Детектив Ниточка

Детектив Ниточка здивовано подивився на нього:

- Але ж я детектив, а не кравець! Я не зможу розшити вам штани!

- Але, може, хоча б відгадаєте, - не здавався Юхим Тимофійович, - хто і чому вирішив так зі мною пожартувати і звузити весь мій літній одяг?! Або це просто дурний жарт, або... - Юхим Тимофійович замовк.

- Або? - поквапив його детектив Ниточка.

- Або це попередження! - раптом злякано прошепотів двірник.

Детектив Ниточка ще раз подивився на Юхима Ти-мофійовича, а потім... вибухнув гучним сміхом.

- Чого це ви? - ображено запитав двірник. - А я вас ще захищав, говорив, що ви не такий божевільний, яким здаєтеся на перший погляд!

- Вибачте! - мовив детектив Ниточка. - Я не міг стриматися. Це від радості! Просто... я розгадав вашу загадку.

Юхим Тимофійович аж завмер на місці.

- Неможливо, - пробелькотів за хвилину. - Отже, що це таке: жарт чи попередження?!

- Швидше попередження, - сказав детектив Ниточка.

- Я так і знав! - крикнув Юхим Тимофійович. - Хто мені погрожує?! Хто?!

- Думаю, що це ви самі собі загрожуєте, - сказав детектив Ниточка. - Точніше, погрожує вам ваш організм.

Запанувала тиша.

Юхим Тимофійович дивився на детектива Ниточку з таким обличчям, наче хотів сказати: «От божевільний! »

- А зуби у вас не болять? - несподівано запитав детектив Ниточка.

- Болять, - обережно відповів Юхим Тимофійович.

- От бачите! - детектив Ниточка був собою задоволений. - Ще трішки чіпсів, і ви не лише не поміститесь у жодний одяг, а і втратите кілька зубів. Смачного!

Залишивши Юхима Тимофійовича, детектив Ниточка покрокував на базар за яблуками.

Звідки така впевненість детектива Ниточки, що ніхто не пожартував з Юхима Тимофійовича? І що мають спільного зуби з чіпсами? Напевно, ти вже знаєш відповідь?

Загадка дванадцята,

або

Хто проколов м'яч?

Як упізнати детектива на пляжі? Звичайно, завдяки збільшуваному склу. Детектив Ниточка не розлучається з ним навіть тоді, коли іде плавати. Тим паче, що скло можна використати по-різному. Наприклад, воно чудово підходить для того, щоб відганяти медуз, а шпроти, якщо дивитися на них крізь збільшуване скло, виглядають, як акули. Одне слово, таке чарівне скло перетворює кожне купання на дивовижну, захоплюючу пригоду. А ще, якщо дуже необхідно, цю річ можна без проблем використати як весло. Детектив Ниточка обожнює, сидячи у надувному рятувальному крузі, завзято гребти то в один, то в інший бік. Тоді виходить кружляння, наче на каруселі. Це так весело!

Є ще одна причина, через яку детектив Ниточка не розлучається зі збільшувальним склом на пляжі. Адже саме завдяки йому всі довкола знають, що детектив Ниточка - це справжній детектив. Хоча, може, і не всі... Дорослі вважають, що детектив Ниточка просто божевільний. А от у дітей немає ні найменшого сумніву, що детектив Ниточка - це справжнісінький детектив, і крапка! Тому, як тільки щось відбувається, відразу біжать до нього. Так було і цього разу.

- Маю для вас завдання... - тихенько сказав хлопчик, наближаючись до місця, де засмагав детектив Ниточка. - Треба зловити небезпечного злісного злочинця!

Детектив Ниточка розплющив одне око і подивився з цікавістю на хлопця. Небезпечний злісний злочинець - це якраз те, що треба!

- Невідомо, як виглядає... - прошепотів хлопець, тривожно озираючись навкруги. - Можливо, навіть невидимка. Нишком підкрадається і пробиває всі надувні іграшки! Круги, матраци - все! Знищив мені вже два м’ячі! Ось бачите, татові довелося купити третій.

Детектив Ниточка глянув на товстого чоловіка, який, шкандибаючи пляжем, надував кольоровий м’яч. Був спітнілий і червоний - мабуть, вже досить йому було сидіти на сонці...

