-->

Довго мовчали смереки

На нашем литературном портале можно бесплатно читать книгу Довго мовчали смереки, Байда Тетяна-- . Жанр: Военная проза. Онлайн библиотека дает возможность прочитать весь текст и даже без регистрации и СМС подтверждения на нашем литературном портале bazaknig.info.
Довго мовчали смереки
Название: Довго мовчали смереки
Дата добавления: 16 январь 2020
Количество просмотров: 342
Читать онлайн

Довго мовчали смереки читать книгу онлайн

Довго мовчали смереки - читать бесплатно онлайн , автор Байда Тетяна

У повісті відображенні події з історії національно-визвольної боротьби українського народу протипольських, німецьких та московських окупантів на території Прикарпаття. Описані події грунтуютьсяна архівних матеріалах, публікаціях у пресі, спогадах очевидців і учасників тих подій. Книга адресована широкому колу читачів.

Внимание! Книга может содержать контент только для совершеннолетних. Для несовершеннолетних чтение данного контента СТРОГО ЗАПРЕЩЕНО! Если в книге присутствует наличие пропаганды ЛГБТ и другого, запрещенного контента - просьба написать на почту [email protected] для удаления материала

1 ... 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 ВПЕРЕД
Перейти на страницу:

- Я простила... Але забути не можу. Це вище моїх сил!

* * *

Вільний вітер гуляв по верхах і долах Карпатських гір. Гомоніли смереки, розповідаючи правду про криваву трагедію, що відбулася півстоліття тому біля підніжжя гори Яворини. Тисячі людей долали гірські стежки, пробиралися через лісові хащі, щоб віддати честь і шану українським патріотам, які не зрадили оунівській присязі. Майоріли в осінньому небі синьо-жовті та червоно-чорні стяги, золотом виблискували тризуби, палахкотіли на галявинах ватри, лунали стрілецькі й повстанські пісні. Священики відправляли панахиду.

- Подай, Господи, замученим, розстріляним і заживо похороненим патріотам, які полягли за волю і незалежність України ві-і-ічную па-а-м'ять!

- Вічная пам'ять! Вічная пам'ять! Вічная пам'ять! - співав церковний хор.

Загриміли залпи салюту. Захиталося, затремтіло полум'я свічок.

- Увага! До апелю шикуйсь! Струнко! - пролунала команда голови Всеукраїнського Братства ветеранів ОУН-УПА Михайла Зеленчука.

Завмерли шеренги сивочолих комбатантів Української Повстанської Армії в стрілецьких одностроях.

- Ярослав Мельник - "Роберт" - крайовий провідник ОУН Карпатського краю! - чітко вигукнув пан Зеленчук.

- Загинув на полі Слави! - видихнули сотні грудей.

- Антоніна Мельник - "Таня" - лікар і друкарка крайового проводу!

- Загинула на полі Слави!

- "Скала" - референт СБ крайового проводу!

- Загинув на полі Слави!

- "Микола" - технічний референт крайового проводу!

- Загинув на полі Слави!

- "Марійка" - член крайового проводу!

- Загинула на полі Слави!

- "Левко" - комендант охорони!

- Загинув на полі Слави!

- "Богдан" - стрілець охорони!

- Загинув на полі Слави!

- "Мороз" - стрілець охорони!

- Загинув на полі Слави!

- "Тимко" - стрілець охорони!

- Загинув на полі Слави!

- Вшануймо пам'ять полеглих героїв хвилиною мовчання! Люди завмерли. Тиша стояла така, що чутно було, як дихає сусід.

- Спочинь!

Ой, зацвіла черемха буйним цвітом,

Там прощався повстанець з білим світом,

Вранці прийшли друзі поглядіти,

А за нічку його тіло вкрили квіти... -

заспівав зведений хор сумну мелодію, і заплакали не тільки жінки та діти, а й загартовані в боях і в сталінських катівнях вояки УПА. Квартет школярів у вишиваних сорочках виконав пісню про трьох братів-прикарпатців:

Ой, там при лузі, при дорозі

Червоні маки розцвіли.

Ой, там три браття з Прикарпаття

Життя за волю віддали.

Було їх троє, всього лиш троє,

Зате відважні, мов орли.

Вони не знали, що друг їх зрадив

Катам червоної Москви.

Як їх боївку оточили,

Кричать: "Бандери, руки вверх!"

Хтось крикнув: "Слава Україні!

Ми не здамося, краще смерть!"

