Бiблiя /Библия

13 Я аж сплеснув руками з гнїву на захланність твою, що така явна в тобі, та на кріваві провини, що дїються в тебе.

14 Чи видержить же серце твоє, чи будуть досить кріпкі руки (сили) в тебе тодї, як я почну мою роботу проти тебе? Я, Господь, сказав се й справджу.

15 Бо розсїю тебе проміж народи, й розвію тебе по чужих землях, і зроблю конець мерзотам твоїм посеред тебе.

16 І зробиш сам себе гидким в очах народів, і зрозумієш, що я - Господь.

17 І надійшло до мене слово Господнє:

18 Сину чоловічий! дом Ізраїля зробився в очах у мене жужелицею; всї вони - мідь, цина, залїзо й олово в печі; жужелицею з срібла поробились.

19 Тим же то ось як говорить Господь Бог: За те, що ви всї поробились жужелицею, позбіраю вас в Ерусалим.

20 Так само, як у піч кладуть срібло й мідь і залїзо й олово й цину вкупі, щоб роздувати на них огонь і їх розтопити, так і я позбіраю вас у гнїву мойму й у досадї моїй та й розплавлю вас.

21 Я позбіраю вас і подую на вас огнем досади моєї та й розтоплю посеред його.

22 Як плавлять срібло в плавильній печі, так і ви розплавитесь посеред його, й зрозумієте, що я, Господь, вилив на вас досаду мою.

23 І надійшло слово Господнє до мене, таке:

24 Сину чоловічий! промов до него: Ти - земля нечиста, тим і не скроплена дощем в годину гнїву.

25 Пророки в їй змовились; як леви рикають, роздирають здобичу; пожерають душі, зЁрѰбирають майно й дорогі речі, намножують у йому вдовиць.

26 Сьвященники його ломлять мій закон й поганять сьвятинї мої; не відрізняють вони сьвятого від несьвятого, й не розбірають, що нечисте, а що чисте, а від субот моїх одвернули очі свої, і я в погордї в них.

27 Князї його, наче хижі вовки, пориваючі здобичу свою, проливають кров, затрачують душі, щоб тілько придбати собі наживу.

28 Пророки ж його замазують усе глиною, вбачають пусте та віщують свої видумки, говорячи: Так говорить Господь Бог, а Господь не говорив того.

29 Прості люде пригнїтають одно одного, ограбують і тиснуть злиденного, а приходня придавлюють без усякого права.

30 І шукав я між ними такого, щоб поставив себе стїною, і став проти мене в проломинї за сесю землю, щоб я не погубив її, та не знайшов.

31 Оце ж вилию на них досаду мою, огнем лютостї моєї вигублю їх, поступки їх поверну на голову їм, говорить Господь Бог.

Езекiїль 23

1 І надійшло до мене слово Господнє:

2 Сину чоловічий! Були дві женщини, дочки однієї матері,

3 І блудували вони в Египтї, блудували ще в молодощах своїх; там були подавлені груди їх, і там помякли дївичі соски їх.

4 А було на ймя їм: старшій - Огола, а сестрі її - Оголива. І були вони спершу моїми; й породили сини й дочки, а потім Огола стала зватись на ймя Самария, Оголива ж - Ерусалим.

5 І почала Огола блудувати в мене, й палала до полюбовників своїх, Ассириїв, сусїдів своїх,

6 До вдягнених у пурпур, до намісників та гетьманів, до вродливих молодиків, комонників, що їздили кінно,

7 І оддавала свої любощі всїм вЕзибраним із між синів Ассурових, і поганилась усїма ідолами тих, до кого палала;

8 До того ж не переставала блудувати й з Египтїями, вони бо спали з нею в молодощах її й змягчили дївочі соски її, та й виливали на неї погань свою.

9 За те ж я й оддав її на поталу полюбовникам її, в руки синам Ассуровим, що до них вона палала.

10 Вони одкрили наготу її, забрали в неї сини й дочки її, та й саму закололи мечем. І зробилась вона позорищем між жіноцтвом, як довершили на нїй кару.

11 Сестра її, Оголива, бачила те, й була ще більше ледащою в любощах своїх, і блудництво її переважало блудництво сестрине.

12 Палала вона до синів Ассурових, до намісників, гетьманів, приятелїв своїх, пишно з'одягнених, до їздецїв, що вигравали на конях, до всїх вродливих молодиків.

13 І вбачав я, що й вона опоганилась, та що в обох їх однака дорога.

