Дерево бодхi. Повернення придуркiв [Романи]
![Дерево бодхi. Повернення придуркiв [Романи]](/uploads/posts/books/148723/148723.jpg)
Дерево бодхi. Повернення придуркiв [Романи] читать книгу онлайн
Дерево бодхі — рослина, сидячи під якою Гаутама Будда отримав просвітлення. Насправді ж це звичайне дерево роду фікусів. Сотні тисяч, мільйони таких дерев ростуть у всьому світі, навіть в оселі самотньої тридцятип’ятирічної жінки, героїні роману Петра Яценка «Дерево бодхі».Мула — герой роману «Повернення придурків» плекає цілий яблуневий сад. Разом із другом він розуміє, що після осягнення Нездійсненної мрії людині залишається лише один шлях у житті. Але той, хто колись пішов цим шляхом, рано чи пізно повертається…
Внимание! Книга может содержать контент только для совершеннолетних. Для несовершеннолетних чтение данного контента СТРОГО ЗАПРЕЩЕНО! Если в книге присутствует наличие пропаганды ЛГБТ и другого, запрещенного контента - просьба написать на почту [email protected] для удаления материала
Про автора
![Дерево бодхі. Повернення придурків [Романи] - i_001.jpg](https://flibusta.biz/covers34534265325342/2/2/8/2/2/0/200543/1397573665/i_001.jpg)
Петро Яценко народився в 1978 році у Львові. Він — автор романів «Йогуртовий бог» (2002), «Повернення придурків» (2004) та повісті «Дерево бодхі» (2006). Лауреат конкурсів «Нові автори» (2002) та «Смолоскип» (2006). Член Національної спілки письменників України, редактор літературного сайту www.text-context.org.ua.
Примітки (до електронної версії)
Перелік помилок набору, виявлених і виправлених верстальником
Стор. 60: Насправді ж уся глобалізація [полагає] => полягає в усередненні.
Стор. 62: ([Релігійник] => Релігійник вісник).
Стор. 71: Я ніколи не наважувався зайти досередини: вже дуже було там помпезно і врочисто, а може, такого [близня] => блазня, як я, узагалі б не пустили.
Стор. 111: Та ми з [Милою] => Мулою почувались кепсько й не відповідали.
Стор. 112: [Опівні] => Опівдні ми справді дістались міста.
Стор. 123: Так, саме [височив] => височів!
Стор. 166: — Дивись, — [покав] => показав мені рукою Мула, — тут навіть є цирк!
Стор. 180: Відтак він поглянув на наручного годинника, відсунув щит, побризкав на обличчя водичкою з крана і аж тоді підійшов до якоїсь круглої дірки в кам’яній стіні та [закрчав] => закричав у неї…
