Норф и Дора (СИ)

graph-definition>

Розумієш, молодий чоловіче, вони невірно оцінюють свою особистість, а отже, свої можливості. Їм ще рости як особистостям. Тоді то ми їх і задіємо, не раніше. Вони літають у мріях, розумієш ?

Те, що його товариші виявилися необ*єктивними при оцінці власних знать, дуже прикро, Але чому б просто не сказати їм про це, і не зарахувати. Може, в них нема зайвих місць ? Може, вони такі справи роблять за нашими спинами ? Спантеличений, він радів , що потрапив до п*ятнадцятки кращих везунчиків.

Потім, врешті, Норф дізнався, що п*ятеро з звільнених були вже студентами одного з закритих космоколеджів, в тому числі Джим Коберрі,Жанна і Ральф Морган. Іншим теж я кось посміхнулась вдача, але як саме, він не знав. Норф признався Джиму, що все одно залишився б на Землі в будь-якому випадку, так велить йому серце. Іще одна подія, п»ятьох з тих , що звільнили,все ж таки записали до навчання на прохання Норфа і його товаришів. Невідомо звідки, знайшлися і потрібні слова, і потрібна впевненість у своєму.

Після закінчення обговорення тестів людина в чорному провів зарахованих дітей в невідому залу на четвертому поверсі, де вони написали заяви про вступ до Академії, одразу на другий курс. Їх поділили на учбові групи в залежності від нахилів, і сказали прийти завтра, у п*ятницю, вже в якості студентів. Кожному надали постійне місце в гуртожитку. Перепала кімната і Норфу.

Почалося експрес-навчання космічним наукам, недовге, але змістовне. Норф і не знав, що в цій Академії три місяці навчання зараховувалось чомусь за рік. Мабуть, для особливо обдарованих…

Деякі з його нових колег-студентів вже багато чого знали з космічних дисциплін, чим охоче ділилися. Виявилося, їх спеціально залишили тимчасово в групах як кураторів, для підвищення рівня і якості навчання. Навчання космічним дисциплінам велося етапами по три тижні. Далі було два тижні іспитів. «Цікава система» - подумалось Норфу. В Академії викладали основи і навички наступних дисциплін :

Навігація(астрономія плюс навігація), робота машин і механізмів на космічних кораблях,

Особливості роботи двигунів, теорія польотів між зірками, навігація та радіозв*язок у між зірковому просторі, теорія зірок, види космічних кораблів і їх будова, теорія керування польотами, керування колективом та багато іншого.

По закінченні повної сесії, тобто п*яти тижнів, всі студенти роз»їхалися по домівках та старих коледжах, хто до батьків, хто у гості. Хто – в Канаду, як Джим, Жанна і Ральф, хто – в Китай, як Хью Пен, хто в Росію, як Іван Касянович.

Невдовзі почались заняття, і до складу нового коледжу додали ще 50 студентів. Так був сформований Лондонський королівський космічний коледж, який також відіграв велику роль в майбутньому. Норф та його друзі були першими студентами. Норф став отримувати стипендію 40 фунтів на тиждень, вистачало на їжу та на малятко. Дора навіть запитала Норфа, чи не може вона теж вступити до нового коледжу, на що Норф відповів, що запитає про це у ректора.

Тепер коледж Норфа містився у великій білій будівлі з мармуру. Отже, Норф підійшов у кабінет до ректора космоколеджу, сера Стенлі Уайта, і запитав, чи не можна прийняти до коледжу і Дору. Сам він був вже на другому семестрі.

graph-definition>

Я приготую, а вона приготується,- сміливо відповів Норф.

graph-definition>

Авжеж, буде зроблено. – Норф зрадів більше, ніж очікував, він був схожий на вдоволеного слона.

Дора була вражена настільки ж, наскільки й здивована. Радість теж переповнювала її. До іспитів залишилося якихось три місяці. Норф будував плани на майбутнє. В коледжі було відділення радистів, диспетчерів, механіків, електронників, навігаторів та безліч спеціальностей робітничо-обслуговуючого персоналу, можна було просто заплутатися в переліку.

