Тиша

У дев’ятнадцятилітньому віці, коли він здобув справжнє визнання, він виявив, що, коли тобі відкрита звукова основа людини, особливо дитини, можна непогано заробляти. Він одразу ж почав робити на цьому гроші. За кілька років у нього було вже по десять учнів на день — як у Баха в Лейпцигу.

У нього навчалися тисячі дітей. Спонтанних дітей, зіпсутих дітей, вундеркіндів, нещасних дітей.

І, нарешті, з’явилася ця дівчинка.

Каспер поклав скрипку до футляра і взяв його в руки, наче мати, що годує немовля. Скрипка була кремонської школи, роботи Ґварнері — останнє, що лишилося від кращих часів.

Він проказав свою вечірню молитву. Близькість тварин допомагала майже цілком перебороти страх. Він прислухався до втоми, яка навалювалася на нього одночасно з усіх боків. Тієї миті, коли йому вдалося визначити її тональність, вона кристалізувалася в сон.

Він прокинувся незвично рано. Заворушилися тварини. Лампочка, зблякнувши в ранковому світлі, все ще горіла під стелею. Перед стійлом стояв кардинал і з ним хлопець-півчий. Обидва у довгих чорних пальтах.

— Мерк, — назвав себе той, хто був старший. — Міністерство юстиції. Ви дозволите вас підвезти?

Вони відвезли його в його московське минуле. На початку вісімдесятих він пропрацював три зимові сезони в російському державному цирку. Жив він у Будинку циркового артиста, на розі Тверської і Гнєздниківського провулку. Про дореволюційну велич тієї будівлі йому тепер нагадав особняк, у якому містилося Копенгагенське податкове управління на вулиці Кампмансґаде. За останні півроку йому доводилося приїжджати сюди вже двічі. Проте машину за ним присилали вперше.

У будинку було темно, двері були замкнуті. Але кардинал мав ключа. За допомогою цього ключа можна було потрапити навіть на ті горішні поверхи, які на панелі ліфта були заблоковані. У К’єркеґора десь написано, що в кожній людині є багатоповерховий будинок, але немає сходів, що ведуть у бельетаж. От би К’єркеґору опинитися з ними сьогодні вранці — вони піднялися на самісінький верх.

У вестибюлі він зауважив мармур і електричні смолоскипи з бронзи, але то була лише прелюдія. Вийшовши з ліфта, вони опинилися на сходовому майданчику, на якому, в потоках вранішнього світла, що лилося крізь великі мансардні вікна, цілком можна було б поставити стіл для турніру з більярду. У скляній будці між ліфтом і сходами сидів молодик. Біла сорочка, краватка, вродливий, як Оле Лукоє. Але звучання його нагадувало про чіткий стройовий крок. Задзижчав електричний замок, і двері перед ними розчинилися.

За дверима починався широкий білий коридор. Паркетні підлоги, затишні лампи й високі двері на дві половини, що вели до просторих непрокурених кабінетів, де люди трудилися, неначе їм платили від виробітку. Приємно було усвідомлювати, що гроші платників податків не пропадають марно: тут усе гуділо, мов на майданчику, де зводиться циркове шатро. Насторожувала тільки рання година. Коли вони проїздили повз станцію Неррепорт, Каспер поглянув на годинника. Він показував за чверть шосту.

Одні з останніх дверей були замкнуті. Відімкнувши їх, Мерк пропустив Каспера вперед.

У приймальні, лункій, немов притвор церкви, сиділи двоє широкоплечих ченців у костюмах. Молодший мав бороду, а волосся його було зібране в хвіст. Кивнувши Мерку на знак вітання, вони підвелися.

Двері позаду них відчинилися — всі зайшли. У коридорі температура була цілком нормальна, а тут виявилося холодно. Вікно, що виходило на озеро Святого Йорґена, було відчинене настіж, на них повіяло вітром звідкись із Зовнішньої Монголії. Жінка, що сиділа за столом, була схожа на козачку: мускулиста, гарна, безпристрасна.

— А його навіщо привели? — спитала вона.

Біля письмового столу півколом стояли стільці, вони сіли.

Перед жінкою лежали три течки. На вилозі піджака у неї був прикріплений маленький значок. Такий, які носять щасливчики, що дістали в нагороду від Її Величності хрест ордена Даннеброга. На полиці за її спиною розміщалася ціла експозиція язичницьких срібних кубків з викарбуваними на них кіньми. Каспер нап’яв окуляри. Сучасне п’ятиборство. Принаймні один з кубків був з Чемпіонату Скандинавських країн.

