Спiвробiтник ЧК. "Тиха" Одеса
Спiвробiтник ЧК. "Тиха" Одеса читать книгу онлайн
Це книжка про героїчне минуле нашої Батьківщини, про мужніх радянських людей, про славних дзержинців-чекістів, які самовіддано боролися з підступними силами контрреволюції.
В основу повістей («Співробітник ЧК», «Тиха» Одеса») покладено справжні історичні події, що відбувалися на півдні України в перші роки Радянської влади. Герої книги — реальні люди. Дехто з них і досі живий.
Учасником подій, про які розповідає книга, був і один із її авторів — тоді сімнадцятилітній Олександр Олександрович Лукін. Доля молодого чекіста Олексія Михальова багато в чому схожа з біографією О. О. Лукіна. Сувору революційну школу пройшов він, перш ніж став справжнім чекістом.
Молодим бійцям гвардії Дзержинського, їх боротьбі і перемогам присвячено цю романтичну книгу.
Внимание! Книга может содержать контент только для совершеннолетних. Для несовершеннолетних чтение данного контента СТРОГО ЗАПРЕЩЕНО! Если в книге присутствует наличие пропаганды ЛГБТ и другого, запрещенного контента - просьба написать на почту [email protected] для удаления материала
Як можна було пояснити їй — чого? От по це і приїхав!..
Замість відповіді він спитав:
— Ви куди, Галю?
— Далеко. В Балту.
Він одразу все зрозумів:
— До «лісового звіра»? До Заболотного?..
— До нього. Посилають доводити справу до кінця. Мене і ось його, — вона показала на свого супутника. — Та ви його знаєте: це ж Саричев!
— Бажаємо здоров'я! — Саричев усміхаючись підняв картуз.
— Жаль, що поспішаю! — сказала Галина. — Навіть поговорити не пощастить. Як у вас? Усе гаразд?
Олексій кивнув. Йому чомусь не вистачало повітря.
— Ну, будьте здорові, Альошо, ні секундочки часу! Привіт Олов'яникову! Скажіть, що інструкцію я дістала, через два дні буду на місці…
Вона ще щось говорила про шифровані матеріали, передані Недригайлу, але Олексій погано розумів її. Він бачив її жваві карі очі, оксамитні доріжки брів на обличчі, що посмаглявіло від загару, і йому було зрозуміло тільки одне: вона їде, між ними знову ляже сповнена тривожного чекання невідомість, а він не сказав їй чогось дуже важливого, і хтозна, чи скаже колись…
Бідарка заторохтіла по вулиці. Галина, повернувшись, помахала йому рукою, і до нього долинуло в дзвінкій тиші наступаючого ранку:
— Буду в Одесі, побачимось!..
