Планета Х

Й стають стальними почуття,

Почуть одне – єдине слово:

– Цілуй! Бо я твоє – життя!

26.2013 р.

ПРО ПТИЦЮ І СПІДНИЦЮ

Взяла птицю під спідницю

Й махонула я в столицю,

Та як в’їхала в столицю –

Розстібнулася спідниця.

Розстібнулася спідниця

Й з неї випурхнула птиця.

Хлопці вгледіли ту птицю

І за нею під спідницю.

Там її гуртом спіймали,

І штанці всі познімали.

Я дивлюсь на птичку, люди,

Що ж тепер із нею буде?...

24.11.2011 р.

ЦІКАВА СТАТИСТИКА

Щоб всіх жінок, яких піп мав,

Та взяв до купи всіх зібрав,

То, певно, стільки б їх було,

Що всі не влізли б і в село.

27.6.2013 р.

БУЛА Б КУФАЙКА І ВИНО

Жінок негарних не буває,

І це вже знають всі давно,

Й ніяка морда не злякає,

Була б – куфайка і вино.

27.6.2013 р.

ПІШОВ СОЛДАТ У САМОВОЛКУ

Пішов солдат у самоволку

Й наступив в селі на пробку.

Попив горілочки,

Почистив дірочки,

І от закінчилась вся гра,

Бо хлопцю в Армію пора.

30.6.2013 р.

РЕГІОНАЛИ

Коли був СРСР –

Кожен був, як піонер.

Що не день, то був прогрес,

Там – КАМАЗ, там – Дніпрогес.

А як стали регіонали,

То все, що було – все в нас вкрали.

Там – побили, там – спалили,

Хто був проти – того вбили.

А старих пограбували,

Щоб панам не заважали.

Люди ніби подуріли,

Як напилися текіли.

Стали всі неначе оси,

Де ж взялись ці кровососи?

Вічно їм все мало й мало,

Хоч тече із всіх їх сало.

Одним словом, о бай-бай,

Хоч новини не вмикай.

Люди, ніби бедуїни..

Всі втікають з України?

Та зате усі жиди

Мчать хто звідки, всі – сюди.

От вони які новини,

То ж і мчать всі з України,

Щоб не бачить цих потвор

Які творять в нас – терор.

Бо той кнур жінок знімає,

А народ наш відробляє.

Бо з жінками він як робот,

В кого ж є такий ще «хобот»?

Й винуватого нема,

Це ж хіба не дивина?

П’яний жид зіб’є русяву

І відпустять під заставу,

А як ти спіймаєш гаву,

Будеш – вік кормить «державу».

От закони в нас які,

Де розгулюють кнурі!

25.6.2013 р.

СОН ЮНАЧИХ МРІЙ

Я не соромивсь й не соромлюсь

Писать і досі про жінок,

В яких вогнем палають очі

І надто гострий каблучок.

Я не соромивсь й не соромлюсь

Писать про те – які ті є,

І хоч багато з них капризних,

Та в кожній з них щось є своє.

Тому то ми – усі мужчини –

Як тільки смеркне у гаю,

То кожен в жінки йде й шукає…

Видно, ізюминку свою.

От тільки такту і терпіння

В них не хватає в багатьох,

Тому й втрачали ті горіння ,

І прокисає в їх медок.

От би цей розум та в сімнадцять,

Як почала бурлити кров,

Й коли кипіло ще кохання,

Вогнем полів, вогнем дібров.

От би цей розум та в сімнадцять,

Коли черемуха цвіла,

І що таке було бажання,

Що, певно, б кожна підійшла.

Я уявляю те горіння,

І той вогонь тих давніх днів,

Як появлялося прозріння

Й збувався сон юначих мрій.

1.7.2013 р.

ДОЗВОЛЬ

Ти дозволь тебе торкнутись,

Дай напитися краси,

Дай на тебе надивитись,

А тоді – що хоч проси.

Дай тебе я поцілую,

Дай, я твій обніму стан.

Ой, як хочеться забратись

Під шовковий сарафан.

23.6.2013 р.

ПРУЖИНА

Закохався я, мій друже,

У чужу дружину,

І не знаю, як проснуся,

Де дівать пружину?

