Укранська ментальнсть укранська державнсть (СИ)

Для формування сусп╕льно╖ тенденц╕╖ розвитку потр╕бн╕ три складов╕ - ментал╕тет в╕дпов╕дно╖ спрямованост╕, а також достатньо висок╕ - р╕вень мотивац╕╖ активност╕ ╕ р╕вень ╕ндив╕дуально╖ свободи, як фактор, що створю╓ хаос. ╤ якщо в сусп╕льств╕ форму╓ться така тенденц╕я, то протистояти ╖й практично неможливо. Ця велика сила поляга╓ в ╓дност╕. Ран╕ше говорили про шлях, що його вибира╓ доля, про приречен╕сть до цього шляху. ("Доля веде тих, хто згодився з нею, а хто не погодився - тягне"). Неможливо зупинити сусп╕льн╕ рухи, що заполонили голови б╕льшост╕, як неможливо пливти проти швидко╖ теч╕╖. Можна також створити ╓дн╕сть засобами пропаганди, але якщо вона заснована на брехн╕ ╕ ман╕пуляц╕ях, то ╖╖ ефект швидко згаса╓, як показу╓ досв╕д корпоративних держав минулого стол╕ття. На брехн╕ далеко не по╖деш, це давня ╕стина. Не допомогла нав╕ть "зал╕зна зав╕са" - правда просочилась через не╖ ╕ наче кислота роз'╖ла "комун╕стичну" мораль.

Усп╕шне функц╕онування в╕льно╖ самоорган╕зац╕╖, а також форми, в яких вона себе проявля╓, залежать в╕д р╕вня соц╕ал╕зац╕╖ ╕ форм зв'язк╕в м╕ж людьми ╕ елементами соц╕ально╖ структури. Але в не╖ ╓ один недол╕к, що не позволя╓ ╖й стати ун╕версальним механ╕змом творення соц╕уму - вона не здатна формувати структури, що функц╕онують по ч╕ткому алгоритму. Вона не створить казарму, будинок постар╕лих, дитячий будинок, в'язницю чи "табель про ранги", яка д╕лить бюрократ╕ю на 14 категор╕й в залежност╕ в╕д р╕вня ╖х повноважень ╕ функц╕й. Тут в роботу включа╓ться рац╕ональний розум, що буду╓ певну орган╕зац╕ю, де нема╓ м╕сця хаосу, опираючись на досв╕д, накопичений ╕стор╕╓ю, под╕бно тому, як буд╕вник буду╓ будинок, опираючись на технолог╕╖, що склались еволюц╕йним шляхом. (На жаль, на сьогодн╕шн╕й день можемо констатувати, що вершиною досягнень рац╕онального розуму ╓ таки та ж сама бюрократична структура управл╕ння). Така структура не може виникнути з хаосу, под╕бно тому, як з хаотичних комб╕нац╕й знак╕в не вийде в╕рш. (Хоча насправд╕ ╕ процес в╕льно╖ самоорган╕зац╕╖ через хаос ста╓ ефективним лише завдяки наявност╕ алгоритм╕в в╕дбору). В╕льне сусп╕льство, що розвива╓ться без примусу ╕ насильства само вибира╓ оптимальний шлях самоорган╕зац╕╖ - в╕льно╖, там де вона добре працю╓, або ж владно╖, де без не╖ не можна об╕йтись. Зр╕л╕сть сусп╕льства проявля╓ себе в переважанн╕ форм в╕льно╖ самоорган╕зац╕╖, але воно повинно ч╕тко уявляти соб╕ небезпеки, як╕ можуть виникати при формуванн╕ державност╕, перш за все, з боку самост╕йно╖ корпорац╕╖ - бюрократично╖ машини.

