Бiблiя /Библия

10 Бачить бо він, що розумні вмирають, що дурень і безумний разом пропадають, і достатки свої другим лишають.

11 В них на думцї, що доми їх вічно стоять, і що домівки їх з рода в рід; вони називають країни своїми іменами.

12 Але ж чоловік, що живе в повазї, не зостанеться; він зрівняється скоту, що на зарізь.

13 Ся дорога для глупоти їх; а ті, що після них приходять, любуються їх думкою.

14 Кладуть їх, як овець, в підземну країну, а смерть пасе їх; аж поки вранцї возьмуть верх над ними праведні, і підземна країна пожере постать їх, кожного далеко від домівки його.

15 . Та Бог спасе душу мою з рук підземної країни; він бо прийме мене.

16 Не лякайся, коли чоловік обогатїє, коли зросте слава дому його.

17 Бо, вмерши, не возьме нїчого з собою; не піде з ним пиха його до гробу.

18 Чи він благословив душу свою за життя свого, і будуть люде славити тебе за те, що ти твориш добро собі,

19 То все таки прийде вона до рідних батьків своїх; нїколи вже не побачать вони сьвітла.

20 Чоловік, що має повагу, а розуму не має, зрівняється скоту, що на зарізь.

Псалтир 50

1 Асафова псальма. В семогущий Бог, Господь, прорік і кликнув на землю від сходу сонця до його заходу.

2 Із Сиона звершеної красоти засияв Бог.

3 Бог наш прийде, і не буде мовчати; перед ним огонь пожираючий, кругом него сильна буря.

4 Кличе він небо і землю на суд народу свого:

5 Зберіть менї праведних моїх, що над жертвою приняли завіт мій.

6 І небеса звіщають справедливість його; Бог бо сам суддя,

7 Слухай, народе мій, я буду говорити; Ізраїлю, я буду сьвідчити проти тебе! Я Бог, твій Бог!

8 Не за жертви твої буду тебе докоряти, нї за жертви всепалення; вони все передо мною.

9 Не прийму телят із дому твого, козлів із отар твоїх

10 Бо моя вся зьвірина в дібровах, зьвірє на тисяч горах.

11 Знаю я усе птаство в горах, та й дичина по полях - моя.

12 Коли б я зголоднїв, нїчого б казати тобі; бо моя вселенна й достатки її.

13 Хиба ж їм я мясо биків, і пю кров козлячу?

14 Жертвуй Богу хвалу, і віддай Всевишньому обіти твої!

15 І клич мене в день тїсноти; я визволю тебе, і ти прославиш мене.

16 До грішника ж говорить Бог: Чого ти говориш про устави мої, і носиш в устах твоїх завіт мій?

17 Ти ж зненавидїв докір, і кинув слова мої позад себе.

18 Бачив ти злодїя, то й радо приставав до його, і з перелюбниками ти накладав;

19 Губам твоїм дав ти волю до злого, а язиком твоїм ковав зраду.

20 Ти сидїв там і виговорював проти брата твого, ти кидав безчесть на сина матері твоєї.

21 Таке ти творив і я мовчав; ти думав, я рівня тобі. Я покараю тебе, і перед очі твої поставлю гріхи твої.

22 Зрозумійте ж се, ви, що забули Бога, ато зловлю вас, і нїхто не спасе вас.

23 Хто жертвує хвалу, прославляє мене, і хто справляє дорогу, тому дам побачити спасеннє Боже.

Псалтир 51

1 Проводиреві хора: Давидова псальма, як прийшов до його пророк Натан, після того, як зійшовся з Бет-Сабою. П омилуй мене, Боже, по милостї твоїй, по великому милосердю твому прости переступи мої!

2 Обмий мене зовсїм від несправедливостї моєї, і очисти мене від гріха мого!

3 Знаю бо переступи мої, і гріх мій все передо мною.

4 Перед тобою одним я согрішив, і вчинив те, що є зло, перед очима твоїми; признаюсь в гріхах, щоб ти був оправданий в словах твоїх, і справедливий в судї твоїм.

5 Ось бо я в беззаконню родився, і в грісї почала мене мати моя.

6 Ось, ти любиш правду в серцї, і в серединї серця покажеш менї мудрість.

7 Очисти мене від гріха іссопом, і буду чистий; обмиe="T мене, і буду над снїг білїйший!

8 Дай менї почути радість і веселість, і зрадїють костї, тобою розбиті.

9 Одверни лице твоє від гріхів моїх, і прости всї переступи мої!

10 Сотвори менї, Боже, чисте серце, і віднови в менї духа сильного!

11 Не відкинь мене від лиця твого, і духа твого сьвятого не відбери від мене.

