Чорнильна смерть

Піппо — онук Феноліо

Пласконіс — Каприкорнів помічник

Принц — див. Чорний Принц

Притулок — лікарня і шпиталь Болотяника в затінку Сутінкового замку; місце порятунку

Проноза — рогата куниця Вогнерукого і Фарида

Реза — Тереза Фольхарт; дружина Мо; мати Меґі

Ріко — онук Феноліо

Розанна — молодша донька Вогнерукого і Роксани

Розенкварц — скляний чоловічок Феноліо

Роксана — дружина Вогнерукого; давніше шпільманка; цілителька

Рудий Лис — один з Каприкорнових людей; товариш Каприкорна; герольд Змієголова

Свистун — Каприкорнів шпільман; герольд Змієголова

Сироголовий — див. Орфей

Сойка — легендарний розбійник, створений уявою Феноліо; ім’я і роль Мо

Соляний князь  — Віолантин дід по материнській лінії

Сорока — див. Мортола

Срібний князь — див. Змієголов

Срібноносий — див. Свистун

Страшидло — розбійник

Строкатий люд  — шпільмани Чорнильного світу: фіґлярі, люд чаклуни, вогнедуви, кидії ножів

Сутінковий замок — замок Змієголова

Тадео — бібліотекар Сутінкового замку

Таємний табір  — табір розбійників; тут вилікували Мо

Телепень — див. Орфей

Тереза — див. Реза

Тлустий князь  — володар Омбрійського замку і Омбрійської землі; батько Козимо Вродливого; Віолантин свекор

Туліо — паж Тлустого князя і Віоланти

Фарид — хлопець, випадково вичитаний з казок «Тисяча і однієї ночі»; учень Вогнерукого

Феноліо — творець Чорнильного світу, автор книжки «Чорнильне серце»

Фольхарт — прізвище Мо, Меґі та Рези

Фульвіо — Каприкорнів помічник

Хапало — розбійник

Хлопчик- мізинчик — охоронець Змієголова

Хмароходець — шпільман; колишній канатоходець; товариш Вогнерукого

Цербер — Орфеїв пес

Цвинтаршпільманів — тут Мо викликає білих жінок

Цукор — Мортолин і Орфеїв слуга

Чарівновустий — див. Мо

Чорний Принц — король шпільманів; проводир розбійників; господар ведмедя

«Чорнильне серце» — книжка Феноліо; останні примірники є пожаданою здобиччю для Каприкорна і Орфея

Чорнильний Ткач — див. Феноліо

Чорнобородий — розбійник

Чотириокий — див. Орфей

Шовкун — розбійник

Якопо — син Віоланти і Козимо; онук Змієголова

Яшма — Орфеїв скляний чоловічок

Подяки

Я власне, мало що можу додати до своїх подяк за «Чорнильну кров». Я й далі вдячна тим самим людям, які допомогли перетворити рукопис у книжку: моєму редакторові Урсулі Гекель, що знову ретельно опрацювала всі мої сторінки; Мартині Петерсен, технічному редакторові видавництва «Сесіliе Dressier Verlag», що й цій книжці викроїла прегарну одяганку, і Анке Мец, палітурниці, що знову була така люб'язна й вичитала коректи, щоб Мо, оправляючи книжки, не скоїв якоїсь великої помилки.

Я вдячна й Каті Муїсус, чия реклама моєї книжки знову була просто чудова, коректорам Юті Кірхнер та Удо Бендеру, а цього разу ще й Юті Гевекер, що допомагала мені та Урсулі Гекель у редакційній роботі (і допомагала знаходити загублені електронні листи!).

Особливу подяку я посилаю в Англію — Антеї Бел, моїй дивовижній перекладачці, що прочитала мій роман ще в другій редакції, а отже, була цього разу моєю найпершою читачкою (з дозволу моєї доньки Анни, що по вуха загрузла в шкільній лектурі). Щовечора відшліфований розділ летів електронною поштою до Кембриджа, а наступного ранку я дізнавалася про реакцію Антеї. Вона супроводила мене протягом багатьох, багатьох тижнів, була першою, хто разом зі мною ступав сторінками цього роману й нетерпляче чекав, щоб почути більше. Сподіваюся, вона зробить мені цю неоціненну послугу й при появі наступної книжки!

Звичайно, я знову дякую всім палітурникам, друкарям і представникам видавництва «Сесіliе Dressier Verlag», а наостанку, — хоча це істотний елемент, — книгопродавцям! Кожне слово моїх подяк за «Чорнильну кров» стосується й «Чорнильної смерті». Знадобилася праця багатьох людей, щоб дати книжку в руки читачам, і моя робота в цьому процесі була тільки першим етапом.

Зі щирими вітаннями з Лос-Анджелеса

Корнелія Функе