І тут три браття поцілувались,

Ніхто пощади не просив,

Вже більш не рвалися гранати,

І кулемет не стукотів.

І ми боротися будемо

Проти проклятих ворогів,

І вічну пам' ять збережемо

Про прикарпащів - трьох братів.

Віра була тут, на цьому священному місці, просяннутому кров'ю її батька й матері. Заходила в ту, третю, кімнату відреставрованого бункера, де за людськими переказами п'ятдесят років тому вона появилась на світ. Туман плив перед її очима. Здавалося, що вона потрапила в якийсь інший, легендарний світ, де жили, боролись і помирали персонажі з героїчних казок. Слухала промови, які виголошували бойові друзі її батька. В цих промовах було багато високих, незнайомих їй досі слів. До неї підходили жінки, обнімали, цілували.

- Вірочко, я годувала тебе своїми грудьми...

- Вірочко, ти жила в нашій сім'ї. Ми тебе любили, як рідну... Хто це? Ага! То Анна мала, Анничка, якій уже, певно, за шістдесят. Тієї ж, першої, що годувала її грудьми, Віра так і не змогла пригадати. Її фотографували фотографи, журналісти брали інтерв'ю... Народжена під землею!

Почувалася незручно і багато чого потім не могла пригадати. Чітко і ясно запам'ятався лише епізод, коли співали Гімн України . Знову завмерли в стійці "струнко" вояки УПА". Мабуть, що з цієї самої миті Віра по-справжньому усвідомила, чиїх вона батьків дитина, відчула всім єством, що вона - українка. Гордість, радість, біль і любов - усе змішалося в маленькому жіночому серці і бушувало, і палахкотіло, мов те вранішнє сонце, яке щойно зійшло над гірськими вершинами.

- Слава українським повстанцям, борцям за волю України! - вигукнув промовець.

- Слава! Слава! Слава!- скандували тисячі людей.

- Слава! Слава! Слава! -луною відзивалася гора Яворина.

- Слава! Слава! Слава! - шуміли вічнозелені смереки. Довго вони мовчали...

Примітки автора:

апель - переклик імен вояків ОУН-УПА, які загинули в боях

афини (яфини) - чорниці

Ахтунг! УПА - ґебіт! (нім) - Увага! Терен УПА!

Береза Картузька - польський концтабір для політв' язнів

бинда - стрічка

боцян - лелека

бринза - овечий сир

вакації - канікули

варцаба - підвіконня

вар'ят - дурень

верета - рядно

виходок - туалет, нужник

ВО - військовий округ

волокно - шкіряна мотузка

вуйко - рідний брат матері

гоноровий - гордий

ґрис - висівки

дзядзьо - дідусь

димка - спідниця

друга Матка - Різдво Пресвятої Богородиці

друлити - штовхати

жали'вка - кропива

женти'ця - сироватка з овечого молока

застрик - укол, ін'єкція

ЗБІК - залізобетонний комбінат

зух - сміливець

кавалок мамалиrи - шматок густої кукурудзяної каші

капець - черевик

кацабейка - кожушана безрукавка

коцик - одіяльце

крайсгауптман - керівник адміністративної округи

креденс - буфет, шафа для посуду

кримінал (у криміналі) - в'язниця (у в'язниці)

кулеша - рідка кукурудзяна каша

легіники - юнаки

мандибурка - картопля

мешкання - квартира

мештики - черевички, туфельки

МП - німецький автомат

олива - олія

пантрувати - пильнувати

парох - священик

пивниця - льох, погреб

писок - рот

плебанія - обійстя священика

портки - штани

постерунок - відділок польської жандармерїі

ППШ - російський автомат 1941 року, "папаша"

ровер - велосипед

СБ - служба безпеки

свербнвус - шипшина

сексот (рос.) - секретный сотрудник

слічна панєнка (поль.) - гарна дівчина

стрибки - истребительный батальйон

стрийна - рідна батькова сестра

стрих - горище

танші - дешевші

тартак - лісопилка

УГВР - Українська Головна Визвольна Рада

фана - хоругва

фест - сильно

фаєр! - нім. команда "Плі!" - стріль!

фоса - рівчак, канава

фраєр - ловелас, залицяльник

церата - клейонка

цурис - халепа

чічка - квіточка

Шляк би го трафив! - лайка (грім би його побив! )

шпацір - прогулянка

Шуткова неділя - Вербна неділя

ясик - маленька подушечка

1 ... 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 ВПЕРЕД
Перейти на страницу:
Комментариев (0)
название