЩО ВИП’Ю ЧАРКУ–ДРУГУ
Я як вип’ю чарку-другу,
То на всіх… хватає духу.
Та й люба, усе, що скажеш,
Вам за чарочку покаже.
ОЧІ, ЯК ГИРІ
Очі у неї сірі-сірі,
Як глянеш, мов спортивні гирі.
29.3.1976 р.
ОЙ, ВИ ДУМИ МОЇ, ДУМИ...
Гляньте ви на це звірятко,
І на цей гарненький грот,
Та завжди холонуть п’ятки,
Як воно відкриє рот.
Ой, ви думи мої думи,
(Й досі з себе ще сміюсь!)
Ну хіба ж я міг подумать,
Що на цій козі женюсь?
Над ставочком небо й небо,
Гуси тихо гелготять,
Як же я спішив до тебе!
Де ж тепер тебе дівать?
24.2.2010 р.
КАТАМ МОГО НАРОДУ
Йдуть кати мого народу
Йдуть у наступ, йдуть,
Й де пройдуть ті божі люди –
Куряву здіймуть.
Та і в наших добродіїв
В кожного – відкритий рот,
Ви погляньте на їх дії,
То хіба уже народ?
Кожен з них, немов, лопата,
На що гляне, те й – гребе,
А саме ж таке пузате,
Аж земля під ним гуде..
В Кадаффа більш було синів,
І той одначе посинів,
Пригадали брата й свата,
Й, навіть сина-депутата.
17.9.2011р.
В ІНТЕРНЕТІ Я БЛУКАЛА
В Інтернеті я блукала,
Хто прохав, тому й давала.
21.1.2012 р.
ПРО ВОРОНУ І СОЛОВ’Я
Цілі дні наш соловейко
Всіх охочих розважав,
Поки шефу в укрконцерті
Хтось на нього нашептав.
Всім співець давав уроки,
Всіх ночами веселив,
А за те його прогнали,
Що з начальством не дружив.
І хоч краще всіх співав –
Спать Вороні заважав.
От і пісенька уся:
Скоротили Солов’я.
17.5.1976 р.
БРАВИЙ ШВЕЙК
Як виходить Вітьок з дому,
Хлопець – ніби Швейко,
А як йде з корчми додому,
Ніби – соловейко.
– Мій девіз,– Вітьок Павлу,–
Пити – поки не впаду.
24.11.2011 р.
ХОЧУ ТЕБЕ ПОЦІЛУВАТЬ
Я не знаю, хто ваш батько,
І не знаю, як вас звать!
Та чим більш на вас дивлюся, –
Більше хочу цілувать.
15.6.1976 р.
ВСІ ВЖЕ СТАЛИ ПИСАТИ
Всі вже стали писати пісні,
Всі вже стали у нас поетами,
Що вже навіть співають й півні
Кукурудзяними куплетами.
28.1.2012 р.
ЩОБ НЕ СУДИЛИ
Ну хіба ж не чудеса? –
Хай вам скажуть небеса.
«Справку» взяв, що ти дурний,
Й кого хочеш – ріж і бий...
Та як ти не добродій,
То занадто й не радій,
Бо, щоб довідку ту взяти,
Вам прийдеться жидом стати.
А жиди скоріше вмруть,
Ніж хохлу таку ж дадуть.
Бо, щоб довідку ту мать,
Треба вміло дурня грать.
Бо хохол хоч би й побрився,
Жидом бути б не навчився.
Де ж ви бачили хохла
Щоб брехав – й на вас дивився?
20.11.2011 р.
Я ВСЕ ВІДДАМ ТОБІ
Я все віддам, що забажаєш,
За ту неписану красу,
Яку від мене ти ховаєш,
Коли до тебе я іду.
Бо та краса – то як натхнення,
Моє тяжіння неземне,
Яке ще більше, як варення,
Завжди до себе всіх тягне.
15.11.1983 р.
ЯКЩО ХОЛОДНО
Якщо ви замерзли тілом,
Тіло можна розігріть,
Закрутить його в пірину,
Самогоном напоїть.
А якщо душа замерзла,
І зіщулилась в клубок,
Помахай ти їй злегенька,
І скажи: – Прощай, браток.
30.8.1974 р.
ПРИДИВІТЬСЯ ДО СЕБЕ
Придивіться ви до себе,
Чи ви не такії?
З виду, ніби янголята,
А насправді – змії.
Бо ж нема в житті, я певен,
Більш ніде такого,
Щоб хто міг би вас заставить
Приклад брать з дурного.
8.12.1976 р.
ШЕПЧЕ ПОЛЕ
Ой, як гарно Місяць світить,
І гуляє вітерець,
Я ж, коли тебе побачу, –
Мчусь, як песик навпростець.
30.8.1974 р.
ЩО ГОНИТЬ З ДОМУ?
Що вас гонить, люди, з дому? –
Вибрики погоди,
Чи самотність, ніби кара,
Чи нові пригоди?
24.5.1976 р.
КОЛЯ ГРИШІ
Гей, ти, тихше! Моя пише,
Не лякай моїх думок,
Аби ті, неначе миші,
Не розбіглися, браток.
9.6.1976 р.
КОЛИ КВІТУЮТЬ АЙСТРИ
Весь час якийсь грипозний настрій,
Весь час хтось душу тормошить,
А під вікном квітують айстри,
Та вітерець в кущах шумить.
10.6.1976 р.
ОЙ, ГАЙ, ГАЮ, ГАЙ
Я своєму Петрусеві
Була дуже вірна,
А він мене за ту вірність
Покинув негідний.
Ой, гай, гаю, гай,
А в гаю тополя,
Чи це в мене, чи в усіх,
Нещаслива доля?
12.12.1976 р.
СКОРІШЕ Б НА ПЕНСІЮ
Я – солдат! Служитель клану,
І єдиній версії...
Відслужить би років з двадцять
І піти б на пенсію.
25.10.1976 р.
ЗЕМНОВОДНІ
Скоро люди, певно, стануть,
Мабуть, земноводними,
Бо кормитися харчами
Стали вже підводними.
6.11.1976 р.
АВТОРИТЕТНА ПРОФЕСІЯ.
Хоч ти, брате, і з дипломом,–
Та мені не рівня,
Бо вожу я депутата,
Як рудого півня.
15.11.1976 р.
ЯК ЖИВЕШ, МАВРИКІНА?
Якось в Али Гриць питає:
– Як живеш, Маврикіна?
– Живу добре, бо працюю
Водієм в Косигіна.
15.11.1976 р.
СВОЇЙ СУСІДЦІ
Ви погляньте на ту мимру,
Що іде і кривиться,
Бо, як став муж генералом –
Й на людей не дивиться.
Ви погляньте, як та жопа
Йде і коливається,
Та як вгледить гарних хлопців –
Як коза – кидається.
24.11.2011 р.
ДОЖИЛИСЬ
От до чого дожились!
«Люди мають рацію!»
Бо, куди ти не поткнись,
Скрізь вже – радіація.
10.11.1976 р.
КОЛИСКОВА
Прилетіли гулі
З другої півкулі,
