Смак свiжоi малини

— А вона не могла притягти їх до суду?

— Зараз розповім. Спершу вона знайшла кільканадцять клієнтів, до яких раніше дзвонила. Вони дали їй письмові свідчення, що зголошувалися до клубу «Fantastic Time». Тоді директорка, та ж сама білявка, що нас привітала, заявила, що не може заплатити, бо жоден із клієнтів не пристав на пропозицію фірми. Моя знайома знову до телефону і ну розпитувати людей, чи хтось із них винайняв будиночок. Знайшлося кілька осіб, які підписали наступні свідчення. Вона пішла з тим усім до фірми, а за фірмою і слід завіявся. А через півроку вона вигулькнула під назвою «Fantastic Experience». Проте швиденько згорнула вітрила, бо на першу ж презентацію заявилася купа одурених. Телемаркетери з рахунками на кількасот злотих, продавці, яким не сплатили комісійні, ну і клієнти. Виявилося, що більшість хатинок виглядає як Робінзонова хижа після тайфуну. У деяких хтось уже навіть мешкав. Словом, велике ошуканство. Директорка робила вигляд, що не розуміє, мовляв, та польська мова така складна! Домовилася зі всіма на наступний день.

— І, певно, тільки 5 й бачили? — усміхнувся хлопчина з дредами.

— Ну. Фірма перебралася до іншого міста. Вони перечекали півтора року, змінили назву і для маскування дали оголошення про набір перекладачів, — сказала білявка, підводячись з місця.

— Я теж іду, — озвався відчайдух, — хоч і маю охоту висловити тій видрі все, що про неї думаю.

— Я іду з вами, — долучилась я.

Пішли майже всі. Залишилися тільки власниці ідентичних піджачків, задоволені, що спекалися конкурентів.

Не знаю, чи сміятись, а чи плакати. Я мушу підбити підсумки. Спочатку плюси:

Не дала себе обдурити.

Перенесла термін захисту.

Тимчасово опанувала дракона дієти.

А тепер мінуси:

Не маю роботи (і далі!)

Захист усе ще попереду (стрес).

Емек не телефонує.

Здавалося б, три на три, нічия. А до слова, чого це я плакатиму? Через Емека.

3.07. Після Йольчиного захисту. Вона одержала «відмінно». Влаштувала вечірку в родинному колі, а сьогодні запросила нас на вино.

— Ви мусите скуштувати великого світу, — заявила вона, затягаючи нас до «Імперіалу».

Тож сидимо й куштуємо, а радше цмулимо вино.

— Як там вечірка на честь захисту? — почала Евка.

— Незле. Але виникла проблема. Віктор. Ми витягли вуха з-під волосся.

— Мені здається, що він переживає захоплення іншою жінкою.

— Що?

— Я й сама не знаю, чи хочу про це говорити.

— Якщо ти вже почала, то закінчи, бо нас зжере цікавість, доки ми встигнемо зжерти цей салат за півсотки, — підохотила я.

— Коли ти помітила, що Віктор тебе зраджує?

— Я не сказала, що він мені зраджує, — виправила Евку Йолька. — Я сказала, що він захопився.

— Ну добре, захопився, і коли ти це помітила?

— Якийсь місяць тому. На дні народження Вікторового приятеля. — Йолька на мить змовкла. — Він, тобто цей приятель, зустрічається з такою доглянутою білявкою. Ну знаєте, стереотип секретарки.

— Гм, — підхопила Евка, — висока, на межі анорексії, пряме волосся, зібране в жмутик, порцелянове обличчя, вкрите рівним шаром гриму. Стильні квадратні окуляри й піджак. Службова усмішка, обмежена самими губами. А в байдужих очах напис: «Кави-чаю?»

— Саме так. Плюс брови в ниточку й контур на ненафарбованих губах, — додала Йолька.

— Секретарка директора фірми? Це і є об'єкт Вікторового захоплення? — не повірила я. — Таж ти виглядаєш краще! Як суперсекретарка директора суперфірми.

— Знаю, але, може, Вікторові набридла досконалість? Може, він віддає перевагу недовершеним творам?

— А як ти дізналася, чому він віддає перевагу?

Цікаво, що жодна з нас не сумнівалась у Йольчиному відкритті. Бо Йолька рідко коли перебільшує. І, на Евчину думку, ніколи не згущає фарби. За браком фарб.

— Зараз я вам скажу, але повернімося до дня народження. Приятель Віктора, Мартін, запросив і мене. Саме тоді я познайомилася з Госею.

— Із секретаркою.

— Так. Здається, вони з Мартіном разом уже кілька місяців, але я не помітила, щоб їх спалював вогонь пристрасті.

— Тебе він теж не спалює, — нагадала я.

