Планета Х
Планета Х читать книгу онлайн
СЛОВО ВІД АВТОРА
Шановні і дорогі мої друзі! Книга - Планета ікс, яка лежить перед вами, це моя сьома книга поезії. Вона написана не лише для українців, а для всіх тих, хто любить Україну. Ні! Я не націоналіст, але свій народ люблю більше від іншого, бо це мій народ, який мене народив, який мені передав свою генетичну пам’ять, досягненнями якого я пишаюсь. І моя любов до народу, це як відзнака моєї вдячності. Бо, як говорив наш великий пророк Т.Г Шевченко: Нема на світі України, немає другого Дніпра . Але, це не значить, що я не шаную і не поважаю інші народи світу і їх культурне надбання тільки тому, що вони мають різні з моїм народом відтінки, інший мовний та релігійний бар’єр, бо, вважаю, що кожна нація і кожна людина має право на своє самовизначення, тобто на свою власну думку, якою б вона не була, якщо вона не принижує гідності людей іншої національності та іншого віросповідання, хоч я за єдину віру у всьому світі, так як єдина віра, це єдиний Бог-Творець, який об’єднує всі народи світу. А то, як подивитися зі сторони, то ніби Богів було багато і що не знаєш, якому Богу молитися і коли відзначати дату його народження, так як євреї, католики і християни справляють Пасху в різний час, що в якійсь мірі налаштовує віруючих задуматись над тим, чи таке може бути насправді, адже Творець Світу був один і в той же час його день народження всі релігії відзначають в різний час? Але це інша тема про яку ми поговоримо в інший час. А тепер про книгу.
Все, що я написав в даній книзі, я адресую тобі, мій народе, хоч і не упевнений, що все написане сприйметься однозначно, так як у багатих одна думка, а в бідних інша. І це цілком закономірно, як і судження про християнство, або якусь іншу релігію, скажемо, мусульманство. Отож і судження про мою творчість буде неоднозначним. До цього потрібно бути підготовленим, а оскільки я людина похилого віку, то часу для викладання своїх думок-переконань залишається обмаль, тому приходиться дещо поспішати, щоб встигнуть викласти свої думки на тому рівні, на якому вони визріли і закарбувались в моєму розумі. Тому вирішив друкувати все, що я думаю, так, як я це розумію, а вам надаю право судити про мої думки з позиції свого бачення.
Внимание! Книга может содержать контент только для совершеннолетних. Для несовершеннолетних чтение данного контента СТРОГО ЗАПРЕЩЕНО! Если в книге присутствует наличие пропаганды ЛГБТ и другого, запрещенного контента - просьба написать на почту [email protected] для удаления материала
Той, хто у Верховній Раді
Навіть рік пропрацював,
Можна без суда і слідства,
Позбавляти всяких прав.
Дивний в нас пішов народ,
Що не вождь, то – ідіот,
Бо тоді любу солістку,
Може – без суда і слідства.
20.7.2012 р.
ПОМІДОРИ
За твої ці помідори
Я б віддав моря і гори,
І троянди запашні,
Тільки дай ти їх мені.
Й ще б добавив торбу сала,
Тільки б ти мене кохала.
18.7.2012 р.
МОЗОЛЬ
Що ж робить ти з нею будеш? –
До Грицька говорять люди, –
Як би ти не став стараться,
А мозоль не дасть добраться.
18.7.2012 р.
ПІД СОНЦЕМ
Що ж воно то за корівки,
Що ж воно за дивина?
Що бояться із Дубрівки,
Хлопці йти до Дивина.
18.7.2012 р.
ДИВЛЮСЬ НА НЕЇ
Я дивлюсь на цеє личко,
Й відчуваю той магніт,
Від якого плавки рвуться,
Навіть в сорок вісім літ.
17.7.2012 р.
ТАМ ДЕ РІЧКА
Там, де річка, там, де поле,
Де буркун і кропива,
Там дівчина зорі поле,
Бо прийшли її жнива.
17.7.2012 р.
ВІТЕР
Він живе без рук й без ніг,
А от в хату сам прибіг,
Й хоч прозорий, й не патлатий,
А весь день ганяє в хаті.
16.7.2012 р.
ЗАБУВАЮТЬ ПРО СЕРЦЕ
Там, де сестри по палатах
В міні-юбочках пройдуть,
Будь там хоч які всі хворі –
Всі на виписку ідуть.
17.7.2012 р.
ЯК ПОБАЧУ Я ДІВЧИНУ
Як побачу я дівчину
Особливо перший раз,
То соромлюсь, як дитина,
Навіть глянути в той час.
Щось тоді стає зі мною,
І не можу пояснить,
Чому в мене усе тіло,
Мов на холоді, тремтить?
19.7.7.2012 р.
ЩОБ НЕ ЗРАДЖУВАВ
Якщо хочеш, щоб коханий
На дівчат не поглядав,
Роби так щодня з тим хлопцем,
Щоб і муху не прогнав.
19.7.2012 р.
ГРЕБЕ
Все гребе прем’єр під себе,
Якби міг – то згріб і небо.
От у хлопця апетит,
Зразу видно, що – бандит.
А народ? – А що народ?
Його можна в хвіст і в рот.
А сам знайде десь Лілею
Й буде тішитися нею.
20.7.2012 р.
