Бiблiя /Библия

14 А потім варили собі й сьвященникам, бо сьвященники, сини Ааронові, робили коло приносин всепалення та коло жиру до ночі; тим то й варили левіти собі й сьвященникам, синам Аароновим, напослїдку.

15 А сьпівцї, сини Асафові, зіставались на своїх місцях, по постанові Давида, й Асафа, і Емана та Ідитуна, віщого царського, та й воротарі при кожній брамі; їм не було чого відходити від своєї служби, бо їх брати, левіти, варили для їх.

16 Оттак була впорядкована вся служба Господеві того дня, щоб обходити паску і принести всепалення на жертовнику Господньому після приказу царя Йосії.

17 І справляли сини Ізрайлеві, що там були, паску в той час і сьвято опрісноків через сїм днїв.

18 І не справляли такої паски в Ізраїлї від часів пророка Самуїла; та й зпоміж усїх царів Ізрайлевих не обходив нї один такої паски, яку справив Йосія, й сьвященники, й левіти, й усї Юдеї, й Ізрайлитяне, що там були, й осадники Ерусалимські.

19 Вісїмнайцятого року царювалення Йосіїного сьвятковано сю паску.

20 Після сього всього, що зробив Йосія в домі Божому, пійшов Нехао, царь Египецький, на войну до Кархемису на Евфратї; і вийшов Йосія на зустріч йому.

21 І послав Нехао до його посланцїв сказати: Що менї й тобі, царю Юдейський? Не проти тебе йду я тепер, але туди, де в мене війна. І Бог звелїв менї поспішати; не спротивлюйся Богові, що зо мною, щоб він не згубив тебе.

22 Але Йосія не оступився від його, а налагодився, щоб стати до битви з ним, і не послухав слів Нехао з уст Божих, і виступив до битви на рівнинї Мегиддо.

23 І стрільнули стрілцї на царя Йосію; й сказав царь своїм слугам: Відведїть мене, бо я тяжко ранений.

24 І звели його слуги його з колесницї, й посадили його на другий віз, що був у його, і відвезли його в Ерусалим. І вмер він, й поховали його в гробовищах батьків його. І плакали Юдея й Ерусалим за Йосією.

25 Оплакав Йосію й Еремія в пісьнї плакальній; і всї сьпівцї та сьпівачки говорили про Йосію в своїх плакальних пісьнях, відомих до сього часу, й передали їх на вжиток в Ізраїлї; й записані вони в книзї пісень плакальних.

26 Прочі дїї Йосії і чесноти його, згідні з приказаним у законї Господньому,

27 І вчинки його, перші й останні, записані в книзї царів Юдейських та Ізраїлських.

2-а Паралипоменон 36

1 І взяв народ землї Йоахаза, сина Йосіїного, й настановили його царем замість батька його, в Ерусалимі.

2 Було ж Йоахазові двайцять і три роки, як став царем, а царював три місяцї в Ерусалимі.

3 І скинув його царь Египецький, прийшовши в Ерусалим, і накинув на край данину сто талантів срібла й талант золота.

4 І настановив царь Египецький царем над Юдеєю та Ерусалимом Елїякима, брата його, і змінив імення його на Йоакима; а Йоахаза, брата його, взяв Нехао та одвів його в Египет.

5 Йоакимові було двайцять пять років, як став він царем, а царював він в Ерусалимі одинайцять років. І робив він невгодне в очах Господа, Бога свого.

6 Проти його виступив Навуходонозор, царь Вавилонський, і закував його в кайдани, щоб відвести його в Вавилон.

7 І перенїс Навуходонозор часть посуду дому Господнього в Вавилон, і зложив його в своїй божницї в Вавилонї.

8 Прочі дїї Йоакима й гидоти його, які він чинив, і які в йому знайдено, списані в книзї царів Ізраїлських та Юдейських. І став царем Ехонїя, син його, замість його.

9 Ехонїї було вісїмнайцять років, як став царем, а царював він у Ерусалимі три місяцї й десять день. І робив він невгодне в очах Господнїх.

10 Через рік послав царь Навуходонозор і звелїв взяти його в Вавилон разом із дорогим посудом дому Господнього, і настановив царем над Юдеєю й Ерусалимом Седекію, брата його,

11 Седекії було двайцять один рік, як став царем, а царював він в Ерусалимі одинайцять років.

12 І чинив він невгодне в очах Господа, Бога свого. Він не впокорився перед пророком Еремією, що говорив із уст Господнїх.

