Укранська ментальнсть укранська державнсть (СИ)

Щоб роз╕братися з першим питанням, розглянемо простий приклад - бригади буд╕вельник╕в, що будують будинок. Хай в одному вар╕ант╕ це буде з╕брання вузьких спец╕ал╕ст╕в, кожен з яких зна╓ т╕льки свою справу ╕ не ц╕кавиться ус╕м ╕ншим. В ╕ншому вар╕ант╕ це буде добре згуртований колектив ун╕версал╕в, кожен з яких ма╓ достатн╓ уявлення про вс╕ роботи. В першому вар╕ант╕ вир╕шальною стане роль виконроба, який буде доводити кожне конкретне завдання до кожного роб╕тника. В другому вар╕ант╕ роль виконроба буде м╕н╕мальна - хлопц╕ сам╕ в усьому розберуться. Б╕льше того, в останньому випадку колектив може знайти сутт╓во кращ╕ ╕ рац╕ональн╕ форми орган╕зац╕╖ прац╕, як╕ п╕дкаже ╖м життя, ╕ значно зб╕льшити швидк╕сть ╕ ефективн╕сть виконання роб╕т. Перший вар╕ант явля╓ собою аналог атом╕зованого сусп╕льства, де все в╕дбува╓ться за посередництвом бюрократичного апарату, а другий - вар╕ант самоорган╕зованого сусп╕льства, яке може обходитись без центрально╖ влади. Вони в╕др╕зняються р╕внем соц╕ал╕зац╕╖ - ╓дност╕, кооперац╕╖, згуртованост╕, ╕нформованост╕ на вс╕х р╕внях. Зростання р╕вня соц╕ал╕зац╕╖ приводить до пониження рол╕ центрально╖ влади, до зростання рол╕ в╕льно╖ самоорган╕зац╕╖ ╕ розширення сфери ╖╖ ефективно╖ д╕╖. Низький р╕вень соц╕ал╕зац╕╖ веде до посилення рол╕ центрально╖ влади, розростання владного апарату ╕ зб╕льшення вертикально╖ стратиф╕кац╕╖. Центральна влада ста╓ функц╕онально необх╕дним елементом соц╕ально╖ структури. Таким чином, можна сказати, що самоорган╕зац╕я може ╕снувати в форм╕ центрально╖ влади ╕ п╕дпорядкування, або в форм╕ в╕льно╖ самоорган╕зац╕╖, без наявност╕ п╕дпорядкування. Звичайно, в житт╕ ми ма╓мо певну комб╕нац╕ю обох форм, з переважанням то╖ чи ╕ншо╖, в залежност╕ в╕д р╕вня ╕ форм соц╕ал╕зац╕╖, тобто тип╕в зв'язк╕в ╕ в╕дношень. Дуже високий р╕вень соц╕ал╕зац╕╖ да╓ можлив╕сть створювати ц╕лком ст╕йк╕ структури взагал╕ без складово╖ центрально╖ влади чи кер╕вного центру. В наш час, коли ╤нтернет да╓ можлив╕сть утворювати зв'язки, необмежен╕ по в╕дстан╕ ╕ швидкост╕, виникають безл╕дерн╕ рухи, нав╕ть безл╕дерн╕ повстання, що являють собою чист╕ продукти в╕льно╖ самоорган╕зац╕╖. Принципова р╕зниця м╕ж в╕льною самоорган╕зац╕╓ю ╕ центральною владою поляга╓ в тому, що перша функц╕ону╓ по принципу соц╕ально╖ мереж╕, а друга по принципу ╕╓рарх╕чного дерева. К╕льк╕сть зв'язк╕в в мереж╕ нел╕н╕йно пов'язана з числом елемент╕в мереж╕ (приблизно пропорц╕йно квадрату числа елемент╕в), вона ма╓ можлив╕сть працювати як колективний ╕нтелект, на в╕дм╕ну в╕д ╕╓рарх╕чно╖ структури, де сутт╓вою ╓ роль л╕дера. Мережа безперервно трансформу╓ться ╕ адапту╓ться на в╕дм╕ну в╕д влади, що жорстко закр╕плена певним актом. Фактично мережева соц╕альна структура поводить себе як певний живий соц╕альний орган╕зм, який набува╓ як╕сно нових властивостей, пор╕вняно с властивостями складових частин. На даний час ми ще дуже мало зна╓мо про потенц╕альн╕ можливост╕ мережевих структур, бо ╤нтернет з'явився буквально вчора, але ясно, що ця як╕сно нова технолог╕я приведе до як╕сних зм╕н в соц╕альн╕й орган╕зац╕╖. Традиц╕йна держава перестане ╕снувати.

