Нехай буде воля Твоя

6. Почніть жити літургійним життям:

“Пам’ятай день спокою, щоб святити його! Шість днів працюй і роби всю працю свою, а день сьомий – спокій для Господа, Бога твого...” (IV заповідь закону Божого). У недільні та святкові дні не наважуйтеся робити жодної справи, але поспішіть до храму Божого – сповідайтесь, причастіться святих тайн тіла й крові Христових.

Подайте записку-прохання про спасіння своє і домашніх своїх на літургійну молитву, бо “де двоє чи троє в Ім’я Моє зібрані – там Я серед них”, та “дуже могутня ревна молитва праведного” (а хай і один, але праведник у храмі під час спільної молитви завше знайдеться!).

Знайдіть собі доброго духівника – досвідченого й досконалого порадника та молитвеника; найліпше, якби такий виявився серед священнослужителів.

Постійно, щонеділі відвідуйте біблійну або катехізаційну школу для дорослих (діти – дитячу недільну школу), бо ж “віра від слухання, а слухання через Слово Христове”, та “Не кидаймо збору свого, як то звичай у деяких, але заохочуймося...” (Послання апостола Павла).

7. Так здійснюйте спасіння ваше, ідіть ясним шляхом віри – шляхом милосердя, дорогою смирення та аскези, пам’ятаючи, що суть подвигу святого трудівництва християнського полягає у постійному, напруженому і свідомому ПОШУКУ БОГА В СОБІ ЧЕРЕЗ ДУХОВНЕ ВІДЧУТТЯ БЛАГОДАТІ, яка подається нам в покаянні, самозреченні, смиренні та любові.

Розділ 5 . ПРАКТИЧНI ПОРАДИ ПРОТЯГОМ ДНЯ

1. Прокинувшись від сну, найперше вознесіться думкою і серцем до Господа, і привітайтеся з Ним, як з дійсно Живим Богом-Особою:

“Добрий ранок, Господи!”

І одразу, іще перебуваючи у ліжку, зверніться до Нього з молитвою:

“Господи, Душе Святий, увійди в моє серце! Оживи мене і поможи мені молитися. Дай мені сили Твоєї, миру Твого, очисти і благослови мене імені Твого ради.

Дякую Тобі, Господи, за це. Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі...”

2. Після цього (іще лежачи у постелі):

а) добре розтираємо обидва зап’ястя рук;

б) усі пальці однієї руки вкладаємо у жменю другої, і добре їх розминаємо;

в) розігрітими таким чином руками розтираємо собі груди, плечі в ділянці ключиць, чоло, перенісся, робимо легкий масаж шиї (щитовидної залози) і навколо очей.

3. Далі, вставши, одразу підходимо до ікони, і, перехрестившись, промовляємо коротку вранішню молитву:

“Дякуємо Тобі, Христе, Боже наш, що Ти був з нами протягом ночі. Подай, Господи, сили Духа Твого Святого, виконувати заповіді Твої протягом дня. Амінь”.

4. Тепер приступаємо до водних процедур. Спочатку – звичне умивання (руки й лице миємо тільки холодною водою), чищення зубів тощо. Далі рекомендую обливання (якщо ранкове обливання є занадто важким, то обов’язково хоча б обтирання до пояса!) та миття ніг до колін холодною водою.

Необхідно привчати себе до щоденного обливання (або обтирання) з миттям ніг холодною водою вранці (найкращий спосіб обливання – надворі, стоячи босими ногами на землі; можна також просто приймати зранку контрастний душ), та до купання (занурення) у річці, в ставку, в озері (або хоча б обливання, у крайньому випадку – до самого лише миття ніг холодною проточною водою) – увечері.

Тим, хто тільки-но приступає до обливання, і не має відповідного досвіду, спочатку рекомендується обтиратися до пояса змоченим у холодній воді рушником. Після обтирання необхідно розтертися великим сухим рушником, і одразу вдягнути щось тепле. Таке поступове загартування необхідне, аби не допустити застуди, запалення тощо.

Якщо загартування іде успішно, то за кілька тижнів можна переходити уже і до повноцінного обливання. Добре завжди мати напоготові два відра холодної води і зранку (або й протягом дня, якщо це необхідно), помолившись і перехрестивши воду, облитися нею (одне відро на спину, друге – на груди). Можна просто прийняти холодний душ. Після цього знов-таки розтертися сухим рушником. Людина загартована при цьому відчуває не холод, а жар, і не потребує уже теплого одягу для запобігання застуді. На голову воду можна не лити (хоча один раз на тиждень, як правило, під час традиційної ванни /лазні, душу/, – обов’язково).

