Планета Х
Планета Х читать книгу онлайн
СЛОВО ВІД АВТОРА
Шановні і дорогі мої друзі! Книга - Планета ікс, яка лежить перед вами, це моя сьома книга поезії. Вона написана не лише для українців, а для всіх тих, хто любить Україну. Ні! Я не націоналіст, але свій народ люблю більше від іншого, бо це мій народ, який мене народив, який мені передав свою генетичну пам’ять, досягненнями якого я пишаюсь. І моя любов до народу, це як відзнака моєї вдячності. Бо, як говорив наш великий пророк Т.Г Шевченко: Нема на світі України, немає другого Дніпра . Але, це не значить, що я не шаную і не поважаю інші народи світу і їх культурне надбання тільки тому, що вони мають різні з моїм народом відтінки, інший мовний та релігійний бар’єр, бо, вважаю, що кожна нація і кожна людина має право на своє самовизначення, тобто на свою власну думку, якою б вона не була, якщо вона не принижує гідності людей іншої національності та іншого віросповідання, хоч я за єдину віру у всьому світі, так як єдина віра, це єдиний Бог-Творець, який об’єднує всі народи світу. А то, як подивитися зі сторони, то ніби Богів було багато і що не знаєш, якому Богу молитися і коли відзначати дату його народження, так як євреї, католики і християни справляють Пасху в різний час, що в якійсь мірі налаштовує віруючих задуматись над тим, чи таке може бути насправді, адже Творець Світу був один і в той же час його день народження всі релігії відзначають в різний час? Але це інша тема про яку ми поговоримо в інший час. А тепер про книгу.
Все, що я написав в даній книзі, я адресую тобі, мій народе, хоч і не упевнений, що все написане сприйметься однозначно, так як у багатих одна думка, а в бідних інша. І це цілком закономірно, як і судження про християнство, або якусь іншу релігію, скажемо, мусульманство. Отож і судження про мою творчість буде неоднозначним. До цього потрібно бути підготовленим, а оскільки я людина похилого віку, то часу для викладання своїх думок-переконань залишається обмаль, тому приходиться дещо поспішати, щоб встигнуть викласти свої думки на тому рівні, на якому вони визріли і закарбувались в моєму розумі. Тому вирішив друкувати все, що я думаю, так, як я це розумію, а вам надаю право судити про мої думки з позиції свого бачення.
Внимание! Книга может содержать контент только для совершеннолетних. Для несовершеннолетних чтение данного контента СТРОГО ЗАПРЕЩЕНО! Если в книге присутствует наличие пропаганды ЛГБТ и другого, запрещенного контента - просьба написать на почту [email protected] для удаления материала
Де ж вона та гордість, та звитяга,
Що громила вічно ворогів?
Де вона та сила і відвага
Що була від прадіда-дідів?
Україно матінко, рідненька,
Як це могло статися, скажи,
Та чи й справді ти така слабенька? –
Щоб над нами тішились жиди.
11.6.2013 р.
ПОЇХАВ ДЯДЬКО У МОСКВУ...
Ой, поїхав дядько з Києва в Москву
І залишив дядину в Києві одну?
Ну, а я все думаю, як вона живе,
Й хто ж її біднесеньку в Києві еге?
10.6.2013 р.
БОРОДА
Заіскрилась, засвітилась
У Дніпрі вода,
І від того її сяйва
Засріблилася вода.
10.6.2013 р.
ЯКЩО ТИ ЄВРЕЙ
Хто б тобі не гнав гусей,
Пам’ятай, що ти єврей,
Будь упевнений в собі,
Так, як справжні голубі.
В нас в сім’ї дурних немає,
І про це усі вже знають.
То ж люби – веселу, сиву,
Бо єврею все під силу.
Бо як в тебе будуть гроші
Зможеш і прим’єршу тоже.
1.7.2013 р.
БУЛИ ЧАСИ
Ну ж колись були часи
Як «Катюші» вили,
Як одного мужика
На сімох ділили.
І хоч вражі месершміти
Нас усіх бомбили,
А ми хрін на них ложили
І діток робили.
А тепер, коли побачив,
Як в нас дітки робляться?
То ж бомби свою ти фройлінг,
Може й їй захочеться?
А тепер, коли поглянув
На мою ти попу,
То хапай свій хрін у зуби
І валяй в Європу.
8.07.2013 р.
НА ДОРОЗІ ВІТЕР СВИЩЕ
На дорозі вітер свище,
Хата ходить ходуном,
– Чи далеко ще Ставище? –
Хтось питає за вікном.
22.7.2013 р.
ПІДНІМАЙСЯ
От до чого ж ти ледачий, –
Жінка мужа дістає,
Потім кажеш – яку стрінеш,
Що дружина не дає.
Піднімайся, вражий сину,
Скільки можна спать та спать?
Не піднімешся сьогодні? –
Піду іншого шукать.
Ой та ой, та ой я-яй,
Зорі з неба падають,
От пішли вже мужики,
Що й жінок не лапають.
8.07.2013 р.
ШОРТИКИ
Ой, до чого у дівчини
Та й гарненькі шортики,
Як з красою, що під ними
Хоч би день почовгаться.
Ой-йо-йой, та ой-йо-йой,
Що ж то воно робиться?
Ну чому б з красою тою
І не познайомиться?
9.7.2013 р.
ДІВЧИНКА З ХИТРИНКОЮ
Я б влюбився в цю дівчину,
Що стоїть з корзинкою,
Та, здається, що вона
Надто вже з хитринкою.
