Богиня i Консультант

— А ваші люди, навпаки, знову себе не проявили.

Паладин поклав сигару на попільничку. «Ага, значить, Коммодор не збирається обговорювати зі мною подальші дії. Він уже все вирішив, — зрозумів він. — А рудий, певно, є ще одним орденським Стражем, помічником Майстра Зброї. Представник Коммодора привів на зустріч помічника ката. Кого ж тоді запросить на офіційну аудієнцію сам Коммодор? Самого Майстра?» Вголос він сказав:

— Їх не попередили про те, що «гостя» може бути такою небезпечною.

— Ви й надалі заперечуватиме свою недалекоглядність?

— Ні, Страже, не заперечуватиму. Це моя провина. Мені не вдалося скоординувати роботу наших нових друзів і людей Полковника.

— Мені доповіли, що та ваша «гостя» вбила чотирьох охоронців і власницю будинку, потім зустріла невідомого, обеззброїла, допитала і відпустила його. Жінка-воїн. Геродотова амазонка. Американські блокбастери відпочивають… І хто ж цей «невідомий»?

— Його обличчя відеокамери не зафіксували. Ми з'ясовуємо, хто він. Слідчі знайшли у сусідньому будинку дещо цікаве. Швидше за все, той, кого ми називаємо «невідомим», облаштував там спостережний пункт.

— Стежив за будинком?

— Так.

— Як довго?

— Кілька діб.

— Є припущення щодо його особи?

— Поки що немає. Але припускаю, що він діяв з особистих мотивів і за власною ініціативою.

— Особистих мотивів? Яких? Чого він хоче?

— Можливо, він шукає Камінь Бау [24].

— Звідки він може про нього знати?

— Я ще не готовий підтвердити мої припущення перевіреними фактами. Але вся інформація, яку збирає офіційне слідство, оперативно надходить до нас… До мене. Ми, так би мовити, надали слідчим додаткової мотивації. Окрім того, ми викликали досвідченого криміналіста для незалежної оцінки отриманих даних. Найнезрозумілішим в усьому цьому є те, що «гостя» не вбила, а відпустила невідомого. Це суперечить усьому, що ми знаємо про методи і тактику східних ковенів.

— Значить, вона розраховує на те, що цей невідомий принесе їм більше користі, аніж шкоди. Що ми кинемося його шукати і розконценруємо свої сили.

— Східні знають, що в нас стане сил і для «гості», і для невідомого, — раптом втрутився рудий. — Дехто з Ради вважає, що в гру вступила третя сила.

— Третьої сили там бути не може, — сказав Страж.

— Колись на території сучасної України було аж три повноцінні і древні ковени.

— Це було дуже-дуже давно, — Страж похитав сивою гривою волосся, яка робила його схожим на Депардьє в ролі Жака де Моле [25]. — Триста п'ятдесят років тому. Ціла епоха минула. Якби східні почали відроджувати жрецькі ієрархії Курана або Тавра, ми б про це дізналися. За кілька років цього не зробити.

— Але інформація про Камінь Бау потрапила до нас суто випадково, — не відступав рудий.

— Але ж потрапила. Якщо ми дізналися про неафішовану археологічну знахідку, то спроби інсталяції цілого ковену не могли б пройти непоміченими. Це неможливо!

— Тим паче, — підтримав Стража Паладин, — що східні завжди підтримували і скеровували політику своїх імперій. Вони злиті зі своїми імперіями в одне ціле. Нащо їм створювати незалежну ієрархію, яка у майбутньому зможе побудувати у Причорномор'ї спочатку власний Центр Сили, а потім власну імперію?

— А може, їм вигідніше мати між собою і нами щось на штиб «Нової Візантії»? — припустив рудий. — Ми їх останнім часом сильно потіснили. Якщо вони відродять Куран, надавши потенційним обраним в Україні висвячену жрецьку пару, то невдовзі східні матимуть оперативний плацдарм для наступу на нас.

— Одночасно матимуть неабияку проблему в майбутньому, — знов заперечив Страж і кивнув у бік Паладина. — Якщо їхні націоналісти отримають лідерів з новоствореного ковену, то старі імперії Сходу вже за півстоліття матимуть повноцінного конкурента. Молоду Причорноморську імперію з власними амбіціями.

