Украiнсько-французькi звязки в особах, подiях та легендах
Украiнсько-французькi звязки в особах, подiях та легендах читать книгу онлайн
Книга висвітлює українсько-французькі зв'язки від найдавніших часів до сьогодення. Вони простежуються через життєпис видатних дер жавних, політичних, військових і громадських постатей, а також діячів культури України і Франції.
Книга супроводжується докладними коментарями, численними біографічними примітками та ілюстраціями. Розрахована на широке коло українських та французьких читачів.
Внимание! Книга может содержать контент только для совершеннолетних. Для несовершеннолетних чтение данного контента СТРОГО ЗАПРЕЩЕНО! Если в книге присутствует наличие пропаганды ЛГБТ и другого, запрещенного контента - просьба написать на почту [email protected] для удаления материала
636
1871 року — національна академія музики та танцю. З 1875 року
вистави ставлять у сучасному будинку, зведеному у 1861-1875 ро-
ках архітектором Ж.Л.Ш. Ґарньє (1825-1898). У «Ґранд-Опера» ви-
ступали видатні майстри сцени, серед них українці Соломія Кру-
шельницька, Іван Алчевський, Серж Лифар.
249Сен-Женевьєв-де-Буа — передмістя Парижа. У 1927 році
на місцевому кладовищі була відведена ділянка землі для похо-
вання померлих у місцевому російському притулку старих. Піз-
ніше стало традицією ховати тут росіян та українців із Парижа
та інших міст Франції. Тепер ця ділянка зветься Старим кладо-
вищем, а все кладовище — Російським. У 1939 році на кладови-
щі по проекту Альберта Бенуа була збудована невелика церква.
На кладовищі поховані видатні діячі російської та українсь-
кої культури: Іван Бунін, Іван Шмєльов, Матильда Кшесінська,
Серж Лифар, Олександр Галич, Андрій Тарковський, Віктор Не-
красов, Зінаїда Серебрякова, Костянтин Коровін та інші. Тут по-
ховані учасники Руху Опору 1939-1945 років, серед них героїня
Опору Віка Оболенська.
250Саперліпопед — французьке слово, яке означає щось се-
реднє між лайкою і вигуком на кшталт українського «чортзна-
що!».
251Лосєва Зоя Федорівна, дівоче прізвище Ткаченко (р.н.
1937) — педагог, громадська діячка, гуманістка. Народилася в мі-
сті Овручі Житомирської області в родині військовослужбовця.
Закінчила середню школу в місті Луганську (1954) й історико-фі-
лософський факультет Київського національного університету
імені Тараса Шевченка (1959). Працювала в Національній біблі-
отеці Академії наук України (1960-1968), в Київському інституті
народного господарства на кафедрі філософії (1969-1972), провід-
ним фахівцем Держплану України (1973-1992). З 1992 року зай-
мається гуманітарною діяльністю, багато років співпрацює з Ко-
мітетом «Арденни — СНД» (Франція), який надає гуманітарну
допомогу дітям, постраждалим від Чорнобильської катастрофи.
252Суворова Аліна Іванівна (р.н. 1938) — педагог, громадська
діячка, гуманістка. Народилася в Ленінґраді (тепер Петербурґ,
Росія). Закінчила середню школу в місті Києві (1954) і Київський
інститут іноземних мов (1959). Працювала перекладачем в «Інту-
637
ристі», викладачем вищих учбових закладів у Києві і за кордоном
(Італія, Франція). У 1986-1990 роках працювала в радянському
культурному центрі в Конго (Браззавіль). З 1993 року співпра-
цює з Комітетом «Арденни — СНД» (Франція), який надає гума-
нітарну допомогу дітям, постраждалим від Чорнобильської ка-
тастрофи.
253Цибуленко Марія Михайлівна (р.н. 1954) — педагог, гро-
мадська діячка, гуманістка. Народилася в смт. Буштино Тячівсь-
кого району Закарпатської області в родині службовців. У 1971
році закінчила середню школу в Буштині, а у 1976 році — факуль-
тет
романо-германської філології Київського національного уні-
верситету імені Тараса Шевченка. У 1976-1983 роках працювала
вчителем німецької мови у середній школі № 149 міста Києва, у
1983-1989 роках — головним референтом Товариства дружби та
культурних зв'язків із зарубіжними країнами. З 1990 року — ди-
ректор Товариства «Європа-Контакт». За активну громадську ді-
яльність і високий професіоналізм нагороджена почесною відзна-
кою Товариства «Україна-Світ»
638
639
Софійський собор у Києві.
До статті Анна Ярославна.
640
Кафедральний собор у Реймсі.
До статті Анна Ярославна.
641
Художник М. Івасюк. В'їзд Богдана Хмельницького у Київ. 1892-1912роки.
До статті Богдан Хмельницький.
586
Пам'ятник Богдану Хмельницькому у Києві. Скульптор М. Мікешин, архітектор В. Ніколаєеі 1888рік.
До статті Богдан Хмельницький.
587
Художник І. Рєпін. Запорожці пишуть листа турецькому султанові.
1880-1891роки.
До статті Іван Сірко.
588
Фортеця у Кам'янці-Подільському.
До статті Ґійом де Боплан.
589
Санкт-ІІетербурґ. Невський
проспект.
До статті Дені Дідро.
590
Театр в Одесі. Архітектор Жан Тома де Томон.
Початок ХІХ століття. Літографія.
Готель Шарля Сікара в Одесі. Початок ХІХ століття.
Літографія.
До статті Арман Емманюель Рішельє.
591
Рішельєвський ліцей в Одесі. Початок ХІХ століття.
Літографія.
Рішельєвська вулиця в Одесі. Архітектор Юст Ганн.
Початок ХІХ століття. Літографія.
До статті Арман Емманюель Рішельє.
592
Пам'ятник дюку Рішельє в Одесі. Скульптор І. Мартос.
1823-1828роки.
До статті Арман Емманюель Рішельє.
593
Художник Т. Жеріко. Пліт з «Медузи». 1818-1819 роки.
До статті Теодор Жеріко.
594
Художник К. Брюллов. Вершниця.
1832рік.
До статті Карл Брюллов.
595
Триумфальна арка у Парижі.
Собор Паризької богоматері у Парижі.
До статті Віктор Гюґо.
596
Книжкові ряди в Парижі.
До статті Жуль Верн.
597
Художник В. Орловський. Рибалка.
Художник С. Васильківський.
Козацька левада.
До статей Володимир Орловський та Сергій Васильківський.
598
Художник В. Орловський. Жнива. 1880рік.
Художник С. Васильківський. Чумацький
Ромоданівський шлях. 1901-1908роки.
До статей Володимир Орловський та Сергій Васильківський.
599
