Укранська ментальнсть укранська державнсть (СИ)

Коли к╕льк╕сть населення дуже мала пор╕вняно з м╕стк╕стю середовища, то ╖╖ зростання сприя╓ кращому виживанню людини ╕ значить - сприя╓ б╕льш швидкому зростанню популяц╕╖, (так званий позитивний зворотний зв'язок). Коли к╕льк╕сть людей наближа╓ться до м╕сткост╕ середовища, виника╓ нел╕н╕йне явище, яке ма╓ назву, демограф╕чний тиск. (Нел╕н╕йн╕сть цього явища поляга╓ в тому, що в ньому виникають як╕сн╕ зм╕ни, причому зм╕ни в одному вим╕р╕ соц╕ально╖ системи приводять до як╕сних зм╕н в ╕нших вим╕рах). Демограф╕чний тиск ╓ явище, яке виника╓ в ментальному вим╕р╕ ╕ поляга╓ в тому, що зб╕льшення густоти населення почина╓ сприйматися, як негативне (створю╓ ментальне напруження) ╕ тим б╕льш негативне, чим ближче к╕льк╕сть населення наближа╓ться до р╕вня м╕сткост╕ середовища. Як╕сн╕ зм╕ни в ╕нших вим╕рах, проявлять себе в тому, що виникне торг╕вля, зб╕льшиться роль ремесел, продукц╕ю яких можна м╕няти на харч╕, утворяться торгов╕ шляхи, вдосконалиться агротехн╕ка або ж почнеться ╕нтенсивна вирубка л╕с╕в, зб╕льшиться м╕грац╕я, зм╕ниться соц╕альна орган╕зац╕я, нарешт╕, може виникнути в╕йна за розширення житт╓вого простору.

Класична модель зростання популяц╕╖ виража╓ться р╕внянням Ферхульста-П╕рла, в якому прир╕ст населення зменшу╓ться до нуля при наближення к╕лькост╕ населення до м╕сткост╕ середовища. Таким чином, к╕льк╕сть населення асимптотично наближа╓ться до гранично можливо╖. В реальност╕ справа вигляда╓ складн╕шою ╕ г╕ршою, бо на жаль, народжуван╕сть "н╕чого не зна╓" про м╕стк╕сть середовища ╕ живе за сво╖ми, незалежними б╕олог╕чними законами. В результат╕ к╕льк╕сть населення "проскаку╓" за граничне значення, що приводить до неминучих катастроф╕чних насл╕дк╕в, серед яких - голод, кан╕бал╕зм, еп╕дем╕╖, вимушена м╕грац╕я, граб╕жницьк╕ наб╕ги на сус╕д╕в, в╕йна. З ╕ншого боку напружена ситуац╕я стимулю╓ пошуки виходу, ╕нтелектуальну д╕яльн╕сть ╕ може призвести до винаходу нових технолог╕й, що забезпечать б╕льш високу м╕стк╕сть середовища, або ж нових технолог╕й ведення в╕йни. Якраз в ц╕ критичн╕ часи народжуються надактивн╕ люди - пас╕онар╕╖, в терм╕нолог╕╖ Л. Гум╕льова, але причиною тому ста╓ не косм╕чна енерг╕я, а б╕льш проза╖чний голод ╕ прагнення до життя. В усякому раз╕, зм╕на к╕лькост╕ населення в час╕ ма╓ не монотонний, з наближенням до граничного значення характер, а хвилепод╕бний або цикл╕чний, з п╕дйомами ╕ спадами. Кр╕м того, демограф╕чний тиск може виникати не т╕льки в ц╕лому сусп╕льств╕, але й в окремих його групах, наприклад в середовищ╕ ел╕ти. Тод╕ в╕н спонука╓ ел╕ту до боротьби за обмежен╕ ресурси ╕ так само породжу╓ нел╕н╕йн╕ явища в ╕нших вим╕рах. Кр╕м того, на етапах швидкого зростання популяц╕╖ зб╕льшу╓ться доля молод╕, б╕льш схильно╖ до п╕двищено╖ активност╕ в "пас╕онарних" формах.