Жінка очевидячки була готова до того, що так чи інакше буде здобуто швидку перемогу. Гарне світле волосся було укладене в гладеньку самурайську зачіску. Та тепер якась розгубленість закралася до її звукової системи.

Мерк кивнув ченцям.

— Він клопотав про повернення йому данського громадянства. Іноземний відділ поліції розглядає його справу, щоб передати до Комісії для надання громадянства.

За першим разом, коли Каспера викликали, — то було через місяць після його повернення до Копенгагена, — до нього прикріпили судового виконавця. Наступного разу ним опікувалася вже завідувачка відділу Аста Борелло. Того разу вони з нею сиділи удвох в якомусь маленькому приміщенні для огляду, кількома поверхами нижче. Він тоді добре розумів, що то не її кабінет. Ось тепер вона була у себе вдома. Обіч неї, перед комп’ютером, наготувавшись вести протокол, сидів молодик у костюмі, з білявими локонами. У кабінеті було світло і досить просторо, щоб накреслити на підлозі арену для велосипедного циркового номера. А велосипед стояв біля стіни — сірий гоночний велосипед з блискучого легкого сплаву. Попід стінами були розставлені низенькі столики й дивани для невимушеної, неофіційної розмови, скромні офісні стільці та два студійні магнітофони для записування свідчень у присутності свідків.

— Ми отримали дані від американців, — мовила вона. — Від Commissioner of Internal Revenue [5]. З посиланням на договір про уникнення подвійного оподаткування, укладений у травні сорок восьмого. Дані — починаючи із сімдесят першого року, коли він уперше отримав самостійний дохід, що підлягає оподаткуванню. Виявилося, що він отримав гонорарів на суму, щонайменше, двадцять мільйонів крон. З яких менше семисот тисяч занесено до податкової декларації.

— Він має якісь статки?

Це питання поставив старший з ченців.

— Ні. З дев’яносто першого року ми маємо право — на підставі закону про податковий контроль — заблокувати й усі його іноземні рахунки. Коли ми звернулися до іспанців, нам спочатку відмовили. Відповіли, що артисти вар’єте і танцівниці фламенко мають якийсь особливий дипломатичний імунітет. Але ми знову звернулися до них з рішенням міжнародного суду. Виявилося, що він продав усю незначну нерухомість, яку мав. Останні банківські рахунки — а це кілька мільйонів — ми тепер контролюємо.

— Чи можуть у нього бути вклади в інших країнах?

— Можливо. У Швейцарії ухилення від сплати податків не є злочином. Там це вважається релігійною доброчесністю. Але він ніколи не зможе перевести ці гроші до Данії. Ніколи не отримає дозволу від Національного банку на трансакцію. Не зможе відкрити банківський рахунок. Навіть завести картку на бензин.

Вона схрестила руки й відкинулася назад.

— Стаття 13 закону про податковий контроль передбачає штраф — як правило, це двісті відсотків від несплаченої суми — і тюремне ув’язнення, якщо ухилення від податків є умисним або наслідком крайньої недбалості. У даному разі передбачається тюремне ув’язнення на один рік, а також сплата штрафу і суми податку в розмірі не менше сорока мільйонів крон. Починаючи з жовтня ми клопочемося про поміщення його до попереднього ув’язнення. Нам відмовили. Ми вважаємо, що далі так тривати не може.

Запала тиша. Більше їй нічого було додати.

Мерк нахилився вперед. Атмосфера в приміщенні змінилася. З’явилася тональність ля-мінор. У її крайньому виразі. Настійлива і серйозна. На відміну від жінки, чиновник звертався безпосередньо до Каспера.

— Ми з’їздили до Лондона і разом з Інтерполом побували в адвокатській конторі «Де Ґреве», яка займається всіма вашими контрактами. Рік тому ви протягом двадцяти чотирьох годин розірвали всі укладені контракти, скориставшись лікарським висновком, який не підтвердило WWF. Для вас одразу закрили всі міжнародні сцени. Тим часом проти вас готується позов. Його розглядатимуть в Іспанії. Паралельно з іспанським же податковим позовом. Наші експерти кажуть, що наслідок цих справ цілком ясний. Буде поставлено вимогу про відшкодування суми в розмірі не менше двохсот п’ятдесяти мільйонів. Додатково буде висунуто звинувачення в управлінні автомобілем у нетверезому стані, це при тому, що у вас уже є два серйозні порушення, останнє з яких припускало цілковите позбавлення прав водія. Усе це означає не менше п’яти років ув’язнення. Відбуватимете ви їх в Алаурінель-Ґранде. Кажуть, що з часів інквізиції там нічого не змінилося.