Господий, дай пережить это (СИ)

Аби отримати сучасну зручну систему державних закуп╕вель, якою вс╕ хочуть користуватися, бо дов╕ряють, сл╕д вжити таких заход╕в:

спростити тендерну процедуру, зробити ╖╖ прозорою ╕ чесною;

залучити реальний б╕знес до участ╕ в державних закуп╕влях, ╕ створити в ц╕й сфер╕ природну конкуренц╕ю;

надати громадськост╕ повний доступ до вс╕х проведених закуп╕вель для анал╕зу та контролю;

гармон╕зувати укра╖нське законодавство з найкращими ╓вропейськими практиками.

Реформа держзакуп╕вель розпочалась ╕з Закону Укра╖ни "Про зд╕йснення державних закуп╕вель" (В╕домост╕ Верховно╖ Ради (ВВР), 2014, N 24, ст.883). Метою оновленого Закону, зокрема, ╓ створення конкурентного середовища у сфер╕ державних закуп╕вель, запоб╕гання проявам корупц╕╖ в ц╕й сфер╕ та розвиток добросов╕сно╖ конкуренц╕╖.

Ключов╕ новац╕╖ - оновлений закон скоротив перел╕к п╕дстав для застосування неконкурентно╖ процедури; адаптував процедури закуп╕вл╕ в одного учасника до практики застосування тако╖ процедури в ╓вропейських кра╖нах; скоротив перел╕к випадк╕в (╕з 44 до 10), на як╕ не поширю╓ться д╕я Закону. Останн╓ впровадили з метою запоб╕гання безконтрольному використанню державних кошт╕в, прозорост╕ й в╕дкритост╕ сфери державних закуп╕вель та ╕нше.

У лютому 2015 року в п╕лотному режим╕ в╕дкрилася платформа закуп╕вель ProZorro, яку розробили разом ╕з б╕знесом, громадськими актив╕стами, св╕товими експертами, недержавними орган╕зац╕ями ╕з боротьби з корупц╕╓ю та ╕ншими активними учасниками процесу. Ця система вперше дозволила постачальникам подавати сво╖ пропозиц╕╖ в електронному вигляд╕ ╕, в╕дпов╕дно, залучити велик╕ групи вже ╕снуючих постачальник╕в до державних тендер╕в. Зараз у систем╕ проходять т╕льки невелик╕ закуп╕вл╕, що не п╕дпадають п╕д д╕ю Закону - так зван╕ "допорогов╕ закуп╕вл╕". Але нав╕ть таких тендер╕в уже оголошено майже на п╕вм╕льярда гривень, а платформою користуються ключов╕ державн╕ органи - М╕некономрозвитку, М╕н╕стерство ф╕нанс╕в Укра╖ни, М╕н╕стерство оборони Укра╖ни, М╕н╕стерство ╕нфраструктури Укра╖ни, Державне управл╕ння справами, М╕н╕стерство юстиц╕╖ Укра╖ни, Нац╕ональний банк Укра╖ни, Енергоатом, Ки╖вська м╕ська державна адм╕н╕страц╕я, Державна ф╕нансова ╕нспекц╕я Укра╖ни, М╕н╕стерство охорони здоров"я Укра╖ни, Льв╕вська м╕ська рада та ╕нш╕.

Наступн╕ етапи Реформи

У 2015 роц╕:

Внести додатков╕ зм╕ни до закону про держзакуп╕вл╕, на основ╕ практики роботи за останн╕й р╕к. ═Ключов╕ моменти:

спростити порядок подач╕ документ╕в, котр╕ нада╓ учасник (документи нада╓ т╕льки переможець);

наблизитися до стандарт╕в ╢С ╕ GPA;

п╕двищити пороги держзакуп╕вель в╕дпов╕дно до р╕вня ╕нфляц╕╖;

запустити електронн╕ процедури для деяких груп закуп╕вель, побудувавши сучасну ╕нфраструктуру на баз╕ д╕ючого державного веб-порталу й напрацювань громадськост╕ та б╕знесу, побудувати зручну базу знань ╕з держзакуп╕вель.

У 2016 роц╕

розповсюдити електронн╕ закуп╕вл╕ на вс╕ закуп╕вл╕;

забезпечити зручний публ╕чний доступ до ╕нформац╕╖ про держзакуп╕вл╕;

п╕двищити р╕вень профес╕онал╕зац╕╖ державних замовник╕в.

У 2015 - 2022 роках

╕мплементувати у законодавство Укра╖ни положення Директиви 2014/24/╢С ╕ Директиви 89/665/╢ЕС з╕ зм╕нами, внесеними Директивою 2007/66/╢С, визначеними у Додатках XXI-B, XXI-C до Угоди.

Держслужбовц╕ з великим стажем роботи й люди, як╕ мають усп╕шн╕ напрацювання в реальному б╕знес╕, об"╓днали сьогодн╕ сво╖ зусилля в департамент╕ регулювання державних закуп╕вель, аби досягнути зазначених ц╕лей у найкоротш╕ терм╕ни. Оновлений департамент держзакуп╕вель активно працю╓ над реформою ╕ залуча╓ громадськ╕ орган╕зац╕╖ до сп╕впрац╕ та контролю.

11) Децентрал╕зац╕я═- процес перерозпод╕лу або диспергування функц╕й, повноважень, людей або речей в╕д центрального управл╕ння.