У жовтні учнів обрадували звісткою, що у Сполучених Штатах невдовзі летять у міжзоряний простір три космічні кораблі, побудовані за проектами Джима Коберрі. Норф згадав того самовпевненого і приємного хлопця.

Дора у грудні успішно здала вступні іспити до коледжу, і народила другу дитину цього ж місяця. Норф не дуже бідкався дітьми, він відносився до всього цього якось зверхньо, не зважаючи. Якщо б йому почали розповідати про труднощі сімейного життя, він би розсміявся. Хлопчика назвали Джим. А Дора тим часом продовжила навчання на факультеті радіоелектронного та радіолокаційного обладнання, з неї мав вийти радіст-навігатор наземного призначення. До її материнства в коледжі відносились поблажливо, дозволяли прогули по догляду за дитиною, мабуть, це був їх експеримент.

Так чи інакше, на другому курсі космоколеджу Норф знов звернувся до теми, яка стала причиною його вступу до коледжу – до літаючих тарілок. Великої шкоди ніхто не бачив у тому, щоб він розробляв цю тему в наукових працях, а його штовхала, мабуть, якась внутрішня сила. Він зміг залучити до цієї ідеї – роботи над проектом – кілька товаришів, - Боба та Стівена Шеллі, а також викладача Метью Гаррісона.

Робота здавалось наче «простою» – обчислити розміри тарілки, її електричні та фізичні характеристики, розміри та потужність силового поля, розробити зовнішній вигляд приладів та устаткування всередині.

Робоча група, звичайно, сумнівалася у міжзоряних можливостях польоту, зате картина біля земного польоту вимальовувалась досить таки ретельно. Параметри далися досить легко – більш як вісім метрів в діаметрі, чотири метри висоти, вона мала електричний контур як складову на зовнішній поверхні, силові генератори поля всередині, електрична установка замість двигуна, і міні ядерний реактор для генерації енергії. Керування – легше не буває – сидіння пілоті, важіль зліва, важіль справа, важілі підйому та зниження, комп*ютерна дошка для набирання курсу автопілота… Максимальна кількість пасажирів – шість чоловік. З фізичної точки зору проект був досить реальний, - отже, готовий. В кінці грудня місяця група розробників на чолі з Норфом подали проект у Вищу наукову раду при уряді Великобританії.

Рада винесла схвальні рішення, звісно, таємно від громадськості, і ПРОЕКТ поступив на втілення. Норф був призначений науковим координатором Проекту, разом з містером Гаррісоном, був виділений бюджет три мільйони фунтів, замовлення відправлені на заводи Британії.

Норф не здогадувався, що керувати Проектом ТАК важко. Постійне недосипання та розмови по телефону стали його нормою, Дора з дітьми почали бачити його тільки вночі, але треба надати йому належне – робота швидко йшла вперед, не викликаючи зайвої цікавості преси. Мабуть, ті, що обирали його для цієї місії, не помилились.

Серед своїх товаришів по коледжу він зі своєю тарілкою був досить популярний, хоча й не всі вони здогадувались, що він координатор Проекту. Він легко знайшов собі помічників серед товаришів, згідно з бюджетом, і ніскільки не пожалкував про це.

Через рік поневірянь та фізичних зусиль тисячі людей, тарілка під наглядом Норфа була, нарешті, побудована, а точніше, дослідний її екземпляр. І до Норфа лише тоді дійшло, яка кількість людей була в його проекті залучена – майже всі викладачі коледжу, половина студентів, і персонал кількох військових заводів, неслабо, для забавки. Десь в лабораторіях вже давно була закінчена перевірка розрахунків, і зусилля колективів почали стягуватися ще до того, як Норф дізнався про це. Тепер же, коли робота була закінчена, і срібляста красуня стояла в ангарі одного з заводів, Норфа овіяло подвійне почуття. З одного боку, він не дуже вірив у можливості металу, хоча й знав всі потрібні характеристики, з другого боку, він свято вірив у зусилля і розум людей, хоча ніколи й нікому не признався в цьому.

Випробування тарілки було призначене в Шотландії, куди планувалося вивезти весь склад коледжу як у навчальну відпустку, у квітні місяці.