Бiблiя /Библия

28 І нїякої роботи не робити мете в той самий день; бо се день премирення, щоб робити покуту за вас перед Господом, Богом вашим.

29 Тим же то всяка душа, що не впокорювати меться того дня, викорениться зміж люду свого.

30 І всяка душа, що робити ме яке б то нї було дїло в той день, викореню ту душу зміж люду її.

31 Нїякого дїла не робити мете: установа віковічна в роди ваші по всїх осадах ваших.

32 Суботою на спочинок він буде в вас, і будете впокорювати душі ваші; з вечора девятого дня того місяця, від вечора до вечора, будете сьвяткувати соботу вашу.

33 І рече Господь Мойсейові:

34 Промов до синів Ізрайлевих і скажи: На пятнайцятий день сего місяця семого сьвято кучок, сїм день Господеві.

35 Первого дня сьвяті збори. Нїякої роботи не робити мете.

36 Сїм день приносити мете огняну жертву Господеві; восьмого дня будуть сьвяті збори, і принесете огняну жертву Господеві: се сьвяточні сходини, не робити мете жадної роботи.

37 Се празники Господнї, що звати мете сьвятими зборами, щоб приносити огняні жертви Господеві, жертву всепалення і жертву хлїбну, жертву заколену і ливну, кожне свого дня:

38 Опріч собіт Господнїх, і опріч приносів ваших, та й опріч усїх обітниць ваших, і опріч добровільних дарів ваших, що даєте Господеві.

39 А на пятнайцятий день семого місяця, як позбираєте вроджай із землї, сьвяткувати мете сьвято Господнє сїм день; у первий день буде відпочинок і в восьмий день відпочинок.

40 І поберете собі віття з гарного дерева, гілля пальмового, і гілля широколистого дерева, та вербового, що понад бурчаками, і веселити метесь перед Господом, Богом вашим, сїм день.

41 І сьвяткувати мете се сьвято Господеві сїм день що року: установа віковічня в роди ваші; семого місяця сьвяткувати мете се.

42 У кучках жити мете сїм день; кожен землянин Ізраїльський жити ме в кучках;

43 Про те, щоб знали роди ваші, що в кучках оселив я синів Ізрайлевих, як вивів їх з Египецької землї. Я Господь, Бог ваш.

44 І обявив Мойсей сьвята Господнї перед синами Ізрайлевими.

Левит 24

1 І рече Господь Мойсейові:

2 Скажи синам Ізрайлевим принести тобі олїї оливної, забиваної, чистої на сьвітло, щоб без перестанку горіли лямпи.

3 З надвору завіси сьвідчення в соборному наметї ставляти ме їх Арон з вечора до ранку перед Господом повсячасно: установа віковічня в роди ваші.

4 На сьвітильнику чистому ставляти ме лямпи перед Господом повсячасно.

5 І візьмеш муки пшеничної та й спечеш із неї дванайцять коржів; по дві десятинї ефи нехай буде в одному коржі.

6 І покладеш їх двома рядами, по шість до ряду, на чистому столї перед Господом.

7 І класти меш на кожен ряд їх ладан чистий, щоб на хлїбі він був часткою на спомин, на огняну жертву Господеві.

8 Що соботи приготовляти ме його перед Господом од синів Ізрайлевих на ознаку віковічнього завіту.

9 І буде він Аронові й синам його, і їсти муть вони його в сьвятому місцї; бо се про них сьвята над сьвяту із огняних жертов Господнїх: установа віковічня.

10 І вийшов син якоїсь Ізраїльки; се був син одного Египтїя посеред синів Ізрайлевих, і почав сваритись в таборі син Ізраїльки з одним чоловіком Ізраїльським.

11 І хулив син Ізраїльської жінки імя Боже, та й кляв його. І приведено його до Мойсея. Імя матери його Селомита Дибріївна, з роду Данового.

12 І віддано його під сторожу, щоб обявлено їм волю Господню.

13 І рече Господь Мойсейові:

14 Виведи поганьця геть з табору, і нехай усї хто чув, покладуть руки свої на голову йому, та й нехай вся громада вбє каміннєм його.

15 До синів же Ізрайлевих промовиш і скажеш: Хто б то нї був, що клясти ме Бога свого, гріх свій він нести ме.

16 А хто хулить імя Господнє, того зараз скарати смертю, уся громада мусить окаменувати його; чи приходень, чи землянин: як скаже хулу на імя Господнє, мусить вмерти.

17 І хто вбє яку людину, і того скарати смертю.