Бо вона ота пружина,

(Але це між нами),

Як та жінка з’являється –

В неї між ногами.

З того часу та пружина

Не дає спокою,

Бо як гляну я на неї –

Щось стає зі мною.

30.6.2013 р.

Я – ПОЕТ

Я – поет і не скриваю

Що люблю я жіночок,

То ж на ту і поглядаю –

Що запрошує в танок.

Я – поет. Моє призвання –

Обіймати й цілувать,

Бо, щоб я не знав кохання,

То про що б я міг писать?

А тому я не соромлюсь

Тій, що стрінеться в гаю

Їй весь вечір посміхатись,

І нашіптувать: ЛЮБЛЮ.

24.6.2013 р.

ЩО КРАЩЕ?

Що є краще? – я не знаю –

Осінь, літо, чи весна,

Та як я тебе стрічаю –

Ти, як квіточка ясна.

Не страшна тоді й простуда,

Не страшний тоді мороз,

Бо, як я тебе побачу

Так і хочеться чогось.

22.6.2013 р.

ЯК НА ТЕБЕ ПОГЛЯНУ

Я хочу притулитись до тебе, як до берізки,

Щоб дивитися міг на тебе, мов на квіти,

І гладить твої русі кіски,

І помаленьку твердіти.

Я не стану тебе цілувать, я не стану,

Бо занадто ти вже чарівна,

Бо боюсь я твого урагану,

Щоб не посипалось в мене каміння.

Я не стану тебе цілувать, я не стану,

Та колись, як на тебе погляну,

Не вбивай ти мене камінням

Свого урагану.

1.7.2013 р.

ЯКЩО В ДУШІ ПАНУЄ РАЙ

Мені б таку розумну і чарівну! –

І я б із нею світ перевернув,

І, навіть, у бою нерівнім

Мене б ніхто не перемкнув.

Бо ті що люблять – всі відважні,

Й терпіння в них, хоч відбавляй,

Бо що, скажіть, на світі краще?

Якщо несе вам жінка рай!

1.7.2013 р.

ЗНАТНОГО РОДУ

Дівка роду ця знатного,

Жить не може без спиртного,

А як вмаже чарок з п’ять,

То годяться всі підряд.

22.6.2013 р.

КОЛИ ЛЮДИНА ДОБРІШАЄ

Коли людина добрішає –

У неї і розум розумнішає,

А як людина закохається –

Вона із розумом прощається.

1.7.2013 р.

РОЗБУДИЛА ТИ МЕНЕ

Розбудила ти мене

Своїм цвітом,

Як розбуджують поля

Теплим літом.

Нехай зіроньки мене

Колють в полі,

Як дівочі грудоньки

Голі – голі.

Ой, лебідонько моя,

Ой, лебідочко,

Я б тобі подарував

Ціле літечко.

Тільки ти прийди-прийди,

Моє Сонечко,

І заглянь злегенька в душу,

Як в віконечко.

Ой, як хочеться на тебе

«Поохотитись»,

Щоб красотами твоїми

Насолодитись.

Грає музика кохання,

Клен горбатиться,

Ой, як хочеться до тебе

Та й добратися.

Ой, як хочеться пробратись,

В тую скринечку,

Де ховаєш ти любов,

Ніби скрипочку.

Як розбудиш ти мене,

Своїм цвітом,

Над тобою цілий рік

Буде літо.

Дай до тебе доторкнусь,

До перуки,

Щоб від дотику отого

Зникли муки…

29.6.2013 р.

НА ВКРАЇНІ ТИХОН НАРОДИВСЯ

На Вкраїні Тихон народився,

Всі мовчать, мов риба у воді,

І куди ж, народе, ти подівся,,

Що куди не глянеш – скрізь моржі?

Права вже ніде ти не доб’єшся,

Як би ти уже не сатанів,

Бо його за цукор і за гречку

Всіх скупили, ніби баранів.

А раби як гнулись, так і гнуться,

Й як не дивно – всі вони мовчать,

А жиди, як і раніше з нас, сміються,

Ну що і ще про мій народ сказать.

Де ж подівся гонор наш козацький?

Те, чого боялись всі пани,

Особливо неспокійна шляхта,

Й наші недоторкані жиди.