Бiблiя /Библия

6 І сказав Давид: Хто поперед усїх розібє Евусіїв, той буде головою й гетьманом. І ввійшов поперед усїх Йоаб, син Саруїн, і став головою.

7 Давид жив у тій твердинї, тим то й назвали її Давидовим містом.

8 І забудував він місто навкруги, починаючи від долини Милло, й всї примежні місця, а Йоаб поновив остальне місто.

9 І вбивавсь Давид в силу все більше та більше, й Господь Саваот був із ним.

10 Оце головні силачі в Давида, що сильно встоювали за ним в його царстві, вкупі з усїм Ізраїлем, щоб поставити його царем, по слову Господньому, над Ізраїлем;

11 І отсе лїк лицарів, що були в Давида: Езваал, Ахаманин син, головний між трийцятьма; він підняв свій спис на триста чоловіка й повбивав їх в одну мить.

12 По йому Елеазар, син Дода Ахового, з трьох лицарів;

13 Він був із Давидом в Фасдамимі, куди Филистії зібрались були на війну. Там частка поля була засїяна ячменем, а народ втїкав від Филистіїв;

14 Але вони стали серед поля, стерегти його й розбили Филистіїв. І дав Господь велику побіду.

15 Троє цїх силачів із трийцятьох передових прийшли на скелю 'д Давидові до печери Одоламської, як Филистійський табір розложився був в долинї Рафаїмів.

16 Давид був тодї в утвердженому місцї, а Филистійська залога стояла в Бетлеємі.

17 І схотїлось Давидові дуже пити, й каже він: Хто дав би менї пити води з Бетлеємської криницї, що коло воріт?

18 Тодї цї троє прорвались кріз Филистійський стан і черпнули води з Бетлеємської криницї, що коло воріт, і взяли й принесли Давидові. Але Давид не схотїв її пити й вилив її в жертву на славу Господеві;

19 І сказав: Борони мене, Боже, щоб я це зробив! Чи стану ж я пити кров цїх сьмільчаків, що важили життєм своїм. Бо з небезпечністю власного життя вони це принесли. Та й не схотїв її пити. От що вчинили отті три невміраки!

20 І Абесса, брат Йоабів, був найвизначнїйший між трьома. Він убив своїм списом триста чоловіка, й був славним між тими трьома.

21 Між сими трьома був він знатнїйший і був їх отаманом; але тим трьом не був рівня.

22 Банея, син Йодая, чоловіка сьміливого, великий дїлами, з Казеїла: він побив двох синів Ариїла, з Моабу; раз, як упав снїг, убив він лева, зійшовши в яму;

23 Він же вбив Египтїя, чоловіка на пять локот ростом; в Египтїя був у руцї спис, як навій ткацький, а він приступив до його з палицею, й, вирвавши спис з руки в Египтїя, вбив його таки його списом.

24 От що чинив Банея Йодаєнко; й був він славний між тими трьома невміраками.

25 Між трийцятьма був він у почестї, але тим трьом не був рівня; його поставив Давид найблизшим виконувателем своїх приказів.

26 А значнїйші зміж воїнів: Асаїл, брат Йоабів, Елханан Доденко з Бетлеєму;

27 Самма з Хороду; Херец із Палту;

28 Іра Ікешенко з Текої; Ебіезер із Анатоа;

29 Сивхай з Хушату; Ілай із Ахоху;

30 Магарай з Нетофу; Хелед Бааненко з Нетофу;

31 Іттай Рибаєнко з Гиви Беняминової; Банея з Пирату:

32 Хурай з Нагале-Гаашу; Абієл з Арби;

33 Азмавет із Бархуму; Еліахба з Саалбону;

34 Сини Гашема з Гизонита: Йонатан, син Шаге, Гарарій;

35 Ахіям Сараренко з Гарару: Елифал, Урин син;

36 Хефер з Махери; Ахія з Пелону;

37 Гезро, Кармелїй; Наарай-Езбієнко;

38 Йоїл, Натанів брат; Мивхар, син Гагріїв;

39 Зелек Аммонїй; Нахарай з Бероту, зброєноша Йоабів Саруєнків;

40 Іра з Ітрі; Гареб із Ітрі;

41 Урія Гетїй; Завад, син Алхаїв;

42 Адина, син Шизин, Рубенїй, голова в Рубенїїв; і під ним було трийцять;

43 Канаан, син Маахин, Йосафат Митнинїй;

44 Уззія з Астероту; Шама та Еієл, сини Хотама з Ароеру;

45 Едіаєл, Шимріїв син, та Йоха, його брат, із Тизії;

46 Елїєл з Махавима, і Ерибай та Йошабія, сини Елнаамові, та Ітма Моабій;

47 Елїєл, Обед та Ясієл з Мозабії.