14 Та ся блудувала ще більше; вона бо, як побачить повирізувані на стїнї подоби мужчин, чи образи Халдеїв, мальовані барвами,

15 Що в їх поясницї попідперізувані поясами, голови пообвивані пишними завивалами, що подабали на воєвод, на синів Вавилонських, що рідна їх земля Халдейщина, -

16 То вона влюблювалась у них за першим поглядом очима, й слала до них у Халдейщину послів.

17 І прибували сини Вавилонські до неї на любовне ложе, й поганили її блудництвом своїм, і сквернила вона себе ними, аж доки душа її з обридом від них не відверталась.

18 Як же вона так явно блудувала, й одкривала свій сором, тодї одвернулась і моя душа від неї, так само, як одвернулась моя душа від сестри її.

19 Вона ж пійшла ще дальш у блудництві свойму, спогадуючи про часи молодощів своїх, як почала блудувати в землї Египецькій;

20 І палала до любовників своїх, що тїло в них похотне, як ув осла, а жар, як у жеребця.

21 Оттак ти згадувала розпусту з молодощів твоїх, коли то Египтяни стискали соски твої задля дївочих грудей твоїх.

22 Тим же то, Оголиво, так говорить Господь Бог: Ось, я підійму проти тебе полюбовників твоїх, тих, що ними аж переситилась душа твоя, та й приведу їх на тебе з усїх боків,

23 Синів Вавилонських і всїх Халдеїв, із Пеходу, з Шоа й Коа, а з ними всїх синів Ассириї, вродливих молодиків, намісників і зверхників городських, можних і славних та всїх метких їздецїв.

24 І прийдуть проти тебе оружно з кіньми й возами та силою народів, і обступлять тебе кругом в панцирах із щитами та в шоломах, і передам їм тебе на суд і судити муть тебе своїм судом.

25 І оберну проти тебе ревниву пімсту мою, й розправляться вони з тобою люто: пообтинають носа й уші тобі, а нащадок твій поляже од меча; синів твоїх й дочки твої позабірають із собою, а те, що зостанеться пожере огонь.

26 І поздирають із тебе одежу твою, та й пожакують прибори твої.

27 І зроблю кінець розпустї твоїй та блудництву твойму, занесеному з землї Египецької, і не будеш уже на них поривати очей твоїх, та й не згадаєш уже про Египет.

28 Так бо говорить Господь Бог: Ось, я подам тебе на поталу тим, що їх зненавидїла, в руки тим, що од них відвернулась душа твоя.

29 І обійдуться вони з тобою ворожо, й заберуть у тебе все, що працею надбала, й полишать тебе нагою й невкритою, й стане всїм явною соромна нагота твоя й розпуста твоя та блудництво твоє.

30 А вчинять із тобою таке за блудництво твоє з поганами, що їх ідолами ти себе мерзила.

31 Блукала єси по дорозї сестри твоєї; за те ж і дам я в руку тобі кубок її.

32 Так говорить Господь Бог: Пити меш кубок сестри твоєї - глибокий і широкій, і сьміх та наруга впаде на тебе, що в него так багато змістилось.

33 Аж до перепою напєшся смутку, бо кубком страху й спустошення є чаша сестри твоєї Самариї.

34 І випєш його, аж висушиш, ба й черепє його оближеш, і будеш (з болю) груди собі роздирати; бо так сказав я, Господь Бог.

35 Іще сказав Господь Бог так: Позаяк ти забула мене й одвернулась від мене, так і терпи ж за беззаконство твоє та за блудництва твої.

36 І сказав до мене Господь: Сину чоловічий! хочеш Оголу й Оголиву судити? покажи ж їм гидоти їх;

37 Бо зломили менї віру, й руки свої покрівавили, й чинили перелюбки з ідолами своїми, ба й сини, що менї породили, на їду їм присьвячували.

38 Та й ще от що вони менї чинили: того ж часу поганили сьвятиню мою, та зневажали суботи мої;

39 А як заколювали ідолам синів своїх, то ввіходили зараз і в сьвятиню мою, щоб її опоганити. От, що вони коїли серед мого дому!

40 До того посилали й по людей, що здалеку сюди приходили, і ось, вони являлися, а ти задля них купалася, підмальовувала собі очі, та прибирала прикраси.

41 І сїдала на пишне ліжко, а перед ним стояв уже стіл, а на йому поскладала кадило, менї належне, та оливу мою.

42 І лунав голос тих людей, що веселились у неї, а до тої товпи людей вводжено ще з пустинї пяниць, і запинають вони їм запинки на руки, та надївають пишні вінки на голови.

43 І сказав я про підтоптану вже блудницю: Тепер скінчаться вже блудування її разом із нею.