Бiблiя /Библия

9 І почув Той, царь Емату, що Давид побив усе військо Адраазера, Собського царя,

10 І послав Йорама, сина свого, до царя Давида, поздоровити його й подякувати за те, що він воював з Адраазером і побив його, - бо Той воювався з Адраазером - і (принїс з собою) посуд золотий, срібний та мідяний;

11 І присьвятив се царь Давид Господеві вкупі з сріблом та золотом, що забрав у всїх народів: в Ідумеїв, Моабіїв, Аммонїїв, Филистіїв та в Амаликіїв.

12 Абесса ж Саруєнко побив Ідуміїв в Соляній долинї - вісїмнайцять тисяч;

13 І поставив в Ідумеї військо оборонне й стали всї Ідумії Давидовими підданими. Господь допомагав Давидові скрізь, куди він повертався.

14 І царював Давид над усїм Ізраїлем, і чинив суд і справедливість всему народові свойму.

15 Йоаб Саруєнко гетьманував над військом, Йосафат же Ахилуденко списував дїї;

16 А Садок, Ахитубів син, та Ахимелех, син Абіятарів, були сьвященниками, а Суса писарем;

17 А Банея Йодаєнко був над хелетеями та фелетеями, Давидові ж сини - першими дворянами.

1-а Паралипоменон 19

1 Після сього помер Наас, царь Аммонїйський, а замість його став царем його син.

2 І подумав Давид: Покажу я спожалїннє Аннонові Наасенкові, бо його батько був ласкавий до мене. І послав Давид посланцїв потїшити його по батькові його. І прибули Давидові слуги в Аммонїйський край до Аннона, щоб потїшити його.

3 Але Аммонїйські князї сказали Аннонові: Невже ж ти думаєш, що Давид так поважав твого батька, що послав до тебе потїшителїв? Чи ж не задля того прийшли його слуги до тебе, щоб розвідатись та роздивитись по землї, а опісля спустошити її?

4 І взяв Аннон Давидових урядників, і пообголював їх, і попідтинав їм одежу до половини по клуби, та й пустив їх.

5 І пійшли вони. Як же дійшла чутка до Давида про сих людей, послав він їм на зустріч, - бо їх дуже знеславили, - й сказав царь: Загайтесь у Ерихонї, доки повідростають ваші бороди, аж тодї вертайтесь.

6 Коли ж спізнали Аммонїї, що стали ненавидними Давидові, то послав Аннон та Аммонїї тисячу талантів срібла, щоб найняти собі вози та їздецїв із Сириї Мезопотамської, і з Сириї Маахової та з Соби.

7 І найняли собі трийцять і дві тисячі возів, і царя Мааха з його народом, котрі прийшли й стали станом перед Медевою. Та й Аммонїї позбірались із своїх міст і виступили на війну.

8 Як почув про се Давид, то послав Йоаба з усїм військом із найхоробрійших.

9 І виступили Аммонїї й впорядкувались до битви при міській брамі, а царі, що прийшли, окроме на полі.

10 Вбачаючи Йоаб, що йому грозить битва й зпереду й ззаду, зробив собі вибірку з усїх вибранцїв Ізрайлевих, і поставив їх лавами проти Сирийцїв.

11 А останок народу передав під привід братові свойму Абессї, щоб стали лавами проти Аммонїїв.

12 І сказав він: Як Сирийцї почнуть перемогати мене, то ти поможеш менї, а коли Аммонїї переважати муть тебе, то я поможу тобі.

13 Будь мужний, й стіймо твердо за наш народ і за міста Бога нашого, а Господь учинить, що йому до вподоби.

14 От і двинув Йоаб і люде, що були з ним, щоб ударити на Сирийцїв, і втекли вони перед ним.

15 Як постерегли Аммонїї, що Сирийцї втікають, побігли й вони перед Абессою, його братом, і втекли в місто. І прийшов Йоаб у Ерусалим.

16 Як Сирийцї побачили, що вони Ізрайлитянами побитї, так послали посланцїв, і привели Сирийцїв, що були по той бік ріки, а Совах, гетьман Адраазерів, проводив їм.

17 Як дано про се знати Давидові, зібрав він усїх Ізрайлитян, перейшов через Йордань, а дійшовши до їх, поставив військо проти їх. І почав Давид битву з Сирийцями, й вони бились із ним.

18 Та повтїкали Сирийцї перед Ізрайлитянами, й розбив Давид у прах у Сирийцїв сїм тисяч возів, і сорок тисяч піхоти, ба й гетьмана Собаха вбив.

19 Як побачили Адраазерові помічники, що їх Ізраїль побив, то й постановили з Давидом мир, та й піддались йому. І не хотїли Сирийцї помагати більше Аммонїям.