13 І відпав від царя Навуходонозора, взявшого клятьбу з його в імя Бога, - й вчинив тугою шию свою й серце своє таким упрямим, що не обернувся до Господа, Бога Ізрайлевого.

14 До того ще й уся старшина між сьвященниками й народом грішила багато, йдучи слїдом за всїми гидотами поганськими, й поганили дом Господень, що він посьвятив в Ерусалимі.

15 І Господь, Бог батьків їх, посилав до їх посланцїв своїх з раннього ранку, бо жалував він у, вій народ і пробуток свій.

16 Але вони знущались над посланими від Бога й нехтували його словами, й глузували з пророків його, доки не зійшов гнїв Господа на народ його так, що не було йому спасення.

17 І навів він на їх Халдейського царя, - а той повбивав молодиків їх мечем в домі сьвятому їх, і не пожалував нї хлопця нї дївчини, нї старого, нї сивого: все віддав Бог в руку його.

18 І ввесь посуд дому Божого, великий і малий, і скарби дому Господнього, й скарби царя та його князїв, усе попереносив він у Вавилон.

19 І спалили дім Божий, і збурили мур Ерусалимський, і попалили огнем усї його палати, і всї дорогоцїнностї його поруйнували.

20 І попереводив він у Вавилон всїх, хто зістався від меча, й були вони невольниками його й синів його аж до часу царювання царя Перського,

21 Доки не спавдилось слово Господнє через уста Еремії, й земля не відсьвяткувала субот своїх. Бо через увесь час запустїння вона суботувала, доки не скінчилось сїмдесять років.

22 А першого року Кира, царя Перського, - щоб справдилось слово Господнє через Ереміїні уста, - збудив Господь дух Кира, царя Перського, і він велїв оповістити по всьому свойму царству словом і письмом, і сказати:

23 Так говорить Кир, царь Перський: Господь, Бог небесний, дав менї всї царства на землї, й звелїв менї збудувати йому дім в Ерусалимі, що в Юдеї. Хто є поміж вами - з усього народу його, нехай буде Господь, Бог його, з ним і нехай ійде туди.

Ездра 1

1 Першого року Кира, царя Перського, - щоб справдилось слово Господнє, через Ереміїні уста, - розбудив Господь дух Кира, царя Перського, й він звелїв оповістити по всьому свойму царстві словом і письмом:

2 Так говорить Кир, царь Перський: Господь, Бог небесла ий, дав менї всї царства на землї, й звелїв менї збудувати йому дім в Ерусалимі, що в Юдеї.

3 Хто є зпоміж вас з усього народу його, - нехай буде Бог його з ним - і нехай ійде в Ерусалим, що в Юдеї, і будує дім Господа, Бога Ізрайлевого, того Бога, що в Ерусалимі.

4 А всї ті, що зістались, по всїх місцях, де б хто нї жив, нехай допоможуть йому осадники того місця сріблом і золотом, і инчим добром та товаром, жертвуючи по добрій волї на дом Божий, що в Ерусалимі!

5 І знялись голови над поколїннями Юдиними та Беняминовими, й сьвященники й левіти, кожний, в кому Бог розбудив дух його, щоб ійти будувати дом Господень, що в Ерусалимі.

6 І всї їх сусїди допомагали їм срібними посудинами, золотом і инчим добром і товаром, та дорогими речами окрім усяких добровільних дарів на храм.

7 І царь Кир винїс посуд дому Господнього, що Навуходонозор забрав був з Ерусалиму та зложив в домі свого бога, -

8 І винїс його Кир, царь Перський, рукою Митридата скарбника; а сей, перелїчивши, здав його Шешбазарові, князеві Юдейському.

9 І ось число їх: блюд золотих трийцятеро, блюд срібних тисяча, ножів двайцять девять;

10 Чаш золотих трийцять, чаш срібних инших чотириста десять, других посудин тисяча.

11 Усїх посудин, золотих та срібних, пять тисяч чотириста: Усе це взяв із собою Шешбазар, як одсилано виселенцїв із Вавилону в Ерусалим.

Ездра 2

1 Оце сини краю з виселених бранцїв, що їх Навуходонозор, царь Вавилонський, одвів був у Вавилон, повернувші в Ерусалим та Юдею, кожний в своє місто, -

2 Прийшовші з Зоровавелем, Ісусом, Неємією, Сараєм, Реелаєм, Мардохеєм, Білшаном, Мисфаром, Бигваєм, Рехумом, Бааном. Число людей народу Ізрайлевого:

3 Синів Пароша дві тисячі сто сїмдесять два;

4 Синів Сафатії триста сїмдесять два;