Бiблiя /Библия

18 Вони запопали мене в день нещастя мого, та Господь був підпорою моєю.

19 Випровадив мене на простір, і визволив, Ёаѱо вподобав мене.

20 Віддав менї Господь по правдї моїй, по чистотї рук моїх нагородив мене.

21 Бо державсь я на дорозї Господнїй, і не відступив, як безбожний, від Бога мого.

22 Бо всї заповідї його були передо мною, і від приказів його я не відхилився.

23 Я був правий перед ним, і стеріг ся робити кому кривду.

24 І Господь віддав менї по правдї моїй, по чистотї рук моїх перед очима його.

25 Для милосердного ти являєшся милосердним; для чоловіка звершеного - звершеним.

26 Для чистого являєшся чистим, а від лукавого - ти одвертаєшся.

27 Ти бо спасаєш народ бідолашний, і принизуєш очі гордих.

28 Бо ти запалюєш сьвітильника мого; Господь, Бог мій, просьвітить темряву мою.

29 Бо з тобою піду на роту, з Богом моїм проберуся через мури.

30 Дороги Божі праві; слова Господнї чисті; він щит для всїх уповаючих на него.

31 Бо хто Бог, кромі Господа, і хто скеля, як тілько Бог наш.

32 Бог, що підперезує мене силою, і рівняє для мене дорогу.

33 Робить мої ноги, як в ланї, і ставить мене на висотах моїх.

34 Навчає руки мої до бою, і напинати зелїзного лука.

35 Ти дав менї щит спасення твого, і правиця твоя піддержувала мене, і милість твоя зробила мене великим.

36 Ти дав простір стопам моїм, і ноги мої не спотикнулись.

37 Погнався я за ворогами, і здогонив їх, і не вернувся, доки не знищив їх.

38 Розбив їх, і не змогли встати; полягли під ногами моїми.

39 І ти підперезав мене силою до бою, кинув під ноги мої тих, що проти мене встали.

40 І ти віддав менї хребти ворогів моїх, і тих, що ненавидять мене, я знищу.

41 Підняли вони зойк, - та не було кому рятувати їх, - до Господа, а він не вислухав їх.

42 І я розбиваю їх як порох перед вітром; як сьміттє з улицї, викинув їх.

43 Ти спас мене від бунту людей, ти поставив мене головою над народами, менї служить народ, котрого не знав я перше.

44 Почувши тілько, вже стали послушними менї; сини чужоземні піддались менї, піддобруючись.

45 Сини чужоземні злякались, і тремтїли в замках своїх.

46 Господь жиє, і благословенна будь моя скеля, і нехай буде прославлений Бог мого спасення!

47 Бог, що дав менї помститись, і покорив менї народи,

48 Що спас мене від ворогів моїх; ба й піднїс мене над ними, що встали проти мене; від чоловіка розбишаки збавив мене.

49 За се, Господи, воздам хвалу тобі між народами, і сьпівати му псальми імени твоєму.

50 Ти бо дав велику підмогу і спасеннє цареві, і надїлив милостю помазаньця свого Давида і рід його по віки.

Псалтир 19

1 Проводиреві хора: Псальма Давидова. Н ебеса являють славу Божу, і простір звіщає про дїла рук його.

2 День дневі сповіщає про них, і одна ніч дає вістку другій.

3 Нї се мова, нї се слово, але чути їх голос.

4 Цїла земля сьвідчить про них; аж до краю вселенної слова їх, він зробив їх наметом сонця.

5 І воно, як жених, що виходить з комнати, воно радїє оббігти свого круга.

6 Від краю небес свій вихід зачинає, і кругобігом до кінця їх доходить, і нїщо не сховається перед жаром його.

7 Закон Господнїй звершений, душу оживляє; сьвідоцтво Господнє вірне простоту навчає.

8 Велїння Господнї праві, серце звеселяють; заповідь Господня пресьвітла, очі просьвіщає.

9 Страх Господень чистий, вічно пробуває. Присуди Господнї правдиві, всї справедливі.

10 Вони дорожші над золото і над щире золото, і солодші над мід і патоку.

11 І слузї твому вони в науку; хто держить їх, тому буде велика нагорода.

12 Провини - хто їх вбачає? Від гріхів тайних очисти мене!

13 І від гордих бережи мене; не допусти, щоб взяли верх надо мною. Тодї не буде менї догани, буду чистий від тяжкого переступу.

14 Слова уст моїх і думки серця мого нехай будуть до вподоби тобі, Господи, моя скеле, й спасителю мій!

