Планета Х
Планета Х читать книгу онлайн
СЛОВО ВІД АВТОРА
Шановні і дорогі мої друзі! Книга - Планета ікс, яка лежить перед вами, це моя сьома книга поезії. Вона написана не лише для українців, а для всіх тих, хто любить Україну. Ні! Я не націоналіст, але свій народ люблю більше від іншого, бо це мій народ, який мене народив, який мені передав свою генетичну пам’ять, досягненнями якого я пишаюсь. І моя любов до народу, це як відзнака моєї вдячності. Бо, як говорив наш великий пророк Т.Г Шевченко: Нема на світі України, немає другого Дніпра . Але, це не значить, що я не шаную і не поважаю інші народи світу і їх культурне надбання тільки тому, що вони мають різні з моїм народом відтінки, інший мовний та релігійний бар’єр, бо, вважаю, що кожна нація і кожна людина має право на своє самовизначення, тобто на свою власну думку, якою б вона не була, якщо вона не принижує гідності людей іншої національності та іншого віросповідання, хоч я за єдину віру у всьому світі, так як єдина віра, це єдиний Бог-Творець, який об’єднує всі народи світу. А то, як подивитися зі сторони, то ніби Богів було багато і що не знаєш, якому Богу молитися і коли відзначати дату його народження, так як євреї, католики і християни справляють Пасху в різний час, що в якійсь мірі налаштовує віруючих задуматись над тим, чи таке може бути насправді, адже Творець Світу був один і в той же час його день народження всі релігії відзначають в різний час? Але це інша тема про яку ми поговоримо в інший час. А тепер про книгу.
Все, що я написав в даній книзі, я адресую тобі, мій народе, хоч і не упевнений, що все написане сприйметься однозначно, так як у багатих одна думка, а в бідних інша. І це цілком закономірно, як і судження про християнство, або якусь іншу релігію, скажемо, мусульманство. Отож і судження про мою творчість буде неоднозначним. До цього потрібно бути підготовленим, а оскільки я людина похилого віку, то часу для викладання своїх думок-переконань залишається обмаль, тому приходиться дещо поспішати, щоб встигнуть викласти свої думки на тому рівні, на якому вони визріли і закарбувались в моєму розумі. Тому вирішив друкувати все, що я думаю, так, як я це розумію, а вам надаю право судити про мої думки з позиції свого бачення.
Внимание! Книга может содержать контент только для совершеннолетних. Для несовершеннолетних чтение данного контента СТРОГО ЗАПРЕЩЕНО! Если в книге присутствует наличие пропаганды ЛГБТ и другого, запрещенного контента - просьба написать на почту [email protected] для удаления материала
Й гонить цю погань із двора.
31.7.2012 р.
КАБЛУЧОК І ДУРАЧОК
Жив товариш, як товариш,
Лиха-горя він не знав,
Поки врешті він Мідею
Десь, як кажуть, відкопав.
І привів її додому
Й всім сказав, що це жона,
І почав збивать оскому
З тою жінкою щодня.
А як в дім прийшла та фея,
Муж й не знає, що робить?
Бо красуня не готовить,
Й тільки пудриться та спить.
Ось вона яка Мідея,
І нічого не скажи,
Що знайшла собі лакея,
Щоб возив туди й сюди.
А як він щось скаже в захист,
То Мідея не мовчить:
– Не для того мов я вчилась,
Щоб борщі комусь варить!
Й тут же мило посміхнулась,
Й підняла свій каблучок:
– А не будеш ти возити,
Буде інший дурачок.
31.7.2012 р.
ОСТАННЄ З’ЇЛА
З таким мурлом ти душу гріла,
Як же могла терпіть той лад?
Невже, скажи, останнє з’їла,
Чи з головою щось невлад?
26.10.2001 р.
ОЙ, ДАЙ, ЛЮБА, ДАЙ!
– Ой, не дай, кохана, вмерти,
Краще дай десь хрін… потерти,
Бо якщо зажмеш біду...
То до іншої піду.
13.10.2001 р.
І БОГ ТОБІ НЕ ДОПОМОЖЕ!
– Ти цілуй! – вона до Гоші,
Якщо в тебе є ще гроші,
Бо якщо не стане грошей,
Й Бог тобі не допоможе.
13.10.2001 р.
ВИТРІШКИ
В них спіднички до сіднички,
Як по вулиці ідуть,
То за ними, як синички
Хлопці витрішки несуть.
26.2.2001 р.
ПЕРЕДАЙ ПРИВІТ СВІТЛАНІ
Куди так мчишся, Новий рік,
Куди несуть тебе булані?
Та вже якщо зібрався в путь,
То передай привіт Світлані.
18.9.2001 р.
Я ВСІХ ЛЮБЛЮ
Я був такий як мій народ
Простий, як верби і тополі,
За що мене любили всі –
Маринки, Ірочки і Олі.
Любив свій край, любив Дніпро,
Любив гаї я і діброви,
Але найбільш за все в житті
Любив – прості жіночі брови.
Любив також пожартувать,
Й дівчині в пазуху залізти,
Ну, словом був, як вам сказать –
Такий як всі навколо інші.
Я всіх любив, і всіх люблю,
І криміналу в тім не бачу,
Якщо десь іншу підчеплю,
І заведу її на дачу.
20.5.2012 р.
БЕЗСОРОМНА ВЕСНА
Безсоромна в нас весна,
Що з жінками робиться?
Ледве Сонце припече,
До любого – горнеться.