18 А хто вбив скотину, мусить вернути за неї: життя за життя.

19 І хто вшкодить ближнього свого, що він учинив, те й йому нехай учинять.

20 Перелом за перелом, око за око, зуб за зуб: як він ушкодив людинї, так і йому нехай ушкодять.

21 Тим же то хто вбив скотину, мусить вернути за неї, а хто вбив людину, мусить бути вбитий.

22 Одно право буде в вас, як для приходня, так і для землянина; я бо Господь, Бог ваш.

23 І промовив Мойсей синам Ізрайлевим, що мусять вони вивести поганця геть із табору та й закидати каміннєм; і вчинили сини Ізрайлеві так, як заповідав Господь Мойсейові.

Левит 25

1 І рече Господь Мойсейові:

2 Промов до синів Ізрайлевих і скажи їм: Як прийдете в землю, що я оддаю вам, так мусить земля сьвяткувати соботу Господеві.

3 Шість лїт засївати меш поле твоє, і шість лїт обрізувати меш виноградник твій, і збирати меш уроджай землї.

4 Семий же рік буде субота на відпочинок землї, собота Господеві; поля твого не засївати меш і виноградника твого не обрізувати меш.

5 Що само собою послї жнив твоїх уродить, не жати меш, грон у винограднику твойму необрізаному не збирати меш; рік відпочинку буде про землю.

6 І буде собота землї на харч про вас, тобі й слузї твойму, і рабинї твоїй, і наймитові твому, і комірникові твому, що в тебе пробуває;

7 І скотинї твоїй, і зьвіринї, що на землї твоїй, буде ввесь уроджай її на харч.

8 І лїчити меш собі сїм собітнїх років, сїм раз сїм лїт, так що час сїмох собітнїх років буде тобі сорок і девять років.

9 І прикажеш трубити в трубу місяця семого на десятий день; в день премирення прикажеш трубити в труби по всїй землї вашій.

10 І сьвяткувати мете пятидесятий рік, і оголосите волю по країнї всїм осадникам її. Гучний рік се буде в вас, і вертати ме кожний з вас в державу свою, і кожний до роду свого вертати мете.

11 Яко ювілейний рік буде в вас пятидесятий рік. Не будете сїяти, нї збирати того, що само вродиться, і не збирати мете з виноградника непідрізуваного;

12 Бо се ювілейний рік: сьвятим він мусить бути в вас; просто з поля їсти мете уроджай його.

13 В ювілейний рік мусить кожний вертати до свого маєтку.

14 А коли що продаєш ближньому твому, чи купуєш із руки в ближнього твого, не будете тиснути один в одного.

15 Вважаючи на лїчбу років послї ювілейного року, будеш куповати в ближнього твого, по лїчбі жнивних років продавати ме він тобі.

16 Чим більше років, тим більшу цїну поставиш йому, і чим меньше років, тим меньшу цїну поставиш йому; бо лїчбу жнив продає він тобі.

17 Тим же то не будете вимагати надто один в одного, а боятись Бога твого; Я бо Господь, Бог ваш.

18 І будете сповняти встанови мої і пильнувати присудів моїх, і жити мете на землї з упокоєм.

19 І давати ме земля плоди свої і їсти мете до наситу, і жити мете на їй з упокоєм.

20 І коли казати мете: Що їсти мемо семого року? Ми ж не сїємо і не збираємо вроджаю нашого,

21 Я посилати му благословеннє моє на вас в роцї шестому, щоб зродило на три роки;

22 І як посїєте на восьмий рік, то їсти мете ще з попереднього вроджаю; аж до девятого року, покіль прийде вроджай його, їсти мете з попереднього.

23 А землї не продавати мете на віки, бо земля моя; приходнї бо і комірники ви в мене.

24 Тим же по всїй землї вашої власностї мусите дозволяти викуп землї.

25 Коли з'убожіє твій брат і продасть свою власність, то нехай прийде купець, його близький родич, і викупить, що продав брат його.

26 А коли нема в людини такого, щоб викупив, та руки його зароблять, і стане за що викупити,

27 Так мусить порахувати роки проданого й вернути лишнє чоловікові, якому продав, і вернеться так до власностї своєї.

28 Коли ж руки його не придбають, щоб стало чим заплатити йому, так нехай продане буде в руцї того, хто купив, до ювілейного року, і буде воно вільне в ювілейному роцї, і вернеть ся йому власність його.

29 І коли хто продасть хату в утвердженому містї, так можна йому викупити її до кінця року від часу продажі.