1-а Паралипоменон 12

1 І цї так само прийшли до Давида в Секелаг, коли ще він ховався від Саула, Кисового сина, а були вони мужні й була поміч із них у битві.

2 Узброєні були сагайдаком, правою й лївою рукою кидали каміннє й стріляли стрілами з лука, - з одноплемінників Саулових, із Беняминїїв:

3 Визначнїйший Ахієзер, по йому Йоас, сини Шемаїні з Гиви; Езієл та Фелет, Азмаветові сини; Бераха та Егу з Анатоту;

4 Ішмая Габаонїй, найдужчий зпоміж трийцяти й провідник трийцятьох; Еремія, Яхазиїл, Йоханан та Йозабад із Гедери;

5 Елузай, Еримот, Беалїя, Шемарія, Сафатія Харитїй,

6 Елкана, Ішшіяху, Азариїл, Йоезер та Йошавам, Кореї;

7 І Йоела й Завадія, Ерохамові сини з Гедору.

8 А й з Гадїїв перейшли до Давида в неприступне місце в пустинї люде мужні та войовничі, узброєні щитом та списом, видом із лиця як леви, а прудкі, як серни на горах.

9 Перший Езер, другий Обадія, третій Елїяб,

10 Четвертий Мишманна, пятий Еремія,

11 Шестий Атай, сьомий Елиєл,

12 Осьмий Йоханан, девятий Елзавад,

13 Десятий Еремія, одинайцятий Махбанай.

14 Вони з синів Гадових - гетьмани в війську: менчий над сотнею, а більший над тисячою.

15 Вони то переплили через Йордань першого місяця, коли він саме розливаєтся з своїх берегів, і порозганяли усїх, що жили по долинах на схід і захід сонця.

16 Прийшли так само й з синів Беняминових та Юдиних в твердиню до Давида.

17 Давид вийшов їм назустріч і промовив до їх: Коли ви з миром прийшли до мене, щоб менї допомагати, то нехай буде моє серце одно з вашим серцем, а коли на те, щоб підступом видати мене ворогам моїм, - бо нема неправедностї в руках моїх, - то нехай Бог батьків наших бачить і судить.

18 І ввійшов дух ув Амасая, що передував між трийцятьма, й він промовив: Ми твої, Давиде, й з тобою, сину Ессеїв; мир тобі й мир твоїм помічникам; тобі бо допомагає Бог твій. Тодї прийняв їх Давид і поставив їх на чолї війська.

19 І з поколїння Манассіїного попереходили декотрі до Давида, тодї як він ійшов з Филистіями на війну проти Саула, але не помагав їм, бо Филистійські князї, порадившись, відправили його, кажучи: Як він пристане до свого пана Саула, то це буде на наше безголовє.

20 А як він вертався в Секелаг, тодї пристали до його з Манассіїв: Аднах, Йозавад, Едіяєл, Михаїл, Йозавад, Елигу та Зилльтай, тисячники в Манассіїв.

21 І помагали вони Давидові проти ватаг, бо всї вони були хоробрі лицарі й стали (опісля) гетьманами в війську.

22 Так день-у-день приходили до Давида на поміч йому, аж його військо стало великим, як військо Боже.

23 Оце число начальників військових, що прийшли були до Давида в Геброн, щоб оддати йому Саулове царство, по слову Господньому:

24 Синів Юдиних, носячих щит та спис, було шість тисяч вісїмсот готових до війни;

25 З синів Симеонових, завзятих у війнї лицарів, було сїм тисяч ще й сто;

26 З синів Левіїних чотири тисячі шістьсот;

27 І Йодай, князь із роду Аронового, а з ним три тисячі сїмсот;

28 І Садок, молодик сьміливий, і з роду його двайцять два князї;

29 З синів Беняминових, племінників Саулових, три тисячі, - але ще багато з їх держалось Саулового дому;

30 З синів Ефраїмових двайцять тисяч вісїмсот сьміливих лицарів, людей славних у родах своїх;

31 З половини Манассіїного поколїння вісїмнайцять тисяч, що були покликані поіменно, щоб прийшли поставити Давида царем;

32 З синів Іссахарових прибули люде розумні, котрі давали пораду, що коли випадало дїman"ти Ізраїлеві, - їх було двістї начальників, а всї брати їх слухали слів їх;

33 З поколїння Зебулонового готових до бою, узброєних усякою військовою зброєю, пятьдесять тисяч, однодумних в тому, щоб слухати приказу.

34 З поколїння Нефталїєвого тисяч начальників, а з ними трийцять сїм тисяч з щитами та списами;

35 З поколїння Данового готових до війни двайцять вісїм тисяч шістьсот;

36 Від Ассера, військових, узброєних до бою, сорок тисяч;

37 Ізза Йорданї, від поколїння Рубенового, Гадового, й половини Манассіїного поколїння сто двайцять тисяч, з усякою військовою збруєю.