Бiблiя /Библия

32 І прийшли ми в Ерусалим, і перебули там три днї.

33 Четвертого ж дня здали ми під вагу срібло й золото й посуд в дім Бога нашого до рук Меремотові Урієнкові, сьвященникові, а з ним Елеазарові Пинеесенкові, а з ним Йозабадові, синові Ісусовому, і Ноадїї Виннуєнкові, левітам,

34 Усе під лїк та під вагу. І записано все зважене в той таки час.

35 Бранцї же, що прийшли з полону, принесли на всепаленнє Богові Ізрайлевому дванайцять назимків за всього Ізраїля, девятьдесять шість баранів, сїмдесять сїм ягнят та дванайцять козлів на жертву за гріх - усе це на всепаленнє Господеві.

36 І передали царський приказ царським сатрапам* і зарічанським начальникам країни, а сї пошанували народ і дім Божий.

Ездра 9

1 Як усе це було скінчено, приступили до мене старшини й сказали: Народ Ізрайлїв, і сьвященники, й левіти не віддїлились від народів чужоземських із їх гидотами: від Канаанїїв, Геттїїв, Ферезіїв, Евузіїв, Аммонїїв, Моабіїв, Египтїїв та Аморіїв,

2 Бо побрали дочок їх за себе й за синів своїх, і змішалось насїннє сьвяте з чужороднїми народами, а при тому рука що найвидатнїйших й головнїйших була першою в сїй беззаконностї.

3 Почувши се слово, розпанахав я мою спідню й верхню одежу й рвав волоссє на моїй голові та на бородї моїй, і седїв смутний.

4 Тодї зібрались до мене всї, що боялись слова Бога Ізрайлевого задля провини переселенцїв, я ж седїв засумований до вечерньої жертви.

5 А в часї вечерньої жертви встав я з місця мого сумовання, й в розідраній спідній і верхній одежі впав на колїна мої, й зняв мої руки до Господа, Бога мого,

6 І промовив: Боже мій! я соромлюсь і боюсь здійняти лице моє до тебе, Боже мій, бо беззаконностї наші уросли висше голов наших, а провина наша уросла до небес.

7 Від часів батьків наших ми в великих провинах аж по сей день, і за беззаконня наші бували віддавані ми, й царі наші й сьвященники наші в руки царів чужоземських, і під меч, і в полонь і на грабежі, й на осоромленнє, як воно й по сей день.

8 А тепер на короткий час подано нам помилуваннє від Господа, Бога нашого, що зісталась із нас сяка-така частина, і що дав нам осїстись на місцї сьвятинї його, й прояснив наші очі Бог наш, та дав нам трохи ожити в неволї нашій.

9 Ми невольники, та й в нашій неволї не покинув нас Бог наш. І прихилив він до нас ласку царів Перських, щоб дали нам ожити, здвигнути дом Бога нашого й відбудувати його з руїн його, та й дали нам захист в Юдеї і в Ерусалимі.

10 А тепер що нам сказати, Боже наш, після сього? Ми бо покинули заповідї твої,

11 Що ти дав через слуг твоїх пророків, кажучи: земля, куди ви йдете, щоб запанувати в їй - се земля нечиста; вона опоганена гидотою чужороднїх народів, їх поганею, якою вони сповнили її від кінця до кінця в нечистї своїй.

12 Через се не видавайте ваших дочок за синів їх, а дочок їх не беріть за синів ваших, і не шукайте мира з ними й добра їх по вік, щоб вам укріпитись і споживати добро землї тої та передати її в спадщину синам вашим на віки.

13 А після всього, що впало на нас за погані вчинки наші й за великі провини наші - хоч ти, Боже наш, пожалував нас не по мірі беззаконностей наших і дав нам таке спасеннє, -

14 Невже ж ми будемо знов нарушувати заповідї твої та ріднитись із сими препоганими народами? Чи ж ти не розгнїваєшся на нас, так щоб аж викоренити (нас), щоб не осталось нї людини й не було ратунку?

15 Господи, Боже Ізрайлїв! праведний єси ти. Бо ми зісталис тЌ цїлі по сей день; і оце ми й з беззаконностями нашими перед лицем твоїм, хоч після того нам не слїд би стояти перед лицем твоїм!

Ездра 10

1 Коли Ездра так молився й сповідався, плачучи й припадаючи ниць перед домом Божим, зійшлась до його дуже велика громада Ізрайлитян, чоловіків і жінок та дїтей, бо й народ дуже плакав.

2 І промовив Шеханїя Ехіїленко, з синів Еламових, і сказав до Ездри: Ми провинились перед Богом нашим, що побрали за себе чужороднїх жінок у народів краєвих, але ще є надїя для Ізраїля в сьому дїлї;

3 Постановім тепер завіт з Богом нашим, що за радою мого добродїя й тих, що шанують заповідї Бога нашого, ми відпустимо всїх жінок і дїтей, нарождених із них, щоб було по закону!

