Бiблiя /Библия

24 А щоб пробувати в тїлї, се нужнїщ ради вас.

25 І певно знаю, що зістанусь (у тїлї) і пробувати му з усїма вами на вашу користь і радість віри,

26 щоб ваша похвала много достаткувала в Христї Ісусї, як прийду знов до вас.

27 Тільки достойно благовістя Христового живіть, щоб, чи я прийду та побачу вас, чи то й не буду між вами, почув про вас, що стоїте в одному дусї, і однією душею боретесь за віру євангелську,

28 і не жахаючись нї в чому від противників; се їм явний знак погибелї, а вам спасення, і воно від Бога.

29 Бо вам дано, що до Христа, не тільки в Него вірувати, та задля Него й страждати,

30 маючи ту ж боротьбу, яку в менї видїли, і тепер чуєте про мене.

До филип'ян 2

1 Коли ж оце (є) утїшеннє в Христї, або яка одрада любови, коли (є) яка спільність духа, коли (є) яка милость і милосердє,

2 то сповнїть мою радість, щоб однаково думали, одну любов маючи, один дух і один розум.

3 Нїчого (не роблячи) перекором або з марної слави; а смирним розумом один одного вважаючи більшим себе.

4 Не про своє кожен, а також про другого (справи) кожен дбайте.

5 Так бо нехай думаєть ся у вас, як і в Христї Ісусї,

6 котрий, бувши в образї Божому, не вважав хижацтвом бути рівним Богу;

7 тільки ж умалив себе, прийнявши вид слуги, бувши в подобиї чоловічому,

8 і здававшись видом, яко чоловік, принизив себе, бувши слухняним аж до смерти, смерти ж хрестної.

9 Тим же і Бог Його високо вознїс, і дав Йому імя, більше всякого імени,

10 щоб в імя Ісусове приклонилось усяке колїно, що на небі, і на землї, і під землею,

11 і щоб усякий язик визнавав, що Господь Ісус Христос у славу Бога Отця.

12 Тим же, любі мої, яко ж завсїди слухали ви мене, не тільки як се за мого побиту між вами, а й тепер ще більш за моїм непобитом, із страхом і трепетом про своє спасеннє дбайте.

13 Бог бо се робить у вас, щоб і хотїти (вам) і робити по (Його) вподобі.

14 Усе робіть без нарекання і розбирання,

15 щоб ви були безвинними і чистими, дїтьми Божими непорочними серед лукавого і розворотного роду, що між ними ви сияєте як сьвітила в сьвітї,

16 держачи (перед ними) слово життя, на похвалу менї в день Христів, що не дурно ходив я, анї дурно працював.

17 Та хоч і приносять мене в жертву і служеннє віри вашої, я (тим) радуюсь і веселюсь із усїма вами.

18 Тим же самим і ви радуйтесь і веселїть ся зо мною.

19 Уповаю ж в Господї Ісусї незабаром послати до вас Тимотея, щоб і менї радїти душею, довідавшись про вас.

20 Нїкого бо не маю рівного (йому) душею, щоб (так) щиро дбав про вас.

21 Усї бо свого шукають, а не Ісус-Христового.

22 Ви ж досьвід його знаєте; тим, що як батькові дитина, так він служив зо мною в благовістї.

23 Сього ж оце надїюсь послати зараз, скоро тільки довідаюсь, як воно буде зо мною.

24 Маю ж надїю в Господї, що й сам скоро прийду.

25 Вважав же я потрібним послати до вас Єпафродита, брата й товариша мого в працї і боротьбі, а вашого посла й слугу в потребі моїй.

26 Яко ж бо жадав (бачити) всїх вас і тужив тим, що ви чули, що він нездужав.

27 Бо й нездужав мало що не до смерти, та Бог помилував його; не його ж тільки, та й мене, щоб не було менї смутку на смуток.

28 Оце ж скоріщ послав я його, щоб ви, побачивши його знов, зрадїли, та й я меньше мав смутку.

29 Прийміть же оце його в Господї з усякими радощами, і таких держіть у повазї,

30 тим що він за дїло Христове був близько смерти, не дбаючи про своє життє, аби сповнити недостаток служення вашого менї.

До филип'ян 3

1 На останок, браттє моє, радуйтесь у Господї. Те ж саме писати вам менї не противно, для вас же певно.

2 Остерегайтесь собак, остерегайтесь лихих робітників, остерегайтесь відрізання.

3 Ми бо обрізаннє, которі духом Богу служимо, і хвалимось в Ісусї Христї, а не в тїлї надїємось,

4 хоч і я маю також надїю в тїлї. Коли хто инший думає надїятись у тїлї, то я тим більш, -

5 обрізаний восьмого дня, з роду Ізраїлевого, з колїна Беняминового, Євреїн з Євреїв, по закону Фарисей,

6 по ревности гонив я церкву, по праведности законній непорочен.