ДІВОЧА КРАСА
Весь час думаю про неї,
Про дівочу ту красу,
Й чи її знайду – не знаю,
Ну, а раптом я просплю!
А душа, як кінь ретивий,
Так і рветься до… туди,
Де жінки ховають скриню,
Щоб зливали ми меди.
19.7.2012 р.
«ПРИВІЛЕЇ»
Як маєш щось писать про ката,
Краще про матір напиши,
Яка з хреста неначе знята,
Що працювала за – шиші.
А хіба ті, що там на Курську,
Чи не хотіли хлопці жить?
Що захищали землю руську,
І присягались їй служить.
А хто про їх батьків подумав,
Як не вернулись їх сини.
Які на «Курську» повмирали
Не за медалі й ордени.
Кругом пани, кругом лакеї,
Ну як тут можна без ганьби?
За ті державні привілеї:
Кожному – цинкові гроби.
11.11.2001 р.
ГУМАННИЙ
Шеф в рік три рази в Ялті, в Сочі,
Йому курорти, ордени,
А чи спитав: що люди хочуть?
Чи їм хоч щось дали вони?
Він тільки й знав, як той папуга
Одну й ту фразу повторять:
Руку приставить до макітри
І як індик: – Так і держать!
Чому ж, як ти такий гуманний
Й так гарно думаєш про нас,
Чому ж і нам не дав путівку
І не сказав щоб: – так держать!
11.11.2001 р.
МАМОЧКИ
Ой, і мамочки пішли,
Мамочки-мочалочки,
Тільки ходять й заглядають
В кого більші плавочки.
19.7.2012 р.
В ГОЛОВІ ДУМКИ ЛЮТУЮТЬ
В голові думки лютують,
Як над горами орли,
Та коли ж бо нас почують
Ті, що совість пропили.
В Києві дома пустують,
Ну, а людям ніде жить,
Тож, щоб знали, як буржуям
За копійочки служить.
В Києві дома пустують,
А десь совість продають,
Чому ж наші не купують,
І чого від влади ждуть?
От тобі і карі очі,
От вам Єва і Адам.
Чи чекають, поки й Неньку
Президент продасть жидам.
21.7.2012 р.
КОЛИ ВІЄ ВІТЕРЦЕМ
Вітерцем повіє, аж душа радіє.
19.7.2012 р.
ТАКЕ МАЛЕ
Ти дивись, яке мале,
А яке розмашисте,
Так і хочеться десь в неї
По душі – пошастати.
19.7.2012 р.
ЛЮДИНА...
Жид – то ніби і людина,
Й надто мудра голова,
Та, як би всі ми не старались –
А у нього – всі права.
А чому у наших хлопців –
Ні кола, а ні двора?
Бо за цукор і за гречку
Продали свої права. 19.7.2012 р.
СЕСТРИЧКАМ
Ой, дівчата ви мої,
Ви мої сестрички,
Одягайтесь не в штани,
А в мініспіднички.
Бо як пройде з вас яка,
Що стегенця грають,
То відразу й тяжко хворі
Тут же оживають.
Ой, дівчата, ви дівчата,
Ви мої голубоньки,
Як же хочеться всю нічку
З вами гріти губоньки.
Й пам’ятайте, що штани,
Вам зовсім не йдуть вони,
Бо для жіночки штани,
Як сідло для сатани.
18.7.2012 р.
ЯК ХОЧЕШ ЖИТЬ
Аби на тебе не казали жид,
То ти старайсь, як люди жить.
Бо жид, якщо він справжній жид,
Він вже не може не дурить.
А тих, хто дурять всіх завжди,
Тих називали в нас – жиди.
Ми захищаємо євреїв,
А нас,– скажіть,– хто захистить?
Чи українці і євреї
Не хочуть як жиди в нас жить?
20.7.2012 р.
ЩОБ ЖИТИ ЯК В РАЮ
Жінок чоловіками не лякають,
Їх ними тільки розважають,
Й щоб хлопці бігли у твій рай,
Стегенця надто не зжимай.
19.7.2012 р
МАТИ В ЄВРОПІ
Ой, поїхала мати в Європу,
І панам продала свою жопу,
Вони люблять цю, бачте, роботу,
Тож працюють вони і в суботу.
Ой, поїхала мати в Європу,
І родила і ще одну доцю,
Хай росте та дитинка – баю,
Треба ж в когось колись теж сидіть на бую...
19.7.2012 р.
ЖІНКУ НЕ ЗАЛЯКАТИ
Якою б жінка не була малою,
Та ще ні жодну не злякав ніхто її здоровою ялдою.
19.7.2012 р.
НЕ ЗАБУВАЙТЕ ПРО ЛЮДЕЙ!
Я виступаю проти всіх бандитів,
Якщо вони родом з ерудитів,
Бо той, хто честь і совість має,
Той свій народ не обдирає.
От вони які пани,
Де не глянеш – хапуни.
20.7.2012 р.
ЯК НЕ ВМІЄШ ДРУЖИТЬ
Я не вмію як ти говорить,
Та зате я умію любить,
Бо про що мені з тим говорить,
Хто не вміє любить і дружить?
20.7.2012 р.
ЩО ЗА БАБИ?
Що за баби, за народ?
Що не дай – то тягнуть в рот.
18.7.2012 р.
ЖИВИ, ПОЕТЕ!
Мене вмовляють хлопці жити,