Серйозним вивченням популяц╕йно╖ проблематики (не рахуючи основоположно╖ роботи Томаса Мальтуса 1798 року) вчен╕ зайнялись п╕сля того, як в 1930-х роках виявили наявн╕сть демограф╕чних цикл╕в, тобто б╕льш-менш пер╕одичних п╕дйом╕в ╕ спад╕в к╕лькост╕ населення (В. Абель, 1934 р.). П╕сля Друго╖ св╕тово╖ в╕йни виникла неомальтуз╕анська школа (М. Постан, Ф. Бродель ╕ багато ╕нших), яка встановила фундаментальну важлив╕сть демограф╕чного фактору в ╕сторичному процес╕. В СРСР, де мальтуз╕анство пересл╕дувалось, (незважаючи на його ц╕лком матер╕ал╕стичний характер), в 60-т╕ - 70-т╕ роки склада╓ться економ╕чна (так звана, кл╕ометрична) школа (╤. Ковальченко, Л. М╕лов). Книгу Леон╕да Васильовича М╕лова "Великорусский пахарь и особенности российского исторического процесса" можна вважати зразком кл╕ометричного, а по-сут╕ - неомальтуз╕анського п╕дходу до ╕стор╕╖, коли за основу ╕сторичного анал╕зу береться матер╕альний фундамент життя людини, основа його виживання, тобто земля ╕ технолог╕я землеробства. В╕н демонстру╓ як природно-кл╕матичний фактор безпосередньо чи опосередковано вплива╓ на економ╕ку, сусп╕льний устр╕й ╕ рос╕йську державн╕сть за пер╕од з XV-го по XIX-те стол╕ття. Зокрема, уклад життя великоруського землероба М╕лов характеризу╓, як "моб╕л╕зац╕йно-кризовий режим виживання сусп╕льства з м╕н╕мальним об'╓мом сукупного прибавочного продукту". Зв╕дси, як необх╕дна ╕ ╓дино можлива форма адаптац╕╖ виника╓ общинна орган╕зац╕я сусп╕льства, а разом з нею ╕ найб╕льш жорсток╕ пол╕тичн╕ механ╕зми вилучення створеного селянами продукту (фактичне рабство) ╕ тенденц╕я до експанс╕╖ на б╕льш продуктивн╕ земл╕. В роботах Джека ╫олдстоуна (1988), П. Турчина ╕ С.О. Нефедова (2008) розгляда╓ться зв'язок м╕ж демограф╕╓ю ╕ соц╕альною структурою сусп╕льства (так звана, демограф╕чно-структурна теор╕я). Зокрема, досл╕джу╓ться, як демограф╕чний тиск в середовищ╕ само╖ ел╕ти приводить до ╖╖ зубож╕ння, невдоволення, ╕ як насл╕док виника╓ тиск з боку ел╕ти на народ ╕ на державу з метою перерозпод╕лу ресурс╕в на свою користь. Це ста╓ причиною ланцюга пов'язаних м╕ж собою насл╕дк╕в - пад╕ння реальних доход╕в населення, в╕дпов╕дне зменшення доход╕в держави, народн╕ заворушення, змови ел╕тарних груп, повстання, голод, крах держави. Ще один демограф╕чний фактор пов'язаний з тим, що в╕ковий склад населення залежить в╕д фази демограф╕чного циклу. Зокрема, на фаз╕ зростання, а особливо п╕д час демограф╕чних вибух╕в, населення р╕зко омолоджу╓ться, ╕ як пише Д. ╫олдстоун: "Швидке зростання молод╕ може п╕д╕рвати ╕снуюч╕ пол╕тичн╕ коал╕ц╕╖ ╕ створити нестаб╕льн╕сть. Велик╕ молод╕жн╕ когорти звертаються до нових ╕дей ╕ неортодоксальних рел╕г╕й, кидаючи виклик авторитетам. Вони можуть бути легко втягнут╕ в соц╕альн╕ ╕ пол╕тичн╕ конфл╕кти". Як приклад, С. Нефедов вважа╓, що одна з сутт╓вих причин революц╕╖ 1905 року в Рос╕╖ якраз пов'язана з надлишком с╕льсько╖ молод╕, що була незатребувана в сел╕ ╕ подалася у м╕ста.