4 Встань, бо се до тебе належить, а ми з тобою. Успокійся й роби!

5 І встав Ездра й звелїв старшинам над сьвященниками, з левітами й всїм Ізраїлем поклястись, що вони так зроблять. І вони поклялись.

6 І встав Ездра й пійшов від дому Божого в господу Йоханана Еліяшивенка, й прийшов туди. Не їв він хлїба й не пив води, бо впав в тугу через провину переселенцїв.

7 І оповістили по Юдеї й по Ерусалимі всїм бувшим в полонї, щоб зібрались в Ерусалим,

8 А хто б не прийшов через три днї, то присудом старшин та начальників буде наложений проклін на все майно його, а він сам буде вилучений від громади бранцїв.

9 І зібрались за три днї в Ерусалим усї осадники Юдеї та землї Беняминової. А було се девятого місяця, двайцятого дня місяця. І седїв увесь народ на майданї коло дому Божого, й дрожав так задля сієї справи як і від дощу.

10 І встав сьвященник Ездра й промовив до їх: Ви провинились, побравши собі жінок чужоплемінних, і через те збільшили провину Ізраїля.

11 Так покайтесь тепер перед Господом, Богом батьків ваших, і вволїть його волю, й відлучітесь від народів краєвих і від чужороднїх жінок.

12 І відповів увесь збір і сказав голосно: Як ти сказав, так і зробимо.

13 Але народу багато, й пора дощова та годї стояти на улицї. Та й сього дїла не на один день і не на два, бо нас багато нагрішило в сьому дїлї.

14 Нехай наші старшини заступлять місце усієї громади, й усї в наших містах, що взяли за себе чужороднїх жінок, нехай приходять сюди в призначений час, а з ними старшини з кожного міста й суддї його, доки не відвернеться від нас палаючий гнїв Бога нашого за сю річ.

15 Тодї взялись за сю справу Йонатан Асаїленко й Яхзія Тиквенко, а Мешуллам та левіт Шавтай були їм помічниками.

16 І зробили так повернувші з полону: Віддїлено до сього сьвященника Ездру, й голов у поколїннях, із кожного їх поколїння, а всї вони названі по іменню. І засїли вони, щоб розбірати се дїло, першого дня десятого місяця.

17 І покінчили вони дослїд про всїх чоловіків, що побрали чужороднїх жінок, до першого дня першого місяця.

18 І знайшлись із сьвященницьких синів побравших жінок чужоплеміннїх - із синів Ісуса Йоседекенка й його братів: Маасея, Елїезер, Ярив та Гедалїя;

19 І дали вони руки свої на те, що відправлять жінок своїх, та що за свою провину мають принести барана в жертву;

20 І з синів Іммерових: Хананїй та Зевадія;

21 І з синів Харимових: Маасея, Елїя, Шемаїя, Ехиїл та Уззія;

22 І з синів Пашхурових: Еліоєнай, Маасея, Ісмаїл, Натанаїл, Йозавад, та Еласа;

23 А з левітів: Йозавад, Шимей та Келаїя (він же Клита), Патахія, Юда та Елїезер;

24 А з сьпівцїв: Елїяшив; а з воротарів: Шаллум, Телем та Урій;

25 А з (прочих) Ізрайлитян - із синів Парошових: Рамаїя, Іззія, Малхія, Міямин, Елеазар, Малхія та Беннїя;

26 І з синів Еламових: Маттанїя, Захарія, Ехіел, Авдій, Іремот та Елїя;

27 І з синів Заттуних: Елїоєнай, Елїяшив, Маттанїя, Іремот, Завад та Азиса;

28 І з синів Бевайових: Йоханан, Хананїя, Забвай та Атлай;

29 І з синів Ванїйових: Мешуллам, Маллух, Адая, Яшув, Шеал та Ерамот;

30 І з синів Пахат-Моавових: Адна, Хелал, Венаїя, Маасея, Маттанїя, Веселиїл, Биннуй та Манассія;

31 І з синів Харимових: Елїезер, Ішшія, Малхія, Шемаїя, Симеон,

32 Бенямин, Маллух, Шемарія;

33 І з синів Хашумових: Матнай, Матата, Завад, Елифелет, Еремай, Манассія та Шимей;

34 І з синів Банїйових: Маадай, Амрам та Уєл,

35 Бенаїя, Бидая, Келугій,

36 Банея, Меремот, Елїяшив,

37 Маттанїя, Матнай, Яасай,

38 Ваній, Биннуй, Шимей,

39 Шелемія, Натан, Адаїя,

40 Махнаддай, Шашай, Шарай,

41 Азарієл, Шелеміягу, Шемарія,

42 Шаллум, Амарія та Йосиф;