12 Приверни менї радість спасення твого, і дух доброї волї нехай покріпить мене!

13 Покажу беззаконним дороги твої, і грішники вернуться до тебе.

14 Ізбави мене від крівавої вини, Боже, Боже спасителю мій, і язик мій радісно величати ме твою справедливість.

15 Господи, відчини уста мої, і губи мої звістять хвалу твою!

16 Ти бо не любиш жертви, ато принїс би її, жертва всепалення не люба тобі.

17 Жертва Богу дух сокрушений; серця сокрушеного і смиренного ти не відкидаєш, Боже.

18 Щасти, Боже, Сиону по благій волї твоїй, здвигни мури Єрусалима!

19 Тодї будуть тобі любі жертви правди, жертви цїлопалення і приноси; тодї возложать телцїв на жертівник твій.

Псалтир 52

1 Проводиреві хора: наука Давидова, як прийшов Доаг Ідумейський, і звістив Саулові, і сказав йому: прийшов Давид в дім Ахімелеха. Ч ого бо ти, потужний, хвалишся злобою твоєю, надуживаєш милосердє Боже цїлий день!

2 Пакостї промишляє язик твій, як гострена бритва, готовиш зраду.

3 Ти любиш зло більше як добро, більше говорити брехню, як правду.

4 Ти любиш всї імена погибелї, тени язик зрадливий!

5 Бог знївечить тебе на віки; він вхопить тебе і вирве з домівки, і викоренить з землї живих.

6 Побачать се праведники і злякаються, вони сьміяти муться над ним:

7 Ось чоловік, що не шукав в Бога сили своєї, а надїявся на величину багацтва свого, і ледачими вчинками своїми добув сили.

8 Я ж, мов оливне дерево зелене, в дому Божім; я надїюсь на ласку Божу по віки.

9 Буду прославляти тебе по віки, ти бо все здїлав; і на імя твоє буду вповати, ти бо благий до праведників твоїх.

Псалтир 53

1 Проводиреві хора: на Махалатї, наука Давида. Б езумний каже в серцї своїм: Нема Бога! Розвратились і творять огидну неправду; нема там нї одного, хто б добро чинив.

2 Господь споглянув з неба на дїтей людських, щоб побачити, чи є розумний, що шукає Бога.

3 Всї одвернулись, всї разом зледащіли; нема там, хто добро творив би, нема нї одного.

4 Не вже ж не прийдуть до розуму всї, що роблять беззаконнє, що заїдають народ мій, наче б вони хлїб їли? Господа вони не призивають.

5 Тодї злякались вони, хоч страху не було; Бог бо розсипле костї того, хто став облогом проти тебе. Ти осоромив їх. Бог бо відкинув їх.

6 Ой, коли б прийшло спасеннє Ізраїлеві із Сиона! Коли Господь поверне народ свій з неволї, возрадується Яков і возвеселиться Ізраїль.

Псалтир 54

1 Проводиреві хора: при струнах; наука Давида, коли прийшли Зифеї і сказали Саулові: Чи Давид не сховався між нами? Б оже, імям твоїм спаси мене, і силою твоєю допоможи правдї моїй.

2 Боже, почуй молитву мою, вислухай слова уст моїх!

3 Бо чужі піднялись на мене, і розбишаки чигають на життє моє; не мають вони в серцї Бога.

4 Ось, Бог мій помічник; Господь між тими, що піддержують життє моє. Він відверне лихо на ворогів моїх; по правдї твоїй знищи їх!

5 Радо принесу жертву тобі; прославлю імя твоє, Господи; благе бо є.

6 Він бо вибавив мене з усякої біди; і на помсту ворогам моїм дивляться очі мої.

Псалтир 55

1 Проводиреві хора: при струнах; наука Давидова. В ислухай, Боже, молитву мою, і не ховайся перед моїм моленнєм.

2 Прихились і вислухай мене! Я блукаю, нарікаючи, й мушу стогнати,

3 Задля ворожого голосу, задля гнету беззаконника; вони бо громадять лихо на мене, і гнївом запалившись, ворогують на мене.

4 Серце моє жахалось в мене, і смертний страх обняв мене.

5 Страх і дрожаннє напали на мене, і жах обняв мене.

6 І я сказав: Ой, коли б менї крила, як в голубки! Полетїв би я, і відпочив би.

7 Полинув би я далеко, став би жити в пустинї.

8 Рад би чим скорше втїчи від вітру буйного, від бучі.

9 Запропасти їх, Господи, розрубай на двоє язики їх; бо насильства і сварки бачив я в городї.

10 День і ніч обходять його на мурах його; та в серединї його нещастє і кривда.