╤сну╓ певна специф╕ка функц╕онування самоорган╕зац╕╖ ╕ центрально╖ влади. Д╕йсно, самоорган╕зац╕я ефективно працю╓ в ринковому механ╕зм╕, де централ╕зована система управл╕ння безсила, в той же час централ╕зоване управл╕ння абсолютно необх╕дне при кер╕вництв╕ бойовими д╕ями, або при буд╕вництв╕ досить складно╖ споруди, ╕ будь-яка "самод╕яльн╕сть" там може бути недоречною. Специф╕ка цих двох явищ поляга╓ в наявност╕ фактора свободи, або свободи вол╕, який ╓ властивий кожн╕й людини ╕ може проявляти себе нестандартно ╕ непередбачувано. В╕н вносить в соц╕альну систему те, що ма╓ назву, хаос. Можуть ╕снувати системи, де хаос м╕н╕мальний - в'язниця, казарма, тотал╕тарна держава, або де в╕н дуже великий - атом╕зоване сусп╕льство п╕сля руйнац╕╖ держави, пан╕чний стан сусп╕льства в ситуац╕╖ повно╖ невизначеност╕. Самоорган╕зац╕я може працювати з хаосом, а централ╕зоване управл╕ння ╕гнору╓ хаос, бо реал╕зу╓ певний алгоритм, тобто посл╕довн╕сть ц╕лком визначених процедур.

Я наведу показовий приклад, що стосу╓ться функц╕онування планово╖ економ╕ки радянських час╕в. Роб╕тник, що працював на п╕дпри╓мств╕ певного м╕н╕стерства, потенц╕альний споживач певного продукту, який вироблявся на п╕дпри╓мств╕ ╕ншого м╕н╕стерства, на початку кожного року подавав заявку на потребу в даному продукт╕ на наступний р╕к. Заявки з ус╕х п╕дпри╓мств ст╕калися в "р╕дне" м╕н╕стерство, складалася сп╕льна заявка ╕ направлялась в те м╕н╕стерство, на п╕дпри╓мств╕ якого виготовлявся даний продукт. Таким чином збиралися заявки з усього Союзу п╕сля чого складався план випуску продукту на наступний р╕к, знову ж таки, з урахуванням необх╕дних поставок з ╕нших м╕н╕стерств. Дуже часто п╕дпри╓мство було не в змоз╕ задовольнити ус╕ заявки, виникав деф╕цит. Щоб уникнути деф╕циту заявки складалися "з запасом". Якщо продукт застар╕вав ╕ появлялися б╕льш досконал╕ аналоги, то споживач продовжував отримувати застар╕лий продукт, який ╕шов на склад, а усе нове було в стад╕╖ хрон╕чного деф╕циту. Деф╕цит в одн╕й ланц╕ породжував ланцюгову реакц╕ю насл╕дк╕в, вся система ставала пов'язана зобов'язаннями, як╕ не реально було виконати. Були можлив╕ т╕льки два виходи з ситуац╕╖, що склалася - зменшити темпи розвитку ╕ приректи себе на нев╕дворотне технолог╕чне в╕дставання, чи перейти на систему прямих зв'язк╕в, тобто поринути в ту саму стих╕ю ринку, яко╖ вс╕ма силами намагалась уникнути планова економ╕ка. (Показовий приклад - в так╕й передов╕й ╕ динам╕чн╕й галуз╕ як телебачення, телев╕зори КВН-49 незм╕нно випускалися на протяз╕ 18 рок╕в. Т╕льки соц╕ал╕зм здатен на так╕ досягнення! В т╕ часи, коли на Заход╕ почали випускати потужн╕ м╕кропроцесори, в╕дставання стало вже безнад╕йно великим). З точки зору теор╕╖ управл╕ння планова економ╕ка ма╓ дуже велику часову сталу зворотного зв'язку, виника╓ фазовий зсув м╕ж попитом ╕ пропозиц╕╓ю, що приводить до в╕дпов╕дного дисбалансу ╕ неузгодженост╕. При достатньо високих темпах розвитку планова система принципово втрача╓ можлив╕сть управляти, хоч можлив╕сть безкризового управл╕ння розглядалося в якост╕ основно╖ переваги, пор╕вняно з стих╕╓ю в╕льного ринку.