Псалтир 20

1 Проводиреві хора: Псальма Давидова. Г осподь нехай вислухає тебе в день тїсноти; імя Бога Якового нехай заступить тебе.

2 Нехай пошле тобі поміч із сьвятинї та із Сиона нехай спроможе тебе.

3 Нехай згадає про всї жертви твої, і твій приніс цїлопалення нехай прийме.

4 І нехай дасть тобі по серцї твоєму, і сповнить всяку думку твою.

5 Звеселїмся спасеннєм твоїм, і піднесїм стяг в імя Бога нашого. Господь нехай сповнить всї просьби твої.

6 Тепер я знаю, що Господь спасає помазанця свого; з небес сьвятостї своєї вислухає його дїлами спасення правицї своєї.

7 Одні славляться колесницями, а другі кіньми, ми ж імям Господа, Бога нашого.

8 Вони хляють і падають, ми ж стоїмо і держимось просто.

9 Господи, спаси! Царю, вислухай нас в день поклику нашого!

Псалтир 21

1 Проводиреві хора: Псальма Давидова. С илою твоєю, Господи, радується царь, і як же вельми звеселиться він спасеннєм твоїм!

2 Бажаннє серця його дав єси йому, і не відкинув просьби уст його.

3 Ти бо прийшов на зустріч йому з добром і благословеннєм: на голову його вложив щиро-золотую корону.

4 Життя просив в тебе, ти дав йому довготу днїв на всї часи і по віки.

5 Велика слава його через спасеннє твоє; царським сяєвом і красою окрасив його.

6 Бо благословеннє дав єси йому по віки; ти звеселив його ласкою перед лицем твоїм.

7 Бо царь вповає на Господа, і по милостї Всевишнього він не захитається.

8 Рука твоя знайде всїх ворогів твоїх, твоя правиця досягне всїх ненавидячих тебе.

9 Зробиш з них піч огнянную в час твого явлення; Господь обгорне їх гнївом своїм, і огонь пожере їх.

10 Ти знищиш плід їх на землї, і рід їх зміж дїтей людських.

11 Вони бо задумали лихо проти тебе, лукаву раду врадили, - та не здолїли нїчого.

12 Бо ти поженеш їх, і звернеш тятиву твою проти них.

13 Піднесись, Господи, силою твоєю! Будем сьпівати і прославляти потугу твою.

Псалтир 22

1 Проводиреві хора: Після "Досьвітна ланя"; псальма Давидова. Б оже мій, Боже! Чому опустив єси мене - став оддалеки від ратунку мого, від слів мого стогнання.

2 Боже мій! Кличу в день, а ти не озвешся, і вночі, та й нема менї впокою.

3 Ти ж сьвятий живеш, прославлений від Ізраїля.

4 На тебе вповали батьки наші; вони вповали, і ти заступив їх.

5 До тебе кликали вони, і спаслися; на тебе вповали, і не посоромлено їх.

6 Але ж я червяк, не чоловік, людям посьміховиско і народові погорда.

7 Всї, що дивляться на мене, кепкують; щирять зуби, покивуючи головами.

8 Він вповає на Господа! Нехай же спасе його та визволить, коли він вподобав його.

9 Ти бо визволив мене з лона матері, і при грудях матері моєї дав менї спочивати.

10 Для тебе я призначений, як тілько вродився; від матернього лона почавши, ти єси Бог мій.

11 Не відступай далеко від мене! Бо нещастє близько, а нема заступника в мене.

12 Обгорнула мене дика гущавина; бугаї Базанські обступили мене.

13 Роззявили ротища свої, як лев рикаючий, що здобич шматує.

14 І став я, як вода розлита, всї сустави мої розвязались; серце моє, як той віск, у внутрі моїм розтопилось.

15 Сила моя висохла, мов череповина, і язик мій присох до піднебіння; ти кинув мене між порохи смертні.

16 Бо собаки обсїли мене, голота злюків облягла мене; перекопали руки і ноги мої;

17 Всї ребра мої міг би я полїчити; вони дивляться на мене, і не надивляться;

18 Вони розпаювали між себе одїж мою, і на кожну одежину кидали жереб.

19 Але ти, Господи, зостанься не далеко! моя сило, прийди менї в поміч!

20 Сохрани від меча душу мою вбогу, від лаб собачих;

21 Спаси мене із пельки львиної! Так, ти вислухав мене, почувши буйволові роги.

22 Звіщати му імя твоє братам моїм; хвалити му тебе серед громади.

23 Ви, що боїтесь Господа, вихваляйте його; всї роди Якова, прославляйте його, і майте страх перед ним, всї поколїння Ізраїлеві!