Коли в╕льна самоорган╕зац╕я недостатньо зр╕ла, чи сусп╕льство недостатньо досв╕дчене, б╕льш орган╕зована державна бюрократична машина методично розроста╓ться ╕ розповсюджу╓ св╕й вплив з ус╕ма насл╕дками, про яки йшлося вище. На жаль, цей процес не зна╓ винятк╕в, можна говорити лише про м╕ру бюрократизац╕╖ сусп╕льства, але н╕коли - про ╖╖ в╕дсутн╕сть. Це схоже на приречен╕сть. Чи можна уникнути негативних аспект╕в державност╕, пов'язаних з необх╕дною наявн╕стю бюрократ╕╖? Знову ж таки ╕стор╕я показу╓ нам еволюц╕ю форм державност╕ - в╕д держави - чистого апарату насильства, через державу де функц╕я насильства по╓днувалась з функц╕╓ю захисту ╕ орган╕зац╕╖, пот╕м з виникненням форм вза╓мозалежност╕, нарешт╕, з виникненням ╕ розвитком державно╖ бюрократично╖ машини. Ще сто рок╕в тому соц╕ологи прославляли цю машину ╕ розглядали ╖╖ в якост╕ "стовпово╖ дороги" розвитку людства. Зараз ясно, що це, м'яко кажучи, не зовс╕м так. Осмислення людством цього факту форму╓ в╕дпов╕дне в╕дношення ╕ в╕дпов╕дну тенденц╕ю розвитку, бо розвиток завжди почина╓ться в головах. На мою думку под╕бно тому, як людство навчилось приборкувати еп╕дем╕╖ засобами проф╕лактики ╕ сан╕тарно-еп╕дем╕олог╕чних засоб╕в, базуючись на точних знаннях про природу цих явищ, аналог╕чно можуть бути подолан╕ явища корупц╕╖ ╕ розповзання бюрократ╕╖, також методами в╕дпов╕дно╖ сан╕тар╕╖ ╕ на баз╕ точних знань.

Чому виника╓ пор╕вняння корупц╕╖ ╕ еп╕дем╕╖? Справа в тому, що в обох випадках мова йде про орган╕зм (сусп╕льний ╕ людини) ╕ про в╕дпов╕дну хворобу, бо корупц╕я - це д╕йсно хвороба соц╕ального орган╕зму, яка розповсюджу╓ться ╕ нищить його. В вар╕ант╕ розповсюдження хвороби ╕сну╓ порогове значення концентрац╕╖ захворювань, вище якого почина╓ться як╕сно нове явище - еп╕дем╕я. Ц╕лком аналог╕чн╕ явища спостер╕гаються в сусп╕льств╕, де наприклад, при перевищенн╕ концентрац╕╓ю злод╕╖в певно╖ величини соц╕ум переходить в дещо ╕ншу форму - вс╕ починають купувати замки, але це не допомага╓ - число злод╕╖в зроста╓ катастроф╕чно. Тод╕ сусп╕льство змушене застосовувати радикальн╕ л╕ки - прилюдн╕ екзекуц╕╖ з в╕дтинанням рук ╕ п╕дв╕шуванням за ребро. Але коли в сусп╕льств╕ крадуть ус╕ на протяз╕ к╕лькох покол╕нь, форму╓ться ментальн╕сть крад╕я, яку вже не можна вил╕кувати демонстрац╕╓ю екзекуц╕╖. Те ж саме стосу╓ться ╕ корупц╕╖. Форму╓ться ментальн╕сть народу, яка створю╓ "кол╕ю" ╕сторичного розвитку, хвороба переходить в хрон╕чну форму. Якщо в сусп╕льств╕ вже не вистача╓ здорових сил, то в таких випадкам допомагають т╕льки дуже радикальн╕ засоби чи зовн╕шн╓ управл╕ння. Можливий також шлях зм╕ни к╕лькох покол╕нь при наявност╕ в╕дпов╕дно╖ системи виховання д╕тей. На м╕й погляд, якраз система виховання, (а не осв╕ти) ново╖ людини ╓ абсолютно необх╕дною, а може й найважлив╕шою складовою засоб╕в, необх╕дних для творення ново╖ держави. Бо якраз вона може вплинути на ту слабку ланку, в╕д яко╖ залежить очищення державного апарату - ментальн╕сть.

