Час жити і Час помирати
Час жити і Час помирати читать книгу онлайн
Особливе місце в творчості Е. М. Ремарка посідає правдивий, хоч і дещо суперечливий, роман «Час жити і час помирати» (1954). В цьому творі автор не лише відтворив панораму останніх років війни, коли крах фашистської Німеччини був уже очевидний, а й розкрив ті глибинні процеси, які змусили отруєного фашистською ідеологією і тому впевненого в кінцевій перемозі Третього рейху солдата засумніватися в своїй правоті.
Внимание! Книга может содержать контент только для совершеннолетних. Для несовершеннолетних чтение данного контента СТРОГО ЗАПРЕЩЕНО! Если в книге присутствует наличие пропаганды ЛГБТ и другого, запрещенного контента - просьба написать на почту [email protected] для удаления материала
Після болісних сумнівів Гребер нарешті пізнав міру своєї причетності до злочинів гітлеризму, хоч і не знайшов у собі сил разом з радянськими партизанами повернути зброю проти коричневого звіра. Але, усвідомивши свою особисту провину, він сам собі підписав вирок. Ні, його вбив не врятований ним російський селянин — він покарав себе сам. І не почуте ніким завмирає гірке слово гніву, якому судилося стати останнім у його короткому житті: «Вбивця! — сказав він, не знаючи, кого має на увазі. Він довго дивився на Штайнбреннера. І нічого не відчував».
Гребер загинув, як свого часу і центральний герой твору «На західному фронті без змін» Пауль Боймер. Та коли в першому романі смерть Боймера забарвлена в безпросвітно-песимістичні тони, то кінцівка книги «Час жити і час помирати» несе в собі хоча й стихійне, але оптимістичне начало. Гребер пішов із життя, спокутувавши смертю свою несвідому співучасть у злочинах нацизму, загинув через те, що в нього не вистачало моральних сил перейти на бік тих людей, які борються за мирне, майбутнє всього людства.
«Час жити і час помирати» — роман великого суспільного значення. Питання про очищення покоління від фашистської погані актуальне. Ще не перевелися гребери у країнах «вільного світу». Твір Е. М. Ремарка ще раз ставить перед ними проблему співучасті в злочинах, проблему провини і відповідальності. В цьому його ідеологічна і естетична вартість.
Захар ЛІБМАН