1-а Паралипоменон 20

1 У другому роцї, під той час, коли царі виступають у поход, вивів Йоаб військо й почав пустошити Аммонїйський край, і прийшов і обляг Раббу. А Давид зістався в Ерусалимі. Йоаб же, завоювавши Раббу, зруйнував її.

2 І взяв Давид вінець із голови царя їх, а важив він один талант золота, й дорогі каменї були на йому; і вложили його Давидові на голову; та й дуже багато здобитку винїс він із міста.

3 А людей, що були в йому, виводив і вбивав їх пилами, залїзними булавами та сокирами. Те саме зробив Давид і з усїма Аммонїйськими містами. І вернувся Давид і ввесь народ у Ерусалим.

4 Потім почалась війна з Филистіями в Газері. В той час Савохай з Хушата - побив Сафа, одного з нащадків Рефаїмових. І вони вгамувались.

5 І знов була війна з Филистіями. Тодї Елханам, Яїрів син, побив Лахмія, брата Голіятового, Гетїя, що в його ратище списа було, як навій у ткачів.

6 Була ще битва в Гетї. Там був один високий ростом чоловік, що в його було по шість палцїв, усїх двайцять чотири. І він так само був із потомків Рефаїмових.

7 Він підіймав Ізраїля на сьміх, але Йонатан, син Шими, Давидового брата, побив його.

8 Це були ті, що породились від Рефаїмів в Гетї, й погибли від руки Давидової та від руки слуг його.

1-а Паралипоменон 21

1 І піднявся сатана на Ізраїля, і підвів Давида вчинити перелїк Ізрайлитян.

2 І сказав Давид Йоабові та старшинам над народом: Ійдїть, перелїчіть Ізрайлитян від Бирсабії до Дана, й подайте менї, щоб я знав їм лїк.

3 І сказав Йоаб: Нехай Господь примножить свій народ в сто разів над те, скільки його тепер. Чи не всї ж вони, мій царю добродїю, слуги мого добродїя? Нащо ж вимагає сього мій добродїй? Чому ця провина має впасти на Ізраїля?

4 Та цареве слово перемогло Йоаба. І пійшов Йоаб і обійшов усього Ізраїля, і прийшов у Ерусалим.

5 І подав Йоаб Давидові спис перелїченого народу, й було всїх Ізрайлитян тисяча тисяч, і сто тисяч чоловіків добуваючих меча, а Юдеїв - чотириста сїмдесять тисяч, добуваючих меча.

6 А левітів та Беняминїїв він не полїчив між ними, через те, що слово царське було Йоабові противне.

7 І не до вподоби було в Божих очах се дїло, й він покарав Ізраїля.

8 Тодї промовив Давид до Бога: Тяжко согрішив я, що зробив се, та тепер прости провину слузї твоєму, бо я вчинив річ нерозумну.

9 І сказав Господь до Гада, Давидового віщуна, мовляючи:

10 Ійди й скажи Давидові: Так говорить Господь: Три речи ставлю перед тобою; вибірай собі одну з їх, і я нашлю її на тебе.

11 І прийшов Гад до Давида, і сказав йому: Так говорить Господь: вибірай собі:

12 Або три роки голод, або три місяцї вганяти муть за тобою твої супротивники, й меч ворогів твоїх досягати ме тебе; або три днї меч Господень і пошесть в краю, й ангел Господнїй вбиваючий по всїх гряницях ув Ізраїлї. То ж роздивись, що менї відповісти Пославшому мене з сим словом.

13 І промовив Давид до Гада: Дуже менї важко, але лїпше менї впасти в руки Господнї, милосердє бо його велике; аби тільки не попастись менї в руки людські.

14 І наслав Господь морову пошесть на Ізраїля, і вмерло Ізрайлитян сїмдесять тисяч людей.

15 І послав Бог ангела в Ерусалим, щоб вигубляти його. Так як він почав вигубляти, побачив се Господь і зжалївся над нуждою, і сказав ангелові-губителевї: Годї! тепер опусти твою руку! Ангел же Господень стояв саме над током в Евузія Орни.

16 І підвів Давид свої очи, й вглядїв ангела Господнього, стоячого між землею та небом з голим мечем в руцї, простягнутим на Ерусалим; і впав Давид і старшини, покриті веретищами, на свої лиця.

17 І промовив Давид до Бога: Чи се ж не я звелїв перелїчувати народ? Я согрішив і вчинив зло, а що ж зробили оцї овечки? Господи, Боже мій! нехай спаде рука твоя на мене й на дом отця мого, а не на народ твій, щоб погубити його.

18 І звелїв ангел Господень Гадові, щоб сказав Давидові: Нехай прийде Давид та поставить жертовник Господеві на тоцї в Орни, Евузія.

19 І пійшов Давид, по слову Гадовому, що він говорив в ймя Господнє.