— Якщо ти будеш мене обривати, я ніколи не закінчу. Сидимо на тому дні народження. Тобто одні сидять, інші танцюють, ще інші балакають, смокчуть коктейлі або…

— … ригають у шафу. Ми знаємо, як виглядають забави.

— На наших забавах, — наголосила Йолька, — всі тримаються на рівні.

— Коли вже не годні триматися вертикально?

Йолька глянула на нас зі співчуттям. І змовкла.

— Ну розповідай, — попросила я. — Ви були на дні народження в Мартіна.

— Й сиділи на кухні. Я поряд із Віктором, навпроти Мартін з Госею. Дуже поганий розклад.

— Чому?

— По-перше, ти не бачиш, на кого зиркає твій партнер. По-друге, положення візаві провокує до обміну поглядами, яке може бути початком закоханості, — перерахувала Йолька. — І мені саме здалося, що Гося часто пускає бісики до Віктора.

— Пускання бісиків — це ще не кінець світу, — оцінила Евка.

— Тому я вирішила не реагувати.

— А що ти могла зробити? Повисмикувати їй шпильки з волосся? — пирхнула Евка. — Бо вона зачасто на нього зиркає?

— Я дійшла таких самих висновків, але залишалася зібраною й пильною. Забава закінчилася. Минув тиждень, і ми зустріли Мартіна з Госею в кіно. Вони затягли нас до пабу. Цього разу я сіла навпроти Віктора. Ну і балакала з Госею, але час од часу контролювала напрямок його погляду.

— І що?

— Протягом години він бомбардирував її поглядом аж 57 разів.

— І про що це свідчить? Про зраду?

— Про зацікавлення, яке часто передує зраді. Але це ще не все. Зараз я прочитаю вам дані, — вона полізла до портфеля. — Ну де цей лептоп? Є. Набиваємо слово «Віктор». Дивіться самі.

Ми нахилилися. Табличка. Кілька стовпців.

— Я нічого не розумію, — покрутила я головою. — Самі скорочення.

— Але ж це просто як два на два, — занервувала Йолька. — Стовпець перший — дата спостереження. Другий — місце зустрічі. В третій я вписала ім'я потенційної суперниці.

— Тут тільки Г., — зауважила Евка.

— Ці спостереження стосуються Госьки.

— Ходімо далі, — поквапила я.

— Четвертий стовпець: кількість поглядів на хвилину. Наступний — кількість усміхів під час зустрічі. Наступний, шостий, означає фізичну дистанцію. Ви знаєте формулу привабливості?

— Ті математики до всього мусять підігнати формулу.

— Не математики, а психологи. У цій формулі береться до уваги кількість поглядів, усміхів, фізична дистанція. Що сильніше тобі хтось подобається, то швидше ти зменшуєш дистанцію. Підсідаєш ближче. Не уникаєш випадкових дотиків. Проходячи, часто зачіпаєш боком.

— Запахло збоченням, — висловила свою думку Евка. — Ну знаєш, напханий автобус до Нової Гути і чиясь рука на твоєму стегні. Ви не маєте такого досвіду? Добре, вже слухаю.

— Сьомий стовпець — інші вияви зацікавлення. Наприклад, «НГ» означає нижчий голос. Віктор часто понижує голос, коли хоче справити на когось враження, сподобатися, засліпити, причарувати.

— Я пам'ятаю, — озвалась я. — Перші півроку вашого роману він розмовляв, як чувак із реклами «Мальборо».

— Власне, — притакнула Йолька, — повертаючись до скорочень зі стовпця сім… «СВ» означає сяючий вигляд. «РЗ» — це розширені зіниці. Ви знаєте, що коли ми налякані чи причаровані, у нас розширюються зіниці?

Тепер уже знаємо.

— Як ти все це помічаєш у темному пабі? — поцікавилась Евка.

— Я маю добрий зір, а надто, коли йдеться про Віктора. Бідний Віктор. Вона розклала його на першоелементи.

— А що означає скорочення «КС»?

— Ковтання слини, вияв напруги, так само як «ПН» — погойдування ногою чи «ПП» — посмоктування пальця. А тепер дивіться. 23 червня, спільний похід у басейн. Кількість поглядів: 72 на хвилину. Десять усмішок за дві години. Фізична дистанція тільки півметра, а зазвичай 173 сантиметри. Дивіться далі. 25 червня, спільний вечір у «Бюкляйні». Час тривання: чотири години. Кількість поглядів: 86 на хвилину. ЗО усміхів. Фізична дистанція півметра. Погойдування ногою й ковтання слини напочатку, що свідчить про напругу. Згодом, по двох пивах ознаки напруги зменшуються, але збільшується й фізична дистанція. Зате зростає число поглядів і усміхів.