— Але це вже політика, — відповів рудий. — Політики і дипломати якось потім домовляться, така в них робота. А тут ідеться про стару суперечку між Центрами Сили. Ми втратимо Східну Марку, яку брати будували п'ятсот років, а великі мудреці Шангріли [26] скажуть, що, мовляв, тим лише «відновлена Рівновага»! Вони ж постійно наголошують на тому, що саме ми порушили Рівновагу і занапастили світ глобалізацією.

— То нехай повернуть час назад і відмінять експедицію Колумба, — згадка про мудреців Шангріли явно роздратувала Стража.

— Експедицію Колумба вже не відмінити, але помститися нам вони хочуть і можуть, — підсумував рудий.

Паладин остаточно впевнився, що поряд зі Стражем сидить титулований кат із почту Майстра Зброї. Сперечатися з повноважним представником Коммодора не наважувалися навіть Принципати Ордену, нащадки королівських родів. Те, що сказав самовпевнений кат, Паладинові не сподобалося. Принаймні адептів Священної Шангріли він ніколи не вважав своїми ворогами.

На деякий час за столиком запала мовчанка. Страж накидав до склянки з чаєм нових шматків льоду, Паладин повернувся до своєї сигари. Потік туристів, які оминали майданчик кав'ярні, знову зріс.

— За кілька днів вас, шановний, запросять до Резиденції, — повідомив Паладинові Страж. — Вам треба підготуватись. Рада, звичайно, захоче отримати максимум інформації про «гостю» і «невідомого». Факти, а не припущення. Якомога більше достовірних фактів. Окрім того, від вас, швидше за все, зажадають пояснень, чому, отримавши інформацію про «гостю», ви відразу не задіяли професіоналів, а доручили контакт із нею людям з клубу. Враховуючи усі ваші провали, розмова для вас не буде легкою, і я не збираюся знов виконувати роль вашого адвоката. До речі, я читав ваш звіт про контакти з Полковником. Якщо я правильно розумію, ви вважаєте, що він стає дедалі більш некерованим?

— Він якнайкраще підходить під ваше, Страже, визначення націоналіста, котрий мріє отримати для свого етносу лідера жрецького рангу і створити свою імперію. Він ідеаліст.

— Що ж, по-вашому, потрібно для того, аби найближчим часом тримати його і очолюваний ним підрозділ під нашим контролем?

— Гроші.

— Гроші? Ви щойно назвали Полковника ідеалістом.

— В Україні навіть ідеалісти люблять гроші, — посміхнувся Паладин. І додав: — Якщо, зрозуміло, гроші чималі.

— Vabene [27]. А окрім грошей?

— Він ненавидить східних.

— Це добре.

— Але, якби не було східних, він би ненавидів нас.

— Це знов припущення?

— На жаль, ні. Цим, до речі, я й збираюся пояснити Раді, чому не віддав Полковникові «гостю». Він і так забагато знає, — Паладин зробив паузу і після затяжки додав, з підкресленою чіткістю артикулюючи слова: — Забагато знає, як для ідеаліста і потенційного союзника «третьої сили».

Страж подивився на рудого. Той примружив риб'ячі очі. Страж пожував своїми виразними романськими губами і сказав:

— Маємо проблему.

Паладин промовчав. На останній третині своєї еволюції сигара набула цілком божественного смаку.

Частина ІІ. Печатка за все

[Хутір гніздюка [28] Реви при Сербинському полі, напроти Ізученкового байраку біля Полтави, третя година сполудня 24 червня 1673 року]

Пишний козак на вороному коні перестрибнув рогатку, в'їхав до двору, загарцював коло кринички, розганяючи кутами-підклітями курей і підсвинків. Курячий гармидер видобув з хати старшу жінку.

— Бог вам на поміч! — привітав її козак, зістрибуючи з коня. Дзенькнули накладним сріблом шабельні піхви. Хляснули адамашкові шаровари. Блиснув золотий перстень з круглою перською бірюзою.