Вс╕ переваги в╕льно╖ самоорган╕зац╕╖, про як╕ йшла мова, не можуть компенсувати одну ╖╖ ваду - вона не створю╓ сильно╖ держави. Слово, сильно╖, по в╕дношенню до держави, з моменту ╖╖ виникнення ╕ до наших час╕в, означало одне - ефективне виконання головно╖ державно╖ функц╕╖ - ведення в╕йни. Ця ╕ррац╕ональна агресивн╕сть держави, намагання захопити ╕ розтоптати сус╕да при найменших проявах слабкост╕, пов'язана з дикою, зв╕риною ╕ррац╕ональною природою людини, яка здатна просипатися ╕ як╕й не можуть протистояти нерозвинена культурна оболонка ╕ недостатньо розвинен╕ соц╕альн╕ структури. Ця дика природа, користуючись правом сили, (застар╕лий терм╕н, бо застосування сили ╓ протиправне) форму╓ в╕дпов╕дну спрямован╕сть розвитку соц╕ального утворення - держави. Вс╕ засоби посилення держави, вс╕ форми залежност╕ ╕ панування, ╕ вс╕ процеси державотворення (централ╕зац╕я влади, формування податково╖ системи, осв╕ти, церкви, охорони здоров'я ╕ системи соц╕ального захисту, науки, ╕деолог╕╖, пропаганди, нац╕онал╕зму, потужно╖ бюрократично╖ системи) все було спрямоване на в╕йну. Величезн╕ ресурси матер╕альн╕, людськ╕, природн╕, все це витрачалось в безперервних битвах, що велися з одн╕╓ю метою - загарбати ще б╕льше. Виника╓ питання - чи знаходиться ця спрямован╕сть держави в гармон╕╖ з прагненнями б╕льшост╕ сусп╕льства?

На перший погляд зда╓ться, що це так. Людство продовжу╓ прославляти великих завойовник╕в ╕ полководц╕в, а народи Рос╕╖ в╕дчули велике п╕днесення п╕сля захоплення Криму ╕ агрес╕╖ на Донбас╕. М. Кревельд в вище цитован╕й робот╕ пише прямо: "держави можуть досягнути сильного емоц╕йного в╕дгуку з боку народу т╕льки тод╕, коли вони готуються до в╕йни, або в ход╕ ╖╖. В протилежному випадку, якщо з яко╖сь причини вони будуть змушен╕ припинити цю д╕яльн╕сть, люди перестануть бачити сенс в збереженн╕ б╕льшо╖ лояльност╕ до держави, н╕ж, наприклад, до General Motors чи IBM. Це р╕внозначно тому, що значна частина резону ╕снування держави буде втрачена". Цей п╕дх╕д базу╓ться на впевненост╕ (чи припущенн╕), що м╕л╕тарна складова держави продовжу╓ бути головною не т╕льки в головах кер╕вник╕в держави, але й у ментальност╕ народу, грубо говорячи, держава - це в╕йна, а в╕йна - це держава. Разом з тим, колосальн╕ втрати, що ╖х понесли народи в результат╕ во╓н XX стол╕ття, а також не менш колосальн╕ витрати понесен╕ завдяки необх╕дност╕ п╕дтримання оборонного паритету в╕йськових блок╕в ╕, нарешт╕, реальна загроза повного знищення людства з повною очевидн╕стю демонструють небезпеку ╕ згубн╕сть подальшого п╕дтримання м╕л╕арно╖ спрямованост╕ держав, необх╕дн╕сть створення м╕жнародних механ╕зм╕в приборкання м╕л╕таризму ╕ формування в╕дпов╕дно╖ св╕домост╕ св╕тово╖ сп╕льноти.