Децентрал╕зац╕я влади включа╓ як пол╕тичну так ╕ адм╕н╕стративну сторони. Децентрал╕зац╕я може бути територ╕альною═- перем╕щення влади в╕д центрального м╕ста на ╕нш╕ територ╕╖, ╕ може бути функц╕ональною═- шляхом передання повноважень на прийняття р╕шень з головного органу будь-яко╖ галуз╕ уряду до чиновник╕в нижчих р╕вн╕в. Цей процес було названо "новим державним управл╕нням", який був описаний як децентрал╕зац╕я, предметне управл╕ння, конкуренц╕я урядово╖ ╕ м╕сцево╖ координац╕╖.

П╕сля внесення зм╕н до податкового та бюджетного законодавства, основними податками, як╕ наповнюють м╕сцев╕ бюджети (м╕ста обласного значення, район╕в, об"╓днаних територ╕альних громад) стали: 60% ПДФО (податку на доходи ф╕зичних ос╕б), 5% акцизного податку з реал╕зац╕╖ п╕дакцизних товар╕в, 100% ╓диного податку, 100% податку на майно (нерухом╕сть, земля, транспорт), 100% плати за землю, 100% податку на прибуто п╕дпри╓мств комунально╖ власност╕, 100% плати за надання адм╕н╕стративних послуг та 25% еколог╕чного податку.

У Ки╓в╕ надходження з ПДФО склада╓ 40%, додатково до бюджету надходить 10% податку на прибуток п╕дпри╓мств. Кр╕м цього, у м╕ста Ки╖в нема╓ вилучень з бюджету (реверсно╖ дотац╕╖), ╕ нема╓ базово╖ дотац╕╖.

Ф╕нансування медично╖ та осв╕тньо╖ сфери передано на районний р╕вень та р╕вень м╕ста обласного значення через прям╕ субвенц╕╖ з державного бюджету в╕дпов╕дно до затверджених норматив╕в. У результат╕ основну в╕дпов╕дальн╕сть за ф╕нансування галузей несуть проф╕льн╕ М╕н╕стерство осв╕ти та М╕н╕стерство охорони здоров"я. При чому залишки кошт╕в державно╖ субвенц╕╖ у к╕нц╕ року не вилучаються, а залишаються у м╕сцевих бюджетах ╕ можуть використовуватися на оновлення матер╕ально-техн╕чно╖ бази навчальних та медичних заклад╕в.

Було зменшено п╕льги з╕ сплати податку на нерухом╕сть залежно в╕д розм╕ру площ╕ об"╓кта (п╕льги встановлено для нерухомост╕, як╕ мають 60 м2 для квартир та 120 м2 для будинк╕в). Закр╕плено ставки оподаткування нерухомост╕ до 2% в╕д розм╕ру м╕н╕мально╖ зароб╕тно╖ платн╕ за 1 м2. Проте затверджена формула ╓ неефективною та складною у адм╕н╕струванн╕.

Розширено права орган╕в м╕сцевого самоврядування з╕ встановлення ставок та п╕льг ╕з м╕сцевих податк╕в ╕ збор╕в. Економ╕я м╕сцевих бюджет╕в за в╕дсутност╕ загальнодержавних п╕льг склала близько 1 млрд грн.

Органи м╕сцевого самоврядування отримали право обслуговувати власн╕ надходження сво╖х бюджетних установ та фонди розвитку у державних банках ╕ не залежати в╕д Державного казначейства.

Найб╕льш важливою стала зм╕на системи бюджетного вир╕внювання м╕сцевих бюджет╕в за видатками, на систему вир╕внювання за доходами. Як насл╕док, з бюджет╕в адм╕н╕стративно-територ╕альних одиниць, як╕ заробляють б╕льше, н╕ж мають видатк╕в, - вилучаються т╕льки 50% додатково отриманого доходу (за умови, що ╕ндекс податкоспроможност╕ склада╓ б╕льше 1,1). Так╕ вилучення спрямовуються для надання базово╖ дотац╕╖.

Натом╕сть в адм╕н╕стративно-територ╕альних одиниць, як╕ не заробляють необх╕дно╖ для видатк╕в суми, базова дотац╕я склада╓ т╕льки 80% до необх╕дно╖ суми (за умови, що ╕ндекс податкоспроможност╕ склада╓ менше 0,9).

12. Державний борг - це сукупн╕сть ус╕х боргових зобов'язань держави перед сво╖ми кредиторами. Величина державного боргу, динам╕ка та темпи його зм╕ни в╕дображають стан економ╕ки ╕ ф╕нанс╕в держави, ефективн╕сть функц╕онування державних структур.

Економ╕чна сутн╕сть державного боргу виявля╓ться через дв╕ його функц╕╖: ф╕скальну - залучення державою необх╕дних кошт╕в для ф╕нансування бюджетних видатк╕в та регулюючу - коригування обсягу грошово╖ маси через куп╕влю-продаж ц╕нних папер╕в центральним банком кра╖ни.

Державний борг склада╓ться ╕з внутр╕шнього та зовн╕шнього боргу держави.

Внутр╕шн╕й державний борг(D) - заборгован╕сть держави домогосподарствам ╕ ф╕рмам дано╖ кра╖ни, як╕ волод╕ють ц╕нними паперами, випущеними ╖╖ урядом.

Внутр╕шн╕й борг Укра╖ни умовно можна под╕лити на боргов╕ зобов'язання двох вид╕в:

∙ ринков╕, що ╕снують у форм╕ державних ем╕с╕йних ц╕нних папер╕в;