╤сну╓ ще один аспект популяц╕йно╖ проблеми - кл╕мато-географ╕чний ╕ погодний. М╕стк╕сть середовища залежить в╕д кл╕матичних ╕ погодних зм╕н, як╕ можуть наступати набагато скор╕ше, н╕ж на це може реагувати популяц╕я. Особливо це стосу╓ться коч╕вництва. М╕стк╕сть середовища при кочов╕й технолог╕╖ дуже мала. (Для ╢враз╕йського степу вона склада╓ в╕д 0,7 до 1,9 людини на квадратний к╕лометр). Давн╕ традиц╕╖ коч╕вництва сформували певну етику ╕ певн╕ механ╕зми регуляц╕╖, щодо розм╕р╕в популяц╕╖, яку може витримати земля, а в╕дпов╕дно - до народжуваност╕. Кожна с╕м'я реально дивилася на реч╕ ╕ контролювала народжуван╕сть (включно з методом ╕нфантициду). Тому к╕льк╕сть населення в середовищ╕ кочовик╕в була б╕льш менш стаб╕льною. Але й тут все не так просто. Коли наступали досить довг╕ пер╕оди б╕льшо╖ вологост╕ кл╕мату, земля розцв╕тала, продуктивн╕сть тваринництва зростала, населення в╕дпов╕дно зростало. Коли кл╕мат ставав б╕льш посушливим, а посуха могла наступити раптово, пасовиська вже не могли прогодувати велик╕ стада, худоба йшла п╕д н╕ж, ╕ п╕сля нетривалого пер╕оду повного достатку наступав голод. Суть явища поляга╓ в тому, що популяц╕я тварин на може в╕дсл╕дковувати зм╕ну продуктивност╕ пасовиськ, а к╕льк╕сть населення не може в╕дсл╕дковувати зм╕ну популяц╕╖ тварин, бо ма╓ дуже велику ╕нерц╕ю в час╕ (поки не вимре попередн╓ покол╕ння людей). Цей ╕нерц╕йний ефект несп╕впадання по фаз╕ (зсув фаз) вза╓мозалежних явищ в╕д╕гра╓ дуже важливу роль в соц╕альних (╕ не т╕льки) процесах. Д╕йсно, що робити з надлишком населення якщо його в принцип╕ не може прогодувати земля? Вар╕ант╕в може бути к╕лька - м╕грац╕я населення в пошуках нових ареал╕в, придатних для тваринництва, перех╕д на землеробство, грабунок ос╕лих сус╕д╕в ╕ захоплення ╖х в полон з метою продажу ╕, нарешт╕, в╕йна. Ус╕ ц╕ вар╕анти неодноразово були апробован╕ у в╕дносинах кочовик╕в м╕ж собою ╕ до землероб╕в. Погодн╕ фактори стають найб╕льш критичними в зонах перенаселення, де на протяз╕ урожайних рок╕в не вда╓ться створити запаси зб╕жжя, як╕ давали б можлив╕сть пережити неврожа╖. (Приклади - страшн╕ голодомори в зонах перенаселення в ╤нд╕╖ ╕ в Кита╖ в друг╕й половин╕ XIX стол╕ття, голод в Рос╕╖ 1891 - 1892 рок╕в п╕сля демограф╕чного вибуху 1860 -х - 1890-х рок╕в).