Насправд╕, кризи перевиробництва, характерн╕ для ранн╕х стад╕й кап╕тал╕зму, були насл╕дком як малого досв╕ду, так ╕ в╕дсутн╕стю в╕дпов╕дних ╕нформац╕йних систем. В наш час п╕дпри╓мство може отримувати в реальному час╕ дан╕ стосовно попиту на той чи ╕нших продукт ╕ з високою точн╕стю планувати стратег╕ю випуску товар╕в. Ринкова стих╕я перетворю╓ться в реально планову економ╕ку, але вже на зовс╕м ╕нших засадах - на засадах в╕льно╖ самоорган╕зац╕╖. Р╕зницю в д╕ях планово╖ централ╕зовано╖ економ╕ки ╕ в╕льного ринку може оц╕нити кожен, хто пам'ята╓ понурий вигляд порожн╕х полиць в магазинах радянських час╕в.

Головна перевага ╕ головна як╕сть в╕льно╖ самоорган╕зац╕╖ поляга╓ в тому, що вона упорядкову╓ хаос. З╕брання в╕льних людей перетворю╓ться на громаду - одна частина вирощу╓ зерно, друга - чумаку╓, а третя - торгу╓. ╤ все трима╓ться на чесному слов╕. В раз╕ необх╕дност╕ з'являються рем╕сники й козаки. Виникають б╕льш╕ структурн╕ об'╓днання, процес ╕де знизу, шляхом узгодження функц╕й ╕ структури, при цьому в╕дбува╓ться упорядкування ╕ приборкання внутр╕шнього хаосу. Це приборкання йде без обмеження особистих свобод, без застосування примусу, а виключно за рахунок узгодження ╕нтерес╕в окремих член╕в громади. В принцип╕, аналог╕чний, на перший погляд, результат можна отримати за допомогою владних ╕нструмент╕в, шляхом силового приборкання хаосу (ком╕саром з маузером). В чому буде полягати р╕зниця?

Хаос явля╓ться джерелом р╕зноман╕ття. Коли ситуац╕я да╓ вигоду, вона ф╕ксу╓ться, а коли н╕ - ╕гнору╓ться. Таким чином в╕дбува╓ться натуральний в╕дб╕р елемент╕в, що в╕дпов╕дають потр╕бн╕й тенденц╕╖. Це ╓ стандартний, безперервний в час╕ (це сутт╓во) процес еволюц╕йного розвитку в вар╕ант╕ упорядкування хаосу. Саме в цьому поляга╓ суть механ╕зму "невидимо╖ руки" Адама См╕та. В будь-як╕й систем╕ хаос породжу╓ р╕зноман╕ття форм в╕дношень, а спрямована активн╕сть елемент╕в системи реал╕зу╓ в╕дб╕р виг╕дних ситуац╕й. В цьому поляга╓ творчий потенц╕ал хаосу, який ╕сну╓ одночасно з його руйн╕вним потенц╕алом. Повне упорядкування хаосу вбива╓ його не т╕льки руйн╕вн╕, але й творч╕ можливост╕, бо вбива╓ свободу. Повна свобода руйну╓ орган╕зац╕ю. ╤сну╓ оптимальний баланс хаосу ╕ орган╕зац╕╖, що да╓ максимальн╕ можливост╕ розвитку при ╕снуючому р╕вн╕ соц╕ал╕зац╕╖ сусп╕льства. Дуже великий хаос руйну╓ сусп╕льну орган╕зац╕ю, але в той же час нада╓ можлив╕сть вирватися з "кол╕╖" соц╕ального розвитку, ╕ напевно без хаосу такий процес ╓ неможливий.