20.10.2001 р.
КОЖЕН ПОЛІЦАЙ
Колись людей хоч не любили,
Проте, відкрито й не грубили,
А зараз кожен Соломон,
Яку спіймав – й тягне в салон.
9.11.2001 р.
ЩОБ НЕ ВИГНАЛИ З ДВОРА
Мій друг почав писать куплети
Писать заставила біда,
І пише всім вождям сонети,
Бо грошей в бідного нема.
9.11.2001 р.
ДОПОМОЖИ МЕНІ ТИ, БОЖЕ!
Я помирати не боюся,
Бо чесно я життя прожив,
І не за себе я журюся,
А більш за тих, хто не любив.
Я будував нові масиви,
Метро і школи будував,
І скільки ще хватало сили –
Ще вірші й повісті писав.
Ходив я в гори, і в походи,
У цирк, музеї і кіно,
Любив я шахи, шашки, гроти,
Любив лото і доміно.
Любив я все, що люди люблять:
Моря, барвінок і льонок,
Але найбільше, й цим гордився,
Любив породистих жінок.
Бо, коли з жінкою – добрієш,
Й стає ніжнішою душа,
І ваше тіло молодіє,
Навіть, коли нема й гроша.
І хоч зробив в житті немало,
Але не все я ще зробив,
Тому й молю, Тебе я Боже,
Допоможи мені, дай сил.
Допоможи мені ти, Боже,
Все, що задумав – завершить,
Бо дуже хочу, щоб всі люди
Могли на світі краще жить..
1.8.2012 р.
КАТИ МОГО НАРОДУ
О, ви кати мого народу,
Ви стали гірші, ніж жиди,
Ну як могли свою державу
Ви так до ручки довести!?
1.8.2012 р.
РОЗВИДНЯЄТЬСЯ НЕБО
Розвидняється небо і серце світліє,
Як до мене приходить Марія.
20.2.2001 р.
РОЗДЯГАЮТЬ УКРАЇНУ
Роздягають Україну,
Наші доблесні сини,
А лишають нам руїни,
Щоб нас мучили вони!
Бо уся та жидовня
Має в нас на все права,
А дурний Іван тягне,
Й навіть оком не моргне.
9.9.2002 р.
ЯКЩО КУПУЄТЕ ПРАВА
Їхав Гриць на мерседесі
Та не мав на те права,
То ж і врізався в Одесі
У якогось товстуна.
Тут міліція відразу
І забрала у ДАЇ,
Добре, дід був депутатом,
То б давно сидів в тюрмі.
От тобі і тари-бари,
От тобі і голова,
Як нема в ДАІ знайомих,
Не спіши куплять права.
21.7.1999 р.
МУДРИЙ СОЛОМОН
Людські цінності сьогодні –
Це, немов, кобили сон,
Й кожен думає про себе,
Як робив це – Соломон.
9.11.2001 р.
ЛЮБИТЕЛІ ВІЧНИХ ІДЕЙ
До Ради збіглися всі гади –
Любителі гучних ідей,
Щоб «рідну» владу захищати,
Від поневолених людей.
19.9.1989 р.
ЛЮБОВ І СУМ
Переклад з російської
Станіслава Жуковського
Мені даруєш ти любов,
А я тобі свій сум,
Твоя любов нагнала знов
Осінній морох дум.
Той сум ніжніший за любов,
І, мабуть, в тому річ,
Що ти мою хвилюєш кров,
Як українців Січ.
У нас обох єдиний путь,
О, як я жду ту мить!
Коли, нарешті, скажеш ти:
Дозволь тебе любить.
Чи то на радість, чи на глум,
Тебе я хочу знов,
То ж, подаруй мені ти мить,
А я тобі – любов.
12.9.1974 р.
Переклад 8.2.1977 р.
ВІЛЬНА МАТИ
Ти розлучилась, вільна стала,
Тепер прогулюєш усе,
А дітки в батька просять сала,
Бо їм чужий не принесе.
Їм батько тільки свій потрібний,
А не чужий п’яненький муж,
Що, мов слюньтяй – тобі подібний,
Гірка отрута їхніх душ.
17.9.1975 р.
Переклад 6.2.1977 р.
КУДИ Ж ПОДІЛИСЬ ТІ ЧАСИ?
Ми були справжніми людьми,
А не такими, як горили,
А хто ж вони оті «орли»,
Що весь Союз наш розвалили?
25.10.2001 р.
«ХАЗЯЇ І ХОЛУЇ»
Якось занадто сумно стало,
Й якщо відверто, я – журюсь,
Та не за себе й не за сало,
А от за Неньку я боюсь.
О, як же завтра воно буде,
Що з нами буде? – хочу знать,
Якщо сьогодні Україну
Ми не підемо визволять.
Кругом жиди розпоясались,
Куди ж ви дивитесь, брати?
Що ті, що бачать, те й хватають,
Ви ж мовчите, немов кроти.
Стали такі всі – не підходьте,
Що, мов, вони тут хазяї,
І так на нас вже поглядають,
Що, ніби ми тут – холуї.
Так, що ж воно ото за люди?
От ми до чого дожились?
Щоб нами правили іуди,
Що Бог-зна звідки ті взялись?
Вставайте, гнані і голодні,
Годі вже спати і дрімать!
Щоб всім веселим проходимцям
Назад дорогу показать.
А хочуть жити на Вкраїні –
То хай як люди всі живуть,
Нехай вони не роблять шкоди