- Знайдіть його, будь ласка!.. - хлопець поглянув на детектива Ниточку з надією. - Я стовідсотково знаю, що батько відмовиться купувати мені четвертий м’яч...

Детектив Ниточка сів і почав уважно роздивлятися навколо себе. Товстий чоловік вже ліг на ковдру, біля нього лежав надутий м’яч. Довкола панував веселий гамір - аж важко було повірити, що десь тут причаївся злочинець. Однак детектив Ниточка насупив брови. Якась здогадка почала крутитися в голові. І раптом...

- Бабах!!! - лопнув його рятувальний круг.

- Він десь поряд! - скрикнув хлопець. - Треба його заарештувати!

Але детектив Ниточка навіть не підвівся, а тільки зітхнув. А потім дістав збільшуване скло, щоб краще придивитися до тріщини.

- Мені довелось би заарештувати сонце, - промовив детектив за хвилинку.

- Як це? - здивувався хлопець.

- Сонце, - повторив детектив Ниточка. - Це вчинок сонця!

Хлопець від здивування роззявив рота. На секундочку в нього склалось враження, що детектив Ниточка збожеволів. Однак детектив Ниточка не помилявся і цього разу...

Як ти гадаєш, чому детектив Ниточка вважає, що саме сонце і є таємничим злочинцем, який пробиває надувні іграшки на пляжі?

Загадка тринадцята,

або

Хто зіпсував повітряного змія?

Це тільки на перший погляд здається, що канікули для детектива Ниточки - час відпочинку. Насправді, де б він тільки не був, повсюди відчуває себе, як на роботі, адже скрізь ховаються таємниці й загадки. Саме з цієї причини, коли детектив Ниточка вирушає відпочивати в наметі, він завжди прихоплює табличку з написом: «Детективне агентство «Рожеві Окуляри» (табличку, яка переважно висить на дверях його малесенького агентства). Крім таблички, детектив Ниточка бере також скла-даний стілець (один із двох, які має) для рибалки, електричний чайник (той самий зламаний - справного було б шкода для намету), круглий столик з намальованою поверх шахівницею (без фігур, вони могли б загубитись), а також кактус у горщику (іншої зброї детектив не має).

Дехто дивується, навіщо детектив Ниточка тягне це все з собою? Відповідь дуже проста. Оскільки горище, на якому розташоване детективне агентство Ниточки, не набагато більше, ніж його намет, детектив Ниточка у кожному місці може почуватися майже як удома. А всі знають, що в гостях добре, але вдома краще.

Цього разу детектива Ниточку занесло аж на озеро. Розклав свій мікроскопічний намет, посеред нього поставив столик, біля столика - стільчик, біля стільця - чайник, біля чайника - горщик з кактусом (кактус завжди добре мати під рукою), а при вході повісив табличку з написом: «Детективне агентство «Рожеві окуляри» -і вже практично був готовий, щоб провести тут канікули. Адже все, що залишилося - це чекати розвитку подій.

І справді - довго чекати детективу Ниточці не довелось.

- Хто це зробив?! - розбудило його вранці верещання якогось хлопця.

Детектив Ниточка тихенько виглянув з намету. Про всяк випадок простяг руку до горщика з кактусом, однак це була зайва обережність - нічого йому не загрожувало. За кілька метрів - зовсім поруч з одноповерховим будинком, у якому спали діти з табору, стояв навколішки хлопець. Навіть з такої відстані було видно сльози на його очах. Перед хлопцем у траві лежало щось, що нагадувало повітряного змія.

- Що трапилось? - запитав детектив Ниточка, вибираючись із намету.

- Мій повітряний змій... - зойкнув хлопець. - Я робив його весь вечір! З дощечок і паперу! Сьогодні конкурс! І ось - хтось його полив водою! Навмисне, щоб папір промок і розірвався! Адже дощу вночі не було, я знаю! А ось дірка... і тут... і біля мотузки... - хлопець був дуже пригнічений.

Детектив Ниточка насупив брови: «Гм, цікаво! »

- Якби я тільки дізнався, хто це зробив! - вигукнув хлопець. - Я б...