Чин обливання холодною водою (купання або занурення ):

4.1. Виходячи у двір (до річки, ставка, озера) для обливання (купання, занурення), читаємо МОЛИТВУ САМОЗРЕЧЕННЯ:

“В руки Твої, Господи, віддаю дух, душу й тіло мої! Здоров’я моє, сім’ю мою, роботу мою, достаток, добробут та безпеку мої.

Ти ж мене благослови, Ти мене помилуй, і життя вічне даруй мені. Амінь”.

4.2. Ставши перед водою (перед відрами з водою, річкою, ставком) босими ногами на землі або на снігу, молимося, читаючи “ЦАРЮ НЕБЕСНИЙ...”:

“Царю Небесний, Утішителю, Душе істини, що всюди єси і все наповняєш. Скарбе добра і життя подателю – прийди і вселися в нас, і очисти нас від усякої скверни, і спаси, Благий, душі наші”.

4.3. Опісля благословляємо воду хресним знаменням, і читаємо коротку МОЛИТВУ БЛАГОСЛОВЕННЯ ВОДИ:

“Благослови, Господи, воду цю. Хай через обливання водою цією, освяченою молитвою віри (через купання у воді цій, освяченій молитвою віри), зійде на мене благодать Всесвятого Твого Духа: дасть мені сили Твоєї, миру Твого, очистить і благословить мене. І хай буде Тобі за це слава, подяка й поклоніння як єдиному Богу – Отцю, Сину, Святому Духу нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь”.

4.4. Затим, високо піднявши руки, потягнувшись до Неба, читаємо МОЛИТВУ НА ЗДОБУТТЯ СИЛИ:

“(Вдихнути повітря на повні груди) Господи, увійди в моє серце! (видихнути);

(вдих) Господи, дай мені сили Твоєї, миру Твого, очисти і благослови мене! (видих);

(вдих) Господи, спаси мене, сім’ю мою і увесь світ Твій імені Твого ради! (видих).

Дякую Тобі, Боже милостивий, за це. Хай буде Тобі за все слава, подяка й поклоніння як Єдиному Богу – Отцю, Сину, Святому Духу нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь”.

4.5. І обливаємося холодною водою (виливаємо одне відро на спину, друге – на груди) або ж занурюємося у воду.

5. Холодна вода не лише покращує кровообіг, а й відновлює діяльність капілярів, і таким чином допомагає нам збадьоритися. Освячена молитвою віри, вона є просто незамінною помічницею у боротьбі проти негативних сутностей світу невидимого. (Досвід показує, що біси дуже бояться холодної, особливо освяченої води – недаремно спрадавна навісних забіяк розливали холодною водою. Безтямна істерія також гамується саме нею. Одержимі – як явні, так і приховані – завше противляться холодній воді). Тому необхідно взяти за правило, прийшовши з вулиці, обов’язково змити з себе холодною водою низькочастотний інформативно-енергетичний бруд: вимити обличчя й руки, розчесати мокрими пальцями волосся.

Секрет відсутності боязні перед холодом, коли навіть і в мороз не страшно виходити босими ногами на сніг для обливання, або й занурення у зимну воду, полягає у тому, щоб не зіщулюватися перед стужею, але навпаки – РОЗКРИТИСЯ НАЗУСТРІЧ СТИХІЇ! А для цього – ПОВНІСТЮ РОЗКРИТИСЯ ПЕРЕД НЕБОМ у самозреченні та любові. Ось хід до Царства Сили, Царства Благодаті.

Коли серце /потайна внутрішність душі/ зігрівається щирою, відданою молитвою; коли відкривається вхід у тонкий світ метакосмосу; коли переступає поріг вогненне море енергії – тоді гарячий подих благодаті охоплює всю душу, все тіло людини. Тоді практично розумієш, що то є благословенна лазня вічного буття...

Необхідно пам’ятати, що зимове короткочасне занурення /я не кажу тут про довготривале “моржування” – це тема окремої розмови: воно, навпаки, забирає енергію/ у природних водоймах, як власне й суворий щотижневий добовий піст на воді, це “для тих, хто може понести”. Для тих, хто має необхідний рівень підготовки, молитви, і, насамперед, відчуває на це Боже благословення. Оптимальний же варіант взимку – обливатися холодною водою на свіжому повітрі.