1.7.2013 р.
ДЕЦИБЕЛИ
Я пам’ятаю децибели,
Якими повнилась душа,
Як нас приймали в піонери,
А в нас ні жодного гроша.
1.7.2013 р.
ЩОБ ВИЙТИ ЗАМІЖ
Лесі
Якби й куди б ти не спішила,
Але завжди ти пам’ятай:
Старим не можна відмовляти
Навіть, якщо спішиш ти в рай.
Бо якщо будеш утікати? –
Не вийдеш заміж – мусиш знати.
– А я ще й не збираюсь заміж, –
Кивнула діду і пішла...
– А ти в подружки... запитала,
Як про це думає вона?
Отож, не кидайся словами,
І не біжи, як мишка в млин,
І треба, щоб завжди ти мала,
На всіх в запасі п’ять хвилин.
19.8.2013 р.
ЧОГО ТИ ХОТІЛА
Чого ти хотіла,
Того і добилась,
Замість, щоб радіти,
Ти пішла втопилась.
От і плавай з рибками,
Я чіпать не стану,
Ну хіба як в річці
З рибки – раком станеш?
9.7.2013 р.
НЕСПОКІЙНА СТАРІСТЬ
Постарів я, постарів,
Та чомусь не віриться,
Бо яку б я не зустрів –
То кортить погрітися.
9.7.2013 р.
КУДА ДІВАЛАСЬ СИЛА?
– Ой, дівчата ви, дівчата,
Що сталося з Вами?
Колись всіх вдержать міг членом
– А зараз?
– Не можу – й руками.
20.9.2013 р.
ЯКЩО ТИ РОЗУМНА
Якщо хочешь, щоб на тебе
Не казали – дура,
В рот води ти набери –
Й сять сиди ти, Шура,
А як хочеш, щоб про тебе
Говорили рими,
То тримай відкриті стегна,
Ну, а рот – закритим.
23.9.2013 р.
ЯКЩО НЕ БЕРУТЬ ЗАМІЖ
Дівчат розумних розхватали,
Навіть і тих – які втікали,
А чарівні так і дають,
А що ж? – як заміж не беруть.
23.9.20113 р.
ЩО МЕНІ РОБИТЬ?
Я не знаю, що робить,
Як мені надалі жить?
Бо як ляжу під сосною,
Ти між жінкою і мною.
28.6.2013 р.
ЦІЛУЙ МЕНЕ!
Коли у небі грім гримить
Й на березі роса,
Цілуй мене, цілуй мене,
Так хочуть небеса!
28.6.2013 р.
Я ОБ’ЇЗДИВ ВСЮ РОСІЮ
Ну нащо, скажи, ти брешеш? –
До колеги Яценюк.
– Бо за це держава платить, –
Відповів йому курдюк.
Хочеш глянуть ти на банду,
Що у нас в законі?
Там вона в Верховній раді,
Ніби на долоні.
От до чого дожились ми,
Можна все вже говорить,
А держава, як горіла,
Так і досі все горить
Гляньте ви на Президента,
Це хіба не бандитизм?
Тратить, людоньки, мільйони
На повій і на стриптиз.
Я об’їздив всю Росію
Від кінця і до кінця,
Та ні в жодному подвір’ї
Я не бачив деревця.
Я об’їздив всю Росію,
Весь Сибір, й Далекий край,
Та як в нас – таку стихію,
Ще не бачив й Юлій Гай.
Я кинув виклик всьому світу
І не жалію, ані чуть,
Не терплю тих спритних хлопців,
Які під себе все гребуть.
Скільки житиму – не знаю,
Але радий, що живу,
І хоч мало друзів маю,
Та зате їх всіх люблю.
6.7.2013 р.
СОЛОДЕНЬКІ ОБІЦЯНКИ
В нас Верховна – інкубатор
Самих “праведних” ідей,
Бо що роблять депутати,
То, звичайно, для Людей.
От, наприклад – депутатам
(Бо робота в них тяжка),
Тим, хто їде у Карпати –
І путівка дармова.
Там – дорога, оздоровчі,
Та ідеї щоб рішать, –
Хлопцям сотовий, комп’ютер
Й на тріпню по тисяч п’ять.
Їм безплатна медицина,
Санаторії, таксі,
Одним словом, як не скажеш
Комбінаторам – «мерсі»,
І за нас ті не забули
(Як же їх не похвалить?!),
Вже на все підняли ціни,
Що аж поперек болить.
Вміють нас «вожді» любити,
Що уже і говорить,
Піднімають на все ціни,
А народ, як танк, мовчить.
От ідеї, так ідеї,
Що уже і говорить!
Де не станеш, скрізь – євреї,
Чи не час вже їх гонить?
Ой, народе ти, народе!
Гаю зелененький,
Звідки в тебе гроші будуть?
Як такий дурненький.
9.7.2013 р.
НАШ ДЕПУТАТ
Український депутат –
Він, неначе козі брат,
Поки кущ весь не об’їсть,
Не пройде у нього злість.
28.6.2013 р.
ЧОМУСЬ ТРИВОЖНО НА ДУШІ...
Чомусь тривожно на душі,
Кругом не люди, а – шакали,
Ну скільки ж можна так вже жить,
Щоб нас уже й зайці лякали?
Не знаю, чому всі мовчать,
Чому всі мекають телята,
Ну що ще можу вам сказать,
Якщо давно вже зникло свято.
А люди п’ють, дівки дають,