7 Та що було менї надбаннєм, те вважав я за втрату ради Христа.

8 Так оце я все вважаю за втрату ради вищого розуміння Христа Ісуса, Господа мого, ради котрого я все втеряв, і вважаю все за сьміттє, аби придбати Христа,

9 та й явитись у Ньому, не маючи моєї праведности, що від закону, а (маючи) ту, що вірою Христовою (здобувається), праведність від Бога у вірі,

10 щоб розуміти Його, і силу воскресення Його, і спільність мук Його, приподоблюючись смерти Його,

11 аби тільки достигнути до воскресення мертвих.

12 Не тим, щоб уже я достиг, або вже був звершений; гоню ж, чи не достигну того, за що і Христос Ісус достиг мене.

13 Браттє, я про себе не думаю, що я вже достиг; одно ж (роблю), забуваючи вже те що позаду, і сягаючи по те, що спереду,

14 біжу до метжаѸ по нагороду вишнього поклику Божого в Христї Ісусї.

15 Скільки оце (нас) звершених, се думаймо, і коли що инакше думаєте, то й се Бог вам одкриє.

16 Тільки ж (те), до чого ми достигли, (єсть) одним правилом жити і те саме думати.

17 Приподоблюйтесь до мене, браттє, і вважайте, хто так ходить, яко ж маєте за взір нас.

18 (Многі бо ходять, про котрих не раз говорив я вам, тепер же й плачучи говорю, про ворогів хреста Христового,

19 котрим кінець - погибель, котрим Бог черево, а слава в соромі їх, котрі про земне думають.)

20 Наше бо життє єсть на небесах, звідкіля ждемо і Спасителя, Господа нашого Ісуса Христа, котрий переобразить тїло смирення нашого, щоб було подобне тїлу слави Його, по дїйству, котрим зможе і покорити собі все.

До филип'ян 4

1 Тим же, браттє моє любе й жадане, радосте і вінче мій, стійте так у Господї, любі.

2 Благаю Єводию, благаю і Синтихию, щоб однаково думали в Господї.

3 Благаю й тебе, щирий товаришу, помагай їм, що працювали в благовіствуванню зо мною, і з Климентом, і з иншими помічниками моїми, котрих імення в книзї життя.

4 Радуйте ся завсїди в Господї, і знов кажу: радуйте ся.

5 Тихість вашу нехай зрозуміють усї люде. Господь близько.

6 Не журіть ся нїчим, а у всьому молитвою і благаннєм з подякою нехай обявляють ся прошення ваші перед Богом.

7 І мир Божий, що вище всякого розуму, нехай хоронить серця ваші і мислї ваші в Христї Ісусї.

8 На останок, браттє, що правдиве, що чесне, що праведне, що чисте, що любе, що хвалебне, коли (є в чому) яка чеснота й коли (є) яка похвала, про се помишляйте.

9 Чого ви і навчились, і прийняли, й чували, й видали в менї, те чинїть, то Бог миру буде з вами.

10 Зрадїв же я в Господї вельми, що вже раз згадали дбати про мене; ви ж бо й дбали, та не мали догідного часу.

11 Не задля недостатку глаголю; я бо навчивсь, що маю, тим і вдовольнятись.

12 Умію і смирити ся, мію й достаткувати; усюди й у всьому навчивсь і насищати ся, й голодувати, й достаткувати й недостаток терпіти.

13 Все здолїю в Христї, що мене покрепляє.

14 Одначе добре ви зробили, що приймаєте участь у моєму горю.

15 Знаєте ж і ви, Филипяне, що в починї благовіствування, як вийшов я з Македониї, нї одна церква не пристала до мене що до давання й приймання, тільки ви одні.

16 Бо й в Солунь раз і вдруге прислали ви на мою потріб.

17 Не то щоб я шукав дару, а шукаю овощу, що намножуєть ся на користь вашу.

18 Прийняв же я все і достаткую. Сповнив ся, прийнявши від Єпафродита послане од вас, солодкі пахощі, жертву приятну, угодну Богу.

19 Бог же мій нехай сповнить усяку потріб вашу, по багацтву своєму в славі, в Христї Ісусї.

20 Богу ж і Отцеві нашому слава на віки вічні. Амінь.

21 Витайте всякого сьвятого в Христї Ісусї. Витають вас брати, що зо мною.

22 Витають вас усї сьвяті, а найбільш которі з кесаревого дому.

23 Благодать Господа нашого Ісуса Христа з усїма вами. Амінь.